15 травня 2026 року ЛуцькСправа № 140/2524/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати з 02.02.2026 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі визначеному статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 №4695-ІХ (далі - Закон №4695-ІХ); зобов'язання відповідача здійснити з 05.02.2026 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі визначеному статтею 29 Закону №4695-ІХ у розмірі 2595,00 грн щомісячно до зміни законодавчого регулювання цих правовідносин без обмеження в часовому проміжку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 має статус особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3), перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію та не працює. Позивач вказує, що має право на отримання доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі 2595,00 грн відповідно до статті 29 Закону № 4695-IX, тому звернулася до відповідача із заявою про нарахування та виплату з 01.01.2026 вказаної доплати. Листом від 05.02.2026 відповідач відмовив у нарахуванні та виплаті доплати до пенсії, оскільки в Єдиному державному демографічному реєстрі відсутні відомості про проживання в зоні гарантованого добровільного відселення в період з 13.12.1995 по 08.10.1997 та з 13.09.1997 по 03.07.2000. Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті доплати у розмірі 2595,00 грн відповідно до статті 29 Закону № 4695-IX, та вказує, що має право на отримання такої доплати з огляду на наявність у нього статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи, непрацюючого пенсіонера, постійного проживання в населеному пункті, який віднесено до зони гарантованого добровільного відселення. Крім того, позивач пояснює, що відсутність реєстрації у зазначені періоди була зумовлена проходженням військової служби та навчанням, у зв'язку з чим він був змушений тимчасово змінити місце реєстрації.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач, отримавши ухвалу про відкриття провадження - 24.03.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, у встановлений судом строк відзив на позов не подав.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має статус особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , знаходиться на обліку в органах ПФУ як одержувач пенсії за вислугу років не перебуває у трудових відносинах та не є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується листом ГУ ПФУ у Волинській області від 05.02.2026 №0300-0303-8/9241.
Позивач, відповідно до витягу з реєстру Маневицької територіальної громади від 18.07.2025, з 29.11.1978 по 12.12.1995, з 09.06.1997 по 12.09.1997, з 04.07.2000 по 21.09.2001 та з 21.09.2001 по цей час проживає в селищі Маневичі Камінь-Каширського р-ну Волинської області, та вказаний населений пункт відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 № 106, віднесений до зони гарантованого добровільного відселення.
Листом від 05.02.2026 №0300-0303-8/9241 відповідач, у відповідь на адвокатський запит щодо встановлення доплати до пенсії за проживання в зоні радіоактивного забруднення повідомив, що за інформацією, що надійшла з Єдиного державного демографічного реєстру, відомості про проживання позивача з 13.12.1995 по 08.06.1997 та з 13.09.1997 по 03.07.2000 в зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення відсутні. З огляду на це, з 01.01.2026 підстави для встановлення підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який постійно проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 29 Закону № 4695-IX відсутні.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Статтею 29 Закону № 4695-IX установлено, що у 2026 році доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв'язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 2595 гривень.
Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.
Виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та декларування/реєстрації місця проживання за межами зон безумовного (обов'язкового) відселення та зон гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів, а також у разі працевлаштування (зайнятості) особи за межами зони безумовного (обов'язкового) відселення та зони гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Для встановлення виплат, передбачених цією статтею, Пенсійному фонду України забезпечити звірення відомостей про постійне місце проживання одержувачів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів для продовження чи припинення відповідних виплат, а також приведення розмірів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення та пенсійних виплат у відповідність із цією статтею.
Отже, статтею 29 Закону № 4695-IX чітко регламентовано розмір та підстави виплати у 2026 році на період дії воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення.
При цьому, особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26.04.1986) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.
З матеріалів справи убачається, що позивачу з 01.01.2026 не була встановлена доплата в сумі 2595,00 грн згідно із статтею 29 Закону № 4695-IX з тих підстав, що за результатами звірення відомостей в Єдиному державному демографічному реєстрі відсутні відомості про місце проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення з 13.12.1995 по 08.06.1997 та з 13.09.1997 по 03.07.2000 в межах зони гарантованого добровільного відселення відсутні, про що також свідчить витяг з реєстру Маневицької територіальної громади від 18.07.2025.
Стосовно відсутності у реєстрах відомостей про місце проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення в період з , то суд бере до уваги доводи позивача про проходження ним у вказаний період строкової військової служби, про що також свідчать записи військового квитка серії НОМЕР_2 від 14.12.1995.
На думку суду, проходження строкової військової служби в розумінні частини другої статті 29 Закону № 4695-IX не є самостійною або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій зміною місця проживання за межі гарантованого добровільного відселення, та не позбавляє позивача права на отримання спірної доплати.
Водночас, з матеріалів справи також видно, що у період з 1997 року по 2000 рік навчався у Володимир-Волинському сільськогосподарському технікумі, про що свідчить диплом серії НОМЕР_3 . Зазначений навчальний заклад розташований у м. Володимирі Волинської області, та вказаний населений пункт відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106, не віднесено безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення.
Наявними у справі доказами підтверджується, що з 13.09.1997 по 03.07.2000 позивач змінив місце проживання за межі зони гарантованого добровільного відселення, що, на думку суду, відповідно до абзацу другого статті 29 Закону № 4695-IX не дає підстав для встановлення позивачу у 2026 році на період дії воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що у відповідача були відсутні правові підстави для виплати позивачу з 01.01.2026 підвищення до пенсії у розмірі 2595 гривень, оскаржувані дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу на період дії воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, відповідно до статті 29 Закону № 4695-IX є правомірними та такими, що вчинені відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України, у зв'язку із чим у задоволенні взаємопов'язаних позовних вимог належить відмовити.
Керуючись статтями 243 - 246, 263 КАС України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя О. О. Андрусенко