вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"06" травня 2026 р. м. Рівне Справа № 906/16/26
Господарський суд Рівненської області у складі судді Н.Церковної при секретарі судового засідання І.Шилан, розглянувши у судовому засіданні матеріали справи за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ЕНЕРГО-БУД" про визнання зобов'язання за актом здачі-прийняття робіт №440 від 08.07.2025 року таким, що не прийняте та не виконане належним чином.
за участю представників сторін:
від позивача - Кімак Зоя Костянтинівна (поза межами суду)
від відповідача - Дяденчук Анатолій Іванович (в залі суду)
Комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ЕНЕРГО-БУД" з вимогою про визнання недійсним акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №440 від 08.07.2025 року.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
09 жовтня 2024 року між Комунальним підприємством «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Енерго-Буд» було укладено Договір № 680-24 на виконання проектних робіт. експертизу Згідно з умовами Договору, підрядник зобов'язується виконати проектні роботи та провести проектно-кошторисної «Реконструкція документації по об'єкту: системи електропостачання котельні РК-1 з влаштуванням точки підключення когенераційної блочно-модульної установки KE-MNG 450-BR за адресою: м-н Короленка, 3б в м. Житомир».
Відповідач, як Підрядник, зобов'язувався розробити проектно-кошторисну документацію згідно з умовами Договору, завданням Замовника та чинними нормативними вимогами, а також відповідати за недоліки, допущені з його вини, та безоплатно їх усунути (п. 3.4 Договору). Крім того, Підрядник несе відповідальність за якість виконаних робіт, передбачених цим Договором та зобов'язаний безкоштовно усунути недоліки та компенсувати Замовнику усі збитки, завдані неякісним виконанням робіт (п. 5.5 Договору).
Відповідальність Підрядника за достовірність, повноту та відповідність проектних рішень чинному законодавству України є безумовною і не припиняється підписанням актів виконаних робіт. Вона включає обов'язок забезпечити абсолютну відповідність усіх реквізитів проектної документації, зокрема назв об'єктів на титульних листках та у штампах проекту, вихідним даним Замовника та умовам договору.
08 липня 2025 року між Позивачем та Відповідачем був підписаний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 440.
Позивач вважає, що Акт № 440 від 08.07.2025 підлягає визнанню недійсним на підставі ст.ст. 203, 215, 882 Цивільного кодексу України та Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність» оскільки роботи, які приймаються цим Актом, виконані з істотними недоліками, що суперечать умовам Договору та вимогам чинного законодавства, і, як наслідок, не мають для Замовника споживчої цінності .
Позивач вважає, що оскільки виявлені критичні недоліки унеможливлюють використання проектної документації за призначенням, а підписання Акту відбулося внаслідок помилкового уявлення Позивача про якість робіт, існують беззаперечні правові підстави для визнання Акту недійсним.
Крім того, позивач 12.02.2026 року звернувся до суду із заявою про заміну предмету позову згідно якого останній просить визнати зобов'язання ТОВ "Компанія Енерго-Буд" за договором № 680-24 від 09.10.2024 року, у частині виконання проектних робіт та проведення експертизи пректно-кошторисної документації по об'єкту: "Реконструкція системи електропостачання котельні РК-1 з влаштуванням точки підключення когенераційної блочно-модульної установки KE-MNG 450-BR за адресою: м-н Короленка, 3б в м. Житомир" для КП "Житомиртеплокомуненерго", оформленого актом № 440 від 08.07.2025 року на суму 600 000,00 грн. (Шістсот тисяч гривень 00 копійок), таким, що не прийняте та не виконане належним чином.
Відповідач у своєму відзиві зокрема зазначив, що комунальним підприємством обраний неналежний та неефективний спосіб захисту, оскільки позивачем заявлена позовна вимога про визнання неналежним зобов'язання без застосування наслідків, передбачених положеннями статті 858 ЦК України; позивач фактично просить визнати недійсним уже частково виконаний правочин без застосування конкретних правових наслідків його недійсності; крім того, обраний позивачем спосіб захисту апріорі не призведе до поновлення порушених прав, а лише створить правову невизначеність у правовідносинах між замовником та підрядником.
Актом № 440 від 08.07.2025 року товариство передало розроблену проєктну кошторисну документацію за договором № 680-24 комунальному підприємству. Також цим актом сторони засвідчили, що документація передана у повному обсязі. Роботи виконані у повному обсязі відповідно до умов договору № 680-24 від 09.10.2024 року.
