іменем України
15 травня 2026 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 740/5513/25
Головуючий у першій інстанції - Шевченко І. М.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/658/26
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:
головуючого-судді: Онищенко О.І.
суддів: Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА»
Відповідач: ОСОБА_1
Особа, яка подала апеляційну скаргу: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА»
Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18 грудня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (суддя Шевченко І.М.), ухвалене у м.Ніжин, -
У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося з позовом до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором № 495645-КС-005 від 26 липня 2024 року в розмірі 28 858,28 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 26 липня 2024 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» Договір про надання кредиту № 495645-КС-005, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит в розмірі 8 000 грн. строком на 24 тижні - до 10 січня 2025 року, на умовах сплати процентів за користування кредитом в розмірі 1,5 % в день (фіксована ставка), із сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 1 200 грн. У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором, станом на 04 вересня 2025 року, утворилась заборгованість у розмірі 28 858,28 грн, з яких 8 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 19 658,28 грн - заборгованість за відсотками, 1 200 грн - заборгованість за комісією, яку позивач просить стягнути з відповідачки в судовому порядку.
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18 грудня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором у розмірі 21 898,28 грн та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 838,12 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із доведеності належними та допустимими доказами факту укладення сторонами електронного договору про надання кредиту № 495645-КС-005 від 26 липня 2024 року, отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 8 000 грн та неналежного виконання нею зобов'язань щодо їх повернення. Водночас, врахувавши положення частини п'ятої статті 8, частини п'ятої статті 12 та пункту 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», суд дійшов висновку, що нарахування процентів з 22 серпня 2024 року за денною процентною ставкою, яка перевищує 1 %, суперечить вимогам закону, визначивши розмір процентів за користування кредитом у сумі 13 898,28 грн.
В апеляційній скарзі ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» просить змінити рішення суду першої інстанції та збільшити розмір визначеної до стягнення судом першої інстанції заборгованості з 21 898,28 грн до 28 858,28 грн, та відповідно перерозподілити судові витрати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції помилково ототожнив поняття «денна процентна ставка» у розумінні Закону України «Про споживче кредитування» із передбаченою договором процентною ставкою в день, унаслідок чого безпідставно зменшив розмір процентів, нарахованих у межах строку кредитування. Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що за умови належного виконання відповідачкою графіку платежів проценти за договором становили б 11 560 грн, однак у зв'язку з невнесенням першого планового платежу 09 серпня 2024 року в розмірі 1 730 грн, з 10 серпня 2024 року виникло прострочення, а з 17 серпня 2024 року, відповідно до пункту 3.2.2 договору, проценти почали нараховуватися за стандартною процентною ставкою 1,5 % на день. З огляду на це ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» вважає вірним здійснений ним розрахунок процентів у сумі 19 658,28 грн, з яких 2 018,28 грн нараховано за зниженою ставкою 1,14668750 % на день за період з 26 липня 2024 року по 16 серпня 2024 року, а 17 640 грн - за стандартною ставкою 1,5 % на день за період з 17 серпня 2024 року по 10 січня 2025 року. Крім того, апелянт вважає помилковою відмову у стягненні комісії за надання кредиту в розмірі 1 200 грн, оскільки така комісія погоджена сторонами у кредитному договорі та включається до загальних витрат за споживчим кредитом.
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.
Відповідно до вимог ч.1,4 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону частково не відповідає судове рішення суду першої інстанції.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.
За приписами ст.ст. 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
По справі встановлено, що 26 липня 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 495645-КС-005 (Споживчий кредит. Електронна форма), відповідно до умов якого остання отримала від кредитодавця грошові кошти в розмірі 8 000 грн у безготівковій формі шляхом їх перерахування на банківську картку терміном на 24 тижня зі сплатою процентів за користування кредитом, а саме: за стандартною процентною ставкою 1,50000000 % на день та за зниженою процентною ставкою 1,14668750 % на день, а також сплату комісії за надання кредиту в розмірі 1 200 грн.
Згідно з пунктами 3.2.1-3.2.3 договору знижена процентна ставка підлягала застосуванню за умови дотримання позичальником погодженого графіка платежів, яким, зокрема, перший платіж у розмірі 1 730 грн визначено до сплати 09 серпня 2024 року, а загальний розмір процентів за умови належного виконання графіка становив 11 560 грн.
