про залишення позовної заяви без руху
07.05.2026 р. Справа № 907/391/26
Суддя Господарського суду Львівської області Бургарт Т.І., розглянувши матеріали
позивача: фізичної особи-підприємця Фатули Тараса Івановича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КІОС» (вулиця Богдана Хмельницького, будинок 106, місто Львів, 79024; код ЄДРПОУ 43924068);
про: стягнення коштів за договором перевезення в сумі 191 059,50, -
Фізична особа-підприємець Фатула Тарас Іванович звернувся до Господарського суду Закарпатської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КІОС» про стягнення коштів за договором перевезення в сумі 191 059,50.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконаням відповідачем умов договору міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом, чим позивачу завдано збитків у розмірі 3 400,00 євро (що по курсу НБУ на дату звернення до суду складає 172 584,00 грн) та 18 475,50 грн, стягнення яких є предметом позову.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16 квітня 2026 року матеріали справи №907/391/26 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Львівської області.
Перевіривши подану позовну заяву на предмет відповідності вимогам закону, суддя встановив наявність підстав для залишення позовної заяви без руху у зв'язку з наступним.
Пунктом 8 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Вивченням матеріалів позовної заяви встановлено, що позивачем не виконано вимог вказаної норми закону. Зокрема, в тексті позовної заяви не наведено вичерпного переліку додатків, які долучено до позову. Натомість, перелік додатків фактично сформовано автоматично підсистемою «Електронний суд» з використанням назв найменування файлів, які завантажено в підсистему разом з позовною заявою.
При цьому, з назви додатків неможливо встановити їх відповідність фактичному змісту долучених документів.
Судом встановлено, що позивач у позовній заяві зазначив додатки до позову у згрупованому вигляді, зокрема: «додатки до позову», без їх індивідуалізації із зазначенням окремо кожного документа, його дати, номера та інших ідентифікуючих ознак.
Таке оформлення переліку додатків не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України щодо чіткого зазначення доказів, які додаються до позовної заяви, оскільки позбавляє суд можливості належним чином ідентифікувати кожен доданий документ, перевірити повноту поданих матеріалів та забезпечити їх процесуальну визначеність.
Внаслідок викладеного суд позбавлений можливості на стадії вирішення питання щодо прийняття позовної заяви встановити повний і конкретний перелік доказів, що подаються разом із заявою, з'ясувати, чи всі письмові докази, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, фактично додані до матеріалів справи, а також забезпечити належну реалізацію іншими учасниками справи їхнього процесуального права на ознайомлення з поданими доказами та надання відповідних заперечень щодо них.
Окрім цього, згідно із частиною другою статті 164 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно частини першої, другої статті 91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до статті 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.
У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 (справа №10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).
Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. Крім того, відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.
Згідно з частиною першою статті 10 Господарського процесуального кодексу України, господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.
Використання української мови у процесі господарського судочинства є не правом, а обов'язком усіх учасників судового процесу.
У з'вязку з цим, суддя наголошує, що до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином.
Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат».
Пунктом 2.1 глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22 лютого 2012 року визначено, що якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком.
Враховуючи вищенаведене, суддя роз'яснює, що при зверненні до суду із позовною заявою або ж поданні відзиву, письмових пояснень, інших процесуальних документів, разом із документами, які виготовлені на іноземній мові, повинні бути подані належним чином засвідчені переклади на державну мову.
Проте, позивачем до позовної заяви долучено додатки, які викладені іноземною мовою без належним чином засвідченого перекладу.
З огляду на викладене, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки шляхом подання до суду уточненої позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини першої та другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись частиною першою, другою статті 174 та статтями 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суддя,-
На підставі викладеного, керуючись частиною 1, 2 статті 174 та статтями 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суддя,-
1. Позовну заяву фізичної особи-підприємця Фатули Тараса Івановича залишити без руху.
2. Встановити фізичній особі-підприємцю Котляр Вікторії Вікторівні строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб:
- наведення переліку документів і інших доказів, що додаються до заяви, з визначенням в переліку додатків назви кожного документа окремо (із зазначенням його ідентифікуючих ознак, дати/номера - за наявності);
- долучення до матеріалів справи належним чином (нотаріально) засвідчених перекладів на державну мову додатків до позовної заяви, які викладені іноземною мовою.
4. У випадку, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута особі, що звернулася із позовною заявою.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Бургарт Т.І.