Справа № 347/1169/26
Провадження № 1-кс/347/336/26
15.05.2026 року слідчий суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , начальника СВ Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , розглянувши скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність дізнавача стосовно невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
14.05.2026 року ОСОБА_4 звернулася до суду зі скаргою, в якій просить зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 невідкладно, але не пізніше 24 годин після надходження копії ухвали внести відомості, які містяться в заяві про вчинення кримінального правопорушення від 07.05.2026 р., до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В обґрунтування вимог скарги ОСОБА_4 посилається на те, що 07.05.2026 вона надіслала заяву до ІНФОРМАЦІЯ_2 про злочин з проханням внести дане повідомлення до ЄРДР протягом 24-х годин з моменту отримання про вчинення дій, які містять ознаки злочину, передбаченого ст. 383 КК України.
У черговій частині ІНФОРМАЦІЯ_2 таку інформацію підтвердили та повідомили, що повідомлення було зареєстровано та передано до виконання. Крім того, було повідомлено, що щодо заяви було здійснено запис до ЖЄО № 3440 від 11.05.2026 року, проте з того часу ніхто з посадових осіб не вніс відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Таким чином, жодних дій спрямованих на внесення наданих відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та здійснення досудового слідства даним органом досудового слідства не вчинялося.
Скаржник посилається на те, що згідно ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Однак уповноваженою особою всупереч ст.214 КПК України було допущено бездіяльність.
Скаржник вважає, що відомості, викладені в заяві-повідомленні повинні були негайно, але не пізніше 24 год. після подання заяви вноситись до ЄРДР.
В судове засідання ОСОБА_4 не з'явилася, надіслала суду клопотання, в якому виклала прохання розглянути справу без її участі. Скаргу підтримує в повному обсязі.
Начальник СВ Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, обгрунтовуючи тим, що у кримінальному провадженні №12024091190000260 від 09.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.383 КК України, здійснюється досудове розслідування Верховинським РВП ГУНП в Івано-Франківській області.
За змістом ч.2 ст.306 КПК України: скарга на бездіяльність під час досудового розслідування розглядається не пізніше сімдесяти двох годин з моменту її надходження.
Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Вислухавши представника ІНФОРМАЦІЯ_3 , дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя вважає, що в задоволенні скарги слід відмовити, з нижче наведених підстав.
Пунктом 15 ч.1 ст.7 КПК України встановлено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та посадових осіб.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому розслідуванні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк.
Кримінальний процесуальний кодекс однаково зобов'язує і слідчого, і прокурора під час кримінального провадження неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана ВР України, вимог інших актів законодавства.
Слідчий і прокурор повинні всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ст. 9 КПК).
На орган досудового розслідування покладається обов'язок застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування (ст. 38 КПК).
У відповідності до положень ч.1 ст.214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Реєстру та розпочати розслідування.
Згідно з вимогами ч.2 ст.214 КПК України досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а відмова слідчого або прокурора у внесенні відомостей про злочин до ЄРДР згідно ст.303 КПК України може бути оскаржена до суду.
Відповідно до Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генерального прокурора України за №139 від 06.04.2016р. визначені строки внесення відомостей до Реєстру. Зокрема, відповідно до п.3.1 розділу 1 зазначеного Положення унесення відомостей до Реєстру здійснюється з дотриманням таких строків: заяву, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення - у термін, визначений ч.1 ст.214 КПК України.
За змістом п.4 ч.5 ст.214 КПК України необхідною умовою внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань є наявність обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Чинним КК України передбачено, які саме діяння є правопорушеннями (злочинами), в чому полягає об'єктивна та суб'єктивна сторона того чи іншого злочину, кваліфікуючі ознаки та інше. У випадках, якщо в заяві чи повідомленні є ті чи інші об'єктивні дані, що свідчать дійсно про ознаки того чи іншого злочину, то є підстави вважати таку заяву чи повідомлення саме заявою чи повідомленням про злочини і тільки такі заяви і повідомлення повинні вноситись до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Якщо ж у повідомленнях чи заявах таких ознак немає, то вони не можуть вважатись такими, які підлягають обов'язковому внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Слідчим суддею встановлено, що предметом розгляду скарги є бездіяльність уповноваженої особи Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, яка полягає у невнесення відомостей в ЄРДР за заявою ОСОБА_4 від 07.05.2026 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 383 КК України.
