"14" травня 2026 р.
м. Черкаси
Справа № 925/543/26
Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянувши клопотання позивача Приватного підприємства "ГЕЛОС- ПЛЮС" про призначення судової трасологічної експертизи у справі
за позовом Приватного підприємства "ГЕЛОС- ПЛЮС"
до Акціонерного товариства "Черкасиобленерго"
про визнання незаконним та скасування рішення комісії,
20.04.2026 Приватне підприємство "ГЕЛОС- ПЛЮС" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Акціонерного товариства "Черкасиобленерго".
Предметом позову є немайнова вимога визнати протиправним та скасувати рішення відповідача з розгляду акту про порушення і визначення вартості необлікованої електричної енергії.
Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує незаконність рішення комісії відповідача, відсутність порушення зі сторони позивача вимог ПРРЕЕ.
27.04.2026 позивач подав до суду клопотання, у якому просив призначити судову трасологічну експертизу та витребувати у відповідача залишки пломбувальних пристроїв, які були предметом дослідження №ЕД-19/124/24/13444-ТР від 15.10.2024, 10-15 чистих (необтиснених) пломб тієї ж серії/партії для порівняльного аналізу. (а.с. 77-78)
В обґрунтування клопотання позивач вказав на відсутність факту несанкціонованого втручання в роботу засобів вимірювальної техніки. Основним доказом, на якому ґрунтується оскаржуване рішення відповідача, є висновок експертного дослідження Черкаського НДЕКЦ МВС №ЕД-19/124/24/13444-ТР від 15.10.2024.
Позивач ствердив, що, вказане дослідження містить суттєві внутрішні суперечності. У дослідницькій частині експерт зазначає про відсутність достатнього комплексу ознак перепломбування, проте у резолютивній частині робить категоричний висновок про втрату пломбувальної дії лише на підставі зовнішніх подряпин.
Позивач зазначив, що під час первинного дослідження не було поставлено питань експерту щодо механізму виникнення подряпин, зокрема, внаслідок монтажу інструментом та не досліджено стан внутрішніх замикальних механізмів, цілісність яких є визначальною для встановлення факту втручання згідно з методикою трасологічних досліджень.
Отже, для повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема встановлення причини виникнення зовнішніх дефектів та підтвердження/ спростування факту доступу до внутрішніх елементів пломби, необхідні спеціальні знання у сфері трасології.
У підготовчому засіданні 14.05.2026 взяли участь представник позивача адвокат Глембоцька І.В., представник відповідача Махаринець В.І.
Представника позивача адвокат Глембоцька І.В. у підготовчому засіданні просила клопотання позивача задовольнити, витребувати у відповідача залишки пломбувальних пристроїв та 10-15 чистих (необтиснених) пломб тієї ж серії/партії для порівняльного аналізу, призначити у справі судову трасологічну експертизу.
Представник відповідача Махаринець В.І. у підготовчому засіданні заперечила проти задоволення клопотання позивача та призначення у справі судової експертизи у зв'язку з відсутністю підстав для її проведення, пояснила, що у відповідача відсутні чисті (необтиснені) пломби тієї ж серії/партії для порівняльного аналізу, зобов'язалася подати суду залишки пломбувальних пристроїв, які були предметом дослідження №ЕД-19/124/24/13444-ТР від 15.10.2024.
Розглянувши клопотання позивача про призначення судової трасологічної експертизи, суд дійшов висновку клопотання задовольнити.
Змістом позову є немайнова вимога визнати протиправним та скасувати рішення відповідача з розгляду акту про порушення і визначення вартості необлікованої електричної енергії.
Між сторонами існує спір щодо причин виникнення зовнішніх дефектів пломб, встановлених на засобі комерційного обліку електриної енергії позивача.
Звертаючись з позовом, позивач заперечує свою вину у порушенні правил обліку електричної енергії та прагне довести, що пошкодження пломб, встановлених на засобі комерційного обліку електриної енергії, відбулося поза його волею та діями.
Відповідач доводить наявність на пломбах, що встановлені на засобі комерційного обліку електриної енергії позивача, зовнішніх дефектів та порушення їх пломбувальної функції. На переконання відповідача такі пошкодження утворилися внаслідок дій позивача.
Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є, зокрема, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина 2 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (частини 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України).
Для проведення судової трасологічної експертизи позивач просив витребувати у відповідача залишки пломбувальних пристроїв, які були предметом дослідження №ЕД-19/124/24/13444-ТР від 15.10.2024, 10-15 чистих (необтиснених) пломб тієї ж серії/партії для порівняльного аналізу.
Підставою проведення судової експертизи позивач вказав необхідність встановлення причини виникнення зовнішніх дефектів та підтвердження/ спростування факту доступу до внутрішніх елементів пломб. Отже, спеціальні знання у сфері трасології дозволять встановити причини виникнення зовнішніх дефектів пломб №10982909, №10982911, №10982912, №10982949, №10982950, встановлених на засобі обліку електричної енергії позивача.
Відповідно до частини 3 статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Такий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №910/4071/17.
Відповідно до пунктів 1.2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08 жовтня 1998 р. №53/5, у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 р. №1950/5, одними з основних видів (підвидів) судових експертиз є, зокрема, трасологічна експертиза (далі - Інструкція).
Згідно з пунктом 5.1 Інструкції основними завданнями трасологічної експертизи є ідентифікація або визначення родової (групової) належності індивідуально визначених об'єктів за матеріально фіксованими слідами - відображеннями їх слідоутворювальних поверхонь; діагностика (установлення властивостей, станів) об'єктів; ситуалогічні завдання (установлення механізму слідоутворення тощо).
Трасологічною експертизою можна також установлювати факти, які належать до просторових, функціональних, структурних, динамічних і деяких інших характеристик процесу слідоутворення, а також особливостей слідоутворювальних об'єктів.
Перед трасологічною експертизою можуть ставитись питання про наявність на предметах обстановки місця події слідів взаємодії з іншими предметами, придатність цих слідів для ідентифікації або про наявність у цих слідах ознак, що орієнтують на пошук зазначених об'єктів.
Відповідно до пункту 5.2 Інструкції для вирішення ідентифікаційних завдань експерту необхідно надати: предмети зі слідами, а якщо вилучити їх неможливо, то копії слідів (зліпки, фотознімки); об'єкти, якими, за припущенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), могли бути залишені ці сліди; дані про час виявлення слідів, умови, у яких були об'єкти зі слідами до їх направлення на експертизу.
Враховуючи викладене, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази та пояснення учасників справи, виходячи з предмету та підстав позову, для повного та всебічного з'ясування обставин справи, дотримуючись принципу змагальності та стандартів доказування, необхідності спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити обставини, які входять до предмета доказування неможливо, суд дійшов висновку задовольнити клопотання позивача та призначити у справі судову трасологічну експертизу.
Пунктом 1 частини 1 статті 13 Закону України "Про судову експертизу" визначають права судового експерта, за якими незалежно від виду судочинства судовий експерт має право, зокрема, подавати клопотання про надання додаткових матеріалів, якщо експертиза призначена судом або органом досудового розслідування або ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи.
Підприємства, установи, організації незалежно від форми власності зобов'язані надавати безоплатно інформацію, необхідну для проведення судових експертиз, державним спеціалізованим установам, а також, за згодою, натурні зразки або каталоги своєї продукції, технічну документацію та іншу інформацію, необхідну для створення й оновлення методичної та нормативної бази судової експертизи. Державні спеціалізовані установи, судові експерти та залучені фахівці, що проводять судові експертизи, у разі отримання інформації, що становить державну, комерційну чи іншу охоронювану законом таємницю, повинні забезпечити нерозголошення цих відомостей (частина 1 статті 20 Закону України "Про судову експертизу").
Пунктом 2.1 розділу II Інструкції визначено коло прав експерта, зокрема, експерт має право: ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються предмета експертизи; відповідно до процесуального законодавства заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов'язаних із проведенням експертизи; викладати письмово відповіді на питання, які ставляться йому під час надання роз'яснень чи показань.
Відповідно до частини 1 статті 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до частини 1 статті 102 Господарського процесуального кодексу України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.
Згідно із частиною 1 статті 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
Відповідно до частини 3 статті 99 Господарського процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Право остаточного визначення експертної установи, яка буде проводити експертизу, належить органу, який призначає таку експертизу, в даному випадку - суду, з урахуванням обставин даної справи.
Звертаючись з клопотання про призначення судової трасологічної експертизи, позивач просив суд доручити проведення експертизи експертам Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Відповідач не висловив заперечення щодо запропонованої позивачем експертної установи та не просив суд доручити проведення експертизи іншій експертній установі.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку доручити проведення судової експертизи експертам Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
На виконання вимог частини 5 статті 100 Господарського процесуального кодексу України суд попереджає експертів про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
Витрати з оплати вартості судової експертизи суд покладає на позивача ПП "ГЕЛОС-ПЛЮС", який є ініціатором клопотання про призначення судової експертизи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема призначення судом експертизи.
Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України - на час проведення експертизи (пункт 6 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України).
Наслідком призначення експертизи є зупинення провадження у справі, оскільки така процесуальна дія унеможливлює розгляд справи на час знаходження матеріалів справи в експертній установі, а отже, ухвала в частині призначення судової експертизи та в частині зупинення провадження у справі перебувають у нерозривному зв'язку одна з одною.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку на час проведення судової трасологічної експертизи зупинити провадження у справі.
Керуючись статтями 99, 100, 228-229, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Клопотання позивача Приватного підприємства "ГЕЛОС- ПЛЮС" про призначення судової трасологічної експертизи задовольнити частково.
Витребувати у відповідача Акціонерне товариство "Черкасиобленерго" докази:
залишки пломбувальних пристроїв, які були предметом дослідження №ЕД-19/124/24/13444-ТР від 15.10.2024.
Призначити у справі №925/543/26 судову трасологічну експертизу.
На вирішення судового експерта поставити наступні питання:
Який характер та механізм утворення пошкоджень (подряпин, тріщин), виявлених на зовнішніх поверхнях корпусу пломбувальних пристроїв, що були предметом дослідження № ЕД-19/124/24/13444-ТР від 15.10.2024?
Чи є на внутрішніх поверхнях корпусу, поверхнях якоря (ротора) та пломбувальному дроті пломбувальних пристроїв сліди, які б свідчили про їх розкриття, повторне встановлення (перепломбування) або інше несанкціоноване втручання на момент їх вилучення?
Чи збережена цілісність внутрішніх замикальних механізмів пломбувальних пристроїв та чи забезпечували вони належну контрольну (пломбувальну) функцію на момент їх вилучення?
Чи могли виявлені зовнішні пошкодження бути утворені внаслідок: технологічного впливу інструментів (типу пласкогубців, кусачок тощо) під час первинного встановлення (навішування) пломб? виробничого дефекту (браку) матеріалу корпусу? природного зносу під впливом тривалої експлуатації та факторів навколишнього середовища?
Чи мають виявлені пошкодження єдиний механізм слідоутворення та чи залишені вони одним і тим самим предметом (інструментом)?
Проведення експертизи доручити експертам Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (адреса місцезнаходження: 18009, м. Черкаси, вул. Пастерівська, буд. 104).
Надати експерту для проведення експертизи:
залишки пломбувальних пристроїв, які були предметом дослідження №ЕД-19/124/24/13444-ТР від 15.10.2024;
додатки (фото) до акту про порушення;
матеріали справи №925/543/26.
Оплату за проведення експертизи покласти на позивача Приватне підприємство "ГЕЛОС- ПЛЮС".
Попередити експертів про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
На час проведення судової експертизи та отримання висновку експерта провадження у справі № 925/543/26 зупинити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та протягом 10 днів з дня її оголошення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя А.І. Гладун