Справа № 357/1854/26
Провадження № 2-а/357/204/26
іменем України
13 травня 2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхов О. І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 міста Біла Церква в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
05 лютого 2026 року представник ОСОБА_1 , адвокат Радецька Тетяна Петрівна направила суду позов, документ сформований в системі «Електронний суд», який був зареєстрований судом 05.02.2026 за вх. № 7683, та просила поновити строк на оскарження постанови № БЦРТЦК/855 від 11.04.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП та скасувати її.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2026 головуючим суддею визначено Орєхова О.І. та матеріали передані для розгляду.
Ухвалою судді від 12.02.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення було залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору.
03.03.2026 отримано заяву та платіжну інструкцію про сплату судового збору.
Ухвалою судді від 09.03.2026 поновлено ОСОБА_1 пропущений строк для звернення до суду та відкрито провадження у справі за його позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. Повідомлено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням ( виклику ) учасників справи. Одночасно витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_2 належним чином завірені копії документів на підставі яких було відкрито адміністративне провадження, за результатами розгляду якого було винесено постанову № БЦРТЦК/855 від 11.04.2025 про адміністративне правопорушення громадянином ОСОБА_1 .
Вказаною ухвалою повідомлено сторін по справі, що справу буде розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та роз'яснено їх право на протязі 5 днів з дня отримання ухали подати до суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням ( викликом ) сторін.
17.04.2026 судом отримано відзив на позовну заяву, зареєстрований судом за вх. № 24772.
07.05.2026 отримано клопотання від представника позивача, зареєстроване судом за вх. № 29334 про долучення до матеріалів справи доказів.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Представник позивача в позовній заяві зазначає, що лише 26.01.2026 було отримано копію оскаржуваної постанови від державного виконавця Білоцерківського ВДВС, тому є поважною причиною клопотати про поновлення пропущеного строку на оскарження постанови № БЦРТЦК/855 від 11.04.2025, тому позовна заява подається до суду в межах 10 днів з дня фактичного отримання даної постанови.
Водночас, під час розгляду справи судом було встановлено, що представником позивача було подано адміністративний позов після отримання оскаржуваної постанови ( отримано 26.01.2026 ) з пропуском десятиденного строку з дня отримання постанови.
Так, як зазначено та не спростовано стороною позивача, оскаржувану постанову було отримано 26.01.2026, а з адміністративним позовом представник позивача звернулась до суду 05.02.2026, документ сформовано в системі «Електронний суд», тобто з пропуском десяти днів з дня її отримання ( постанови ), останній день подачі позову 04.02.2026.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Представник позивача взагалі залишає поза увагою причини пропущення строків оскарження постанови після її отримання, при цьому, не надаючи пояснень такого пропущення та докази поважності.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Ключовою є фраза "з поважних причин", а отже це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача, тобто якщо строк був пропущений з поважних причин, це повинно підтверджуватися незаперечними письмовими доказами.
Таким чином, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.
Такої позиції дотримується і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 27 лютого 2025 року у справі № 120/1183/24 (адміністративне провадження № К/990/564/25).
Питання, пов'язані з оцінкою поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, неодноразово вирішувалось й Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 27.05.2020 у справі №901/546/19 висловлено правову позицію про те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій. (Постанова КАС ВС від 9 листопада 2020 року у справі № 420/1813/19).
Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язує учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. На цьому ж наголошено і у частині першій статті 45 цього ж Кодексу, якою передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Так відповідно до частиною третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов до переконання, що адміністративний позов ОСОБА_1 було подано до суду після закінчення встановленого ч. 2 ст. 286 КАС України 10-денного строку, та причини пропуску цього строку, стороною позивача не наведено та доказів поважності такого пропуску не надано.
Отже, якщо суд після відкриття провадження встановить, що строк звернення був пропущений (навіть на один день) без поважних причин, а попереднє поновлення було передчасним, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд не пов'язаний своєю попередньою ухвалою про поновлення строку, якщо під час розгляду справи виявилося, що причини пропуску не є поважними (об'єктивно непереборними).
Тому, суд з урахуванням ст. 123 КАС України приходить до висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, без розгляду.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011).
Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» (№3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон АліментаріаСандерс С.А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання («UnionAlimentariaSanders S.A. v. Spain» №11681/85).
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Водночас суд роз'яснює, що після усунення підстав (наприклад, появи нових доказів поважності), позивач може повторно звернутися до суду, враховуючи строки звернення.
Керуючись ст.ст.9, 123, 240, 286, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,- залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Повний текст ухвали складено 13 травня 2026 року.
СуддяО. І. Орєхов