Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/6869/26
29 квітня 2026 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Подільського районного суду в місті Києві клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_7 , поданого в рамках кримінального провадження № 12026100060000114 від 24.01.2026, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1
До Подільського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_7 , поданого в рамках кримінального провадження № 12026100060000114 від 24.01.2026, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У клопотанні наведені дані, що вказують на причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому дій. Також, в обґрунтування необхідності продовження тримання підозрюваного під вартою слідчим зазначено, що метою є забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у справі, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а такожЮ, не зможуть запобігти спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Також, необхідність звернення до суду із клопотанням про продовження строків запобіжного заходу, обгрунтована обставинами, які перешкоджають до закінчення дії ухвали завершенню досудового розслідування.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 199 КПК України, обставинами, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, обумовлені необхідністю провести слідчий експеримент зі свідком ОСОБА_8 , з метою перевірки та уточнень показів свідка, провести слідчий експеримент із підозрюваним ОСОБА_9 , з метою відтворення механізму вчинення кримінальних правопорушень, провести слідчий експеримент із підозрюваним ОСОБА_10 , з метою відтворення механізму вчинення кримінальних правопорушень, провести слідчий експеримент із підозрюваним ОСОБА_4 , з метою відтворення механізму вчинення кримінальних правопорушень, провести тимчасовий доступ до речей і документів, а саме, до інформації про з'єднання (трафіки зв'язку), що перебувають у володінні операторів мобільного зв'язку ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , лайффсел, ВФ-Україна), щодо абонентських номерів, які використовувались підозрюваними та невстановленими особами, з метою встановлення їх контактів, місцезнаходження у визначені періоди часу, а також підтвердження координації їх дій під час вчинення кримінальних правопорушень, провести інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, необхідність у проведенні яких виникне під час досудового розслідування.
Вказані відомості мають істотне значення для розслідування кримінального провадження, оскільки проведення вищевказаних слідчих процесуальних дій по кримінальному провадженню необхідно не тільки для всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, а також для надання їм незалежної правової оцінки, перевірки наданих показів підозрюваним та забезпечення прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Обставинами, що перешкоджали здійснити вказані процесуальні дії раніше, є складність кримінального провадження, велика кількість об'єктів дослідження, черговість проведення.
Крім того, слід врахувати, що на складність провадження впливає і той факт, що під час розслідування повідомлено про підозру 4-м особам.
В судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання у зв'язку з тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженню триває, строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_11 закінчується, а ризики передбачені ч. 1 ст.177 КПК України на даний час не відпали і продовжують існувати.
Підозрюваний та його захисники у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання щодо продовження строку тримання під вартою та просили обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, також посилалися на те, що підозрюваний не має можливості внести заставу.
Заслухавши пояснення учасників процесу, слідчий суддя приходить до наступного.
У ході розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що слідчими СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12026100060000114 від 24.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
04.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, а саме, у заволодінні чужим майном шляхом обману вчиненому за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах
Ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_3 від 06.03.2026 у справі №758/3455/26 стосовно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 02.05.2026 з визначенням застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб/
Постановою керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва від 27.04.2026 продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто, до 04.06.2026.
Відповідно до ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Зі змісту ст. 197 КПК України, вбачається, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Положеннями ч. 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог п.п. 3,4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Даних про повну відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено, та не підтверджено.
Також, слідчий суддя вважає, що подальше тримання підозрюваного під вартою на даний час обґрунтовано необхідністю проведення обов'язкових слідчих дій та прийняття процесуальних рішень, а також, забезпечення прав сторін кримінального провадження на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
При вирішенні питання про можливість визначення застави, слідчий суддя враховує кваліфікацію злочину, зміст підозри повідомленої ОСОБА_4 , підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177 та 178 КПК України, наявність яких доведена, а тому, на переконання слідчого судді, в даному конкретному випадку є доцільним визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст. 178, 182, 183 КПК України.
Оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого (підозрюваного) на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
При визначенні розміру застави слід не допускати встановлення такого її розміру, що є завідомо непомірним для особи та призводить до неможливості виконання застави. З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
На переконання слідчого судді, такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 .
Також, слідчий суддя вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: - прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їх викликом та вимогою; не відлучатися за межі міста Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176 - 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_7 , поданого в рамках кримінального провадження №12026100060000114 від 24.01.2026, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити;
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у межах строку досудового розслідування, а саме, до 04 червня 2026 року;
Одночасно визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у сумі 150 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 499 200 (чотириста дев'яносто дев'ять тисяч двісті) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ІНФОРМАЦІЯ_3 для внесення застави: Реквізити депозитних рахунків для зарахування коштів, внесених у вигляді застави (частки майна, попередньо визначеної суми судових витрат тощо), Код отримувача (код за ЄДРПОУ) НОМЕР_1 , Банк отримувача ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) НОМЕР_2 , Рахунок отримувача НОМЕР_3 , при внесенні якої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - звільнити;
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов'язки відповідно до ч. 4 ст. 195 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їх викликом та вимогою;
- не відлучатися за межі міста Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній Ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави;
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави;
Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноважених слідчого та/або прокурора у вказаному кримінальному провадженні;
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, представники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтись в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю;
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення;
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя Подільського
районного суду м. Києва ОСОБА_1