65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"14" травня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/645/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши у порядку письмового провадження справу №916/645/26,
за позовом: Моторного (транспортного) страхового бюро України
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Автоплюс»
про стягнення 34 380,00 грн
Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) звернулося до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Автоплюс» (далі - ТОВ «Автоплюс») про стягнення суми сплаченого майнового відшкодування у розмірі 34 380,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю передбачених ст. 1212 ЦК України підстав для стягнення з відповідача грошових коштів, у зв'язку з припиненням юридичних фактів, які вплинути на прийняття позивачем рішення про виплату страхового відшкодування на користь ТОВ «Автоплюс».
Ухвалою суду від 02.03.2026 дана справа була призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам строк для подання відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.
ТОВ «Автоплюс» було повідомлено про розгляд даної справи шляхом доставлення ухвали суду від 02.03.2026 до зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» 03.03.2026.
Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд судом даного спору. Оскільки ТОВ «Автоплюс» не надало суду відзиву на позовну заяву, дана справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.
04.03.2023 відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу «Opel Vectra», номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , та транспортного засобу «Dacia Logan», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Власником транспортного засобу «Dacia Logan», номерний знак НОМЕР_2 , з 2016 року згідно наявного в матеріалах справи свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ТОВ «Автоплюс».
Згідно відомостей МТСБУ станом на 04.03.2023 поліс внутрішнього страхування транспортного засобу з номерним знаком НОМЕР_1 відсутній.
06.03.2023 ТОВ «Автоплюс» звернулося до МТСБУ з повідомленням про настання 04.03.2023 ДТП за участю транспортного засобу «Opel Vectra», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який свою цивільно-правову відповідальність не застрахував. До вказаного повідомлення відповідачем було додано схему ДТП, посвідчення водія, технічний паспорт, страховий поліс, посвідчення водія, заяву на виплату страхового відшкодування відповідно до ст. 35, п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 24.04.2023 у справі №523/5071/23 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 гривень; присуджено до стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 536,80 грн та повернуто посвідчення водія за належністю.
Під час розгляду справи №523/5071/23 судом вирішувалося питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у зв'язку з порушенням останнім 04.03.2023 Правил дорожнього руху, що спричинило ДТП.
15.05.2023 суб'єктом оціночної діяльності Чумаченко Л.В., який одночасно є директором ТОВ «АВТО ОДЕКС», було складено звіт №20-03/23 про оцінку автомобіля «Dacia Logan», реєстраційний номер НОМЕР_3 , відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу його складників пошкодженого при ДТП визначається на рівні 33 705,33 грн.
Оцінка транспортного засобу була виконана ТОВ «АВТО ОДЕКС» на підставі договору № 20/002 від 01.01.2020, укладеного між ТОВ «АВТО ОДЕКС» та МТСБУ, і дорученням № 91099.
15.05.2023 ТОВ «АВТО ОДЕКС» виставило МТСБУ рахунок №97 на оплату наданих послуг на суму 1 447,00 грн. При цьому 15.05.2023 між ТОВ «АВТО ОДЕКС» та МТСБУ було підписано акт виконаних робіт у зв'язку зі складанням ТОВ «АВТО ОДЕКС» звіту №20-03/23.
19.05.2023 МТСБУ перерахувало на рахунок ТОВ «АВТО ОДЕКС» грошові кошти у розмірі 1 447,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №922368, у графі призначення платежу якої зазначено: оплата послуг аваркома (експерта) по справі №91099, згідно рах. №97 від 15.05.2023р., т.з. BH8786HB.
22.05.2023 МТСБУ було видано наказ №3/9067 «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ТОВ "Автоплюс"» про відшкодування товариству шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 32 933,00 грн згідно довідки № 1 від 22.05.2023, яка також наявна в матеріалах справи.
24.05.2023 МТСБУ перерахувало на рахунок ТОВ «Автоплюс» грошові кошти у розмірі 32 933,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 922546, у графі призначення платежу якої зазначено: виплата по справі №91099, згідно наказу №3/9067 від 22.05.2023р., т.з. BH8786HB.
Постановою Одеського апеляційного суду від 30.08.2023 у справі №523/5071/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково, постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 24.04.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, скасовано, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення закрито з підстав п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв'язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950 передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Предметом заявленого МТСБУ позову є вимоги до ТОВ «Автоплюс» про стягнення суми сплаченого майнового відшкодування у розмірі 34 380,00 грн підстава для виплати яких відпала у зв'язку із закриттям провадження у справі №523/5071/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Глава 83 ЦК України регулює відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
За змістом ст. 1212 ЦК України передбачений нею вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (пункт 43)). Отже, предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і неврегульовані спеціальними інститутами цивільного права (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (пункт 27)).