Сторони претензій одна до одної не мають. Підписавши акт № 440 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 08.07.2025 року без будь-яких зауважень, позивач підтвердив належність та повноту переданої ПКД і тим самим засвідчив, що під час приймання не було встановлено недоліків, які перешкоджають використанню результату робіт за призначенням. Замовником перед підписанням акту № 440 від 08.07.2025 року не було подано протягом трьох робочих днів мотивовану відмову від приймання документації разом з проєктом двостороннього акту з переліком доопрацювань, які потрібно виконати та строків їх виконання (п. 4.3. договору № 680-24 від 09.10.2024). Відтак просить відмовити у задоволенні позову.
Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.
Господарський суд Житомирської області ухвалою від 06.01.2026 відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження за позовом КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради до ТОВ "КОМПАНІЯ ЕНЕРГО-БУД" про визнання недійсним акту здачі-прийняття робіт №440 від 08.07.2025 року, призначив підготовче засідання на 16.02.2026 року.
Ухвалою суду від 10.02.2026 року призначено підготовче засідання на 05.03.2026 року.
23.01.2026 року на адресу Господарського суду Житомирської області від представника відповідача надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю.
23.01.2026 року на адресу Господарського суду Житомирської області від представника відповідача надійшло клопотання про продовження процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву.
26.01.2026 року на адресу Господарського суду Житомирської області від представника позивача надійшла заява про відмову у задоволенні клопотання про передачу справи за підсудністю.
29.01.2026 року на адресу Господарського суду Житомирської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
09.02.2026 року на адресу Господарського суду Житомирської області від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
12.02.2026 року на адресу Господарського суду Житомирської області від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
12.02.2026 року на адресу Господарського суду Житомирської області від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову.
27.02.2026 року на адресу Господарського суду Житомирської області від представника позивача надійшло клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.
Ухвалою суду від 05.03.2026 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ЕНЕРГО-БУД" від 22.01.2026 ( вх. № г/с 01-44/302/26 ) про передачу справи за підсудністю задоволено, передано справу № 906/16/26 за позовом КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради до ТОВ "КОМПАНІЯ ЕНЕРГО-БУД" про визнання недійсним акту здачі-прийняття робіт №440 від 08.07.2025р. ( в первісній редакції позовної вимоги) за підсудністю до Господарського суду Рівненської області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2026 року справу №906/16/26 передано судді Н.Церковній.
Ухвалою суду від 23.03.2026 року прийнято справу № 906/16/26 до свого провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 15 квітня 2026 року на 09:30 год.
В судовому засіданні 15.04.2026 року представник позивача підтримав своє клопотання про заміну предмету позову, згідно якого останній просить визнати зобов'язання ТОВ "Компанія Енерго-Буд" за договором № 680-24 від 09.10.2024 року, у частині виконання проектних робіт та проведення експертизи пректно-кошторисної документації по об'єкту: "Реконструкція системи електропостачання котельні РК-1 з влаштуванням точки підключення когенераційної блочно-модульної установки KE-MNG 450-BR за адресою: м-н Короленка, 3б в м. Житомир" для КП "Житомиртеплокомуненерго", оформленого актом № 440 від 08.07. 2025 року на суму 600 000,00 грн. (Шістсот тисяч гривень 00 копійок), таким, що не прийняте та не виконане належним чином.
Представник відповідача не заперечив щодо заміни предмету позову. У зв'язку з чим, заява Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради про заміну предмету позову приймається судом до розгляду в порядку ст. 46 ГПК та подальший розгляд справи здійснюється із врахуванням вказаної заяви.
Протокольною ухвалою від 15.04.2026 року суд відмовив у задоволені клопотання позивача про призначення комплексної будівельно - технічної експертизи в порядку ст. 99 ГПК України.
Ухвалою суду від 15 квітня 2026 року закрито підготовче провадження у справі № 906/16/26 та призначено справу до судового розгляду по суті на 29 квітня 2026 року.
23 квітня 2026 року на адресу суду від відповідача надійшли письмові пояснення.
29 квітня 2026 року судове засідання не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді Н. Церковної на лікарняному.
