Провадження 2-о/557/46/2026
Справа 557/667/26
про відмову у відкритті провадження у справі
14 травня 2026 року с-ще Гоща
Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Оленич Ю.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Гощанська селищна рада Рівненської області, військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту перебування дитини на утриманні,
ОСОБА_1 звернувся до Гощанського районого суду Рівненської області із вказаною вище заявою, в якій просить встановити факт перебування на його утриманні неповнолітньої ОСОБА_2 .
На обґрунтування заяви ОСОБА_1 вказав, що з 2015 року по даний час перебуває на військовій службі у ЗСУ. З 2015 року по червень 2022 року заявник проживав у цивільному шлюбі разом із ОСОБА_3 , а з 02 червня 2022 року вони перебувають у зареєстрованому шлюбі, у якому у них народилося двоє дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Окрім того, разом з ними постійно проживає донька дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яку як зазначає заявник, він доглядає, виховує та утримує з 2015 року, що можуть підтвердити свідки.
Встановлення зазначеного юридичного факту, за твердженням заявника, є необхідним для звільнення з військової служби відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Дослідивши матеріали заяви, суддя вважає, що наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (стаття 293 ЦПК України).
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, перелік яких наведений у статті 315 ЦПК. Крім того у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
Відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.
У поданій заяві заявник просить встановити факт виховання та утримання ним падчерки ОСОБА_2 , яка є донькою його дружини.
Метою встановлення зазначеного факту заявник визначив можливість звільнення його від військової служби, у разі перебування на його утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років, відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Статтею 51 Конституції України визначено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частиною першою статті 121 СК України передбачено, що права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 260 СК України, якщо мачуха, вітчим проживають однією сім'єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні.
Мачуха, вітчим зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу (частина перша статті 268 СК України).
Правовідносини, що включають особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між особами на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, є сімейними.
Водночас сімейні відносини як вид суспільних відносин складаються з суб'єктів, об'єктів і змісту (прав та обов'язків). Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є юридичні факти, які поділяються на юридичні дії (настання яких залежить від волі людей і породжує певні правові наслідки) та юридичні події (юридичні факти, які настають незалежно від волі людини).
Так, на підставі положень ЦК України у момент народження фізичної особи в неї виникає цивільна правоздатність (здатність мати цивільні права та обов'язки), яка припиняється у момент її смерті (стаття 25 ЦК України), а з підстав, установлених цим Кодексом, виникає цивільна дієздатність (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання), яка може бути обмежена виключно у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 30 ЦК України).
Відповідно до статті 15 СК України сімейні обов'язки є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.
Сімейні обов'язки особистого або майнового характеру є обов'язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом.
Згідно із частиною другою татті 15 СК України, якщо особа визнана недієздатною, її сімейний обов'язок особистого немайнового характеру та майнового припиняється у зв'язку з неможливістю його виконання.
У частині четвертій статті 15 СК України визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.
Ухилення від виконання своїх обов'язків щодо виховання та утримання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів за рішенням суду (статті 164, 180 СК України).
Разом із тим, для підтвердження утримання дитини вітчимом необхідне, зокрема, існування (настання) обставин, на підставі яких обсяг прав, у даному випадку, батька, обмежується/припиняється або встановлення того, що останній не надає дітям належного утримання.
Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням будь-якого спору про право.
Факт утримання дитини не біологічним батьком, а вітчимом у даному випадку не може встановлюватись у безспірному порядку, в тому числі на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дітей.
Крім того, слід враховувати, що доведення факту утримання дітей вітчимом може бути пов'язаним із настанням (існуванням) обставин, за яких батько дитини не виконує (неналежним чином виконує) свої батьківські обов'язки, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання батьком своїх батьківських обов'язків та безумовно впливає на права й інтереси батька, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.
Схожі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2024 року у справі № 613/1674/23, від 06 листопада 2024 року у справі № 468/1025/23, від 04 грудня 2024 року у справі № 551/812/23 та від 17 грудня 2025 року в справі № 519/1155/24.
Також, як зазначила Велика Палати Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22 інститут окремого провадження не може використовуватися для створення преюдиційних фактів з метою подальшого вирішення будь-якого спору про право.
З огляду на зазначене, у даній справі наявний спір про право, зокрема, спір щодо участі батька у матеріальному забезпеченні (утриманні) дітей та/або ухилення від участі у матеріальному забезпеченні/утриманні, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
Відповідно до частини четвертоїх статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Оскільки вирішення заявлених вимог не може бути встановлено за правилами окремого провадження, суддя вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі.
Керуючись ст. 186, 260 ЦПК України, суддя
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Гощанська селищна рада Рівненської області, військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту перебування дитини на утриманні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Оленич Ю.В.