14 травня 2026 року м. Київ
Унікальний номер справи № 362/7025/25
Апеляційне провадження № 22-ц/824/9863/2026
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,
суддів - Євграфової Є.П., Саліхова В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Марченка М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Лебідь-Гавенко Г.М., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У вересні 2025 року представник ТОВ «Бізнес Позика» - Мишевська Н.М. звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Бізнес Позика»заборгованість за договором № 389922-КС-001 про надання кредиту від 04.09.2021 року, що становить 99 844,02 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 11 493,85грн, суми прострочених платежів по процентах - 88 023,18 грн.; сума прострочених платежів за комісією - 326,99 грн.;стягнути судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. (т. 1 а.с. 1-21).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, посилалась на те, що 04.09.2021 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_2 було укладено договір № 389922-КС-001про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію».
ТОВ «Бізнес Позика» 04.09.2021 направлено ОСОБА_2 пропозицію (оферту) укласти Договір № 389922-КС-001про надання кредиту.
04.09.2021 року ОСОБА_2 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 389922-КС-001 про надання кредиту, на умовах, визначених офертою.
Вказувала, що зі своєї сторони ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_2 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-2938, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено.
Таким чином, 04.09.2021 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_2 укладено договір № 389922-КС-001про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 17 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,08048257 процентів за кожен день користування Кредитом.
Пунктом 2. кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
Пунктом 3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.
Вказував, що позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 17 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про перерахування коштів.
Також, 14.11.2021 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду № 1 до договору № 389922-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронним повідомленням, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов вказаної Додаткової угоди ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику додатково кредит у сумі 5 000 грн.
25.01.2022 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду № 2 до договору № 389922-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронним повідомленням, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов вказаної Додаткової угоди ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику додатково кредит у сумі 5 000 грн.
Крім того, 13.12.2022 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду № 3 до договору № 389922-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронним повідомленням, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов вказаної Додаткової угоди сторони домовились внести зміни в п. 1 Договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії Договору: до 31.10.2023 р.».
Також, 17.03.2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду № 4 до договору № 389922-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронним повідомленням, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов вказаної Додаткової угоди сторони домовились внести зміни в п. 1 Договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії Договору: до 02.08.2024 р.».
27.06.2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду № 5 до договору № 389922-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронним повідомленням, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов вказаної Додаткової угоди сторони домовились внести зміни в п. 1 Договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії Договору: до 01.10.2024 р.».
Однак, боржник свої зобов'язання за кредитним договором № 389922-КС-001належним чином не виконала,а лише частково сплатила кошти,у зв'язку з чим у Боржника станом на 08.08.2025 року утворилась заборгованість за договором № 389922-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 99 844,02 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 11 493,85 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 88 023,18грн.; суми прострочених платежів за комісією - 326,99 грн. (т. 1 а.с. 1-21).
14.11.2025 року відповідач ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що відповідач не заперечує з приводу того, що між нею та ТОВ «Бізнес Позика» могли мати правовідносини щодо отримання кредиту в минулому. Однак, відповідач заперечує проти заявленого розміру позовних вимог в сумі 99 844,03 грн., оскільки вказана сума є неспівмірною з фактично отриманим кредитом, більша частина вимог складається з прострочених відсотків, комісій та штрафів, які є незаконними та підлягають зменшенню або скасуванню. Позивачем не доведено правомірності нарахування таких платежів. Також, позивачем не надано доказів щодо видачі відповідачу коштів на її банківську карту, банківської виписки з реквізитами операції, отримання саме позивачем доступу до особистого кабінету, документу з кваліфікованим електронним підписом. Додані до позовної заяви документи не підтверджують факту укладення кредитного договору відповідачем. У задоволенні вимог у частині штрафів, пені та відсотків просить відмовити та зменшити розмір стягнення до фактичної суми тіла кредиту (т. 1 а.с.134-138).
У додаткових поясненнях представник ТОВ «Бізнес Позика» - Виноградов Ю.Е. зазначив, що викладена відповідачем позиція у відзиві на позовну заяву є непослідовною та мінливою, відповідач категорично не заперечує та визнає факт укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів, здійснення платежів за договором, наявності заборгованості. До позовної заяви були додані візуальні форми послідовності дій клієнта щодо укладення кредитного договору та додаткових угод, в яких детально відображені усі дії сторін щодо укладення кредитного договору та додаткових угод в електронній формі у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Зокрема, 04.09.2021 року позивач направив відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір № 389922-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Відповідач прийняла пропозицію щодо укладення даного договору, на умовах визначених офертою. Позивачем направлено ОСОБА_2 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-2938 на мобільний номер телефону позивача, зазначений нею в анкеті в особистому кабінеті, який боржником було введено/відправлено. Таким чином, 04.09.2021 року між сторонами було укладено договір № 389922-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Аналогічним чином, шляхом обміну електронними повідомленнями були укладені додаткові угоди до кредитного договору. Номер банківської картки для перерахування кредитних коштів був вказаний позичальником під час укладення кредитного договору в його особистому кабінеті на веб-сайті кредитодавця, до матеріалів справи долучено витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи на веб-сайті кредитодавця «анкета клієнта», відповідно до якого позичальником зазначено відповідний номер банківської картки для перерахунку коштів. Під час укладення кредитного договору відповідач проходила відео-верифікацію, під час якої зазначила свої персональні дані та підтвердила вільне волевиявлення на укладення кредитного договору. У випадку відмови від укладення заявником договору чи не підписання його шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, оферта вважається не акцептованою і втрачає силу. Позивач не є банківською установою, не відкриває банківські рахунки, перерахування та зарахування коштів здійснюється посередниками ТОВ «Бізнес Позика» на підставі відповідних договорів. Позивач не має відношення до банківського рахунку відповідача, крім того, що на такий рахунок здійснюється перерахування коштів. Номер банківської картки відповідача, зазначеної в реквізитах сторін, на яку було здійснено перерахування кредитних коштів, було зазначено у кредитному договорі та в анкетних даних в особистому кабінеті. Відповідач здійснила часткове погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 22 038,91 грн., таким чином нею вчинено конклюдентні дії щодо визнання договору та правомірності вимог позивача. Розрахунок заборгованості ґрунтується на умовах кредитного договору та узгоджується з матеріалами справи. Відповідач не надав контрозрахунку заборгованості. Уклавши кредитний договір шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідач добровільно погодилась на умови кредитного договору, зазначеного в ньому, а саме, типу кредиту, процентної ставки, комісії. Із заявою про розірвання договору та/або визнання кредитного договору недійсним, Позичальник не зверталась. Проценти за кредитним договором поза межами строку дії договору, не нараховувались. Порушення позичальником графіку платежів правомірно призвело до подорожчання загальної вартості кредиту. Встановлення у кредитному договорі процентів, які нараховуються на залишок заборгованості за кредитним договором, відповідає принципу свободи договору (т. 1 а.с. 146-178, 216-229, 235-244).
Сторона відповідач у запереченнях на додаткові пояснення позивача, зазначала, що позивачем не доведено факту укладення електронного кредитного договору з відповідачем, погодження умов договору, отримання кредитних коштів, факту ідентифікації, доказів правомірності заявлених процентів та комісій. Розрахунок заборгованості є незаконним, явно завищеним, не підтверджений документально, суперечить вимогам ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», не відповідає принципу добросовісності та пропорційності, а тому підлягає перевірці, загальна сума боргу майже в 9 разів перевищує тіло кредиту. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог, а у разі визнання договору дійсним - зменшити суму стягнення заборгованості до розміру фактичного тіла кредиту, з урахуванням здійснених платежів (т. 1 а.с.139-145).
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2026 року позов ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 389922-КС-001 про надання кредиту від 04 вересня 2021 року в розмірі 22 987,70 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» 557,63 грн. судового збору у справі.
У задоволенні інших вимог відмовлено (т. 2 а.с. 19-29).
Не погодившись з рішенням міськрайонного суду, 28 березня 2026 року представник ТОВ «Бізнес Позика» - адвокат Клименко Т.В. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив змінити оскаржуване рішення в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з 22 987,70 грн. на суму 99 844,02 грн. (т. 2 а.с. 34-39).
На обґрунтування скарги зазначав, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для вирішення справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.
Позивач вважає, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим у частині часткової відмови у стягненні процентів за користування кредитом, а зазначені висновки суду першої інстанції базуються на:
хибному ототожненню ним процентів, які нараховуються протягом строку кредитування у відповідності до норм ЦК України в якості правомірної плати за користування кредитними коштами, наданими йому позивачем у відповідності до умов Кредитного договору (статті 1048 та 1056-1 ЦК України) та процентів, які нараховуються за порушення грошового зобов'язання, тобто у випадку, коли сума кредиту за Кредитним договором не повертається Позичальником у визначений ним строк (частина друга статті 625 ЦК України);
помилковому сприйняттю норм ЦК України, ЦПК України» та існуючої судової практики щодо, начебто, можливості суду зменшувати розмір процентів за Кредитним договором, які нараховуються протягом строку кредитування(статті 1048 та 1056-1 ЦК України);
недостатньому та неповному дослідженню матеріалів справи з метою встановлення всіх дійсних обставин справи.
Позивач звернувся до суду із позовними вимогами у сумі 99 844,02 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 11 493,85 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 88 023,18 грн.; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 326,99 грн.
При цьому, відсотки по кредитному договору №389922-КС-001 нараховані в період дії договору за кожен день користування кредитом на залишок по кредиту та відповідають нормам ЦК України, умовам Договору про надання кредиту та Правилам.
Штрафні санкції та проценти передбачені ст. 625 ЦК України не нараховувались та не включені до позовних вимог.
Сторони уклали договір № 389922-КС-001 про надання кредиту (кредитний договір) на наступних умовах: кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 6 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика» та договором про тип кредиту: Кредит. Строк кредиту: 24 тижнів. Процента ставка: в день 1,08048257, фіксована. Комісія за надання Кредиту (далі - Комісія): 900,00 грн. загальний розмір наданого Кредиту: 6 000,00 грн. термін дії Договору: до 19.02.2022 р. орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 15 000,00 грн. орієнтовна реальна річна процентна ставка: 7 323,80 процентів. Пунктом 2 Договору визначено:«Протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів».
Згідно графіку платежів було погоджено, що якщо Позичальник сплачує заборгованість згідно графіка платежів (без порушень), то треба сплатити по Договору 15 000,00 грн. з яких по процентах - 8 100,00 грн., оскільки з кожним платежем сума загального боргу на яку нараховується кожного дня проценти зменшується.
Також, 14.11.2021 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 389922-КС-001 про надання кредиту, відповідно до умов якої надає позичальнику додатково кредит в сумі 5 000 грн.
Також, 25.01.2022 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду №2 до Договору № 389922-КС-001 про надання кредиту, відповідно до умов якої ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику додатково кредит в сумі 6 000грн.
Також, 13.12.2022 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду № 3 до Договору № 389922-КС-001 про надання кредиту, відповідно до умов якої сторони домовились внести зміни в п. 1 Договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії Договору: до 31.10.2023 р.»
Також, 17.03.2023 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду № 4 до Договору № 389922-КС-001 про надання кредиту,відповідно до умов якої сторони домовились внести зміни в п. 1 Договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії Договору: до 02.08.2024 р.»
Також, 27.06.2023 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду № 5 до Договору № 389922-КС-001 про надання кредиту, відповідно до умов якої сторони домовились внести зміни в п. 1 Договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії Договору: до 01.10.2024 р.»
В п.8 Додаткової угоди 5 сторони погодили новий графік погашення кредиту.
Згідно нового графіку платежів було погоджено, що якщо позичальник сплачує заборгованість згідно графіка платежів (без порушень), то треба сплатити по Договору 90 340,94 грн. з яких по процентах - 78 520,10 грн., оскільки з кожним платежем сума загального боргу на яку нараховується кожного дня проценти зменшується.
Отже, загальна сума до сплати по відсоткам дійсно становила би 78 520,10 грн. лише у випадку належного виконання позичальником зобов'язань та погашення обумовлених сум згідно з графіком платежів.
Однак, боржником було сплачено лише частково (на суму 22 038,91 грн., з яких по процентам 14 309,75 грн.) на погашення кредиту за Договором № 389922-КС-001 про надання кредиту, чим порушено зобов'язання, встановлені договором, що цілком закономірно призвело до подорожчання кредиту і збільшення загального розміну нарахованих процентів за період користування кредитом, оскільки проценти нараховуються щоденно на фактичний залишок по тілу кредиту.
З розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що проценти за користування кредитом за відсотковою ставкою в розмірі 1,08048257% нараховані позивачем на залишок заборгованості по тілу кредиту чітко в межах дії Договору, а саме з 04.09.2021 р. по 01.10.2024 р. включно.
Також, з розрахунку видно, що штрафні санкції за неналежне виконання умов договору не нараховувались та не входять складу позовних вимог, а проценти за користування кредитом після 01.10.2024 року не нараховувались і вже як видно, що вже 02.10.2024 року їх розмір залишився незмінним - 88 023,18 грн. (з врахування сплачених сум).
На підставі викладеного вбачається, що розрахунок заборгованості наданий позивачем по кредитному договору №389922-КС-001 повністю відповідає умовам Договору, а розмір нарахованих процентів відповідає нормам статей 1048 та 1056-1 ЦК України (т. 2 а.с. 34-39).
Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.
Особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, про що у справі є докази.
Так, про розгляд справи апеляційним судом 14 травня 2026 року апелянт ТОВ «Бізнес Позика», його представник - адвокат Клименко Т.В., відповідач ОСОБА_1 були сповіщені 15 квітня 2026 року, кожен окремо, повідомленнями до Електронних кабінетів в ЄСІТС із забезпеченням технічної фіксації таких повідомлень про що у справі є докази (т. 2 а.с. 59-62).
Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні. Явка до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22).
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі «Шульга проти України», № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі «Мусієнко проти України», № 26976/06).
Зважаючи на вимоги п. 2 ч. 8 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 04 вересня 2021 року ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) уклала з ТОВ «Бізнес Позика» договір про надання кредиту № 389922-КС-001(Споживчий кредит. Електронна форма) в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (т. 1 а.с. 22-24).
Відповідно до 1 договору, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 6 000, 00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання споживчих кредитів.
Умовами договору передбачено, що строк кредиту складає 24 тижні, процентна ставка в день: 1,08048257; комісія за надання кредиту - 900,00грн; загальний розмір наданого кредиту - 6000 грн.; строк дії договору - 19.02.2022 року, орієнтована реальна річна процентна ставка - 7 323,80 процентів. Цілі кредиту - для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Цей кредит є споживчим кредитом.
Пунктом 2 договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
Пунктом 3 договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.
Пунктом 7 договору визначено, що Позичальник підтверджує, що він ознайомлений з договором про надання кредиту та правилами, текст яких розміщено на сайті Кредитодавця, повністю розуміє усі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає договір.
Пунктом 9 передбачено, що підписанням цього договору Позичальник підтверджує, що до укладення договору отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачені законодавством України, зокрема, передбачену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», Паспорт споживчого кредиту, ч. 2 ст. 12 «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також примірник Правил (у формі електронного документа), що розміщені на сайті Кредитодавця (т. 1 а.с. 22-24).
З договору встановлено, що він підписаний сторонами кваліфікованими електронними підписами, зокрема, позичальник ОСОБА_2 підписала електронним підписом - одноразовим ідентифікатором G-2938, направленого на телефонний номер НОМЕР_1 , вказаний як засіб зв'язку з позичальником. Крім цього, як електронний засіб зв'язку з позичальником вказана електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , як поштовий засіб: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 24).
З візуальної форми послідовності дій клієнта (із зазначенням дати та часу ( години, хвилин та секунд) здійснення відповідної операції) вбачається, що вказаний договір 04.09.2021 року був укладений сторонами в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Бізнес Позика» на сайті www.my.bizpozyka.com. ОСОБА_2 здійснила вхід в особистий кабінет, отримала інформацію про умови кредитування, підписавши паспорт споживчого кредиту з використанням одноразового ідентифікатора, а в подальшому підписала сам договір з використанням одноразового ідентифікатора G-2938 (т. 1 а.с. 46-47).
Згідно з анкетою клієнта ОСОБА_2 надала ТОВ «Бізнес Позика» свої особисті дані, дані щодо засобів зв'язку та номер банківського рахунку/банківської картки для перерахунку коштів (а.с. 58). Також, до позовної заяви ТОВ «Бізнес Позика» було долучено копію фотознімку паспорту та ідентифікаційного коду (РНОКПП НОМЕР_3 ) ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 110-115).
14.11.2021 року сторони уклали Додаткову угоду №1 до договору № 389922-КС-001 про надання кредиту від 04.09.2021 року, яка підписана позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-4435, відповідно до якої збільшено кредит на 5 000,00 грн. Загальна сума отриманого та неповернутого Позичальником кредиту складає 10 124,99 грн. Строк кредиту продовжено на 71 день. Термін дії договору продовжено до 01.05.2022 року. Комісія за зміну умов договору складає 750,00 грн. (т. 1 а.с. 25-27).
25.01.2022 року позивач та відповідач уклали Додаткову угоду №2 до договору № 389922-КС-001 про надання кредиту від 04.09.2021 року, яка підписана Позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-6573, відповідно до якої збільшено кредит на 6 000,00 грн. Загальна сума отриманого та неповернутого Позичальником кредиту складає 14 293,85 грн. Строк кредиту продовжено на 72 дні. Термін дії договору продовжено до 12.07.2022 року. Комісія за зміну умов договору 900,00 грн. (т. 1 а.с. 28-30).
13.12.2022 року ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_2 уклали Додаткову угоду №3 до договору № 389922-КС-001 про надання кредиту від 04.09.2021 року, яка підписана Позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-1810, відповідно до якої позичальник підтвердив наявність заборгованості перед кредитодавцем за договором, станом на 13.12.2022 року в розмірі 35 604,60 грн. Сторони домовились, що кредитодавець списує частку заборгованості, заборгованість позичальника становить 30 004,60 грн. (т. 1 а.с. 31-33).
17.03.2023 року сторони уклали Додаткову угоду №4 до договору № 389922-КС-001 про надання кредиту від 04.09.2021 року, яка підписана Позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-6262, відповідно до якої позичальник підтвердив наявність заборгованості перед кредитодавцем за договором, станом на 17.03.2023 року в розмірі 39 939,66 грн. Сторони домовились, що кредитодавець списує частку заборгованості, заборгованість позичальника становить 37 139,66 грн. (т. 1 а.с. 34-36).
27.06.2023 року позивач та відповідач уклали Додаткову угоду №5 до договору № 389922-КС-001 про надання кредиту від 04.09.2021 року, яка підписана Позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-0947, відповідно до якої позичальник підтвердив наявність заборгованості перед кредитодавцем за договором, станом на 27.06.2023 року в розмірі 49 248.14 грн. Сторони домовились, що кредитодавець списує частку заборгованості, заборгованість позичальника становить 43648,14 грн., термін дії договору становить до 01.10.2024 року (т. 1 а.с. 37-40).
Відповідно до платіжної інструкції від 04.09.2021 року, 14.11.2021 року, 25.01.2022 року на номер платіжної картки НОМЕР_4 перераховано кошти за кредитним договором № 389922-КС-001 про надання кредиту від 04.09.2021 року, отримувачем за яким є ОСОБА_2 в сумі 6 000,00 грн., 5 000,00 грн., 6000,00 грн. (т. 1 а.с. 59-61).
Відповідно до отриманої інформації від АТ КБ «ПриватБанк» від 16.12.2025 року, повідомлено, що на ім'я ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) емітовано карту НОМЕР_5 , 04.11.2021 року, 14.11.2021 року, 25.01.2022 року на картковий рахунок відповідача було здійснено зарахування коштів в сумі 6000,00 грн., 5000,00 грн., 6000,00 грн. відповідно (т. 2 а.с. 8-17).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 389922-КС-001 про надання кредиту від 04.09.2021 року, станом на 08.08.2025 року утворилась заборгованість в розмірі 99 844,02 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 11 493,85 грн., суми прострочених платежів по процентах 88 023,18 грн., суми прострочених платежів за комісією 326,99 грн. (а.с. 45, 62-78).
Факт зміни прізвища ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_3 ) в суді першої інстанції не заперечувала про що свідчать її письмові заяви (пояснення) до районного суду (т. 1 а.с. 134-138, 139-145).
За правилом частини статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четвертої статті 11 Закону).
Згідно із частиною шостою статті 11 вищезазначеного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 Верховний Суд зазначив, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або sms-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Без отримання листа на адресу електронної пошти та sms-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення відсотків, комісії, суд першої інстанції виходив з того, що вимога про нарахування та сплату відсотків в розмірі 88 023,18 грн., без урахування частково здійсненої оплати процентів на загальну суму 14 309,75 грн., з огляду на розмір тіла кредиту (11 493,85 грн.), є явно завищеним, майже у 8 разів перевищує тіло кредиту та є таким, що не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Пункт 1 укладеного між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 договору про надання кредиту № 389922-КС-001 від 04.09.2021 року не містить зазначення переліку банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з наданням кредиту. Оскільки надання кредиту це обов'язок кредитодавця за кредитним договором, то така дія як надання кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь кредитодавця. Однак, позивачем не надано доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору про надання кредиту № 389922-КС-001 від 04.09.2021 року.
