про повернення позовної заяви
15 травня 2026 року ЛуцькСправа № 140/5384/26
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Ксензюк А.Я., вивчивши позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,
ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 31.03.2026 у виконавчому провадженні №80018281 про накладення штрафу.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01.05.2026 позовну заяву було залишено без руху на підставі положень частин першої, другої статті 169, частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та позивачу для усунення недоліків позовної заяви встановлено п'ятиденний строк з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду із вказанням поважних підстав для поновлення строку звернення до суду із даним позовом; подання (надіслання) до суду документу про сплату судового збору в розмірі 3 328,00 грн за подання позову.
11.05.2026 від представника позивача надійшла заява на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху до якої додано заяву про поновлення строку звернення до суду.
Позивач, обґрунтовуючи поважність причин пропуску звернення до суду, вказує, що постанова у ВП №80018281 була отримана ІНФОРМАЦІЯ_3 07.04.2026, безпосереднім виконавцем отримане лише 09.04.2026 після накладення резолюції начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 . З 13.04.2026 представник ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка діє на підставі довіреності, перебувала у додатковій відпустці до 17.04.2026 включно, у зв'язку з чим просить продовжити строк для подання позовної заяви.
Позовну заяву і додані до неї документи необхідно повернути позивачу без розгляду з таких мотивів та підстав.
Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (частина 2 статті 44 КАС України).
Предметом оскарження є визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 31.03.2026 у виконавчому провадженні №80018281 про накладення штрафу.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами частини п'ятої статті 74 Закону України “Про виконавче провадження» встановлено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Таким чином, спеціальним законом у справах щодо оскарження рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення встановлено спеціальний строк оскарження - 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав.
З наведеним кореспондуються положення статті 287 КАС України, якими визначено таке.
Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб (частина перша).
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів (частина друга).
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При розгляді заяви суддею Волинського окружного адміністративного суду було надано оцінку доводам позивача про поважність причин пропуску до суду та підстав для поновлення пропущеного строку.
Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким критеріям: існують обставини, які унеможливлювали або ускладнили вчинення процесуальних дій у визначений законом строк і створювали об'єктивні перешкоди для звернення до суду; ці обставини є об'єктивними і не залежали від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ці обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості, тобто, існували такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та підтверджені належними доказами.
У даному випадку позивач не вказав причин, що свідчать про поважність пропуску строку звернення до суду.
Оскільки постанова державного виконавця від 31.03.2026 у виконавчому провадженні №80018281 про накладення штрафу була отримана позивачем 07.04.2026, що ним же і підтверджено, тому подання позову 27.04.2026 (згідно штемпелю поштового відправлення АТ «Укрпошта»), на переконання суду, було здійснено з пропущенням строку звернення до суду. В той же час перебування представника позивача, яка діє на підставі довіреності, не позбавляло позивача обов'язку дотримання процесуального строку звернення до суду.
Отже, наведені причини не можна вважати такими, що об'єктивно перешкоджали позивачу звернутися до суду із цим позовом.
Відтак, наведені причини пропуску строку звернення до суду є неповажними, інших підстав для поновлення строку судом не встановлено.
Варто зауважити, що законодавче обмеження строку звернення до суду, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах; встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Обґрунтованих підстав щодо пропуску строку звернення до суду з підтверджуючими доказами та необхідності поновлення останнього позивачем не наведено, а судом не встановлено.
Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
У рішенні від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 Конституційний Суд України роз'яснив, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Разом з тим, суд також зважає на позицію Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях по справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії» дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Також прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах «Круз проти Польщі» виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Так, частиною першою зазначеної статті передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
Разом з тим, суд зауважує, що однією з підстав залишення позовної заяви без руху було неподання (ненадіслання) до суду документу про сплату судового збору в розмірі 3 328,00 грн за подання позову. Однак, до клопотання від 11.05.2026 такий документ також долучено не було.
Таким чином, оскільки наведені в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду обставини пропуску строку звернення до суду не є поважними, інших підстав, підтверджених доказами, для поновлення строку судом не встановлено, та інші недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі судді Волинського окружного адміністративного суду від 01.05.2026 про залишення позовної заяви без руху не усунуто, тому вказану позовну заяву і додані до неї документи необхідно повернути позивачу.
Керуючись статтями 160, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, повернути позивачеві.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя А.Я. Ксензюк