Ухвалою суду від 01.05.2026 року розгляд справи призначено на 06.04.2026 року.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Заслухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
09 жовтня 2024 року між Комунальним підприємством «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Енерго-Буд» було укладено Договір № 681-24 на виконання проектних робіт.
Згідно з умовами Договору, підрядник зобов'язується виконати проектні роботи та провести проектно-кошторисної «Реконструкція документації по об'єкту: системи електропостачання котельні РК-1 з влаштуванням точки підключення когенераційної блочно-модульної установки KE-MNG 450-BR за адресою: м-н Короленка, 3б в м. Житомир».
Відповідач, як Підрядник, зобов'язувався розробити проектно-кошторисну документацію згідно з умовами Договору, завданням Замовника та чинними нормативними вимогами, а також відповідати за недоліки, допущені з його вини, та безоплатно їх усунути (п. 3.4 Договору). Крім того, Підрядник несе відповідальність за якість виконаних робіт, передбачених цим Договором та зобов'язаний безкоштовно усунути недоліки та компенсувати Замовнику усі збитки, завдані неякісним виконанням робіт (п. 5.5 Договору).
08 липня 2025 року між Позивачем та Відповідачем був підписаний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 440.
Позивач зазначає, що Акт №440 від 08.07.2025 підлягає визнанню недійсним на підставі ст.ст.203, 215, 882 Цивільного кодексу України та Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність» оскільки роботи, які приймаються цим Актом, виконані з істотними недоліками, що суперечать умовам Договору та вимогам чинного законодавства, і, як наслідок, не мають для Замовника споживчої цінності.
Так позивач зазначає, що для документального підтвердження факту неналежної якості проектної документації та її невідповідності чинним нормам Комунальне підприємство «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради звернулось до Філії ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА» у Житомирській області для проведення експертної оцінки.
Предметом оцінки було виявлення помилок та недотримання нормативних вимог у проектній документації (у частині міцності, надійності, довговічності та кошторисної документації) за робочим проектом: «Реконструкція документації по об'єкту: системи електропостачання котельні РК-1 з влаштуванням точки підключення когенераційної блочно-модульної установки KE-MNG 450-BR за адресою: м-н Короленка, 3б в м. Житомир».
Експертною оцінкою від 14 жовтня 2025 року № 06-0199/03-25, складеною Філією ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА» у Житомирській області, встановлено, що проектно-кошторисна документація, розроблена Відповідачем, містить суттєві помилки та недотримання нормативних вимог, зокрема у кошторисній частині. Наявність таких недоліків повністю унеможливлює реалізацію проекту. Виявлені недоліки є прямим порушенням умов п.5.5. Договору, яким чітко передбачено, що Підрядник несе відповідальність за якість виконаних робіт та зобов'язаний безоплатно усунути недоліки і компенсувати Замовнику усі збитки, завдані неякісним виконанням робіт.
Тепломеханічні рішення/Газопостачання не відповідають нижчої теплоти згорання газу технічним умовам (ТУ), недоцільність застосування запобіжного клапану.
Електротехнічні рішення здійсненні із посиланням на недіючі нормативні документи (ДНАОП 0.00-1.29-97, ДБН В.2.5-27-2006, ДБН В.2.5-28:2006, ДСТУ Б В.2.5 38:2008), що свідчить про низьку якість та невідповідність проектно-кошторисної документації чинним нормам.
Відсутність проектних рішень щодо влаштування електроосвітлення та сигналізації загазованості. Не обладнано приміщення електрощитової та когенераційна блочно-модульна установка системами пожежної сигналізації та автоматичною системою пожежогасіння, що є грубим порушенням вимог ДБН В.2.5-56:2014. Кошторисна частина не відповідає вартості матеріалів регіональним цінам.
При цьому, зазначає, що експертний звіт на який посилається позивач не має юридичної сили оскільки ТОВ «ЕК «ОСНОВА» втратило ліцензію експертної організації, що у свою чергу створює наступні ризики для Замовника: неможливість реєстрації проектів у ЕДЕССБ та e-Construction, що є обов'язковим для легальної реалізації будівельних робіт; визнання експертних звітів недійсними, що автоматично блокує подальші погодження та державну реєстрацію проектів; юридична відповідальність Замовника за використання недостовірної документації, що може призвести до накладення штрафів, блокування рахунків та зупинки фінансування; неможливість проведення закупівельних процедур через відсутність дійсних експертиз, що ставить під загрозу фінансування об'єкта.
