Справа № 564/1960/26
14 травня 2026 року
Костопільський районний суд Рівненської області
в складі судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 (дистанційно)
обвинуваченого ОСОБА_4 (дистанційно)
захисника адвоката ОСОБА_5 (дистанційно)
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Костопіль клопотання прокурора Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зелена Діброва Червоноармійського району Житомирської області, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, раніше неодноразово судимого, востаннє 25.02.2025 Пулинським районним судом Житомирської області за ч. 1 ст. 337 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 13600 грн., у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених, ч. 1 ст. 121, ч. 5 ст. 407 КК України,
У провадженні Костопільського районного суду Рівненської області перебуває обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 121 ч. 5 ст. 407 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор звернувся з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
В обґрунтування клопотання покликається на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період Збройних Сил України тапроходячи військову службу на посаді навідника 1 відділення охорони взводу охорони військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні “солдат» у порушення вимог ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України, ст. 9, 11, 13, 14, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України 12 березня 2026 року близько 23 год. 30 хв., знаходячись при вході до намету відпочинку військової частини НОМЕР_1 , що тимчасово дислокується поблизу АДРЕСА_2 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, не пов'язаних із проходженням військової служби, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, завдав один удар ножем в область грудної клітки військовослужбовцю ОСОБА_6 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді «ножового» поранення правого шлуночка не проникаюче в камеру, гемоперикарду (накопичення крові в навколосерцевій сумці), лівобічного гемотораксу (накопичення крові в плевральній порожнині), проникаючого ножового поранення грудної клітки зліва (зона Трекова) з пошкодженням правого шлуночка серця, міжреберних судин».
Після чого, не пізніше 23 год. 30 хв. 12.03.2026, з метою ухилитися від військової служби, діючи із прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, порушуючи військову дисципліну, за відсутності законних підстав та поважних причин, самовільно залишив місце дислокації військової частини НОМЕР_2 , що знаходиться у АДРЕСА_2 , та відправився у невідомому напрямку, проводив час на власний розсуд та обов'язки військової служби не виконував до 03.04.2026, коли був затриманий працівниками поліції.
Вказав, що обґрунтованість обвинувачення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами: актами службових розслідувань за фактом самовільного залишення військової частини, спичинення тілесних ушкоджень, протоколами допиту свідків, висновком судово-медичної експертизи, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
03.04.2026 о 17 год. 22 хв. на підставі ухвали слідчого судді Костопільського районного суду Рівненської області від 01.04.2026 ОСОБА_4 затримано.
17.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст. 121 КК України.
04.04.2026 на підставі ухвали слідчого судді Костопільського районного суду Рівненської області до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 17 травня 2026 року, без права внесення застави.
24.04.2026 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нову підозру у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 5 ст. 407 КК України.
Підставою для продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вказує, що ризики, які слугували підставою для застосуваня щодо ОСОБА_4 такого виду запобіжного заходу, не припинили своє існування та не зменшилися.
На даний час продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень та покарання, яке йому загрожує, а саме позбавлення волі строком до десяти років, обвинувачений може переховуватися від суду, залишити постійне місце проживання, з метою уникнення покарання ухилятися від суду.
Крім того, обвинувачений, перебуваючи на волі, може впливати на потерпілого та свідків, які безпосередньо судом не допитані.
Також обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки раніше неодноразово судимий, після вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, самовільно залишив розташування військової частини, тим самим відмовився виконувати будь-які накази командира підрозділу щодо виконання своїх службових обов'язків в умовах воєнного стану, чим вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України.
Будь-який інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти настанню вказаних ризиків та належному виконанню обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків.
Просив врахувати, що відповідно до положень ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України - тримання під вартою.
З метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, для виконання завдань кримінального провадження, запобігання існуючим ризикам прокурор просив продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_7 на 60 днів, без визначення розміру застави.
У підготовчому судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, покликаючись на викладені у ньому обставини та просив його задовольнити
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 проти вказаного клопотання заперечували.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд дійшов висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Судом встановлено, що ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 04 квітня 2026 року обвинуваченому ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 17 травня 2026 року, без права внесення застави.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, а також у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строку від п'яти до восьми років.
Наведене дає підстави вважати, що усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує, ОСОБА_4 може залишити постійне місце проживання та переховуватися від суду, вчинити інші дії, які перешкоджатимуть кримінальному провадженню.
Крім того, існують обгрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 може чинити тиск на потерпілого, свідків, які безпосередньо судом не допитані; вчинити новий злочин проти встановленого порядку несення військової служби, оскільки наміру продовжувати військову службу не має, а також продовжити вчинений.
Також суд враховує те, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, міцних соціальних зв'язких, постійного доходу не має, проживає на значно віддаленій території від місця розгляду справи, у зв'язку з чим може ухилятися від виконання своїх процесуальних обов'язків.
Таким чином встановлено, що ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані при застсоуванні щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 04 квітня 2026 року, не зменшилися та не відпали.
При цьому суд також враховує обгрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри за ч. 1 ст. 121, ч. 5 ст. 407 КК України, вагомість зібраних у справі доказів.
Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
Підстав для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, судом не встановлено. Інший більш м'який запобіжний захід є недостатнім для запобігання існуючих ризиків та потреби кримінального провадження на даний час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, що відповідає його цілям і меті.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи те, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України, вчинений із застосуванням насильства, на території України введено воєнний стан та злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України, вчинено в умовах воєнного стану, а також наявність обґрунтованих ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого, вагомість зібраних у справі доказів, тяжкість покарання, що йому загрожує, суд вважає за вірне не визначати обвинуваченому розмір застави.
Таким чином, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам останнього переховуватися від суду, чинити тиск на потерпілого та свідків, неналежною процесуальною поведінкою перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд дійшов висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави.
Керуючись ч. 1, ч. 2 ст. 177, 178, 183, 194, ч. 3 ст. 315 КПК України,
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - на строк 60 (шістдесят) днів, без визначення розміру застави, тобто до 12 липня 2026 року включно.
Строк дії ухвали рахувати з 12 год. 30 хв. 14 травня 2026 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, надіслати ДУ "Рівненський слідчий ізолятор".
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Відповідно до ч. 5 ст. 331 КПК України подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
СуддяОСОБА_1