29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"14" травня 2026 р.Справа № 924/176/26
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області в складі судді Шевчук О.І., за участі секретаря судового засідання Демчук М.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" про визнання грошових вимог до боржника у справі
за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , село Серединці, Шепетівський район, Хмельницька область
про неплатоспроможність фізичної особи
Представники учасників справи:
арбітражна керуюча Белінська Н.О. (в режимі відеоконференції)
від заявника (кредитора): не з'явився
від боржника: не з'явився
В судовому засіданні згідно ст.233 Господарського процесуального кодексу України оголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу
Фізична особа ОСОБА_1 16.02.2026 звернулася до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Ухвалою суду від 02.04.2026 відкрито провадження у справі №924/176/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), введено процедуру реструктуризації боргів, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено арбітражну керуючу Белінську Наталію Олександрівну керуючою реструктуризацією боргів фізичної особи, а також призначено попереднє засідання у справі на 11 год. 00 хв. 12.05.2026.
03.04.2026 з метою виявлення всіх кредиторів боржника на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
17.04.2026 до господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" про визнання грошових вимог до боржника у сумі 16 187,50 грн., що складає заборгованість за кредитним договором №14334 від 22.06.2024.
21.04.2026 ухвалою суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" (далі - ТОВ "ФК "Процент") про визнання грошових вимог до боржниці у сумі 16 187,50 грн. прийнято та призначено до розгляду у попередньому засіданні на 11 год. 00 хв. 12.05.2026.
Ухвалою суду від 12.05.2026 заяву ТОВ "ФК "Процент" про визнання грошових вимог до боржника задоволено частково; визнано грошові вимоги в розмірі 12 400 грн., які підлягають включенню до другої черги реєстру вимог кредиторів, а решту вимог відхилено. Включено до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність, витрати на оплату судового збору у розмірі 5 324,80 грн.
23.04.2026 до господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" про визнання грошових вимог до боржника у сумі 19 374,14 грн.
Ухвалою суду від 27.04.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" (далі - ТОВ "Українські фінансові операції", товариство, заявник) про визнання грошових вимог до боржника у сумі 19 374,14 грн. прийнято та призначено до розгляду у попередньому засіданні на 11 год. 00 хв. 14.05.2026.
12.05.2026 до суду від керуючої реструктуризацією - арбітражної керуючої Белінської Н.О. надійшла відомість про результати розгляду вимог кредиторів у справі №924/176/26 (вх.№05-22/3978/26), згідно якої керуючою реструктуризацією визнано вимоги ТОВ "Українські фінансові операції" частково - у сумі 17 874,14 грн. (заборгованість за тілом кредиту і процентами), а вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 1500 грн. відхилено відповідно до п.18 Перехідних та прикінцевих положень Цивільного кодексу України.
Боржниця відзиву на заяву ТОВ "Українські фінансові операції" не подала.
У попередньому засіданні 14.05.2026 керуюча реструктуризацію підтримала свою позицію про часткове визнання грошових вимог ТОВ "Українські фінансові операції" до боржниці у сумі 17 874,14 грн.
Заявник та боржниця у попереднє засідання не з'явились, повноважних представників не направили, будучи належно повідомленими про час, дату та місце проведення попереднього засідання, що підтверджується долученими до матеріалів справи довідками про доставлення ухвали суду від 21.04.2026 до електронних кабінетів учасників справи в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС.
Суд враховує положення ст.2 КУзПБ, згідно якого провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України, а також ст.ст.43, 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), за змістом яких участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними права.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 ГПК України).
Відтак, з огляду на належне повідомлення учасників провадження про дату, час та місце попереднього засідання, встановлений ч.2 ст.122 КУзПБ присічний строк проведення попереднього засідання, суд вважає за можливе розглянути заяву ТОВ "Українські фінансові операції" з грошовими вимогами до боржниці за наявними матеріалами, а неявка заявника і боржниці не призводить до неможливості вирішення заяви по суті.
Розглянувши матеріали заяви ТОВ "Українські фінансові операції" від 22.04.2025 про визнання грошових вимог до боржниці, заслухавши керуючу реструктуризацією, судом встановлено та враховується таке.
Відповідно до ст.1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч.1 ст.122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно з ч.1, ч.4, ч.6 ст.45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Суд звертає увагу, що відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, тобто першим днем перебігу цього строку є день, наступний за днем офіційного оприлюднення такого оголошення (аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд відповідно до постанови від 20.05.2021 по справі №904/2166/20).
ТОВ "Українські фінансові операції" звернулось до господарського суду із заявою про визнання кредиторських вимог до боржниці в межах 30-денного строку на подання грошових вимог.
Дослідивши заявлені ТОВ "Українські фінансові операції" у заяві від 22.04.2026 вимоги, судом встановлено, що дана заява кредитора ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, які виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство (конкурсні), а саме на підставі договором №4721851 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 09.06.2024,укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна" та боржницею.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст.509 ЦК України).
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Частинами 1, 3, 5 ст.626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 ЦК України проголошує принцип обов'язковості договору (pacta sunt servanda), тобто цивільне законодавство закріплює принцип непорушності досягнутих сторонами правочину домовленостей, а відтак закріплених у договорі відповідних умов.
На підтвердження факту існування кредиторської заборгованості заявником, серед іншого, подано договір №4721851 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 09.06.2024, кредитний договір №14334 від 22.06.2024 між ТОВ "ФК "Процент" та ОСОБА_1 з таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит та інформаційним повідомленням, як додатками №1, 2 до нього, паспорт споживчого кредиту, лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Пейтек" від 06.03.2025 №20250306-643.
Як вбачається з матеріалів заяви, 09.06.2024 між ОСОБА_1 , як клієнтом, та ТОВ "Лінеура Україна" (далі за договором - товариство) укладено договір №4721851 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі - Договір) шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України "Про електронну комерцію", за яким ОСОБА_1 надано кредит в сумі 3 000 грн на строк 360 дні зі сплатою процентів за користування ним з періодичністю кожні 30 днів (п.п.1.2. та 1.3. Договору).
Тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: Стандартна процента ставка становить 1,50 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. Денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні стандартної процентної ставки дорівнює 1,5 %. Знижена процентна ставка становить 0,01% за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах: якщо клієнт до 08.07.2024 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. Денна процентна ставка за цим Договором у разі використання Клієнтом права на Знижену процентну ставку дорівнює 1.376 % (п.1.4. Договору).
Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені у Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є додатком № 1 до цього договору (п.1.3. Договору).
Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_2 (п.2.1 Договору).
Відповідно до п.1.1 Договору укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний застосунок "CreditPlus" (за вибором споживача). Ідентифікація споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході споживача в особистий кабінет/мобільний застосунок "CreditPlus", в порядку передбаченому Договором та/або Законом України "Про електронну комерцію", в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний споживачем при вході (в т.ч через месенджери), та/або шляхом перевірки правильності введення відповідно пароля входу до особистого кабінету/мобільного застосунку "CreditPlus" та/або шляхом перевірки інших електронних даних, які вводить споживач та які забезпечують ідентифікацію в ІКС Товариства. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту/мобільного застосунку "CreditPlus".
За умовами Договору інформаційно-комунікаційна система Товариства (ІКС Товариства) програмний комплекс, який включає веб-сайт, особисті кабінети споживачів, мобільний застосунок "CreditPlus" (який містить програмне забезпечення для завантаження на мобільні пристрої споживачами та операційну систему товариства), облікову та реєструючу систему товариства та використовується Товариством, в тому числі, але не виключно, для укладення кредитних правочинів з фізичними особами (споживачем), доступ до якої забезпечується споживачу чере веб-сайт або мобільний застосунок "CreditPlus"; ідентифікація в ІКС товариства - електронна процедура перевірки товариством автентичності споживача, яка здійснюється: під час першого входу (реєстрації) шляхом перевірки цифрового або алфавітно-цифрового коду, що введений споживачем в спеціальному полі веб-сайту/мобільного застосунку "CreditPlus" та отриманий від товариства в повідомленні, що надіслане на номер мобільного телефону споживача (далі-код); під час наступних входів, шляхом перевірки введеного споживачем коду та/або паролю до особистого кабінету/мобільного застосунку "CreditPlus" або з використанням інших електронних даних та каналів комунікації, що будуть забезпечувати перевірку товариством автентичності споживача (здійснення телефонного дзвінка, IVR, повідомлення на електронну пошту, повідомлення у месенджерах, тощо). Код та/або пароль до особистого кабінету/мобільного застосунку "CreditPlus" та/або інші електронні дані, які вводить Споживач для цілей Ідентифікації в ІКС Товариства, є електронним підписом Споживача для цілей Закону України "Про електронну комерцію".
Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагається (ч.2 ст.639 ЦК України).
Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом її розміщення в мережі Інтернет, в інших інформаційно-телекомунікаційних системах або шляхом надсилання електронного повідомлення, метою якого є пряме чи опосередковане просування товарів, робіт та послуг або ділової репутації особи, яка провадить господарську або незалежну професійну діяльність. Закон України «Про електронну комерцію» прямо передбачає, що оферта може включати всі необхідні умови шляхом перенаправлення споживача до іншого електронного документа.
Згідно ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч.1ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа. Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.ч.1, 2 ст.6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно Закону України "Про електронний цифровий підпис".
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ч.3 ст.207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Пунктом 9.7 Договору визначено, що цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку Товариства електронним підписом, що створений шляхом накладення на Договір аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання (за зразком, попередньо узгодженим Сторонами в Договорі про встановлення ділових відносин та використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів), в Особистий кабінет/Мобільний застосунок «Credit7» для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Клієнта, що відтворений шляхом використання Клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється Клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в ІКС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом Одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис Клієнта на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору. На підписаний Сторонами Договір уповноваженим працівником Товариства накладається кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Товариства з кваліфікованою електронною позначкою часу.
Суд враховує, що відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З огляду на вищенаведене, суд виходить з вільного волевиявлення та його відповідності внутрішній волі сторін, що спрямовані на настання певних наслідків.
Як вбачається зі змісту Договору, волевиявлення сторін спрямоване на укладення договору в електронній формі, визначення основних істотних умов, характерних для такого виду договору, зазначення суми кредиту, дату його видачі, строку надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Боржник погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання нею договору 09.06.2024 о 15:33:17 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 45555, що відповідає вимогам п.9.6 Договору та ст.12 Закону України "Про електронну комерцію".
Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі №243/6552/20 вказав, що оспорюваний договір про надання кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
На час звернення до суду з грошовими вимогами договір №4721851 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 09.06.2024 між сторонами є дійсним. Доказів зворотного матеріали справи не містять.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору
Відповідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з частинами першою, третьою ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.
Відповідно до частини другої ст.1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов'язання до настання строку виконання, визначеного договором.
За умовами укладеного кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язалась у встановлений договором строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафні санкції (у разі наявності) та інші платежі, передбачені договором.
Відповідно до п.6.4 Договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання клієнтом зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом товариство має право нарахувати, а клієнт зобов'язаний на вимогу товариства сплатити товариству штраф: у розмірі 25% від суми невиконаного та/або неналежного виконання зобов'язання на кожен 7-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання. Фактом невиконання та/або неналежного виконання зобов'язань клієнтом є не здійснення ним сплати або сплати не в повному обсязі чергового платежу та/або повернення суми кредиту в строки сплати платежів, встановлені Договором (Графіком платежів/новим графіком платежів).
Вказаний договір укладений в електронній формі та підписаний сторонами електронними підписами, зокрема боржницею шляхом введення одноразового ідентифікатора 45555.
Вказаним ідентифікатором боржниця також підписала додатки №1 та №2 до Договору та паспорт споживчого кредиту.
ТОВ "Лінеура Україна" виконало свої зобов'язання за кредитним договором та надало боржниці кредит в розмірі 3 000 грн. шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_3 емітовану АТ "ПУМБ", про що свідчать дані листа №20250306-643 від 06.03.2025 ТОВ "Пейтек Україна".