Отже, на думку позивача факт наявності вищезазначених критичних порушень, їхня системність та необхідність термінового усунення підтверджується втратою ліцензії первинною експертною організацією та Експертною оцінкою від 14 жовтня 2025 р. № 06-0199/03-25 щодо виявлення помилок та недотримання нормативних вимог у проектній документації, складеною Філією Державного підприємства «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА» у Житомирській області .
Таким чином, на переконання позивача Експертна оцінка від 14 жовтня 2025 року № 06-0199/03-25 є незаперечним доказом того, що Акт здачі-прийняття робіт № 440 від 08.07.2025 був підписаний щодо робіт, які не відповідають якісним критеріям та вимогам чинного законодавства України, і є недійсним правочином в силу ст.ст. 203, 215 ЦК України, оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених договором.
При цьому, через критичні помилки у проектній документації, розробленій Відповідачем (ТОВ «Компанія Енерго-Буд»), та його категоричну відмову усувати недоліки, позивач був змушений залучити іншу проектну організацію для належного виконання робіт. Так, 05 грудня 2025 року між КП «Житомиртеплокомуненерго» ЖМР та ТОВ «І.КОММ ЕНЕРДЖИ» було укладено новий Договір № 720-25. Предмет якого є ідентичним: виконання проектних робіт по об'єкту «Реконструкція системи електропостачання котельні РК-1 з влаштуванням точки підключення когенераційної блочно-модульної установки KE-MNG 450 BR за адресою: м-н Короленка, 3б в м. Житомир».
Укладення нового договору з тим самим предметом на думку позивача підтверджує факт того, що результат робіт за оспорюваним Актом № 440 від 08.07.2025 року не має для Позивача жодної споживчої цінності, оскільки проектна документація відповідача є непридатною для використання за призначенням.
Позивачем вживались заходи щодо належного виконання Договору та усунення виявлених недоліків у досудовому порядку.
На адресу Відповідача, ТОВ «Компанія Енерго-Буд», було скеровано низку письмових звернень із детальним переліком претензій та вимоги.
Натомість, ТОВ «Компанія Енерго-Буд» категорично відхилило всі претензії та відмовилося усувати виявлені порушення, що підтверджується його письмовими відповідями залученими до матеріалів справи.
Відповідач у своєму відзиві також відзначив, що доводи позивача є абсолютно безпідставними. Вказує, що позитивний експертний звіт № 1931-ЕК-25 від 18.06.2025 стосовно розробленої за договором № 680-24 від 09.10.2024 проєктно-кошторисної документації було проведено на замовлення КП «Житомиртеплокомуненерго» ЖМР. На підставі експертного звіту № 1931-ЕК-25 від 18.06.2025 робочий проєкт був зареєстрований у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ) за реєстраційним номером ZP001-1750-3874-3570-1745.
Наведене повністю спростовують твердження комунального підприємства про неможливість реєстрації робочих проєктів у ЄДЕССБ (e-Construction).
18.06.2025 ТОВ «ЕК «Основа» на замовлення позивача надала позитивний звіт №1931-ЕК-25 за робочим проєктом «Реконструкція системи електропостачання котельні РК-1 з влаштуванням точки підключення когенераційної блочно-модульної установки KE-MNG 450 BR за адресою: м-н Короленка, 3б в м. Житомир».
08.07.2025 за актом № 440 КП «ЖТКЕ» ЖМР прийняло від підрядника виконані роботи з розроблення проєктно-кошторисної документації за об'єктом. Слід зазначити, що експертиза проєктно-кошторисної документації є завершальним етапом розроблення проєктно-кошторисної документації перед її схваленням (п. 6 Порядку № 560 від 11.04.2011 та п. 4.5. Настанови з проведення експертиз) .
Водночас виключення експертної організації з переліку організацій, що мають відповідати критеріям наказу Мінрегіону від 15.08.2017 № 204 не може бути підставою для визнання наданих раніше експертних звітів та оцінок проєктної документації недійсними. Експертна оцінка ТОВ «ЕК «Основа» № 1931-ЕК-25 від 18.06.2025 розробленої проєктно-кошторисної документації за договором № 680-24 від 09.10.2024 є чинною, вона не є відкликаною чи скасованою уповноваженим органом влади або визнаною недійсною. Таким чином, припинення ТОВ «ЕК «Основа» діяльності у сфері експертизи об'єктів будівництва не має наслідком недійсність раніше наданих експертних оцінок.
Відповідач ТОВ «Компанія Енерго-Буд» виконав роботи з розроблення проєктно-кошторисної документації виключно на підставі технічного завдання замовника, під наглядом та з урахуванням технічних вимог та пропозицій комунального підприємства.
Разом з тим, надана експертна оцінка №06-0199/03-25 від 14.10.2025 розробленої проєктно-кошторисної документації за договором № 680-24 від 09.10.2024 проведена без належного повідомлення підрядника про дату, час та місце експертизи та без залучення його представників, без отримання пояснень розробника ПКД, вихідних даних та інших зауважень, які мають значення для правильного та об'єктивного висновку щодо якості робіт.
Експертна оцінка №06-0199/03-25 від 14.10.2025 проведена без участі незалежного експерта. Експертна оцінка надана Філією ДП «Укрдержекспертиза» у Житомирській області не є належним, достовірним та вірогідним доказом неналежного виконання товариством взятих на себе зобов'язань за договором № 680-24 від 09.10.2024 у розумінні статей 76, 78, 79 ГПК України.
Таким чином, відповідач зазначає, що комунальним підприємством не доведено неналежного виконання товариством робіт з розроблення проєктно-кошторисної документації за договором №680-24 від 09.10.2024.
Дії комунального підприємства спрямовані на ухилення від виконання взятих на себе зобов'язань з оплати вартості виконаних робіт за договором №680-24 від 09.10.2024. Відповідач також вважає, що така поведінка з боку комунального підприємства є недобросовісною, суперечливою та направленою на ухилення від виконання взятих на себе зобов'язань за договором на виконання проєктних робіт № 680-24 від 09.10.2024.
Актом № 440 від 08.07.2025 сторони засвідчили як належне, що документація передана у повному обсязі відповідно до договору. Сторони претензій не мають. Пунктом 2.2. договору №680-24 сторони передбачили, що замовник здійснює остаточний розрахунок з підрядником у 120-денний термін після підписання акта приймання-передачі виконаних робіт. Строк виконання зобов'язань з оплати вартості робіт для замовника сплив 05.11.2025.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч. 2).
В силу положень ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору на виконання проектних робіт №680-24 від 09.10.2024, відповідно до якого позивач є замовником, а відповідач підрядником.
Нормами статті 887 ЦК України встановлено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Положеннями ч.1, 2 ст. 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ч.1 ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
З огляду на вищевказані норми Закону, вбачається, що обов'язок по прийняттю робіт, виконаних підрядником, оглядом їх з метою визначення відповідності умовам договору, покладається саме на замовника робіт, зокрема, проектних і пошукових робіт.
Згідно з ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Відповідач на виконання умов договору виконав проектні роботи та провів експертизу проектно-кошторисної документації по об'єкту: «Реконструкція системи електропостачання котельні РК-1 з влаштуванням точки підключення когенераційної блочно-модульної установки KE-MNG 450 BR за адресою: м-н Короленка, 3б в м. Житомир».
Позивач вказані роботи прийняв у повному обсязі, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 440 від 08.07.2025, який підписаний повноважним представником замовника без будь-яких зауважень та скріплений печаткою комунального підприємства. В акті зазначено, що документація передана у повному обсязі; роботи виконані відповідно до договору.
Відтак прийнявши проектні роботи, виконані відповідачем, без заявлення зауважень стосовно їх якості та кількості, позивач не може стверджувати, що такі роботи є неприйняті та не виконані належним чином.
Відповідно до статті 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:
1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;
2) пропорційного зменшення ціни роботи;
3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до статті 891 цього ж Кодексу підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт.
У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивач просить суд визнати зобов'язання за договором № 680-24 таким, що не прийняте та не виконане належним чином, не заявляючи при цьому жодних вимог майнового характеру, зокрема безоплатно усунути недоліки у роботі, пропорційно зменшити ціну роботи, або відшкодувати витрати на усунення недоліків.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Однак встановлення факту неналежного виконання зобов'язання саме по собі не є самостійним способом захисту, якщо не поєднане з вимогою про застосування передбачених законом правових наслідків.
Крім того, чинним законодавством не передбачено такого способу захисту, порушеного, невизнаного або оспорюваного права як визнання зобов'язання таким, що не прийнято належним чином.
Такий спосіб захисту не випливає з укладеного між комунальним підприємством та товариством договору № 680-24 на виконання проектних робіт від 09.10.2024.
Так, пунктом 5.5. зазначеного договору № 680-24 передбачено обов'язок підрядника усунути недоліки та компенсувати збитки замовникові, завданні неякісним виконанням робіт.
Однак аналогічно з умов укладеного договору № 680-24 не випливає, що сторони передбачили такий спосіб захисту права як визнання зобов'язання не виконаним та неприйнятим належним чином для замовника робіт.
Задоволення вказаних вище позовних вимог комунального підприємства не призведе до вирішення спору по суті та не призведе до захисту, порушеного, невизнаного або оспорюваного права.
У пунктах 34-35 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 910/8103/16 викладено висновки стосовно застосування норм права у разі виявлення у роботах за договором підряду недоліків або відступів:
«...34. Так, відповідно до частини 1 статті 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
34.1. Згідно з частиною 3 статті 858 ЦК України, якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
35. Отже, зазначене вище чинне законодавство встановлює алгоритм дій підрядника у разі наявності прихованих недоліків виконаних підрядних робіт (у тому числі істотних і тих, які не можуть бути усунені), проте не передбачає виникнення у замовника у зв'язку з цим права повністю відмовитись від оплати вже прийнятих робіт, навіть за умови реалізації ним права односторонньої відмови від договору...».
Аналогічний висновок міститься у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2024 у справі № 910/3374/23.
Наведене дає підстави для висновку, що позовні вимоги КП «ЖТКЕ» ЖМР про визнання зобов'язання таким що не прийняте та не виконане неналежним чином без застосування наслідків майнового характеру не призведе до поновлення порушеного права, а лише призведе до штучного подвоєння судового процесу.
Задоволення заявлених вимог КП «ЖТКЕ» ЖМР не усуне необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див. постанову ВП ВС від 22.09.2022 у справі №462/5368/16-ц).
У пункті 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 викладені наступні висновки:
«...Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об'єктивно виправданим та обґрунтованим.
Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб'єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду...».
Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).
Отже, обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним та належним способом захисту, оскільки він не спрямований на реальне поновлення порушеного права та не тягне жодних правових наслідків майнового чи зобов'язального характеру.
У свою чергу, обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52)).
Отже, позовні вимоги комунального підприємства спрямовані виключно на ухилення від виконання грошового зобов'язання, що виникло з договору на виконання проектних робіт № 680-24 від 09.10.2024, та на створення формальної підстави для несплати у повному обсязі вартості робіт, які були прийняті замовником за актом № 440 від 08.10.2025 без зауважень, що суперечить принципам добросовісності та справедливості цивільних правовідносин.
Пунктом 1.6. договору № 680-24 від 09.10.2024 сторони передбачили, що завершення виконання проектних робіт оформляється шляхом підписання акту прийому-передачі виконаних робіт.
Відповідно до пункту 2.1. договору його загальна ціна становить 600 000 грн.
Замовник здійснює остаточний розрахунок з підрядником у 120-денний термін після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт, шляхом безготівкового перерахунку коштів на його розрахунковий рахунок (п.2.2. договору).
Пунктами 3.2. та 3.3. договору сторони погодили, що замовник зобов'язаний оплатити вартість виконаних робіт у порядку та умовах, визначених цим договором, а підрядник має право отримати плату за виконані проєктні роботи.
Актом № 440 від 08.07.2025 сторони засвідчили, що документація передана у повному обсязі. Робота виконана у повному обсязі відповідно до умов договору № 68024 від 09.10.2024. Сторони претензій одна до одної не мають.
Водночас, замовником не було подано мотивовану відмову від прийняття проектно -кошторисної документації разом з проектом двостороннього акту з переліком доопрацювань, які потрібно виконати разом із строком їх виконання (пункт 4.3. договору).
Таким чином, відповідач вказані роботи прийняв v повному обсязі, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №440 від 08.07.2025, який підписаний повноважним представником замовника без будь-яких зауважень та скріплений печаткою комунального підприємства.
Статтею 629 ЦК України встановлено принцип обов'язковості договору для виконання сторонами.
