Справа № 346/2435/26
Провадження № 2-а/346/72/26
про залишення позову без руху
14 травня 2026 р.м. Коломия
Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Третьякова І.В. розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
12.05.2026р. ОСОБА_1 , через свого представника Бандуру В.О., звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом в якому просить:
- поновити строк на звернення до суду щодо оскарження постанови №R278447 від 30.12.2025р. по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
- скасувати постанову №R278447 від 30.12.2025 року за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення та закрити справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
- стягнути з відповідача судові витрати.
Відповідно до положень ст.. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено зокрема особою, щодо якої її винесено.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 288 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ст.. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
В частині 2 ст. 286 КАС України також зазначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно ч.1, 3 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В постанові від 09.09.2020р. по справі № 444/2499/19, Верховний Суд зазначив, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути: день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи; день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує; день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії; день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
Доказами, які свідчать про день, коли особа дізналася про порушення своїх прав, є розписка про одержання рішення, докази відправки та отримання кореспонденції, акт про відмову одержати документ (надати пояснення), довідки, складені особами, у випадках, передбачених законом.
В позовній заяві в обґрунтування причин пропуску строку на звернення до суду вказано, що з копією постави позивач не ознайомлювався, дізнався про притягнення його до адміністративної відповідальності тільки після накладення арешту на банківські рахунки. На момент блокування банківських рахунків ОСОБА_1 перебував тривалий час на лікування, тому тільки 10.04.2026 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою з'ясування причини блокування картки, там йому роз'яснили, що його притягнуто до адміністративної відповідальності через відмову в проходженні ВЛК, однак працівники ТЦК відмовились надавати копію протоколу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, аргументуючи це тим, що вони направили всі матеріали справи до виконавчої служби. Оскільки, справу передали до Державної виконавчої служби, позивач його представник ознайомилися з матеріалами адміністративної справи в приміщенні Державної виконавчої служби 29.04.2026 року. За вказаних обставин, посилався на наявність підстав для поновлення строку на оскарження постанови.
Отже, в позовній заяві датою ознайомлення позивача та його представника з матеріалами виконавчого провадження, в тому числі і з оспорюваною постановою вказано 29 квітня 2026р.
Проте, зі змісту долученої до позовної заяви постанови головного державного виконавця від 16.04.2026р. про визначення поточного рахунку фізичної особи боржника у банку для здійснення видаткових операцій вбачається, що заявою від 14.04.2026р. боржник, тобто ОСОБА_1 , просив визначити поточний рахунок.
Таким чином, аналіз змісту вищевказаного документу свідчить про те, що про наявність виконавчого провадження позивач був обізнаний ще в середині квітня 2026р. та знав, який виконавчий документ в ньому виконується, як сторона виконавчого провадження міг з ним ознайомитися та отримати його копію. Відтак, суд критично відноситься до тверджень сторони позивача про обізнаність ОСОБА_1 зі спірною постановою лише 29.04.2026р.
З огляду на зазначене, у суду відсутні підстави вважати встановленими та достовірними ті обставини, на які ОСОБА_1 посилається, як на підставу для поновлення йому строку на звернення до суду щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.
Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).
Таким чином, суд доходить висновку, що позивач, усвідомлюючи ймовірність його притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, своєчасно не вжив заходів щоб дізнатися про результати розгляду адміністративної справи, отримати копію відповідної постанови та у випадку незгоди з нею, оскаржити її у встановлені законом строки.
Суд зазначає, що підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом строк подання позовної заяви, що в даній справі, за наведених позивачем обставин, не вбачається.
Частиною 1 ст. 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно ч.1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, на виконання вимог вищевказаних правових положень, ОСОБА_1 протягом десяти днів з моменту отримання ухвали повинен подати до суду заяву про поновлення строку з обґрунтуванням інших причин поважності його пропущення.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст.. 287-289 КУпАП, ст. ст. 122, 123, 160, 161, 169 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення- залишити без руху.
Надати позивачу для виправлення недоліків позовної заяви десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
Якщо позивач не усуне недоліки у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: Третьякова І. В.