"14" травня 2026 р. Справа № 363/1515/26
про відкриття провадження у справі
14 травня 2026 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Рукас О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 ) про визнання об'єкта незавершеного будівництва - садового будинку спільною сумісною власністю та визнання права власності на частку в об'єкті нерухомого майна, -
До Вишгородського районного суду Київської області надійшла вищезазначена позовна заява.
Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі визначено суддю Рукас О.В.
Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом було направлено запит до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області.
13.05.2026 року до суду надійшла відповідь ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, згідно якої відповідач ОСОБА_2 має зареєстровану адресу проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
Судом встановлено, що подана позовна заява та додатки до неї відповідають вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, підстави для її повернення, відмови у відкритті провадження відсутні. Позовна заява підсудна Вишгородському районному суду Київської області в порядку ч.1 ст. 30 ЦПК УКраїни, відповідає вимогам суб'єктної та предметної юрисдикції.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Враховуючи категорію та складність справи, кількість учасників справи, характер правовідносин, в яких виник спір, характер та обсяг позовних вимог, ціну позову, то суд доходить до висновку про необхідність відкриття провадження у справі у порядку загального позовного провадження.
Одночасно у позовній заяві ОСОБА_1 заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору за позовною вимогою майнового характеру до закриття підготовчого провадження у справі.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлена наступна ставка судового збору за подання до суду позовної заяви, зокрема, майнового характеру - 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01.01.2026 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розрахунку на місяць складає 3 328,00 грн.
Натомість, до матеріалів позовної заяви заявником не додано доказів сплати судового збору у встановлених Законом України "Про судовий збір" порядку та розмірі.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимоги про визнання об'єкта незавершеного будівництва спільною власністю подружжя та поділ спільного майна подружжя.
Разом з тим, позивачем зазначено, що наразі він не може визначити точну ціну позову, оскільки ринкова вартість об'єкта незавершеного будівництва є невідомою. Клопотав про призначення та проведення судової будівельно-технічної експертизи.
Відтак наполягав на відстроченні сплати судового збору за майнову вимогу до отримання висновку судової будівельно-технічної експертизи.
Зі змісту статті 8 Закону України "Про судовий збір", встановлено, що відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру, є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені правові норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається, водночас це не є обов'язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
Положення ст. 8 Закону "Про судовий збір" містять виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.
У п. 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 940/2276/18 зроблено висновок про те, що з аналізу ст.8 Закону "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001, у якому зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов'язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
На підставі викладеного вище, суд доходить висновку що особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату.
Отже на підставі викладеного, а також враховуючи той факт, що ОСОБА_1 наразі не може визначати вартість спірного майна та розрахунок судових витрат буде уточнено позивачем після проведення будівельно-технічної експертизи, суд приходить до висновку про можливість відстрочити позивачу ОСОБА_1 сплату судового збору на певний строк, зокрема до отримання висновку будівельно-технічної експертизи у справі № 363/1515/26, але не довше ніж до закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
На підставі вищевикладеного, керуючи ст.ст. 19, 30, 136, 175, 177, 187 ЦПК України, суддя,
Відкрити провадження у справі за цивільним позовом ОСОБА_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 ) про визнання об'єкта незавершеного будівництва - садового будинку спільною сумісною власністю та визнання права власності на частку в об'єкті нерухомого майна.
Відстрочити позивачу ОСОБА_1 сплату судового збору у справі № 363/1515/26 на певний строк, зокрема до отримання висновку будівельно-технічної експертизи, але не довше ніж до закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження.
Підготовче судове засідання по справі призначити на 18.06.2026 року на 16 год. 00 хв. в приміщенні Вишгородського районного суду Київської області.
У підготовче судове засідання викликати всіх учасників справи.
Надіслати позивачу копію ухвали про відкриття провадження у справі, відповідачу - копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію цивільного позову з копіями доданих до нього документів.
Запропонувати відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 178 ЦПК України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Запропонувати позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов та відповіді на відзив відповідно.
Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет веб-адреса сторінки: http://vsh.ko.court.gov.ua.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Вишгородського районного суду
Київської області О.В. Рукас