79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.05.2026 Справа № 914/3902/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Трускавецького В. П., розглянувши матеріали
клопотання:керуючої реструктуризацією Рибкіної Наталії Василівни
про:скасування постанови про розшук майна від 29.04.2026 у ВП № 80870426 (вх. № 2205/26 від 12.05.2026),
у справі № 914/3902/25
про неплатоспроможність:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Учасники справи не викликались (не повідомлялись).
На розгляді Господарського суду Львівської області знаходиться справа № 914/3902/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , детальний рух якої відображено в попередніх ухвалах суду, а стислий - нижче.
Ухвалою суду від 19.01.2026 відкрито провадження у такій справі; введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ОСОБА_1 ; призначено керуючою реструктуризацією Рибкіну Н. В.; призначено попереднє засідання на 18.03.2026 та ін.
Ухвалою суду від 03.03.2026 постановлено зняти з розшуку рухоме майно боржниці - ОСОБА_1 , а саме: автомобіль VOLKSWAGEN, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 , оголошене в розшук постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Бурка Арсена Мохаммеда від 10.02.2026 у ВП № 80193544.
Ухвалою суду від 18.03.2026, серед іншого, призначено судове засідання для вирішення питання про перехід до наступної судової процедури чи про закриття провадження у справі на 11.05.2026.
11 квітня 2026 року ТзОВ «ФК «Ейс» подано до суду заяву про грошові вимоги до боржниці (вх. № 1671/26 від 13.04.2026). Ухвалою суду від 16.04.2026 така заява прийнята до розгляду в судовому засіданні, призначеному на 11.05.2026.
Ухвалами суду від 11.05.2026 визнано грошові вимоги ТзОВ «ФК «Ейс» до ОСОБА_1 у розмірі 18 265,13 грн; відкладено судове засідання на 10.06.2026.
12 травня 2026 року керуючою реструктуризацією подано суду клопотання про скасування постанови про розшук майна від 29.04.2026 у ВП № 80870426 (вх. № 2205/26 від 12.05.2026).
В обґрунтування заявленого зазначено, що після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , під час дії мораторії на задоволення вимог кредиторів останньої, постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Сокіл Віталії Іванівни від 28.04.2026 було відкрито виконавче провадження № 80870426 з виконання наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Ейс» заборгованості.
Постановою від 29.04.2026 у виконавчому провадженні № 80870426 було оголошено в розшук майно боржника: автомобіль VOLKSWAGEN, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 .
На момент винесення постанови про розшук майна діяв мораторій, про що було відомо стягувачу ТзОВ «ФК «Ейс», та він одночасно із пред'явленням виконавчого документа до виконання мав прямий обов'язок повідомити приватного виконавця про вказані обставини.
Також, згідно з п. 3 ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами.
Отже, постанова від 29.04.2026 про розшук майна мала б бути винесена не раніше 06.05.2026. Передчасне винесення такої постанови не дало змогу боржниці показати інформацію щодо майна, його місця знаходження та доходів.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 120 КУзПБ арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду.
Так, керуюча реструктуризацією просить суд скасувати постанову про розшук майна ОСОБА_1 від 29.04.2026 у ВП № 80870426.
Позиція суду.
Як встановлено судом, з 11.06.2025 на розгляді Сокальського районного суду Львівської області перебувала справа № 454/1960/25 за позовом ТзОВ «ФК «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 03.03.2026 у справі № 454/1960/25 присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Ейс» заборгованість за договором №00-9747923 від 29.04.2024 у розмірі 8250,00 грн, 1690,33 грн - сплаченого судового збору, 3000,00 грн витрат на правову допомогу.
Разом з тим, як вже зазначалось, ухвалою суду від 19.01.2026, серед іншого, відкрито провадження у справі № 914/3902/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ОСОБА_1 .
Оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 19.01.2026.
Принагідно суду зазначає, що частиною 2 статті 7 КУзПБ передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.
Згідно з частиною 3 статті 7 КУзПБ матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Суд констатує, що ухвала про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 надсилалась на офіційну електронну пошту Сокальського районного суду Львівської області.
Водночас, суд зауважує, що боржниця - ОСОБА_1 та кредитор - ТзОВ «ФК «Ейс», будучи обізнаними про відкриття даної справи про неплатоспроможність, а також наявність судової справи, що розглядається Сокальським районним судом Львівської області, не вчинили жодних дій для передачі останньої для розгляду в межах провадження справи про неплатоспроможність.
10 квітня 2206 року Сокальським районним судом Львівської області видано наказ на примусове виконання рішення від 03.03.2026 у справі № 454/1960/25.
28 квітня 2026 року приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Сокіл В. І. прийняла постанову, якою відкрила виконавче провадження № 80870426 з виконання наказу Сокальського районного суду Львівської області від 10.04.2026 у справі № 454/1960/25.
