Справа № 734/3492/25
Провадження № 2/734/89/26
іменем України
05 травня 2026 року селище Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Бараненка С.М.,
за участю:
секретаря судових засідань - Чумак Н.М.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Задорожньої О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Козелець цивільну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Задорожньої Олесі Ігорівни до Чернігівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», про захист прав споживача послуг з постачання газу шляхом визнання протиправними дій щодо відключення від газопостачання, зобов'язання відновити газопостачання та стягнення моральної шкоди, -
До суду з позовом до Чернігівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», про захист прав споживача послуг з постачання газу шляхом визнання протиправними дій щодо відключення від газопостачання, зобов'язання відновити газопостачання та стягнення моральної шкоди, звернулася представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Задорожня Олеся Ігорівна, мотивуючи позов зокрема наступним.
Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власником житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
До 14.03.2025 року позивачка згідно особового рахунку № НОМЕР_1 , отримувала послуги від Чернігівської філії ТОВ « Газорозподільні мережі України» по доставці та розподілу природного газу.
Використовувала газові прилади, які знаходяться в будинку позивачки за призначенням, не допускала їх пошкодження та постійно підтримувала їх у справному стані.
07 березня 2025 року, позивачці, ОСОБА_1 , прийшла претензія про наявність заборгованості за розподіл (доставку) природного газу від ЧФ ТОВ «Газорозподільні мережі України», вул. Промислова, 4, с-ще Козелець, Чернігівського району, Чернігівської області, в якій зазначалось, що станом на 01.03.2025 р. перед Чернігівською філією ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» існує заборгованість за розподіл (доставку) природного газу в розмірі 662,03 грн. за період - 02.2025 р., сума до сплати з урахуванням березня становить 662,03грн.
Згідно з абзацом 2 п. 6.6. Типового договору розподілу природного газу, оплата вартості послуг з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ.
В претензії просилось терміново вжити заходів щодо погашення існуючої заборгованості за розподіл природного газу перед Оператором ГРМ та повідомити Чернігівську філію ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ».
Згідно Виписки з історії хвороби № 2212 позивач знаходилася на стаціонарному лікуванні в КНП «Київська міська клінічна лікарня № 5», Кардіологічне відділення з ПІТ, м. Київ, вул. Відпочинку, 11, з 13.03.2025 року по 17.03.2025 року.
17 березня 2025 року позивачка ОСОБА_1 оплатила відповідну заборгованість в розмірі 662,03 грн., як тільки повернулася додому з лікарні, що підтверджується квитанцією.
Але також виявила, що газопостачання припинено. Позивачка неодноразово зверталася до Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» у с-щі Козелець, але відповіді так і не отримала.
Натомість 28 березня 2025 року згідно трекінгу Укрпошта отримала АКТ № 84 про припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) представниками Чернігівської філії ТОВ « Газорозподільні мережі України», а саме зварювальником ОСОБА_2 будинок позивачки, ОСОБА_1 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було відключено від газопостачання. Причиною складення даного акту стало визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварії, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведенням ремонтно-відновлювальних робіт.
ОСОБА_1 не відомо, які саме порушення було виявлено працівниками газової служби, зокрема в акті № 84 від 14.03.2025 року не зазначено, чи була наявність витоку газу, несправна автоматика безпеки тощо.
Даний акт № 84 від 14.03.2025 року було складено без присутності ОСОБА_1 , оскільки на момент складання акту позивачка була відсутня. Валентина Степанівна перебувала в лікарні, про що свідчить виписка з історії хвороби № 2212 від 17.03. 2025 року, тому фізично не могла бути присутньою на день складання акту за адресою: АДРЕСА_1 .
Будь-яких попереджень про припинення газопостачання від Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» позивачка не отримувала, та і на день відключення, тобто 14.03.2025 року обгрунтованих підстав про припинення газопостачання не було надано.
Внаслідок протиправних дій ЧФ ТОВ «Газорозподільні мережі України» про припинення газопостачання позивачка ОСОБА_1 , пенсіонерка, отримуючи мізерну пенсію, являється людиною похилого віку, маючи хронічні захворювання змушена в холодну пору року, коли температура повітря на вулиці сягала мінусових показань, шукати інші альтернативні шляхи обігріву житлового будинку.
Щодо вимоги про стягнення з Відповідача, завданої моральної шкоди у розмірі 30000 гривень, позивач зазначає наступне.
