14 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 926/38/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С. В. головуючий (доповідач), Баранець О.М., Студенець В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2026 від 09.04.2026 (головуючий суддя - Орищин Г.В., судді: Галушко Н.А., Желік М.Б.) та рішення Господарського суду Чернівецької області від 05.11.2025 (суддя Бутирський А.А.)
у справі №926/38/22
за позовом Державної екологічної інспекції Карпатського округу
до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс",
за участю Чернівецької обласної прокуратури,
про стягнення 4 117 671,87 грн,
Державна екологічна інспекція Карпатського округу звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Державного підприємства "Берегометське лісове господарство" (правонаступник - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс", далі також - ДСГП "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс") про стягнення 4 117 671,87 грн збитків, заподіяних внаслідок незаконної рубки дерев, згідно акта перевірки №208/03 від 02.11.2021.
Господарський суд Чернівецької області рішенням від 05.11.2025 у справі №926/38/22, яке Західний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 09.04.2026, задовольнив позов Державної екологічної інспекції Карпатського округу; стягнув з ДСГП "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс" 4 117 671,87 грн шкоди та 61 765,09 грн судового збору.
ДСГП "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс" звернулось 07.05.2026 через підсистему "Електронний суд" до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: (1) рішення Господарського суду Чернівецької області від 05.11.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2026 скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовним вимог Державної екологічної інспекції Карпатського округу до ДСГП "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс" про стягнення 4 117 671,87 грн відмовити; (2) стягнути з Державної екологічної інспекції Карпатського округу на користь ДСГП "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс" судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі: 123 530,18 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2026 для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі: Бакуліна С.В. - головуючий (суддя-доповідач), судді: Кібенко О.Р., Студенець В.І.
Розпорядженням заступника керівника апарату-керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 13.05.2026 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №926/38/22 у зв'язку з відрядженням судді Кібенко О.Р.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2026 для розгляду справи №926/38/22 визначено склад колегії суддів: Бакуліна С.В. головуючий, Баранець О.М., Студенець В.І.
Пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК унормовано, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що підставою касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій у цій справі скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання: (1) чи є положення абзацу 9 частини першої статті 1 Закону України "Про заборону проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону", якими визначається термін "суцільна рубка", а саме фраза "крім останнього заходу поступової рубки" такими, які слід застосовувати так, що останній захід поступової рубки може проводитись в один прийом - тобто "за площею" ділянки відведеної в рубку (а не подеревно, чи групами дерев), а отже, вирубування дерев в один прийом за площею в рамках останнього заходу поступової рубки не може вважатись суцільною рубкою та є виключенням із заборони, яка передбачена вказаним Законом?; (2) чи є виключенням з дії Закону положення, які містяться у преамбулі, а також частині першій статті 2 вказаного Закону, а саме "крім розробки суцільних вітровалів і буреломів, а також суцільно вражених шкідниками і хворобами насаджень" і які обставини (та на підставі яких доказів) повинен встановити суд, вирішуючи спори щодо рубки насаджень, вражених шкідниками і хворобам. При цьому, вирішуючи питання щодо правомірності проведених рубок на ділянках, на яких здійснювалась вирубка деревостану, суцільно пошкодженого внаслідок вітровалів і буреломів, а також суцільно вражених шкідниками і хворобами насаджень не мають значення способи, види і системи рубок, оскільки вказане виключення з дії закону не містить умов щодо його застосування. Доведенню підлягають лише обставини, які свідчать, що вирубаний деревостан був суцільно пошкодженим внаслідок вітровалів і буреломів, а також суцільно враженим шкідниками і хворобами.
Відповідно до частини четвертої статті 294 ГПК в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Ураховуючи викладене, перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV ГПК, Верховний Суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження у справі №926/38/22 з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК.
Згідно статті 295 ГПК учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
Оскільки подання відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі є правом учасників справи, у разі реалізації такого права суд касаційної інстанції встановлює відповідний строк для подання зазначеного відзиву.
Частиною третьою статті 301 ГПК встановлено, що розгляд справи у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Керуючись статтями 121, 234, 287, 290, 294, 301 ГПК, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2026 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 05.11.2025 у справі №926/38/22.
2. Призначити касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 24 червня 2026 року о 12:00 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань №209.
3. Довести до відома учасників справи, що їх явка в судове засідання не є обов'язковою, а також про їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
4. Встановити іншим учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 02 червня 2026 року. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.
5. Витребувати з Господарського суду Чернівецької області та/або Західного апеляційного господарського суду матеріали справи №926/38/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий С. В. Бакуліна
Судді О. М. Баранець
В. І. Студенець