За даними розрахунку заборгованості за Договором станом на 27.02.2025 ОСОБА_1 , сплативши 28.06.2024 - 4 грн. тіла кредиту та 6 грн. процентів за користування кредитом (всього 10 грн.), в подальшому не здійснювала вчасно та в повному обсязі внесення платежів, передбачених Договором, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 15 014,96 грн., яка складається з 2 996 грн. заборгованості за тілом кредиту, 10 518,96 грн. - за відсотками та 1 500 грн. штрафу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ст. 517 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, 27.02.2025 між ТОВ "Лінеура Україна", як клієнтом, та ТОВ "Українські фінансові операції", як фактором, укладено договір факторингу №27/02/2025, згідно п.1.1 якого фактор зобов'язується передати грошові вимоги в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до божників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невідємною частиною договору.
Визначення факторингу міститься у ст.49 Закону України "Про банки і банківську діяльність", згідно якої факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.
Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до п.1.2 Договору факторингу перехід від клієнта до фактора право вимоги до боржників відбувається після підписання сторонами акту прийому - передачі реєстру боржників згідно Додатку №2 та надходження ціни продажу у повному обсязі, відповідно до п.3.3. цього договору, на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Факт передачі права вимоги за борговим зобов'язанням ОСОБА_1 в сумі 15 014,96 грн., яка складається з: 2 996 грн. заборгованості за тілом кредиту, 10 518,96 грн. - за процентами та 1 500 грн. - штрафу підтверджується витягом з Реєстру боржників, що є додатком до Договору факторингу.
Відтак, враховуючи наведене, право вимоги за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4721851 від 09.06.2024 в розмірі 15014,96 грн. перейшло до ТОВ "Українські фінансові операції".
Згідно з наданого ТОВ "Українські фінансові операції" розрахунку заборгованості за Договором №4721851 про надання споживчого кредиту від 09.06.2024 боржниці нараховано 4 404,12 грн. процентів за користування кредитом за 98 календарних днів (з 27.02.2025 по 04.06.2025).
Отже, за твердженням заявника боржниця своїх зобов'язань за Договором не виконала, у зв'язку із чим, відповідно до поданих розрахунків заборгованості, станом на 20.02.2026 за нею обліковується заборгованість в загальному розмірі 19 374,14 грн., з яких: 2 996 грн. заборгованість за тілом кредиту, 14 878,14 грн. заборгованість за відсотками та 1 500 грн. заборгованість за штрафом.
Згідно ст.610 ЦК України невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням зобов'язання.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором (ч.1 ст.612 ЦК України).
На час розгляду грошових вимог доказів повернення кредиту чи погашення боржницею заборгованості за Договором не надано, а матеріали справи не містять.
На заборгованість нараховано проценти за користування кредитом: з 22.06.2024 по 22.06.2025 за стандартною процентною ставкою (1,5%) в розмірі 44,94 грн. в день.
Суд враховує, що спірні правовідносини між боржницею та товариством регулюються Законом України "Про споживче кредитування" від 15.11.2016 №1734-VIII.
Пунктом 5 розділу І Закону України від 22.11.2023 №3498-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон № 3498-IX), який набрав чинності 24.12.2023, до Закону України "Про споживче кредитування" внесено зміни, зокрема:
- стаття 8 Закону України "Про споживче кредитування" доповнена частиною п'ятою такого змісту: "Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%";
- розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" доповнений пунктом 17 такого змісту: "Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %".
Суд враховує, що Договір укладений між сторонами 09.06.2024, тобто після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення регулювання ринків фінансових послуг". Відтак за період з 09.06.2024 по 20.08.2024 включно денна процента ставка за користування кредитом повинна становити 1,5%, а з 21.08.2024 до 03.06.2025 - 1%.
Перевіривши поданий заявником розрахунок заборгованості за Договором, суд дійшов висновку, що заборгованість по нарахованих за Договором процентах, що підлягає визнанню, становить 11 879,14 грн., а саме: за період з 09.06.2024 по 20.08.2024 - 3 280,62 грн. (2 996 грн.*1,5%*73 дні) та за період з 21.08.2024 по 03.06.2025 - 8 598,52 грн. (2 996 грн.*1%*287 днів).
Вимоги в сумі 2 999 грн. заборгованості за процентами за Договором суд відхиляє з огляду на їх необґрунтованість.
Щодо вимоги про стягнення заборгованості за штрафом, суд зазначає і враховує таке.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).
Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ч.1 ст.14 ЦК України).
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 13.03.2022 №2120-ІХ, що набрав чинності 17.03.2022, Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022.
Указом Президента України від 27.04.2026 №342/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 28.04.2026 №4857-ІХ, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX, Указом від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-IX, Указом від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-IX, Указом від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-IX, Указом від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 № 2738-IX, Указом від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-IX, Указом від 01.05.2023 №254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 №3057-IX, Указом від 26.07.2023 №451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 №3275-IX, Указом від 06.11.2023 №734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 №3429-IX, Указом від 05.02.2024 №49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 №3564-IX, Указом від 06.05.2024 №271/2024, затвердженим Законом України від 08.05.2024 №3684-IX, Указом від 23.07.2024 №469/2024, затвердженим Законом України від 23.07.2024 №3891-IX, Указом від 28.10.2024 №740/2024, затвердженим Законом України від 29.10.2024 №4024-IX, Указом від 14.01.2025 №26/2025, затвердженим Законом України від 15.01.2025 №4220-IX, Указом від 15.04.2025 №235/2025, затвердженим Законом України від 16.04.2025 №4356-IX, Указом від 14.07.2025 №478/2025, затвердженим Законом України від 15.07.2025 №4524-IX, Указом від 20.10.2025 №793/2025, затвердженим Законом України від 21.10.2025 №4643-IX, та Указом від 12.01.2026 №40/2026, затвердженим Законом України від 14.01.2026 №4757-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 04.05.2026 строком на 90 діб.
Верховний Суд у постанові від 18.10.2023 у справі №706/68/23 виснував, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
У постанові від 31.01.2024 у справі №183/7850/22 Верховний Суд зазначив, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 ст.625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відтак, стягнення штрафу у розмірі 1 500 грн. за Договором у період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону, а тому грошові вимоги в цій частині визнанню не підлягають.
Статтею 133 КУзПБ встановлено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів за зобов'язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна.
Кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які таке майно забезпечує.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до ч.5 ст.45 КУзПБ за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Отже, грошові вимоги ТОВ "Українські фінансові операції" до ОСОБА_1 підлягають визнанню у сумі 14 875,14 грн. за Договором, з яких: з яких: 2 996 грн. заборгованість за тілом кредиту (основна сума боргу) та 11 879,14 грн. заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, які підлягають задоволенню в другу чергу вимог кредиторів, а також 5 324,80 грн. судового збору, які відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Керуючись ст.ст.45, 47, 48, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст.233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" про визнання грошових вимог до боржника у сумі 19 374,14 грн. заборгованості за договором №4721851 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 09.06.2024 задовольнити частково.
Визнати вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" (04070, м.Київ, бул. Глибочицька, буд. 40, приміщення 19 літ. "Н", "П", код ЄДРПОУ 40966896) до боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) в розмірі 14 875,14 грн., з яких: 2 996 грн. заборгованість за тілом кредиту (основна сума боргу) та 11 879,14 грн. заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, з включенням їх до другої черги реєстру вимог кредиторів.
Решту грошових вимог відхилити.
Включити до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність, витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" (04070, м. Київ, бул. Глибочицька, буд. 40, приміщення 19 літ. "Н", "П", код ЄДРПОУ 40966896) на оплату судового збору у розмірі 5 324,80 грн. (черговість задоволення - до задоволення вимог кредиторів).
Копію ухвали надіслати боржниці, її представникам, керуючій реструктуризацією та кредиторам.
Ухвала проголошена, набрала законної сили 14.05.2026 та може бути оскаржена протягом десяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду згідно статей 255-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена 14.05.2026.
Суддя Шевчук О.І.