Водночас пунктом 3.2.2 договору сторони погодили, що у разі невиконання позичальником графіка платежів та виникнення прострочення понад сім календарних днів умови про нарахування процентів за зниженою процентною ставкою втрачають чинність, а проценти за користування кредитом підлягають нарахуванню за стандартною процентною ставкою, починаючи з восьмого календарного дня від дня простроченого платежу і до закінчення строку дії договору.
Договір ОСОБА_1 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-6724 (а.с. 17-19).
Підписанням цього договору позичальник підтвердив, що до укладення договору отримав від кредитодавця інформацію та документи, надання яких передбачено законодавством України, зокрема, статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування», частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також про умови договору і Правила, що розміщені на сайті кредитодавця (п. 7.3.1 договору).
Позичальник ознайомлений з договором та правилами, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань, вважає їх справедливими та погоджується неухильно дотримуватися їх та, відповідно, уклав договір з вільним волевиявленням (п. 7.4.4 договору).
У договорі міститься графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту.
ТОВ «Бізпозика» надало позичальнику грошові кошти в розмірі 8000,00 грн, номер платіжної інструкції - db1eaf24-4acb-11ef-b90a-000c29d57ed2_1 від 26.07.2024, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «ПрофітГід» (а.с. 34).
У повідомленні, сформованому ТОВ «Бізнес Позика», наведено детальний опис дій, вчинених сторонами 26 липня 2024 року при укладанні кредитного договору (а.с. 40-41).
Так, маючи намір укласти 26 липня 2024 року з ТОВ «Бізнес Позика» кредитний договір, ОСОБА_1 , використовуючи номер телефону, здійснила перехід до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства та зайшла до особистого кабінету, надавши в подальшому всю необхідну інформацію для формування товариством належної пропозиції клієнту. Товариством надано клієнту в особистому кабінеті паспорт споживчого кредиту для ознайомлення та підписання, для чого направлено на номер телефона відповідачки повідомлення з одноразовим ідентифікатором UA-7971 для підписання паспорта споживчого кредиту. Після підписання паспорта споживчого кредиту клієнтом товариство направило клієнту індивідуальну оферту з відправленням в смс-повідомленні на номер телефона одноразового ідентифікатора UA-6724. Після підписання клієнтом умов оферти шляхом надсилання товариству акцепту та підписання договору одноразовим ідентифікатором товариство направило клієнту в ІТС підтвердження вчиненого електронного правочину у формі електронного документа (а.с. 32-33).
У паспорті споживчого кредиту наведено наступні умови кредитування: тип та мета кредиту; сума кредиту - 8 000 грн; строк кредитування - 24 тижні (169 днів); спосіб надання кредиту - безготівковим шляхом; процентна ставка - 547,5 % річних; розмір комісії за надання кредиту - 1 200 грн; реальна річна процентна ставка - 19 607,93 % річних; порядок повернення кредиту (а.с. 14 зворот -16).
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на 31 липня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за договором № 495645-КС-005 визначена у розмірі 28 858,28 грн, з яких: 8 000 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 19 658,28 грн - заборгованість за процентами, 1 200 грн - заборгованість за комісією. Із цього розрахунку вбачається, що проценти нараховані позивачем у межах строку кредитування, а саме за період з 26 липня 2024 року по 10 січня 2025 року (а.с.11 зворот - 13).
Згідно з п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 % (Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 1 згідно із Законом N 3498-IX від 22.11.2023).
Відповідно до розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-IX визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Закон України від 22.11.2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023.
Згідно з частиною 5 статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Враховуючи, що самим Законом України від 22.11.2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набрав чинності 24.12.2023, а кредитний договір було укладено 26 липня 2024 року, тобто після набрання чинності цим Законом, тому нарахування процентної ставки слід розраховувати у відповідності до чинного законодавства у розмірі 1 %.
Частина 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою ст. 8 доповнена згідно із ЗУ № 3498-ІХ від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», передбачає, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, вказана норма набрала законної сили 24.12.2023, тобто станом на час укладення договору про споживчий кредит з відповідачем.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Таким чином, умови укладеного між сторонами договору (п.2.4) щодо встановлення фіксованої денної процентної ставки 1,5 % (стандартна) та 1,14668750 % (знижена) є нікчемними відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», оскільки на дату його укладення 26 липня 2024 року максимальний допустимий розмір такої ставки, визначений ч. 5 ст. 8 цього Закону, становив лише 1 %.