Однак, апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Так, з матеріалів справи встановлено, що 04.09.2021 року ОСОБА_2 та ТОВ «Бізнес Позика» з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом пропозиції укласти договір (оферти) кредитодавцем та її прийняття (акцептування) позичальником укладено договір № 389922-КС-001 про надання кредиту. Зокрема, позичальник ОСОБА_2 одноразовим ідентифікатором G-4435, який був згенерований та надісланий позичальнику на вказаний нею номер телефону, підписала договір, чим прийняла його умови.
Враховуючи викладене, відповідач уклала із ТОВ «Бізнес Позика» електронний договір, підписала його у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронним підписом з одноразовим ідентифікатором G-4435), а тому договір № 389922-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 дійшов висновку, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або sms-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.
Крім того, сторонами було укладено додаткові угоди до договору, зокрема, 14.11.2021 року сторони уклали Додаткову угоду № 1 до договору № 389922-КС-001 про надання кредиту від 04.09.2021 року, яка підписана позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-4435, відповідно до якої збільшено кредит на 5 000,00 грн. Загальна сума отриманого та неповернутого Позичальником кредиту складає 10 124,99 грн. Строк кредиту продовжено на 71 день. Термін дії договору продовжено до 01.05.2022 року. Комісія за зміну умов договору складає 750,00 грн. (т. 1 а.с. 25-27).
25.01.2022 року позивач та відповідач уклали Додаткову угоду № 2 до договору № 389922-КС-001 про надання кредиту від 04.09.2021 року, яка підписана Позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-6573, відповідно до якої збільшено кредит на 6 000,00 грн. Загальна сума отриманого та неповернутого Позичальником кредиту складає 14 293,85 грн. Строк кредиту продовжено на 72 дні. Термін дії договору продовжено до 12.07.2022 року. Комісія за зміну умов договору 900,00 грн. (т. 1 а.с. 28-30).
13.12.2022 року ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_2 уклали Додаткову угоду № 3 до договору № 389922-КС-001 про надання кредиту від 04.09.2021 року, яка підписана Позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-1810, відповідно до якої позичальник підтвердив наявність заборгованості перед кредитодавцем за договором, станом на 13.12.2022 року в розмірі 35 604,60 грн. Сторони домовились, що кредитодавець списує частку заборгованості, заборгованість позичальника становить 30 004,60 грн. (т. 1 а.с. 31-33).
17.03.2023 року сторони уклали Додаткову угоду № 4 до договору № 389922-КС-001 про надання кредиту від 04.09.2021 року, яка підписана Позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-6262, відповідно до якої позичальник підтвердив наявність заборгованості перед кредитодавцем за договором, станом на 17.03.2023 року в розмірі 39 939,66 грн. Сторони домовились, що кредитодавець списує частку заборгованості, заборгованість позичальника становить 37 139,66 грн. (т. 1 а.с. 34-36).
27.06.2023 року позивач та відповідач уклали Додаткову угоду № 5 до договору № 389922-КС-001 про надання кредиту від 04.09.2021 року, яка підписана Позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-0947, відповідно до якої позичальник підтвердив наявність заборгованості перед кредитодавцем за договором, станом на 27.06.2023 року в розмірі 49 248.14 грн. Сторони домовились, що кредитодавець списує частку заборгованості, заборгованість позичальника становить 43648,14 грн., термін дії договору становить до 01.10.2024 року (т. 1 а.с. 37-40).
Відповідач не заперечувала факту укладення кредитного договору та додаткових угод до цього та не спростувала факту їх укладення.