Так, 07.05.2026 року ОСОБА_4 звернулася до Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 383 КК України, за змістом якої 30.07.2024 року ОСОБА_5 звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 про вчинення відносно нього кримінального правопорушення, передбаченого ст. 383 ККУ по факту неправдивого повідомлення ОСОБА_4 , поданого в ІНФОРМАЦІЯ_3 про погрозу фізичною розправою та вбивством заявниці ОСОБА_5 . Також ОСОБА_5 звинуватив ОСОБА_4 у долученні завідомо неправдивих доказів до матеріалів справи №347/104/24. Так ІНФОРМАЦІЯ_3 за ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 08.08.2024 було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024091190000260 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.383 КК України.
Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_5 повідомив, що під час судового розгляду справи № 347/104/24 (провадження № 2/938/152/24) ОСОБА_4 подала клопотання до ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо факту висловлювання погроз вбивством з сторони ОСОБА_5 чим вчинила завідомо неправдиве повідомлення про скоєння останнім кримінального правопорушення. Так, ОСОБА_5 усвідомлював, що повідомляв неправду та діяв умисно, тому на думку ОСОБА_4 в його діях наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ст.383 КК України.
Стаття 383 Кримінального кодексу України (ККУ) передбачає відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду, прокурору, слідчому, дізнавачу або органу досудового розслідування про вчинення злочину.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується лише прямим умислом, бо вказівка закону на завідомо неправдивий характер повідомлення свідчить про усвідомлення винним того, що спрямовані ним на адресу відповідних органів відомості не відповідають дійсності, і його бажання вчинити такі дії. Помилкова думка особи про відповідність відомостей дійсності виключає відповідальність за ст. 383 КК.
Частиною 1 ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР є предметом оскарження в порядку ст. 303 КПК України, полягає у невнесенні вказаними особами відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 год. після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Так, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, серед іншого, вносяться відомості про: (1) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; (2) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (пункти 4, 5 частини 5 статті 214 КПК).
Таким чином, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України). Вказане узгоджується з позицією, викладеною у згаданому Узагальненні ВССУ N 9-49/0/4-17 від 12.01.2017, за якою КПК дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень. Вказана інформація необхідна для (1) визначення того, що ставиться питання про вчинення саме кримінального правопорушення, та (2) можливості спрямувати орган досудового розслідування на його розкриття, зібрання відповідних доказів.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що (1) обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або (2) в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР. Такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_6 від 17.06.2020, згідно пункту 5 мотивувальної частини якого зазначено, що "встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту". Також і Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16 травня 2019 року (справа N 761/20985/18, провадження N 51-8007км18) наголосив: "...якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин...".
Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об'єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: (1) розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу (2) не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; (3) порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; (4) використання інструментів статті 214 КПК не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК), а також (5) унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК.
Таким чином, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення на основі критеріїв викладених раніше.
Вивчивши матеріали справи, слідчим суддею встановлено, що 30.07.2024 року ОСОБА_5 звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 про вчинення відносно нього кримінального правопорушення, передбаченого ст. 383 КК України, вказана заява була зареєстрована за Вх. № П-17 30.07.2024.
В своїй заяві ОСОБА_5 виклав обставини такого змісту: "10.07.2024 року я отримав телефонний дзвінок від Начальника Косівського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_7 , який повідомив мені, що причиною дзвінка стала заява ОСОБА_4 (особа зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , тел.: НОМЕР_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_5 ), яка була нею подана до Косівського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області із повідомленням про те, що я, ОСОБА_5 , погрожував їй фізичною розправою та вбивством. Відповідно, мені потрібно було з'явитися для надання пояснень за вказаним фактом.