29 квітня 2026 року приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Сокіл В. І. прийняла постанову, якою оголосила в розшук майно ОСОБА_1 : автомобіль VOLKSWAGEN, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 .
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної влади (державних виконавців) та у передбачених цим законом випадках на приватних виконавців, правових статус та організація діяльності яких встановлюється Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до частини 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Згідно з частиною 7 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.
Розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією (частини 2-3 статті 36 Закону України «Про виконавче провадження»).
Частиною 1 статті 121 КУзПБ встановлено, що з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: 2) зупиняється стягнення з боржника за всіма виконавчими документами, крім виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, а також крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, у тому числі одержаних від продажу майна боржника або перебування майна боржника, яке є предметом забезпечення, на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах (п. 2 ч. 2 ст. 121 КУзПБ).
Згідно з частиною 5 згаданої статті дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 120 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника: 2) арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду.
З наведеного вбачається, що з моменту відкриття стосовно боржника справи про неплатоспроможність, він перебуває в особливому правовому режимі і спеціальними нормами КУзПБ для випадків звернення стягнення на майно боржника, встановлені спеціальні правила.
Не можна вважати правомірними дії приватного виконавця щодо звернення оголошення в розшук майна боржника, який перебуває у процедурі неплатоспроможності, на підставі лише положень Закону України «Про виконавче провадження», без врахування процедур і положень КУзПБ, норми якого мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України (див. постанову Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 905/1923/15).
Провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб'єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного. З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.
З огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, зв'язаний принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності суттєве значення має принцип судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства.
Цей принцип полягає, серед іншого, у судовому контролі за дотриманням інтересів кредиторів стосовно збереження об'єктів конкурсної маси та інтересів боржника щодо обґрунтованості грошових вимог кредиторів, а також за збереженням балансу інтересів сторін, у тому числі під час продажу майна банкрута з метою реалізації за найвищу ціну та відповідно до встановленої КУзПБ.
У межах дотримання наведеного принципу з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність боржника, з огляду на мету та цілі КУзПБ, такими, що відповідають положенням чинного законодавства України, можна вважати лише ті дії виконавця, які були дозволені (санкціоновані) судовим рішенням (ухвалою суду) в межах справи про банкрутство (див. постанову Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 905/1923/15, постанову Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20).
З огляду на викладене, суд зазначає, що оголошення в розшук майна ОСОБА_1 після відкриття провадження щодо неї справи про неплатоспроможність, суперечить вимогам статей 120 та 121 КУзПБ.
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець мав бути обізнаний або пересвідчитись щодо порушення провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Враховуючи те, що 19.01.2026 оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , приватний виконавець Сокіл В. І. перед здійсненням заходів, направлених на розшук майна боржниці, на виконання покладених на нього законом зобов'язань, мав об'єктивну можливість перевірити інформацію щодо боржниці та обставин, які б могли перешкоджати оголошенню в розшук та подальшу реалізацію майна.
Враховуючи те, що приватний виконавець наділений владними повноваженнями, він повинен дотримуватись цих вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, такими засадами є - верховенство права, законність, справедливість, неупередженість та об'єктивність, гласність та відкритість виконавчого провадження. Порушення зазначених засад є наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження.
При цьому здійснення приватним виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.
Так, встановивши, що постанова від 29.04.2026 у ВП № 80870426 про розшук майна боржника, винесена під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що оголошення в розшук майна боржниці є неправомірними, а винесення відповідної постанови - протиправним.
Щодо вимоги про скасування постанови від 29.04.2026 у ВП № 80870426 про розшук майна боржника, то суд позбавлений процесуальної можливості скасовувати постанови державних/приватних виконавців.
Водночас, уникаючи надмірного формалізму, не допускаючи ситуації, за якої негативні наслідки поступаються принципу розумності (доцільності, раціональності), керуючись правилом про те, що суть переважає над формою, суд доходить до висновку про необхідність на підставі п. 2 ч. 3 ст. 120 КУзПБ зняти з розшуку рухоме майно боржниці - ОСОБА_1 , а саме: автомобіль VOLKSWAGEN, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 , оголошене в розшук постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Сокіл В. І. постановою від 29.04.2026 у ВП № 80870426.
Керуючись ст. ст. 120, 121 КУзПБ, ст. ст. 234, 235 ГПК України, суд
1. Заяву керуючої реструктуризацією Рибкіної Н. В. про скасування постанови про розшук майна від 29.04.2026 у ВП № 80870426 (вх. № 2205/26 від 12.05.2026) - задовольнити частково.
2. Зняти з розшуку рухоме майно боржниці - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: автомобіль VOLKSWAGEN, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 , оголошене в розшук постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Сокіл В. І. від 29.04.2026 у ВП № 80870426.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Суддя Трускавецький В.П.