Підписавши акт №440 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 08.07.2025 без будь-яких зауважень, позивач підтвердив належність та повноту переданої ПКД і тим самим засвідчив, що під час приймання не було встановлено недоліків, які перешкоджають використанню результату робіт за призначенням.
Відповідно до частини 3 статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 16.02.2022 у справі №914/1954/20 зазначив, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, та, що не відповідає попереднім заявам або поведінці однієї сторони, за умови, що інша розумно на них покладається (аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 910/9351/20, від 09.06.2021 у справі № 911/3039/19, від 08.09.2021 у справі № 910/10444/20 тощо).
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 910/9351/20 вказав, що «доктрина venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
В основі доктрини venire contra factum proprium лежить принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного суду від 28.04.2021 у справі № 910/9351/20, від 09.06.2021 у справі № 911/3039/19, від 08.09.2021 у справі № 910/10444/20 тощо.
Таким чином, дії замовника, який прийняв розроблену проектно-кошторисну документацію за договором № 680-24 без жодних зауважень, а згодом ухиляється від оплати виконаних робіт та просить визнати це зобов'язання не прийнятим та виконаним неналежним чином суперечить його попередній поведінці та свідчить про явну недобросовісність з його боку.
Щодо експертних оцінок.
Позивач в т.ч. мотивує свою позицію тим, що в замовленій ним експертній оцінці ДП «Укрдержекспертиза» у Житомирській області № 06-02009/03-25 від 10.10.2025 виявлено недоліки розробленої відповідачем проектно-кошторисної документації за договором №680-24 від 09.10.2024.
Надана експертна оцінка №06-0199/03-25 від 14.10.2025 розробленої проектно-кошторисної документації за договором № 680-24 від 09.10.2024 проведена без належного повідомлення підрядника про дату, час та місце експертизи та залучення його представників, без отримання пояснень розробника ПКД, вихідних даних та інших зауважень, які мають ключове значення для правильної та об'єктивної оцінки виконаних відповідачем робіт.
Висновки експертної оцінки № 06-0199/03-25 від 14.10.2025 стосуються в основному недоліків у кошторисній частині. При цьому в ній не зазначено, що ПКД є непридатною, а лише вказано на необхідність її доопрацювання.
Як наслідок експертна оцінка № 06-0199/03-25 від 14.10.2025 не спростовує відповідності та правильності проектно-кошторисної документації та не може слугувати достатнім доказом на підтвердження доводів позивача.
Також безпідставним є твердження позивача, що роботи з розроблення проектно-кошторисної документації виконано з істотними недоліками, всупереч умовам договору № 680-24 від 09.10.2024 та державних стандартів.
У позовній заяві Комунальне підприємство зазначає, що Товариством порушено норми ціноутворення, оскільки закладені підрядником ціни на матеріальні ресурси не відповідають середнім цінам по регіону та даним Мінекономіки.
Однак такі твердження позивача не відповідають дійсності, оскільки у чинній наразі позитивній оцінці ТОВ «ЕК «Основа» № 1931-ЕК-25 від 18.06.2025 вказано, що розроблена документація відповідає вимогам Кошторисних норм України «Настанови з визначення вартості будівництва» та «Настанові з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертної проектної документації на будівництво».
Крім того, в експертній оцінці № 06-0199/03-25 від 14.10.2025 на яку посилається позивач, лише зазначено, що потрібно перевірити вартість матеріальних ресурсів та обладнання відповідно до середніх цін по регіону.
Такі зауваження та пропозиції явно не свідчать про методологічні помилки у розрахунках, які призводять до спотворення вартості проекту.
В той же час варто зазначити, що проектно-кошторисна документація була виконана та прийнята комунальним підприємством.
Таким чином, заявлені Комунальним підприємством недоліки не підтверджуються долученою ним експертною оцінкою № 06-0199/03-25 від 14.10.2025. Зазначені в експертній оцінці висновки лише зводяться до пропозицій та зауважень експертної установи стосовно перевірки використаних даних підрядником у проектно-кошторисній документації. Проте у будь-якому разі не підтверджують, що ТОВ «Компанія Енерго-Буд» виконано свої зобов'язання з розроблення проектно-кошторисної документації неналежним чином.
Суд зазначає, що завдання на проектування було розроблено та затверджено замовником без будь-яких зауважень. Наприклад, ціни на матеріали у кошторисах до робочих проектів базуються на основі цін, які були отримані при зборі вихідних даних та погоджені замовником.