Я з'явився за викликом наступного дня та мені було продемонстровано відео з якого вбачається, що декілька авто, ідуть по дорозі руху транспорту та яку, нібито пересікає ОСОБА_4 . Самого переходу дороги та нібито моєї бесіди із ОСОБА_4 на відео не зафіксовано. Тим більше не зафіксовано жодний неправомірних дій з мого боку, адже я не виходив з авто та рухався на ньому.
Повідомляю, що в провадженні ІНФОРМАЦІЯ_4 (Головуючий по справі - суддя ОСОБА_8 ) знаходилася справа №347/104/24 за позовом ОСОБА_4 (далі -Позивач) до ОСОБА_9 (далі - Відповідач 1), ОСОБА_5 (далі - Відповідач 2), ОСОБА_10 (далі Відповідач 3), Треті особи: ОСОБА_11 (далі - Третя особа 1), ОСОБА_12 (далі - Третя особа 2) про визнання недійсним договору купівліпродажу, визнання недійсним договору іпотеки, повернення становища, яке існувало до порушення. Справа була передана та наразі знаходиться у провадженні ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Вказане відео та обставини заяви ОСОБА_4 були викладені в окремому клопотанні, яке подано ОСОБА_4 до ІНФОРМАЦІЯ_6 та наразі знаходяться в матеріалах справи. Відповідно, з наведеного можна зробити висновок, що заява ОСОБА_4 до Косівського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області прийнята, адже поліцією витребувано відео з камер відеоспостереження, а ОСОБА_4 отримала вказане відео та розповсюджує його, що є завідомо неправдивим повідомленням суду, прокурору, слідчому, дізнавачу або органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення. Вказаними діями ОСОБА_4 здійснює тиск на мене та суд в рамках розгляду справи №347/104/24.
Статтею 383 Кримінального кодексу України передбачено, що вищенаведені дії ОСОБА_4 є завідомо неправдивим повідомленням суду, прокурору, слідчому, дізнавачу або органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення та дії поєднані з обвинуваченням особи в тяжкому чи особливо тяжкому злочині або із штучним створенням доказів обвинувачення, а також вчинені з корисливих мотивів...
...Отже, я являюся потерпілим, оскільки злочинними діями особи мені було спричинено шкоди, що виразилося у переживаннях за мою сім'ю, дитину, адже ОСОБА_4 не тільки звинувачує мене у діях, які не мали місце в реальній дійсності, а й тисне на суд та розгляд справи, в рамках якої вона намагається позбавити мою родину житла в м. Косів..." (6-8).
На підставі долученої копії ухвали слідчого судді від 13.06.2025 справа №347/1191/25, провадження №1-кс/347/463/25 вбачається, що слідчий СВ Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області капітан поліції ОСОБА_13 звернувся із клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024091190000260 від 09.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.383 КК України.
Також, зі змісту вказаної ухвали вбачається, що 08.08.2024 до Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області надійшла ухвала Косівського районного суду Івано-Франківської області від 08.08.2024 щодо внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_5 з приводу завідомо неправдивого повідомлення про скоєння останнім кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_4 .
Отже, ухвалою слідчого судді від 13.06.2025 надано дозвіл на отримання тимчасового доступу до матеріалів судової справи № 347/104/24 (з можливістю виготовлення копій), яка на даний час знаходяться на розгляді у ІНФОРМАЦІЯ_7 , що за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, наведені факти свідчать про те, що за обставинами, викладеними заявником у своїй скарзі, вже розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024091190000260 від 09.08.2024 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.383 Кримінального кодексу України, а заява ОСОБА_4 від 07.05.2026 року не містить складових кримінального правопорушення, передбаченого ст.383 КК України, - скарга ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 214, 277, п.10 ч.1 ст.303, 306, ч.1 ст.307 КПК України, слідчий суддя
скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність дізнавача, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 383 КК України, за її заявою від 07.05.2026 року - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1