Позивачу незаконним відключенням від газопостачання спричинено моральну шкоду, оскільки протиправні дії Відповідача призвели до необхідності застосування Позивачем, яка є особою похилого віку, додаткових зусиль для організації побуту та відновлення попереднього стану.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв'язку із приниженням її честі, гідності а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та, з урахуванням інших обставин, зокрема, тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках, ступеню зниження престижу і ділової репутації позивача. При цьому, виходити слід із засад розумності, виваженості та справедливості.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц дійшла висновку про те, що, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Визначення розміру відшкодування залежить від таких чинників, як характер і обсяг страждань (фізичного болю, душевних і психічних страждань тощо), яких зазнав позивач, можливості відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення у необхідному чи повному обсязі. Тобто суд повинен з'ясувати усі доводи позивача щодо обґрунтування ним як обставин спричинення, так і розміру моральної шкоди, дослідити надані докази, оцінити їх та визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості.
Практика ЄСПЛ з питання відшкодування моральної шкоди свідчить про те, що оцінка такої шкоди, за своїм характером, є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом. Цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності. При цьому судова практика має забезпечувати правову визначеність у питанні щодо компенсацій за вчинення аналогічних правопорушень.
Враховуючи тривалість протиправного відключення домоволодіння Позивача від газопостачання, а також те, що припинення газопостачання відбулось навесні, що призвело до порушення звичайного для Позивача порядку користування належним їй житлом (відсутність опалення, неможливість приготувати їжу), і враховуючи глибину фізичних та душевних страждань, завданих Позивачу, та всіх обставин справи, керуючись принципами розумності, справедливості та співмірності, моральна шкода підлягає задоволенню саме в розмірі 30 000,00 гривень.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та до викладеного в позовній заяві надала наступні пояснення. Починаючи з травня 2024 року по грудень 2024 року вона хворіла і проходила лікування. У січні 2025 року її направили на обстеження, щоб здати аналізи, як пройшло лікування. Коли їм розривали траншею, щоб відключити газ, вона перебувала в лікарні. Їй ніхто не повідомив, що відрізали газ. Відключення газу викликало незручності, йде війна. У м. Києві, де вона перебувала, вона була в стресі, води не було, але й тут в Козельці жити не можливо було, так як було відключено газ, і було холодно. Ніякого акту 29.11.2024 року вона не підписувала, в цей день вона весь час перебувала в м. Києві, проходила лікування, що підтверджується документами. В акті взагалі стоїть не її підпис.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав зазначених в позові, а також пояснила, що не відомо де був виток газу, чи на території позивача чи за її межами, доказів не надано з конкретним місцем витоку, чому виникло пошкодження не відомо. Розривали на землях загального користування, під парканом позивача, не залишилося шматка труби з пошкодженням і де воно саме було на чиїй території і чи було взагалі. Позивач нічого не порушувала, прийшла претензія сплатити до 20 числа, вона сплатила 17 числа вчасно.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі та просила в їх задоволенні відмовити з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву та наданих доказів стороною відповідача.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши докази по справі, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 1,5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власником житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , і до 14.03.2025 року позивачка згідно особового рахунку № НОМЕР_1 , отримувала послуги від Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» по доставці та розподілу природного газу /а.с. 10, 108-111/.
07 березня 2025 року ОСОБА_1 отримала претензію про наявність заборгованості за розподіл (доставку) природного газу від ЧФ ТОВ «Газорозподільні мережі України», вул. Промислова, 4, с-ще Козелець, Чернігівського району, Чернігівської області, в якій зазначалось, що станом на 01.03.2025 р. перед Чернігівською філією ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» існує заборгованість за розподіл (доставку) природного газу в розмірі 662,03 грн. за період - 02.2025 р., сума до сплати з урахуванням березня становить 662,03 грн.
Згідно з абзацом 2 п. 6.6. Типового договору розподілу природного газу, оплата вартості послуг з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ /а.с. 11/.
17 березня 2025 року ОСОБА_1 оплатила відповідну заборгованість в розмірі 662,03 грн., тобто оплатила досить незначну заборгованість вчасно в терміни визначені в претензії від 07 березня 2025 року /а.с. 15/.
Стороною відповідача не надано суду жодного доказу, що позивач має ще якусь заборгованість по оплаті послуг газопостачання, або інші будь-які порушення пов'язані з газопостачанням. Жодних попереджень про припинення газопостачання від Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» позивач не отримувала, як до так і на день відключення 14.03.2025 року.
Згідно акту № 84 від 14.03.2025 року про припинення газопостачання (розподілу природного газу), складеного представниками Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» зварювальником ОСОБА_2 в присутності споживача газу побутового ОСОБА_1 ЕІС/особ. рахунок НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_1 , проведено припинення газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача шляхом від'єднання від ГРМ механічно в точці забезпечення потужності у зв'язку з визнанням в установленому законом порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварії, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт. Також в даному акті зазначено, що споживач відсутній /а.с. 12/.
У вище вказаному акті не зазначена конкретна причина відключення, а саме що послугувало відключенням, а стоїть відмітка, що відключення відбулося у зв'язку з визнанням в установленому законом порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварії, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт. Також не зазначено, що причиною відключення послугувало допущення будь-яких порушень зі сторони позивача під час користування підключеним до її будинку природним газом. Також зі сторони відповідача не надано суду жодного доказу, що відключення газопостачання відбулося з причини порушення користування газопостачання саме позивачем.
У відзиві на позовну заяву, стороною відповідача зокрема зазначено, що 14.03.2025 року о 10.44 до центральної аварійної лінії 104 (м. Чернігів) надійшов дзвінок мешканця с-ща Козелець про запах газу на АДРЕСА_1 . Бригада аварійної служби у складі майстра Потапенка та слюсаря Жереб, що виїхали на місце віднайшли місце прориву та шляхом накладення бандажу мінімально локалізував аварію. Оскільки в такий спосіб усунути виток газу не вдалося. Був викликаний слюсар Тополь, який механічно від'єднавшись усунув витік газу, вирізавши кусок труби та заваривши її кінець.
Таким чином, з метою недопущення аварійної ситуації та запобігання нещасному випадку, 14.03.2025 року працівниками ЧФ ТОВ «Газорозподільні мережі України» було припинено газопостачання до будинку позивача, про що був складений відповідний акт на відключення подачі газу, за її відсутності належним чином (рекомендованим листом) відправлено споживачеві.
Суд ставить під сумнів наявність аварійної ситуації на газорозподільчій системі як в місці, що зазначеного в акті № 84 від 14.03.2025 року про припинення газопостачання (розподілу природного газу), складеного представниками Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» зварювальником ОСОБА_2 , так і взагалі 14.03.2025 року по вул. Стято-Преображенській, 31 с-ще Козелець, так як стороною відповідача не надано суду жодного доказу, фото, відеофіксації місця аварії, не заявлялося клопотання про виклик і допит в якості свідків, осіб, прізвища яких зазначено у відзиві, і які згідно змісту відзиву професійно ліквідували виток газу і таким чином забезпечили безпечну життєдіяльність населення та надійність функціонування системи газопостачання. Також не надано доказів, що зазначена в акті № 84 від 14.03.2025 року та відзиві відповідача ситуація, сталася внаслідок допущення порушень позивачем як користувачем та споживачем природного газу. Такі дії суд розцінює, як цілеспрямоване відключення відповідачем від газопостачання саме будинку позивача.
З наданих доказів стороною позивача, а саме фото і відео, від'єднання (припинення) газопостачання будинку позивача відбулося поза межами її земельної ділянки, яка як видно на фото та відео доказах /а.с. 114-115/, чітко відмежована парканом позивача, а земельна ділянка на якій відбулося від'єднання газопостачання є землями загального користування, тобто до її має доступ будь-хто і будь-коли.
Стороною відповідача надано суду, як доказ акт № 11200 розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін між Оператором ГРМ та споживачем від 29.11.2024 року /а.с. 98/.
До даного доказу суд відноситься критично, та визнає його неналежним та недопустимим доказом з наступних підстав.
Позивач в судовому засіданні пояснила, що даного акту вона не підписувала, підпис в акті не її, вона в той день 29.11.2024 року перебувала в м. Києві на лікуванні і не приїжджала в с-ще Козелець, що підтверджується наданими стороною позивача доказами, а саме медичними документами про проходження нею лікування в медичному закладі м. Києва та роздруківкою приватбанку про здійснення платежів позивачем в торгових мережах м. Київ в різні часи дня 29.11.2024 року /а.с. 135-137/, до даних доказів суд відноситься як належних та допустимих, так як жодним іншим доказом по справі не спростовані.
Натомість стороною відповідача не заявлялося клопотання про виклик в судове засідання і допит в якості свідка особи, що склала акт № 11200 від 29.11.2024 року, а саме ОСОБА_3 , що акт дійсно був складений в присутності позивача та позивач ставила в ньому свій підпис.
Правовідносини між Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» та Позивачем регулюються договором про розподіл природного газу. Типовий договір розподілу природного газу побутовим споживачам, є публічним. Зазначений договір укладається шляхом підписання заяви - приєднання побутового споживача до умов договору розподілу природного газу, підтвердженням такого приєднання до умов договору є вчинення споживачем певних дій, щодо укладення договору розподілу природного газу, в тому числі повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку Оператора ГРМ та/або споживання природного газу.
Питання надання послуг розподілу природного газу побутовим споживачам врегульовано Кодексом газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, Правилами безпеки систем газопостачання затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 15.05.2015 №285, Типовим договором розподілу природного газу затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498.
Згідно пункту 4 частини 1статті 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач має право, зокрема, на отримання природного газу належної якості та кількості, фізико-хімічні показники якого відповідають встановленим нормам, відповідно до умов укладених договорів, крім випадків припинення (обмеження) постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).
Згідно із частиною 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до глави 7 розділу VІ КГС оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням Правил безпеки систем газопостачання та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках: 1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу; 2) відсутність підтвердженого обсягу природного газу по об'єкту споживача та/або його постачальнику; 3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання; 4) відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»; 5) розірвання договору розподілу природного газу; 6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ; 7) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 8) визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт; 9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ; 10) необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об'єкту споживача, що не є побутовим); 11) відмова представникам Оператора ГРМ в доступі на об'єкти або земельну ділянку Споживача, де розташована газорозподільна система та/або газове обладнання, та/або комерційний вузол обліку газу, для здійснення контролю відповідності встановленого газоспоживаючого обладнання проектній документації, обстеження газових мереж до ВОГ та/або газоспоживаючого обладнання; 12) в інших випадках, передбачених законодавством.
Якщо припинення газопостачання (розподілу природного газу) на об'єкт побутового споживача буде здійснюватися у випадках, визначених у підпунктах 1-5 (крім випадку подання споживачем письмової заяви про припинення газопостачання), 9 цього пункту, Оператор ГРМ має надіслати рекомендованим поштовим відправленням або надати з позначкою про вручення повідомлення про припинення газопостачання/розподілу природного газу побутовому споживачу не менше ніж за три доби до запланованої дати припинення газопостачання (розподілу природного газу). При цьому в повідомленні мають бути зазначені підстави та дата припинення газопостачання (розподілу природного газу) Оператором ГРМ. Споживач зобов'язаний допустити представників Оператора ГРМ на власні об'єкти та не протидіяти їм при здійсненні заходів з припинення (обмеження) розподілу природного газу. При отриманні від Оператора ГРМ письмової вимоги про самостійне обмеження або припинення споживання (відбору) природного газу споживач зобов'язаний виконати вимогу Оператора ГРМ та самостійно обмежити або припинити споживання (відбір) природного газу. При припиненні (відновленні) газопостачання (розподілу природного газу) складається акт у двох примірниках, один з яких залишається у споживача.
У разі відмови споживача від підписання акта про припинення газопостачання (розподілу природного газу) фіксація припинення газопостачання (розподілу природного газу) (крім випадків відключень при аварійних ситуаціях) повинна підтверджуватися відеозйомкою, про що зазначається в акті про припинення газопостачання (розподілу природного газу), та/або підписом акта про припинення газопостачання (розподілу природного газу) однією незаінтересованою особою (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувач або управитель будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування тощо) за умови посвідчення такої особи. Акт про припинення газопостачання (розподілу природного газу) у цьому випадку надсилається споживачу рекомендованим поштовим відправленням. Припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) споживачу здійснюється, зокрема, шляхом перекриття запірних пристроїв або встановлення інвентарної заглушки та їх опломбування.
Відповідно до п. 5.4. Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості № 285 від 15 травня 2015 року, зареєстрованих в МЮ України 08 червня 2015 року за № 674/27119 (далі - ПБСГ), технічне обслуговування внутрішніх газопроводів і газового обладнання житлових і громадських будівель, комунально-побутових об'єктів невиробничого характеру здійснюється відповідно до вимог документації з експлуатації заводів-виробників газового обладнання на договірних засадах.
Відповідно до п. 5.7. глави 5 Правил безпеки систем газопостачання підлягає відключенню від системи газопостачання обладнання житлових і громадських будинків із встановленням заглушки за умови:
- наявності витоків газу;
- несправної автоматики безпеки;
- несправностей оголовків димових і вентиляційних каналів;
- відсутності тяги в димових і вентиляційних каналах;
- самовільного підключення газових приладів і пристроїв споживача до системи газопостачання;
- не забезпечення власником (балансоутримувачем та/або орендарем (наймачем)) технічного обслуговування згідно з вимогами пункту 5.4 цієї глави;
- не відповідності системи газопостачання житлового будинку проектній та виконавчо-технічній документації.
