Справа № 564/166/26
14 травня 2026 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, м. Костопіль обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62024240030003695 від 17 грудня 2024 року по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Головниця, Корецького району, Рівненської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, військовослужбовця військової служби за призовом по мобілізації, який на момент вчинення злочину перебував на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти 4 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, -
за участю сторін та учасників кримінального провадження - прокурора ОСОБА_4 обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5
ОСОБА_3 , у порушення вимог ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 11, 16, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, будучи військовослужбовцем за призовом по мобілізації під час воєнного стану та проходячи військову службу на посаді солдата резерву взводу резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, 31 серпня 2026 року самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , що дислокувалася у АДРЕСА_2 , та перебував за місцем свого проживання, де проводив час на власний розсуд та обов'язки військової служби не виконував по 17 грудня 2025 року, коли був затриманий працівниками правоохоронного органу
Ці дії ОСОБА_3 , які виразилися у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, суд кваліфікує за ч.5 ст.407 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , винним себе у пред'явленому йому обвинуваченні визнав частково та зазначив, що мав намір повернутись у військову частину для подальшого проходження військової служби однак у нього були відсутні кошти на квиток, а також мав вади здоров'я, які заважали повернутись.
Незважаючи на те, що обвинувачений частково визнав себе винним, вина останнього повністю підтверджується письмовими доказами дослідженими під час розгляду справи, а саме:
- витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 58 від 20.06.2024 року «Про призов на військову службу під час мобілізації», відповідно до якого солдата запасу ОСОБА_3 , призвано по мобілізації до військової частини НОМЕР_1 (а.с.49);
- витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 173 від 16.06.2024 року, згідно з яким солдата ОСОБА_3 , призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти 2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, з 16 червня 2024 року зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення, і вважається таким, що з 16 червня 2024 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків (а.с.10);
- витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 250 від 31.08.2024 року, згідно з яким солдат ОСОБА_3 , курсант 4 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, вважається таким, що 31 серпня 2024 року самовільно залишив частину, останнього виключено з усіх видів забезпечення з 31 серпня 2024 року (а.с.11);
- матеріалами перевірки за фактом самовільного залишення військової частини військовослужбовцем військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_3 , зокрема:
- витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 7026 від 02.09.2024 «Про призначення службового розслідування» (а.с.12);
- актом службового розслідування, де зокрема зазначено, що курсант 5 навчальної роти 4 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 , 31 серпня 2024 року самовільно залишив межі 4 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 (а.с.14-20);
- наказом командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування» № 7409 від 14.09.2024 року (а.с. 21);
- листом № 1311/21 від 27.07.2025 р. за підписом командира військової частини НОМЕР_2 , підполковника медичної частини ОСОБА_6 , згідно з яким, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 1977 р.н., у період з 31.08.2024 по теперішній час на стаціонарному лікуванні у військовій частині НОМЕР_2 та у закладах Міністерства охорони здоров'я України, які розташовані в адміністративно-територіальній зоні відповідальності військової частини НОМЕР_2 , не перебував (а.с.53);
- листом № 888 від 04.08.2025 року, КНП «Корецька міська лікарня» Корецької міської ради, відповідно до якого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в період часу з 31.08.2024 року по теперішній час на амбулаторному та стаціонарному лікуванні в КНП «Корецька міська лікарня» Корецької міської ради не перебував. На «Д» обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. (а.с.54);
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 17 грудня 2025 року(а.с. 105).
За домовленістю сторін кримінального провадження допит свідків не проводився.
Аналізуючи вказані вище докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для підтвердження вчинення ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд вважає встановленим, що ОСОБА_3 в період з 31серпня 2024 року по 17 грудня 2025 року, зазначеними вище діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачений ч.5 ст. 407 КК України, а саме самовільне залишення військової частини військовослужбовцем в умовах воєнного стану.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.
В якості обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 , суд визнає його сприяння органам досудового слідства в розкритті злочину.
При вирішенні питання призначення ОСОБА_3 виду та міри покарання, суд враховує тяжкість скоєного кримінального правопорушення, обставину, що пом'якшує покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, особу обвинуваченого, який у лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, його відношення до скоєного, та вважає, що з метою виправлення обвинуваченого, попередження з його боку вчинення нових кримінальних правопорушень, слід обрати обвинуваченому покарання за ч. 5 ст. 407 КК України - у виді позбавлення волі в межах санкції статті.
Окрім того, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 , неможливе без ізоляції від суспільства.
Відповідно до ухвали Костопільського районного суду Рівненської області від 26 березня 2026 року ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 24.05.2026 року, без визначення розміру застави.
Речові докази - відсутні.
Цивільний позов - відсутній.
Судові витрати - відсутні.
Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
На підставі викладеного та керуючись ст.374,376,395, 615 КПК України, 75-76 КК України суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України на підставі якої, призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з 13 год. 30 хв. 17 грудня 2025 року.
До набрання вироком законної сили, залишити засудженому ОСОБА_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, але не довше 60 (шістдесяти) днів з дня проголошення цього вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційною інстанцією.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.
СуддяОСОБА_1