ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.05.2026Справа № 910/2571/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО ТОРГОВА КОМПАНІЯ АНТАРЕС"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМ-ТРЕЙД"
про стягнення 614042,06 грн
без повідомлення (виклику) учасників справи
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО ТОРГОВА КОМПАНІЯ АНТАРЕС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМ-ТРЕЙД" про стягнення 614042,06 грн, з яких: 576992,50 грн - основний борг по оплаті за товар, 30053,28 грн - пеня, 2957,33 грн - 3% річних, 4038,95 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №19/11-25 від 19.11.2025 в частині оплати за поставлений товар.
Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань
Господарський суд міста Києва ухвалою від 17.03.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/2571/26, визнав справу малозначною, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 17.03.2026 направлена судом до електронного кабінету відповідача.
Згідно із п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Згідно із повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи ухвала суду про відкриття провадження доставлена до електронного кабінету відповідача 17.03.2026.
Відтак, згідно із п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч.4 ст.240 ГПК України).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.240 ГПК України).
Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами договору поставки № 19/11-25 від 19.11.2025, позивач постави товар на суму 741512,5 грн відповідно до видаткових накладних № 106 від 26.11.2025 та № 108 від 02.12.2025.
Відповідач частково повернув товар на суму 164520,00 грн.
Однак, відповідач взяті на себе грошові зобов'язання у повному обсязі не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем становить 576992,50 грн.
Посилаючись на порушення відповідачем строків оплати, позивач нарахував 30053,28 грн пені, 2957,33 грн 3% річних, 4038,95 грн інфляційних втрат.
Позиція відповідача
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
19.11.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО ТОРГОВА КОМПАНІЯ АНТАРЕС" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КАМ-ТРЕЙД" (далі - покупець) укладено договір поставки № 19/11-25 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у даному договорі, поставити (передати у власність) покупцеві товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у даному договорі прийняти і оплатити товар по цінам, в кількості і асортименті згідно рахунків чи видаткових накладних.
Згідно з п. 4.2 договору загальна вартість договору визначається як загальна вартість всіх видаткових накладних, підписаних сторонами в рамках дії даного договору.
Оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника в 30 денний термін з дати видаткової накладної (п. 4.3 договору).
У п. 5.3 договору сторони погодили, що датою поставки товару вважається дата фактичної передачі товару постачальником покупцю за накладною постачальника.
Відповідно до п. 10.1 договору останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2026.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 741512,0 грн, що підтверджується видатковими накладними № 106 від 26.11.2025 на суму 391415,00 грн та № 108 від 02.12.2025 на суму 350097,50 грн.
Видаткові накладні підписані відповідачем без зауважень та заперечень.
Крім того, факт поставки товару підтверджується також товарно-транспортними накладними № 106 від 26.11.2025 та № 108 від 02.12.2025.
Відповідач здійснив повернення товару на суму 164 520,00 грн (поставлений за видатковою накладною № 106 від 26.11.2025), що підтверджується накладною повернення постачальнику № 4 від 19.12.2025.
За розрахунком позивача, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 576992,50 грн.
Позивач звертався до відповідача з претензією/вимогою № 2026/02 від 10.02.2026 (вих № 10/02-1), у якій вимагав сплатити заборгованість.
У відповідь на вказану претензію відповідач листом від 11.02.2026 вих № 11.02/26 відповідач визнав заборгованість у розмірі 576992,50 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у вказаному вище розмірі, а також у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивач нарахував та заявив до стягнення 30053,28 грн пені, 2957,33 грн 3% річних, 4038,95 грн інфляційних втрат.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Позивач на підтвердження факту поставки відповідачу товару на загальну суму 741512,50 грн надав у матеріали справи видаткові накладні: № 106 від 26.11.2025 на суму 391415,00 грн та № 108 від 02.12.2025 на суму 350097,50 грн.
Видаткові накладні підписані відповідачем без зауважень та заперечень.
Підписання видаткових накладних, які є первинними обліковими документами, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
У п. 4.3 договору сторони погодили, що оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника в 30 денний термін з дати видаткової накладної
Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Відповідач здійснив повернення товару на суму 164 520,00 грн (поставлений за видатковою накладною № 106 від 26.11.2025), що підтверджується накладною повернення постачальнику № 4 від 19.12.2025.
Отже, у відповідача наявний обов'язок з оплати товару на суму 576992,50 грн (741512,50 грн - 164 520,00 грн = 576992,50 грн).
Невиконане відповідачем зобов'язання за договором у сумі 576992,50 грн підтверджується належними доказами.
Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу у сумі 576992,50 грн.
На підставі ст. 625 ЦК України позивачем нараховані 4038,95 грн інфляційних втрат та 2957,33 грн 3% річних.
Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив, що він є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 4038,95 грн інфляційних втрат та 2957,33 грн 3% річних
Також позивачем заявлено до стягнення 30053,28 грн пені.
За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст.549 Цивільного кодексу України).
У п. 8.2 договору сторони погодили, що за порушення строку оплати визначеного п. 4.3 даного договору, покупець зобов'язаний на письмову вимогу постачальника сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.
Розрахунок пені на суму 30053,28 грн є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частини перша, друга статті 86 ГПК України).
Враховуючи вище встановлені обставини, приписи ст.74, 76, 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу України, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО ТОРГОВА КОМПАНІЯ АНТАРЕС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМ-ТРЕЙД" про стягнення 576992,50 грн основного боргу, 30053,28 грн пені, 2957,33 грн 3% річних та 4038,95 грн інфляційних втрат.
За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМ-ТРЕЙД" (02100, м. Київ, вул. Будівельників, буд.30, ідентифікаційний код 37202887) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО ТОРГОВА КОМПАНІЯ АНТАРЕС" (02094, м. Київ, вул. Пластова, буд.18, офіс 9, ідентифікаційний код 45418827) 576992,50 грн основного боргу, 30053,28 грн пені, 2957,33 грн 3% річних, 4038,95 грн інфляційних втрат та 9210,63 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 15.05.2026.
Суддя С.О. Турчин