Сутність зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (яке іменується також зобов'язанням із безпідставного збагачення) полягає у вилученні в особи-набувача (зберігача) її майна, - яке вона набула (зберегла) поза межами правової підстави у випадку, якщо така підстава для переходу майна (його збереження) відпала згодом, або взагалі без неї, якщо цей перехід (збереження) не ґрунтувався на правовій підставі від початку правовідношення, - та у переданні відповідного майна тій особі-потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
Якщо тлумачити приписи статті 1212 ЦК України телеологічно, тобто згідно з їхніми цілями, то до випадків безпідставного набуття та збереження майна належить також збереження особою без достатніх правових підстав у себе виплати, яку вона відповідно до закону мала віддати (перерахувати) іншій особі згідно з покладеним на неї за законом обов'язком (зменшення обов'язку). До вказаного висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла у постанові від 12.10.2021 у справі № 910/17324/19.
Господарським судом під час розгляду даного спору було встановлено, що 04.03.2023 відбулася ДТП за участю транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу, власником якого є ТОВ «Автоплюс».
Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 24.04.2023 у справі №523/5071/23 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.
Водночас ТОВ «Автоплюс» у зв'язку з відсутністю у ОСОБА_1 страхового полісу звернулося 06.03.2023 до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування відповідно до ст. 35, п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) на час виплати МТСБУ страхового відшкодування були врегульовані Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV (зі змінами, далі - Закон № 1961-IV), чинним на час виникнення спірних правовідносин.
Суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ), потерпілі (ст. 4 Закону № 1961-IV).
Відповідно до п. 21.1 ст. 21 Закону № 1961-IV з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
Згідно з п. 39.1 ст. 39 Закону № 1961-IV Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту. Статут МТСБУ затверджується зборами засновників (членів) МТСБУ, погоджується з Уповноваженим органом та реєструється відповідно до вимог законодавства. МТСБУ не може виступати засновником чи співзасновником юридичних осіб, що займаються підприємницькою діяльністю та/або мають на меті одержання прибутку.
В силу пп. а п. 41.1 ст. 41 Закону № 1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Таким чином, відсутність у власника транспортного засобу страхового полісу є підставою для виплати МТСБУ на користь потерпілого, в даному випадку ТОВ «Автоплюс», завданої шкоди.
МТСБУ виконало покладений на нього Законом №1961-IV обов'язок, перерахувавши на користь ТОВ «Автоплюс» грошові кошти у розмірі 32 933,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 922546 від 24.05.2023.
В силу вимог пп. 38.2 п. 38 Закону № 1961-IV МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Господарським судом враховано, що виплата МТСБУ страхового відшкодування на користь ТОВ «Автоплюс» надавала позивачу право на звернення до ОСОБА_1 як до особи, винної в ДТП, з регресним позовом.
Проте після скасування постановою Одеського апеляційного суду від 30.08.2023 у справі №523/5071/23 постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 24.04.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі, МТСБУ втратило право на повернення з ОСОБА_1 виплачених ТОВ «Автоплюс» коштів.
Разом з тим, закриття провадження у справі №523/5071/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення свідчить про відсутність вини ОСОБА_1 у настанні ДТП, а, отже, про існування підстав для виплати страхового відшкодування на користь ТОВ «Автоплюс». Таким чином, підстава, на якій ТОВ «Автоплюс», отримало страхове відшкодування згодом відпала.
З огляду на викладене господарський суд доходить висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення заявленого МТСБУ позову в частині стягнення з ТОВ «Автоплюс» суми сплаченого майнового відшкодування у розмірі 32 933,00 грн згідно зі ст. 1212 ЦК України.
До суми заявленого майнового відшкодування МТСБУ також включило грошові кошти у розмірі 1 447,00 грн, сплачені позивачем на користь ТОВ «АВТО ОДЕКС» у зв'язку зі складанням звіту про оцінку транспортного засобу.
Вирішуючи питання про наявність підстав доля стягнення з ТОВ «Автоплюс» на користь МТСБУ грошових коштів у розмірі 1 447,00 грн, сплачені позивачем на користь ТОВ «АВТО ОДЕКС», господарський суд враховує, що заявлені до стягнення кошти відповідачу не перераховувалися ні позивачем, ні будь-якою іншою особою.
Перерахування позивачем коштів на рахунок ТОВ «АВТО ОДЕКС» в порядку виконання зобов'язань за укладеним договором виключає існування передбачених законом підстав для стягнення таких коштів з ТОВ «Автоплюс» на підставі ст. 1212 ЦК України. При цьому будь-які інші підстави для задоволення вимог в цій частині позивачем наведені не були. Таким чином, у задоволенні заявлених МТСБУ вимог в частині стягнення з ТОВ «Автоплюс» грошових коштів у розмірі 1 447,00 грн необхідно відмовити.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищезазначене, господарський суд доходить висновку про правомірність часткового задоволення заявленого Моторним (транспортним) страховим бюро України позову шляхом присудження до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Автоплюс» суми сплаченого майнового відшкодування у розмірі 32 933,00 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 130, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Автоплюс» /65003, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Чорноморського Козацтва, будинок 66/3; ідентифікаційний код 36920735/ на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України /02653, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8; ідентифікаційний код 21647131/ суму сплаченого майнового відшкодування у розмірі 32 933,00 грн /тридцять дві тисячі дев'ятсот тридцять три грн 00 коп./, судовий збір у розмірі 2 550,34 грн /дві тисячі п'ятсот п'ятдесят грн 34 коп./.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.
Повне рішення складено 14 травня 2026 р.
Суддя С.П. Желєзна