Відповідно до статті 888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.
Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.
Пунктом 3.4. договору № 680-24 від 09.10.2024 сторони визначили, що підрядник зобов'язаний розробити проектну документацію в порядку та на умовах, визначених цим договором, додержуючись вимог, що містяться у завданні замовника та інших вихідних даних, наданих замовником, а також спеціальних вказівок останнього та вимог, що звичайно ставляться до таких робіт.
Отже, проектно-кошторисна документація розроблена відповідачем відповідно до затвердженого завдання на проектування, чинних нормативних вимог та умов договору № 680-24, а доводи позивача ґрунтуються на припущеннях і не підтверджені належними та допустимими доказами. Відтак відсутні правові підстави вважати, що відповідач виконав свої зобов'язання неналежним чином.
Щодо чинності позитивної оцінки ТОВ «ЕК «Основа» № 1931-ЕК-25 від 18.06.2025.
Позивач також зазначає, що ТОВ «ЕК «Основа», яке надало позитивний звіт щодо розробленої ПКД за договором № 680-24 від 09.10.2024, втратило право на провадження експертної діяльності перед підписанням акту № 440 від 08.07.2025. Позивач вважає, що той факт, що ТОВ «ЕК «Основа» було виключено з переліку експертних організацій, які мають право проводити експертизу будівельних проектів, свідчить про неналежне виконання підрядником своїх зобов'язань. Однак такі твердження позивача є безпідставними.
Експертна організація ТОВ «ЕК «Основа» була виключена з переліку експертних організацій, які мають право проводити експертизу будівельних проектів 29.07.2025.
ТОВ «ЕК «Основа» надала позитивну експертну оцінку №1931-ЕК-25 щодо проектної документації за робочим проектом 18.06.2025.
Таким чином, на дату підписання 08.07.2022 акту № 440 та на момент надання позитивної експертної оцінки 18.06.2025 ТОВ «ЕК «Основа» відповідала критеріям, яким повинні відповідати експертні організації, що здійснюють експертизу проектів будівництва, затвердженим наказом Мінрегіону від 15.08.2017 № 204.
Частиною 2 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI передбачено, що експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, відомості про які внесені таким органом до Реєстру будівельної діяльності.
Наказом Мінрегіону від 15.08.2017 № 204 визначено критерії, якими має відповідати експертна організація.
У разі відповідності вимогам наказу Мінрегіону від 15.08.2017 № 204 експертна організація вноситься до переліку експертних організацій, що відповідають критеріям та можуть проводити експертизу проектів будівництва.
Водночас виключення експертної організації з переліку організацій, що мають відповідати критеріям наказу Мінрегіону від 15.08.2017 № 204 не може бути підставою для визнання наданих раніше експертних звітів та оцінок проектної документації недійсними.
Тому сам факт подальшого виключення ТОВ «ЕК «Основа» з переліку експертних організацій не свідчить про неналежне виконання відповідачем робіт та не може автоматично ставити під сумнів чинність і достовірність раніше наданого позитивного експертного звіту.
Позитивний експертний звіт ТОВ «ЕК «Основа» № 1931-ЕК-25 від 18.06.2025 на даний момент зберігає свою чинність, він не є визнаним недійсним або відкликаним експертною організацією або центральним органом виконавчої влади у сфері здійснення контролю за будівельною діяльністю.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 року у справі № 925/1265/16 зазначено, що "Суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права".
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 року у справі №905/1926/16 здійснено наступний висновок: "Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Відтак, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову".
Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, суд повинен враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.
Частиною 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України ).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст.79 ГПК України).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 ст.78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною 1 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Також, надаючи оцінку доводам сторін, судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Згідно з п.3 ч. 4 ст. 238 ГПК України мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 року Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v.Finland),№49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
З огляду на вищевикладене, всі інші аргументи, доводи та міркування сторін не прийняті судом до уваги як необґрунтовані та безпідставні.
Враховуючи вищевказане, та те, що позивач не довів належними та допустимими доказами фату неналежного виконання відповідачем умов Договору №680-24 на виконання проектних робіт від 09.10.2024, обрав неналежний та нефективний спосіб захисту, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що у позові відмовлено, судовий збір залишається за позивачем.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволені позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 ГПК України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повний текст рішення складено та підписано 15.05.2026 року.
Суддя Н.Церковна