Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/7589/26
07 травня 2026 року м. Київ
Слідча суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчої СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12026100070000595, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.05.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КК України,
Слідча СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , звернулась до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12026100070000595, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.05.2026 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КК України.
В обґрунтування поданого клопотання вказує на те, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП у місті Києві, перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100070000595 від 04.05.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 156 КК України
Досудовим розслідуванням встановлено, що 01.05.2026 о 16 годині 40 хвилин, проходячи повз будинку № 15-А, по вулиці Западинська у місті Києві, у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел, спрямований на вчинення розпусних дій щодо неповнолітньої особи, яка проходила по тій же вулиці, направляючись за адресою свого місця проживання.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення розпусних дій щодо неповнолітньої особи, в той самий день та час ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що дівчина є неповнолітньою та не здатна викрити його протиправні діяння, почав таємно переслідувати потерпілу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тримаючись на відстані не більше 10 метрів від потерпілої.
Так, 01.05.2026 о 16 годині 51 хвилина, неповнолітня ОСОБА_7 дійшла до під'їзду № 2, будинку АДРЕСА_1 , та відчинивши парадні двері вказаного під'їзду зайшла в середину будинку, незважаючи на це ОСОБА_4 продовжуючи переслідування останньої, пересвідчившись у відсутності сторонніх осіб, забіг в слід за ОСОБА_7 через не до кінця закриті двері під'їзду.
Продовжуючи свої неправомірні дії, ОСОБА_4 перебуваючи на сходовій клітині другого поверху будинку АДРЕСА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, з метою задоволення власної статевої пристрасті, спрямованої на розбещення малолітньої, переконавшись у відсутності інших дорослих осіб, усвідомлюючи, що вчиняє розпусні дії щодо неповнолітньої ОСОБА_7 , діючи з сексуальних мотивів, бажаючи цього, свідомо припускаючи настання наслідків у вигляді впливу на нормальний моральний та фізичний розвиток неповнолітньої особи, а також формування аморальних поглядів у дитини, користуючись своїми віковими та фізичними перевагами, вчинив щодо неповнолітньої ОСОБА_7 розпусні дії, а саме фізичне розбещення - простягнувши руку під спідницю неповнолітньої та схопив останню, своєю рукою за праву сідницю, стиснувши її.
Так, 05.05.2026 слідчим слідчого відділу Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві лейтенантом поліції ОСОБА_6 , за погодження з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , повідомлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Херсон, громадянину України, офіційно не працевлаштованому, з середньою освітою, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому (зі слів), про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого у вчиненні розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, а саме у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 156 КК України.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: може вчинити спробу переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих по вказаному кримінальному правопорушенню; вчинити інші кримінальні правопорушення.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити. Зазначив, що 05.05.2026 ОСОБА_4 обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КК України. Посилався на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КК України, повністю визнав. Просив застосувати більш м'який запобіжний захід, який би дозволив йому працювати.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію, визначену у письмових запереченнях. Зазначив, що підозрюваний раніше не судимий, а наявність ризиків не доведено, тому просив суд застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла наступних висновків.
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
За змістом п. 5 ч. 1 ст. 176 та ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу. Згідно з вимогами ч. 3 ст. 176 КПК України тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП у місті Києві, перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100070000595 від 04.05.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 156 КК України.
Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.
05.05.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 віднесено до категорії нетяжких злочинів та за його вчинення передбачено покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі на строк до п'яти років.
У судовому засіданні слідчою суддею встановлено, що копію клопотання органу досудового розслідування та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний та його захисник отримали у встановлений ч. 2 ст. 184 КПК України строк.
Слідча суддя перевірила наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КК України, що підтверджується наступними доказами:
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) ОСОБА_8 від 01.05.2026;
- протоколом огляду місця події, за адресою: м. Київ, проспект Свободи, 4, під'їзду № 2 від 01.05.2026;
- протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_2 від 04.05.2026, в ході якого було виявлено та вилучено речі та одяг, що належать підозрюваному ОСОБА_4 , та яких останній перебував на момент вчинення злочину;
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 208 КПК України, від 05.05.2026;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 05.05.2026, в ході якого останній відмовився надавати показання на підставі ст. 63 Конституції України;
- протоколом допиту законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_9 від 05.05.2026, який повідомив, що під час перегляду власної відеокамери, що розташована на фасаді будинку за місцем проживання та відповідно зафіксувала особу чоловічої статі, що переслідувала його неповнолітню доньку ОСОБА_7 та за зовнішнім ознаками відповідає опису, що надала остання відносно свого нападника;
- протоколом допиту неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 від 05.05.2026, яка повідомила про обставини вчинення щодо неї розпусних дій, у вигляді фізичного розбещення, а також про те, що їй довелось чинити фізичний опір.
Оцінка критерію обґрунтованості підозри здійснюється слідчою суддею з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у пункті 48 рішення від 13.11.2007 року у справі «Чеботарь проти Молдови», а також у пункті 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
Таким чином, оцінюючи наведені прокурором докази обґрунтованості підозри, слідча суддя дійшла висновку, що стороною обвинувачення зібрані у встановленому законом порядку фактичні дані, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КК України, та про причетність ОСОБА_4 до його вчинення.
Водночас слідча суддя зауважує, що в цьому випадку дотримано стандарт доказування «обґрунтована підозра», який є найнижчим стандартом доказування у кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, проте є достатнім для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. При цьому, доведення стороною обвинувачення вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КК України, має відбутись за найвищим стандартом доказування «поза розумним сумнівом» у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.
Оцінюючи наявність на даний час ризиків у кримінальному провадженні, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, слідча суддя встановила наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як зазначено у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту встановлено наявність наступних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема підозрюваний ОСОБА_4 може:
-переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
-незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;
-перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином.
Щодо наявності ризику переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Як вже зазначалось вище, інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КК України, відноситься до нетяжкого злочину, санкція за яке передбачає покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі на строк до п'яти років. Зазначена обставина вже сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів слідства та суду.
З врахуванням викладеного, на думку слідчої судді, тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та суворість призначення покарання за його вчинення у випадку визнання особи винуватою, на даному етапі досудового розслідування може свідчити про наявність ризику переховування підозрюваної від органу досудового розслідування чи суду.
Враховуючи викладене, підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення покарання, яке йому загрожує у разі визнання його вини, може здійснити спроби переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, тобто існує реальний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також слідча суддя вважає наявним ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд зможе обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто, якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Цей незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, причетну до вчинення кримінального правопорушення, так і свідків, які можуть надати показання щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв'язку із його особою.
Отже, при встановленні наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні, слідча суддя враховує те, що вказаний ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.
Разом з тим, слідча суддя дійшла висновку, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Також, слідча суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України враховує відомості щодо особи підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, офіційно не працевлаштований, з середньою освітою, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.
Слідча суддя зауважує, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Отже, стороною обвинувачення доведено обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Разом з тим, встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обставини справи та відомості щодо особи підозрюваної свідчать про можливість застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 176 та ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт є одним із видів запобіжних заходів та полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 2 ст. 181 КПК України).
За таких обставин, слідча суддя приходить до переконання, що на даному етапі досудового розслідування об'єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання вказаним ризикам є застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту із покладанням на нього наступних обов'язків: заборонити залишати місце свого проживання, а саме адресу: АДРЕСА_2 ; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування з потерпілою ОСОБА_7 та свідками у даному кримінальному провадженні.
Статтею 205 КПК України визначено, що ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193 - 194, 309 КПК України, слідча суддя
Клопотання слідчої СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12026100070000595, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.05.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КК України, - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- заборонити залишати місце свого проживання, а саме адресу: АДРЕСА_2 ;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування з потерпілою ОСОБА_7 та свідками у даному кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали та обов'язків визначити до 05.07.2026 включно, тобто в межах строку досудового розслідування.
У задоволенні клопотання в іншій частині відмовити.
Копію даної ухвали передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у зазначеному кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя ОСОБА_1