Справа №303/1342/26 2/303/576/26
ряд. стат. звіту №38
11 травня 2026 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в особі головуючого-судді Мирошниченко Ю.М.
з участю секретаря судових засідань Лукач К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево цивільну справу за позовом ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» завернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов мотивований тим, що 05.09.2024 року між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 укладено договір №1747225, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 10 000 гривень, строком на 360 днів. 26.11.2025 року між ТОВ «Селфі кердит» та ТОВ «Факторинг партнерс» укладено договір №26-11/25, відповідно до умов якого ТОВ «Факторинг партнерс» отримало право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №1747225. Однак відповідач ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача становить 26 499,90 гривень.
Представник позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» - Сердійчук Я. в судове засідання не з'явилася, в позовній заяві просила суд провести розгляд справи за відсутності їхнього представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до договору №1747225 від 05.09.2024 року відповідач ОСОБА_1 отримав від ТОВ «Селфі кредит» кредит у розмірі 10 000 гривень, строком до 360 днів, зі сплатою 11% в день.
Згідно розрахунку заборгованості станом на 19.02.2026 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1747225 становить 26 499,90 гривень, з яких: 9999,90 гривень - заборгованість за основним зобов'язанням; 11 500 гривень - заборгованість за нарахованими процентами; 5000 гривень - пеня та/або штрафи.
26.11.2025 року між ТОВ «Селфі кердит» та ТОВ «Факторинг партнерс» укладено договір №26-11/25, відповідно до умов якого ТОВ «Факторинг партнерс» отримало право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №1747225.
Таким чином судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав взяті на себе за кредитними договорами зобов'язання, а саме не здійснював виплату належних до сплати сум кредиту та не сплачував відсотки за користування кредитом.
Правовідносини між сторонами регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до п.1 та 2 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва.
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Згідно з пунктом шостим частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Водночас одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу вищенаведених положень цивільного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі статтею 9 Закону «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Цією ж правовою нормою визначено зміст вказаної інформації (умови кредиту: тип кредиту, сума кредиту, строк кредитування, мета та спосіб отримання, тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, види забезпечення за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту тощо), порядок ознайомлення з нею споживача, форму надання такої інформації (паспорт споживчого кредиту) та термін її актуальності. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця, з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту (частина друга статті 9 Закону «Про споживче кредитування»). Тобто інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (паспорт споживчого кредиту), є пропозицією до укладення кредитного договору (офертою).
Таким чином, матеріали справи містять достатньо доказів, з яких убачається, що 05.09.2024 року між ТОВ «Селфі кредит» (правонаступником якого є ТОВ «Факторинг Партнерс») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір. Натомість відповідач у передбачений договором строк заборгованість не повернув, у зв'язку з чим виникла заборгованість, розмір якої становить 26 499,90 гривень.
У відповідності до ч.18 прикінцевих та перехідних положени ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, а саме до задоволення підлягає вся заборгованість по тілу кредиту та процентах (21 499,90 гривень), за виключенням пені та/або штрафу (5000 гривень), які у період воєнного стану нарахуванню та стягненню не підлягає.
Ухваливши рішення по суті справи суд повинен вирішити питання про розподіл судових витрат між сторонами відповідно до статті 141 ЦПК України, згідно з частиною першою якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних.
Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2160,06 гривень ( 21499,90 : 26499,90 х 100 = 81.13%) сплаченого судового збору.
Крім того, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, з-поміж іншого належать витрати на професійну правничу допомогу (частина третя статті 133 ЦПК України).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав копію договору №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 року, копію заяви на надання юридичної допомоги №749 від 01.01.2026 року, копію витягу з акту №27 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026 року, з яких убачається, що вартість наданих адвокатом послуг становить13 000 гривень.
Враховуючи вказане, позивачем доведено надання йому адвокатом правової допомоги.
Водночас процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення розміру витрат на адвоката (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
За висновками Об'єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19 (постанова від 03.10.2018 р.) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи;
У справі № 755/9215/15-ц (постанова від 19.02.2020 р.) Велика Палата Верховного Суду також вказала, що суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони.
У розглядувані справі відповідач жодних заперечень щодо заяви про відшкодування судових витрат та доказів неспівмірності заявлених позивачкою витрат на правову допомогу або завищення їх розміру суду не надав.
Тож підстави для зменшення зазначених витрат з мотивів їх неспівмірності відсутні, а тому стягненню підлягають витрати на правову допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимоги, тобто 10 546,90 гривень (13 000 х 81,13%).
Керуючись ст.ст. 526, 549-552, 1054 ЦК України та ст.ст. 2, 19, 76-81, 89, 229, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов задоволити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором №1747225 від 05.09.2024 року у розмірі 21 499 (двадцять одна тисяча чотириста дев'яносто дев'ять) гривень 90 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» суму сплаченого судового збору у розмірі 2160 (дві тисячі сто шістдесят) гривень 06 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 546 (десять тисяч п'ятсот сорок шість) гривень 90 копійок..
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс», місцезнаходження м.Київ, вул.Гедройця Єжи, буд.6, офіс 521, код ЄДРОПУ 42640371.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 11.05.2026 року.
Головуючий Юрій Мирошниченко