Отже, аналізуючи вищевикладене, стороною відповідача не надано суду жодного доказу, що Позивач, як до 14.03.2025 року, так станом і на 14.03.2025 року та в подальшому, як користувач та споживач природного газу допустила будь-яке порушення законодавства, що регулює питання надання послуг розподілу природного газу побутовим споживачам, не виконала умов Типового договору розподілу природного газу, тому позов в частині визнання протиправними дії Відповідача щодо відключення від газопостачання житлового будинку Позивача, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі акту № 84 від 14.03.2025 року та зобов'язання Відповідача відновити за свій рахунок газопостачання до будинку Позивача за адресою АДРЕСА_1 , підлягає задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання про розмір стягнення моральної шкоди, суд виходить з вимог ст. 23 та ч. 1 ст. 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц дійшла висновку про те, що, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Визначення розміру відшкодування залежить від таких чинників, як характер і обсяг страждань (фізичного болю, душевних і психічних страждань тощо), яких зазнав позивач, можливості відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення у необхідному чи повному обсязі. Тобто суд повинен з'ясувати усі доводи позивача щодо обґрунтування ним як обставин спричинення, так і розміру моральної шкоди, дослідити надані докази, оцінити їх та визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості.
Практика ЄСПЛ з питання відшкодування моральної шкоди свідчить про те, що оцінка такої шкоди, за своїм характером, є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом. Цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності. При цьому судова практика має забезпечувати правову визначеність у питанні щодо компенсацій за вчинення аналогічних правопорушень.
Суд приймає до уваги доводи сторони позивача про заподіяння позивачу моральної шкоди, оскільки позивачу спричинені моральні страждання, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд бере до уваги те, що внаслідок протиправної дій Відповідача позивач тривалий час позбавлена газопостачання, в тому числі і в холодну пору року, позивач була позбавлена можливості, як опалювати житло так і приготувати їжу, а як станом на 14.03.2025 року, так і по час ухвалення судового рішення, у зв'язку з збройною агресією росії, відбуваються ракетні обстріли енергетичних електричних систем України і загально відомий факт, що тривалий час як планово, так і позапланово споживачі залишаються на тривалий час, а бувають випадки і на невизначений тривалий час без електропостачання, і тому в даному випадку для Позивача єдиним джерелом як обігріву так і приготування їжі, залишався природний газ, але позивач з 14.03.2025 року по день ухвалення рішення, неправомірно Відповідачем відключена від газопостачання, таким чином позбавлена можливості як взагалі, а собливо у холодну пору року, проживати у власному помешканні, цим враховує характер, обсяг, тривалість фізичних і моральних страждань, істотність і наслідки вимушених змін у її життєвих стосунках.
В зв'язку з цим, суд вважає за необхідне, виходячи з принципів розумності, справедливості та доцільності, враховуючи характер, обсяг, тривалість фізичних і моральних страждань та виходячи з вимог ст. 23 та ч.1 ст. 1167 ЦК України, вимоги щодо відшкодування моральної шкоди задовольнити частково, стягнувши з Відповідачів на користь Позивача суму у розмірі 20000 грн., вважаючи, що відшкодування шкоди в такому розмірі відповідає суті позовних вимог, характеру діяння Відповідача та характеру і глибині моральних страждань Позивача. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Також на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір.
На підставі викладеного та керуючись ст. 141, 259, 265 ЦПК України, суд, -
позов представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Задорожньої Олесі Ігорівни до Чернігівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», про захист прав споживача послуг з постачання газу шляхом визнання протиправними дій щодо відключення від газопостачання, зобов'язання відновити газопостачання та стягнення моральної шкоди, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» ЄДРПОУ: 45355956 щодо відключення від газопостачання житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі акту № 84 від 14.03.2025 року.
Зобов'язати Чернігівську філію Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (місцезнаходження: вул. Любецька, 68, м. Чернігів, Чернігівська область; ЄДРПОУ: 45355956) відновити за свій рахунок газопостачання до будинку за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Стягнути з Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» (місцезнаходження: вул. Любецька, 68, м. Чернігів, Чернігівська область; ЄДРПОУ: 45355956) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ), у відшкодування моральної шкоди 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити
Стягнути з Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» (місцезнаходження: вул. Любецька, 68, м. Чернігів, Чернігівська область; ЄДРПОУ: 45355956) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ), понесені судові витрати по сплаті судового збору за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Козелецький районний суд Чернігівської області до Чернігівського апеляційного суду.
Рішення в повному обсязі виготовлено 14 травня 2026 року.
Головуючий суддя Сергій БАРАНЕНКО