У справі, що переглядається, суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», виходив із доведеності факту укладення між сторонами договору про надання кредиту № 495645-КС-005 від 26 липня 2024 року, отримання відповідачкою кредитних коштів у розмірі 8 000 грн та невиконання нею зобов'язань за договором.
Визначаючи розмір процентів за користування кредитом, суд першої інстанції виходив із того, що за період з 26 липня 2024 року по 21 серпня 2024 року їх розмір відповідно до розрахунку позивача вірно становить 2 618,28 грн, а за період з 22 серпня 2024 року по 10 січня 2025 року проценти підлягають перерахунку виходячи з максимально допустимої денної процентної ставки 1 %, що становить 11 280 грн.
У зв'язку із цим суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки заборгованості у розмірі 21 898,28 грн, з яких: 8 000 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 13 898,28 грн - заборгованість за процентами
Апеляційний суд погоджується з цими висновками лише частково, оскільки суд першої інстанції помилково не врахував, що обмеження, передбачене ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», діяло з 24 грудня 2023 року, а відтак мало застосовуватися з моменту укладення договору - 26 липня 2024 року. Тому проценти за користування кредитом у період з 26 липня 2024 року по 21 серпня 2024 року також підлягали розрахунку виходячи з максимально допустимої ставки 1 % на день, а не за зниженою та стандартною ставкою, як визначив суд першої інстанції.
Таким чином, загальна заборгованість за процентами за кредитним договором становить 13 520 грн (8 000 х 1 % х 169 днів).
З цих підстав апеляційний суд відповідно до ч.4 ст. 367 ЦПК України не обмежується доводами апеляційної скарги та відхиляє її доводи про правомірність нарахування процентів за користування кредитом у сумі 19 658,28 грн, з яких 2 018,28 грн нараховано за зниженою процентною ставкою 1,14668750 % на день за період з 26 липня 2024 року по 16 серпня 2024 року включно, а 17 640 грн - за стандартною процентною ставкою 1,5 % на день за період з 17 серпня 2024 року по 10 січня 2025 року включно.
Разом із тим апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги щодо безпідставної відмови у стягненні комісії за надання кредиту. Така комісія у розмірі 1 200 грн прямо передбачена умовами договору та паспортом споживчого кредиту, є разовою платою за надання кредиту, її розмір є визначеним і незмінним, а доказів її сплати відповідачкою матеріали справи не містять.
Отже, загальний розмір заборгованості за кредитним договором від 26 липня 2024 року складає 22 720 грн, з яких: 8 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1 200 грн - заборгованість за комісією, 13 520 грн - проценти, нараховані виходячи з денної процентної ставки 1 % за період з 26 липня 2024 року по 10 січня 2025 року включно.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому апеляційна скарга ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» підлягає частковому задоволенню, а рішення суду підлягає зміні у частині визначеного до стягнення з відповідача на користь позивача загального розміру заборгованості за кредитним договором від 26 липня 2024 року шляхом його збільшення з 21 898,28 грн до 22 720 грн та в частині судового збору - збільшивши його розмір з 1 838,12 грн до 1 907,16 грн.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За подання апеляційної скарги ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» сплачено судовий збір у розмірі 3 633,60 грн. Оскільки апеляційну скаргу задоволено частково, а саме рішення суду першої інстанції змінено шляхом збільшення розміру стягнутої заборгованості на 821,72 грн із заявленого апелянтом збільшення на 6 960 грн, що становить 11,81 % вимог апеляційної скарги, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» підлягає стягненню судовий збір за апеляційний перегляд справи пропорційно до задоволеної частини апеляційної скарги в розмірі 429,13 грн.
Керуючись ст.ст.141, 258, 263, 374, 376 ч.1 п.4, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» задовольнити частково.
Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18 грудня 2025 в частині визначеного до стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» загального розміру заборгованості за договором про надання кредиту від 26 липня 2024 року № 495645-КС-005 та в частині визначеного до стягнення судового збору - змінити, збільшивши загальний розмір заборгованості з 21 898,28 грн до 22 720 грн та розмір судового збору - з 1 838,12 грн до 1 907,16 грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 411, код ЄДРПОУ 41084239) судовий збір в розмірі 429,13 грн за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом 30 днів з дня складення повної постанови.
Головуючий: Судді: