Справа № 396/249/26
Провадження № 2/396/644/26
Іменем України
12.05.2026 року м. Новоукраїнка
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого судді: Цесельської О.С.,
за участю секретаря судового засідання: Луценко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Новоукраїнка цивільну справу № 396/249/26 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, -
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_3 моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я від кримінального правопорушення. Заявлені вимоги позивачі обґрунтовують тим, що вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 22.12.2025 р. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 КК України, ч. 2 ст. 125 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 17000 грн.. Скоєним кримінальним правопорушенням та протиправною поведінкою ОСОБА_3 завдав позивачам фізичного болю та душевних страждань. Моральна шкода виразилась у тому, що позивачі, внаслідок вчиненого кримінального правопорушення, протягом останнього року побоюються вийти на вулицю поодинці без засобів самозахисту, оскільки мають підстави вважати, що ОСОБА_3 , який проживає по сусідству, може здійснити спроби щодо повторного вчинення фізичного насильства відносно них. Внаслідок пережитого, кожне відвідування доньки та онуків позивачів, які проживають неподалік від них, супроводжується постійними тривогами та переживаннями за їх життя та здоров'я. У зв'язку із вищенаведеним, позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням в розмірі 50000,00 грн., а позивач ОСОБА_2 - в розмірі 40000,00 грн..
Ухвалою суду від 23.02.2026 р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином, в позовних вимогах просили провести розгляд справи за їхньої відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся за адресою місця реєстрації, проте на адресу суду повернулись конверти із вкладенням із відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою". Відзив до суду не надходив.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на викладене, керуючись ст. 280 ЦПК України суд приходить до висновку про необхідність ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 22.12.2025 р. (справа №396/2733/25, провадження №1-кп/396/284/25), ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 КК України, ч. 2 ст. 125 КК України. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_3 остаточно призначено покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень (а.с. 13-17).
Даний вирок суду набрав законної сили 22.01.2026 р. та не оскаржувався.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв'язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов'язання з її відшкодування. Покладення обов'язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).
Відповідно до положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок протиправних дій відповідача, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов'язковому з'ясуванню при вирішені спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду ті з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. За загальними правилами відшкодування шкоди, відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії певних осіб чи органів завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв'язку між порушенням та моральною шкодою. При цьому, обов'язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ч. 3 ст.12, та ст. 81 ЦПК України.
Статтею 1177 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до п. 7 постанови Пленуму ВСУ №14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.
Позивачі в обґрунтування завдання моральної шкоди в позовній заяві зазначили, що в результаті вчинення відповідачем умисних легких тілесних ушкоджень, їм було завдано моральну шкоду, яка виразилася в душевних стражданнях та фізичному болі. Позивачі, внаслідок вчиненого кримінального правопорушення, протягом останнього року побоюються вийти на вулицю поодинці без засобів самозахисту, оскільки мають підстави вважати, що ОСОБА_3 , який проживає по сусідству, може здійснити спроби щодо повторного вчинення фізичного насильства відносно них. Внаслідок пережитого, кожне відвідування доньки та онуків позивачів, які проживають неподалік від них, супроводжується постійними тривогами та переживаннями за їх життя та здоров'я. За рік після вказаних подій, позивачі не отримали від кривдника вибачення та жодного відшкодування. Крім того, відповідач постійно погрожує їм фізичною розправою, в результаті чого позивачі не відчувають себе у безпеці біля власного домоволодіння.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справи «Войтенко проти України», «Науменко проти України»).
При наявності встановленого факту порушення прав позивача моральна шкода наявна та констатується судом.
Суд приймає до уваги доводи позивачів про завдання їм моральної шкоди, що виразилася в душевних стражданнях, яку вони зазнали і враховує ступінь їх глибини, оскільки вина відповідача в заподіяні факту моральної шкоди повністю підтверджується матеріалами справи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілих або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.
Між тим розмір відшкодування моральної шкоди з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 в розмірі 50000,00 грн. та на користь ОСОБА_2 в розмірі 40000,00 грн. на думку суду достатніми доказами не обґрунтований та не відповідає фактичним обставинам справи.
Таким чином, суд, оцінивши докази в їх сукупності, при визначенні суми моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, враховує характер та ступінь її завдання, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає, що вказана позовна вимога підлягає задоволенню частково, а саме з відповідача, як заподіювача шкоди підлягає стягненню моральної шкоди по 15000,00 грн. на користь кожного з позивачів, яка, на думку суду, буде достатньою компенсацією завданих душевних страждань.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 грн. 20 коп.
Керуючись ст. 7, 10, 12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) моральну шкоду у розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) моральну шкоду у розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його підписання до Кропивницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: О. С. Цесельська