Відповідно до укладеного між сторонами договору та додаткових угод, статей 1049, 1050 та 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Так, умовами кредитного договору визначено, що процентна ставка в день становить 1,08048257, фіксована, орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 7323,80%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за додатковою угодою №1 визначена в розмірі 5433,22%, орієнтовна реальна річна процентна ставка за додатковою угодою №2 становить 5178,38%. У додатковій угоді №3 визначено, що орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 564,88%, з 13.12.2022 року по 10.01.2023 року діє пільгова ставка 0,5402413% в день, з четвертого дня прострочення платежу і до 10.01.2023 року процентна ставка становитиме 1, 08048257 % в день. %. У додатковій угоді №4 визначено, що орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 329,26%, з 17.03.2023 року по 14.04.2023 року діє пільгова ставка 0,8103619% в день, з четвертого дня прострочення платежу і до 14.04.2023 року процентна ставка становитиме 1, 08048257 % в день. У додатковій угоді №5 визначено, що орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 269,65%, що з 27.06.2023 року по 19.09.2023 року діє пільгова ставка 0,5402413% в день, з четвертого дня прострочення платежу і до 19.09.2023 року процентна ставка становитиме 1, 08048257 % в день.
З матеріалів вбачається, що відповідач взяті на себе зобов'язання з повернення тіла кредиту, сплати процентів належним чином не виконала, у зв'язку з чим, їй було нараховано проценти на загальну суму 88 023,18 грн., яка складається із суми процентів, які нараховувались за фактичну кількість календарних днів користування кредитом на неповернену суму кредиту та виходячи із розмірів погодженої процентної ставки,починаючи з першого дня перерахування суми кредиту позичальнику до закінчення терміну дії договору, визначеного згідно пункту додаткової угоди № 5 до кредитного договору (01.10.2024 року), тобто, після 01.10.2024 року нарахування процентів за договором позивачем не здійснювалось, що знайшло своє відображення також в Розрахунку (т. 1 а.с. 62-78).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 389922-КС-001 про надання кредиту від 04.09.2021 року, станом на 08.08.2025 року утворилась заборгованість в розмірі 99 844,02 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 11 493,85 грн., суми прострочених платежів по процентах 88 023,18 грн., суми прострочених платежів за комісією 326,99 грн. (а.с. 45, 62-78).
Розрахунок загальної суми заборгованості по кредитному договору наданий суду відповідає вимогам закону. Відповідач не спростувала наданий позивачем розрахунок заборгованості, доказів належного виконання взятих зобов'язань перед позивачем за умовами договору не надала.
При цьому, кредитний договір та додаткові угоди містять інформацію як про суму кредиту, так і про детальний розпис його сукупної вартості, дату укладення правочину та процентну ставку, строк його дії, відповідальність сторін та порядок розрахунків, окрім того містять всі істотні умови, передбачені законодавством України, і відповідачка була ознайомлена зі всіма істотними умовами кредитного договору та додаткових угод, а відтак, погодилась з такими умовами, що підтверджується її підписами в договорі та додаткових угодах.
Включення до тексту кредитного договору умов про сплату відповідачкою процентів за користування кредитом, а також подальше їх нарахування позивачем є законним та обґрунтованим, оскільки базується на умовах договору та чинних нормах законодавства.
Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 вказано, що відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Враховуючи, що сторони погодили нарахування разової комісії за видачу кредиту, право на нарахування якої прямо передбачено законом, її стягнення з відповідача є правомірним.
Відтак, враховуючи, що позичальник взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала та кредитні кошти разом з процентами та комісією вчасно не повернула, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості за договором № 389922-КС-001 про надання кредиту від 04.09.2021 року у загальному розмірі 99 844,02 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 11 493,85 грн., суми прострочених платежів по процентах - 88 023,18 грн.; сума прострочених платежів за комісією - 326,99 грн.
Суд першої інстанції в достатній мірі не врахував вищевикладене та дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог, відтак, оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Щодо судового збору.
Згідно з частиною тринадцятою ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що апеляційний суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, судові витрати, понесені сторонами, підлягають перерозподілу.
Відповідно до частини першої цієї статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, за подання позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн. та за подання апеляційної скарги сплачено 3 633,60 грн.
Враховуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 422 грн. за розгляд справи у судом першої інстанції та 3 633,60 грн. за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» - задовольнити.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2026 року - скасувати та ухвалити нове.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»(код ЄДРПОУ - 41084239) заборгованістьза договором № 389922-КС-001 про надання кредиту від 04.09.2021 року у загальному розмірі 99 844,02 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 11 493,85 грн., суми прострочених платежів по процентах - 88 023,18 грн.; сума прострочених платежів за комісією - 326,99 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ - 41084239) судовий збір за розгляд справи судом першої інстанції у розмірі 2 422 грн. та 3 633,60 грн. за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили негайно з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення - 15 травня 2026 року.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
Є.П. Євграфова
В.В. Саліхов