29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"15" травня 2026 р. Справа № 924/487/26
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В., розглянувши матеріали
за позовом керівника Ковельської окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Любомльської міської ради
до обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Домус"
про стягнення заборгованості в сумі 314387,59 грн
встановив: керівник Ковельської окружної прокуратури Волинської області звернувся до Господарського суду Хмельницької області в інтересах держави в особі Любомльської міської ради з позовом про стягнення з обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Домус" 314387,59 грн, з яких: 261267,90 грн інфляційних втрат та 53119,69 грн трьох процентів річних, нарахованих за користування безпідставно збереженими коштами пайової участі.
В обґрунтування позову прокурор, повідомляє, що відповідачем до здачі в експлуатацію об'єкта будівництва "Реконструкція гуртожитку під багатоквартирний житловий будинок із вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Пушкіна,1 в м. Любомль Любомльського району Волинської області не сплачено до місцевого бюджету кошти пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту. Ухвалою суду від 26.09.2024 у справі №924/531/24 було затверджено мирову угоду між Любомльською міською радою та ОК "ЖБК "Домус", відповідно до якої замовник будівництва зобов'язався сплатити кошти в сумі 485470,24 грн пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту на умовах відстрочки до 30.09.2025.
Посилаючись на виконання відповідачем умов мирової угоди - перерахування до бюджету коштів у сумі 485470,24 грн в узгоджені строки, вказує на безпідставне зберігання відповідачем коштів пайової участі з 02.02.2021 (день наступний за днем видачі сертифіката про прийняття об'єкта в експлуатацію) по 25.09.2024 (день, який передує затвердженню судом мирової угоди) та відповідно обов'язок сплати інфляційні втрати та 3% річних. Як на правові підстави позову посилається на ст. ст. 509, 524, 533-535, 549-552, 611, 612, 625 ЦК України.
Судом враховується, що відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Разом з тим, згідно зі ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Аналогічні положення закріплені в ч. 1 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Приписами ч. 1 ст. 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
У параграфі 3 глави 2 розділу І ГПК України сформульовані правила територіальної юрисдикції (підсудності).
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Тобто, загальне правило територіальної підсудності щодо пред'явлення позову за місцезнаходженням відповідача застосовується лише у випадку, коли інші правила підсудності не встановлені положеннями Господарського процесуального кодексу України.
Правила ж виключної територіальної підсудності передбачені статті 30 ГПК України, перелік категорій справ у якій розширеному тлумаченню не підлягає.
Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред'явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ГПК України.
Частиною 3 ст. 30 ГПК України встановлено виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, такі спори розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 дійшла висновку, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині третій статті 30 Господарського процесуального кодексу України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Отже, за правилами Господарського процесуального кодексу України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
З поданої заяви вбачається, що предметом вимоги є стягнення з відповідача 314387,59 грн, з яких 261267,90 грн інфляційних втрат, 53119,69 грн трьох процентів річних за користування безпідставно збереженими коштами несплаченої пайової участі у розвитку інфраструктури м. Любимль Волинської області при будівництві об'єкта "Реконструкція гуртожитку під багатоквартирний житловий будинок із вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Пушкіна, 1, в м. Любомль Любомльського району Волинської області".
Судом враховується, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і полягає у відшкодуванні грошових втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляції та отримані компенсації за неналежне виконання зобов'язань (правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 №703/2718/16, від 19.06.2019 №646/14523/15).
Тобто спір стосується стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов'язань, пов'язаних з існуванням прав користування нерухомим майном, а саме щодо безпідставно збережених коштів пайової участі по об'єкту будівництва "Реконструкція гуртожитку під багатоквартирний житловий будинок із вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Пушкіна, 1 в м. Любомль Любомльського району Волинської області" та опосередковано стосується нерухомого майна, що в силу викладеної у наведеній постанові Великої Палати Верховного Суду правової позиції, вказує на поширення щодо нього правил виключної підсудності, встановлених ч. 3 ст. 30 Господарського процесуально кодексу України.
До того ж, аналогічна правова позиція щодо виключної підсудності міститься і в постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі №924/180/25.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що дана справа повинна розглядатися за правилами виключної підсудності, встановленими ч. 3 ст. 30 ГПК України, за місцезнаходженням нерухомого майна - м. Любомль Волинської області, не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду Хмельницької області, у зв'язку з чим матеріали справи №924/487/26 підлягають передачі за підсудністю до Господарського суду Волинської області.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 3 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України визначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Керуючись ст. 27, ч. 3 ст. 30, ст.ст. 31, 232-235 ГПК України, суд
Справу №924/487/26 за позовом керівника Ковельської окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Любомльської міської ради до обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Домус" про стягнення 314387,59 грн за користування безпідставно збереженими коштами пайової участі передати за територіальною підсудністю до Господарського суду Волинської області (проспект Волі, 54А, м. Луцьк, Волинська область, 43000).
Ухвала набирає законної сили 15.05.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. ст. 254-257 ГПК України до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Суддя В.В. Виноградова