13 травня 2026 року місто Київ
справа № 755/2048/18
апеляційне провадження № 22-з/824/448/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Головачова Я.В.,
суддів:Нежури В.А., Невідомої Т.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи питання про ухвалення додаткової постанови у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , поданої представником ОСОБА_3 , на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 21 травня 2018 року,
У лютому 2018 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позики,
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 21 травня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 суму боргу за договором позики від 22 квітня 2017 року у розмірі 12 000 євро та судовий збір у сумі 4 278 грн 54 коп.
На зазначене рішення представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7 подав відзив на апеляційну скаргу, у якому, зокрема, зазначив, що позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17 000 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 17 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 21 травня 2018 року скасовано і ухвалено нове судове рішення такого змісту. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в розмірі 12 000 євро. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 4 278 грн 54 коп.
20 березня 2026 року представник ОСОБА_1 - Титаренко Д.С. подав заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та подав докази їх понесення.
Заява обґрунтована тим, що в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 понесла витрати на професійну правничу допомогу в сумі 17 000 грн. Розмір гонорару підтверджується копією договору № 2366 про надання правничої допомоги від 6 лютого 2026 року, копією додатку до договору № 2366, копією рахунку оплати № 1 від 9 лютого 2026 року, копією рахунку оплати № 2 від 17 лютого 2026 року, копією акту про надання послуг від 20 березня 2026 року.
Згідно з вимогами статті 382 ЦПК України, постанова суду апеляційної інстанції, зокрема складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини 1).
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (частина 3 статті 270 ЦПК України).
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина 1 статті 15 ЦПК України).
Відповідно до положень частини 1, пунктів 1, 4 частини 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями частин 1-4 статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 137 ЦПК України).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З матеріалів справи убачається, що на підтвердження понесення ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції надано копії наступних документів: копію договору №2366 про надання правничої допомоги від 6 лютого 2026 року; копію додатку до договору № 2366; копію рахунку оплати № 1 від 9 лютого 2026 року; копію рахунку оплати № 2 від 17 лютого 2026 року; копію акту про надання послуг від 20 березня 2026 року; копії платіжних інструкцій від 9 та 18 лютого 2026 року на суму 17 000 грн.
Згідно акту про надання послуг від 20 грудня 2026 року адвокатським бюро "ТИТАРЕНКО ТА ПАРТНЕРИ" в особі директора Титаренка Д.С. клієнту ОСОБА_1 надано наступні послуги: ознайомлення з матеріалами справи, їх аналіз та консультація про можливі перспективи і ризики розгляду справи в суді апеляційної інстанції, складення відзиву, учать та представництво інтересів клієнта в судових засіданнях.
Беручи до уваги викладене, а також ураховуючи, що суд апеляційної інстанції частково задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_2 , скасував рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 21 травня 2018 року та ухвалив нове, яким позов ОСОБА_1 задовольнив, колегія суддів, керуючись пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, вважає, що наявні правові підстави для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у суді апеляційної інстанції.
Отже, у матеріалах справи наявні докази, які відповідають обсягу наданих послуг і виконаних адвокатом Титаренком Д.С. робіт, обумовлених договором.
Підстави визнавати дії адвоката такими, що не були необхідними та необґрунтованими, відсутні.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137 ЦПК України).
В частині 6 статті 137 ЦПК України визначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Матеріалами справи підтверджується, що від ОСОБА_2 не надходили клопотання про зменшення розміру витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. При цьому, ОСОБА_7 до заяви про ухвалення додаткового рішення долучив докази надсилання такої заяви з додатками представникам ОСОБА_2 - адвокатському бюро "Касьяненко і партнери".
Ураховуючи викладене, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені останньою витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 17 000 грн.
Керуючись статтею 270 ЦПК України, суд
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 17 000 гривень.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді: