Рішення від 09.04.2026 по справі 910/80/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.04.2026Справа № 910/80/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г, за участю секретаря судового засідання Літовки М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/80/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Завод "Енергетик"

до 1) Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"

2) Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик"

про розірвання договору та зобов'язання укласти договір

За участю представників:

від позивача Снісаренко Д.І.

від відповідача-1 Кирищук В.П.

від відповідача-2 Вегера А.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Завод "Енергетик" (далі - Товариство, позивач) до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (далі - ПрАТ "ДТЕК", відповідач-1) та Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" (далі - Завод, відповідач-2), в якому просить суд:

- розірвати договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за технічними даними Паспорту точки розподілу за об'єктом, який знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Бориспільська, буд. 9 (ЕІС-код точки/ точок розподілу 62Z1153458988160, 62Z2880707495878, 62Z6580310463520, 62Z5712164733978), який укладено відповідачами;

- зобов'язати Компанію укласти на підставі заявки № 1647 від 18.09.2024 договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за технічними даними Паспорту точки розподілу за об'єктом, який знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Бориспільська, буд. 9 (ЕІС-код точки/точок розподілу 62Z1153458988160, 62Z2880707495878, 62Z6580310463520, 62Z5712164733978) з Товариством.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 позовну заяву залишено без руху, а також встановлено позивачу строк для усунення недоліків шляхом надання суду договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за технічними даними Паспорту точки розподілу за об'єктом, який знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Бориспільська, буд. 9 (ЕІС-код точки/точок розподілу 62Z1153458988160, 62Z2880707495878, 62Z6580310463520, 62Z5712164733978), який укладено відповідачами, вимога про розірвання якого заявлена в позовній заяві.

13.01.2026 позивачем подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 19.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 19.02.2026, встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.

22.01.2026 від Товариства надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

03.02.2026 від ПрАТ "ДТЕК" надійшов відзив на позов.

05.02.2026 від Заводу надійшов відзив на позов з клопотанням про визнання зловживанням процесуальними правами подання позовної заяви та залишення позовної заяви без розгляду.

10.02.2026 від Заводу надійшло клопотання про звернення до Вищої ради правосуддя та Офісу Генерального прокурора із повідомленням про втручання в діяльність суду при розгляді справи.

19.02.2026 від Товариства надійшло клопотання Товариства про направлення компетентному органу королівства Бельгії через Міністерство юстиції України судового доручення

У підготовчому засіданні 19.02.2026 суд протокольною ухвалою прийняв та долучив до матеріалів справи клопотання про долучення доказів до матеріалів справи Товариства, відзиви на позов ПрАТ "ДТЕК" та Заводу.

У підготовчому засіданні 19.02.2026 суд протокольною ухвалою відмовив у клопотанні Заводу про визнання зловживанням процесуальними правами подання позовної заяви та залишення позовної заяви без розгляду, а також про звернення до Вищої ради правосуддя та Офісу Генерального прокурора з повідомленням про втручання в діяльність суду при розгляді справи.

25.02.2026 від відповідачів надійшли заперечення на клопотання позивача про направлення компетентному органу королівства Бельгії через Міністерство юстиції України судового доручення, які суд прийняв та долучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 26.02.2026 суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання Товариства про направлення компетентному органу королівства Бельгії через Міністерство юстиції України судового доручення.

У підготовчому засіданні 26.02.2026 представники учасників судового процесу зазначили, що вважають виконаними завдання підготовчого провадження, у зв'язку з чим не заперечують проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.03.2026.

У судовому засіданні 05.03.2026 було оголошено перерву до 19.03.2026.

16.03.2026 від Товариства надійшли додаткові пояснення у справі.

У судовому засіданні 19.03.2026 було оголошено перерву до 09.04.2026.

У судових засіданнях суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з'ясувавши обставини, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.

Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

У судовому засіданні 09.04.2026 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 ГПК України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзиви, пояснення, тощо, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з такими позовними вимогами:

- про розірвання договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за технічними даними Паспорту точки розподілу за об'єктом, який знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Бориспільська, буд. 9 (ЕІС-код точки/ точок розподілу 62Z1153458988160, 62Z2880707495878, 62Z6580310463520, 62Z5712164733978), який укладено відповідачем-1 та відповідачем-2;

- про зобов'язання ПрАТ "ДТЕК" укласти на підставі заявки № 11647 від 18.09.2024 договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за технічними даними Паспорту точки розподілу за об'єктом, який знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Бориспільська, буд. 9 (ЕІС-код точки/точок розподілу 62Z1153458988160, 62Z2880707495878, 62Z6580310463520, 62Z5712164733978) з Товариством.

Товариство обґрунтовує та мотивує вказані вимоги, зокрема, таким.

19.12.1990 Виробничим енергетичним об'єднанням "Київенерго" та Державним підприємством "Виробниче об'єднанням "Київський радіозавод" укладено Договір на користування електричною енергією № 296, невід'ємною частиною якого є акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін.

12.07.1996 Арбітражним судом міста Києва за заявою Українського акціонерного промислово-інвестиційного банку було прийнято ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод".

Постановою Арбітражного суду міста Києва від 01.10.1997 у справі № 15/81 Державне підприємство "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" визнано банкрутом, призначено ліквідаційну процедуру.

Позивач вказує, що під час ліквідаційної процедури у період з 1997 року до 2016 року високовольтні кабельні мережі, трансформаторні підстанції та інше енергетичне та електричне обладнання не продавалося.

Разом з тим, вказане в акті розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін майно було державною власністю та закріплювалося за Державним підприємством "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" на праві господарського відання.

09.02.2016 Публічним акціонерним товариством "Київенерго" було надано Державному підприємству "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" лист № 94/22/890 про надання інформації.

У вказаному вище листі в абзаці п'ятому зазначено про укладений 01.12.1990 між Виробничим енергетичним об'єднанням "Київенерго" та Державним підприємством "Виробниче об'єднанням "Київський радіозавод" договір на користування електричною енергією № 296. До вказаного листа додано згаданий попередньо акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін.

Під час ліквідаційної процедури до ліквідаційної маси Державного підприємства "Виробниче об'єднанням "Київський радіозавод" було включено все майно, в тому числі і високовольтні кабелі, трансформаторні підстанції інше енергетичне та електричне обладнання.

Для погашення кредиторської заборгованості 17.10.2016 та 10.11.2016 проведені аукціони з продажу високовольтних кабелів, трансформаторних підстанцій іншого енергетичного та електричного обладнання.

За результатами аукціонів Товариством з обмеженою відповідальністю "Вардингс" (далі - ТОВ "Вардингс") набуто у власність таке енергетичне майно, яке знаходиться в місті Києві по вулиці Бориспільська, 9:

- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1084016380000, тип об'єкта: ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка у кількості 4 штуки, ТП-ТМ-630/10у кількості 1 шт., об'єкт житлової нерухомості: Ні, Опис: ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка у кількості 4 штуки, ТП-ТМ-630/10 у кількості 1 шт., адреса: м.Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9;

- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1083957280000, тип об'єкта: РП-331 (КСО-93, комірок 9 шт.), РП-330 (ВМГ-133, комірок 9 шт.),об'єкт житлової нерухомості: Ні, Опис: РП-331 (КСО-93, комірок 9 шт.), РП-330 (ВМГ-133, комірок 9шт.), номер відомостей про речове право: 17424812;

- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1083943180000, тип об'єкта: 2 кабельні лінії, об'єкт житлової нерухомості: Ні, Опис: - Кабельна лінія No1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240), кабельна лінія No 2 (АСБ-10 3x240, ААБ-10 3x240) з кінцевими муфтами п/ст "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП-330 та муфтами поза територією,- Кабельна лінія Nol (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240) та кабельна лінія No 2 (АСБ-10 3x240, ААБ-10 3x240) з кінцевими муфтами п/ст "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП-331 та муфтами поза територією, номер відомостей про речове право: 17424570.

Позивач зазначає, що 27.03.2024 ТОВ "Вардингс" на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного капіталу) передало Товариству (позивачу) вказане вище майно.

18.09.2024 Товариство звернулося до ПрАТ "ДТЕК" із заявою-приєднанням відповідно до статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, розміщеного на сайті оператора системи розподілу ПрАТ "ДТЕК" (далі - Оператор системи розподілу) за адресою https://www.dtek-kem.com.ua/ua, відповідно до якої ініційовано приєднання позивача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за технічними даними Паспорту точки розподілу за об'єктом Споживача за адресою: м. Київ, вулиця Бориспільська, буд. 9 (ЕІС-код точки/точок розподілу 62Z1153458988160, 62Z2880707495878, 62Z6580310463520, 62Z5712164733978) (далі - заявка №11647 від 18.09.2024).

У подальшому заявка № 11647 від 18.09.2024 скасована відповідачем-1 через подачу неповного пакету документів, про що зазначено на сайті https://connect.dtek.com.

У листі ПрАТ "ДТЕК", копія якого долучена до матеріалів справи, вказано, що подана позивачем заявка не розглянута через те, що від попереднього споживача не надійшла заява щодо припинення дії договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

07.04.2004 АК "Київенерго" та ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик" укладено договір № 911 о/р 787 про постачання електричної енергії.

Позивач вказує, що 19.12.2018 Заводом складено заяву-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за особовим рахунком 787.

Додатком до даної заяви-приєднання є перелік об'єктів та точок комерційного обліку споживача, де зокрема визначено наступні ЕІС-код точки комерційного обліку: 62Z1153458988160, 62Z2880707495878, 62Z6580310463520, 62Z5712164733978).

Таким чином, з 19.12.2018 відповідачами укладено договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, який здійснюється на об'єкті за адресою: м. Київ, вулиця Бориспільська, 9.

На переконання позивача, дії ПрАТ "ДТЕК" щодо скасування заявки № 11647 від 18.09.2024 є безпідставними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.

11.06.2017 набрав чинності Закон України "Про ринок електричної енергії", який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Статтею 3 вказаного Закону визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з розподілу.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 № 312 затверджено "Правила роздрібного ринку електричної енергії" (далі - ПРРЕЕ), які регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами (пункт 1.1.1).

Відповідно до пункту 1.2.1 ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Пунктом 2.1.1 ПРРЕЕ визначено, що результатом розподілу/передачі електричної енергії на роздрібному ринку є забезпечення можливості отримання відповідним учасником роздрібного ринку електричної енергії необхідного обсягу електричної енергії та рівня електричної потужності із забезпеченням параметрів якості електропостачання, які відповідають установленим стандартам, та категорії надійності електрозабезпечення відповідно до договору в точках приєднання електроустановок учасників роздрібного ринку.

Оператор системи здійснює розподіл/передачу електричної енергії на роздрібному ринку в точку розподілу (для оператора системи розподілу, оператора малої системи розподілу) або в точку передачі (для оператора системи передачі) до електроустановок споживачів на території діяльності відповідного оператора системи згідно з Кодексом систем розподілу/Кодексом системи передачі та на підставі договорів про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, що укладаються відповідно до цих Правил.

Згідно з пунктом 2.1.2 ПРРЕЕ оператор системи зобов'язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.

Відповідно до пункту 2.1.5 ПРРЕЕ договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається на основі типового договору, що є додатком до цих Правил та, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи договору на умовах складеного оператором системи паспорта точки розподілу/передачі.

Згідно з пунктом 2.1.3 ПРРЕЕ ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки є споживач.

Споживачі укладають договір споживача про розподіл (передачу) електричної енергії шляхом приєднання до публічного договору за наявності паспорта точки розподілу. У разі надання послуги з приєднання до електричних мереж ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є оператор системи.

Відповідно до статей 8, 45 Закону України "Про ринок електричної енергії" господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії. Розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.

Позивач вказує, що з 01.01.2019 відповідач-1 розпочав провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території міста Києва на підставі відповідної ліцензії з розподілу електричної енергії.

ПрАТ "ДТЕК" на своєму офіційному сайті https://www.dtek-kem.com.ua/ua/file/PLRoIHSLunFzY?inlne=l розмістив договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Відповідно до підпункту 7 пункту 6.2 договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, який укладено відповідачем-1 та відповідачем-2 (далі - Договір), у разі зміни власника об'єкта (звільнення Споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у тому числі шляхом банкрутства), відчуження в будь-який спосіб займаного приміщення) не пізніше ніж за 20 робочих днів до припинення користування електричною енергією на об'єкті письмово повідомити Оператора системи про розірвання цього договору та не пізніше дня звільнення об'єкту здійснити всі оплати передбачені умовами цього Договору.

Відповідно до пункту 11.1 Договору він набирає чинності з дня приєднання Споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Пунктом 11.2 Договору визначено, що дія договору достроково припиняється у разі отримання Оператором системи від нового або попереднього власника (користувача) документального підтвердження факту відчуження об'єкта на користь іншої особи, у тому числі набуття спадкоємцем права власності на об'єкт.

Вказане вище повністю збігається з нормами ПРРЕЕ. Так, пунктом 4.27 ПРРЕЕ встановлено, що дія договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії достроково припиняється у разі отримання оператором системи від нового або від попереднього власника (користувача) об'єкта споживача документального підтвердження факту зміни власника (користувача) цього об'єкта.

Відповідно до підпункту 16 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний не пізніше ніж за 20 робочих днів до припинення користування електричною енергією на об'єкті споживача письмово повідомити електропостачальника, оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про розірвання договорів та розрахуватися за електричну енергію, включаючи день виїзду.

18.09.2024 ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик", як новий власник енергетичного та електричного обладнання за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, звернулося до ПрАТ "ДТЕК" із заявою-приєднання (заявка № 11647) з метою укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за відповідними точками розподілу (ЕІС-коди зазначені у заяві).

Таким чином, позивач вважає, що він реалізував передбачене ПРРЕЕ право та виконав встановлений нормативними актами порядок звернення для укладення публічного договору приєднання.

Водночас, ПрАТ "ДТЕК" скасувало подану заявку, посилаючись на відсутність заяви попереднього споживача про припинення дії договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

На переконання Товариства, зазначена позиція відповідача є неправомірною та такою, що не відповідає вимогам ПРРЕЕ, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 4.27 ПРРЕЕ дія договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії достроково припиняється у разі отримання: оператором системи від нового або від попереднього власника (користувача) об'єкта споживача документального підтвердження факту зміни власника (користувача) цього об'єкта. З новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил, після: припинення дії договорів зі споживачем, який звільняє приміщення, у частині постачання та розподілу електричної енергії на цей об'єкт.

Позивач вважає, що чинні Правила не пов'язують можливість укладення договору з новим споживачем виключно з поданням заяви про припинення договору попереднім споживачем, а передбачають альтернативний та самостійний механізм припинення дії попереднього договору на підставі документального підтвердження зміни власника (користувача) об'єкта.

Також позивач вказує, що Завод не є власником будь-якого майна, яке знаходиться за адресою м. Київ, вулиця Бориспільська, 9, що було встановлено при розгляді справ № 15/81 (у межах цієї справи було розглянуто три позовні заяви ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" до ТОВ "Вардингс" та ДП "ВО "Київський радіозавод" про визнання недійсними аукціонів з продажу майна від 2016 року).

Так, як стверджує позивач, про встановлені у межах справи № 15/81 обставини вказано у розділі 4 мотивувальної частини прийнятих Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду по справі № 15/81 постанов від 27.06.2024.

Суд критично ставиться до такого доводу позивача, оскільки, наведене у позивній заяві цитування постанови від 27.06.2024 у справі № 15/81 міститься у розділі 4 "Встановлені судами обставини" вказаної постанови та не є мотивувальною частиною судового рішення суду касаційної інстанції. Постановою Верховного Суду № 15/81 від 27.06.2024 постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 скасовано.

Також позивачем вказано, що договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором у розумінні статті 633 ЦК України.

Так, відповідно до частини четвертої статті 633 ЦК України суб'єкт господарювання, який надає послуги невизначеному колу осіб, не має права відмовити в укладенні публічного договору за наявності можливості надання відповідної послуги.

Товариство зазначає, що ПрАТ "ДТЕК" є ліцензованим оператором системи розподілу, здійснює діяльність на території міста Києва, а об'єкт позивача фактично приєднаний до електричних мереж, що підтверджує наявність технічної можливості надання послуги розподілу електричної енергії.

Таким чином, на переконання позивача, скасування заявки № 11647 від 18.09.2024 та відмова в укладенні договору з позивачем є безпідставними, суперечать вимогам Закону України "Про ринок електричної енергії", ПРРЕЕ, а також правовій природі публічного договору приєднання.

Позивач вважає, що, виходячи з того, що ПрАТ "ДТЕК" зобов'язано укласти договір на підставі поданої заявки №11647 від 18.09.2024, у Заводу відсутнє право власності на енергетичне майно, яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. Бориспільська, 9, а також неможливо надати послуги з розподілу електричної енергії за технічними даними Паспорту точки розподілу за одним об'єктом двом особам, договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за технічними даними Паспорту точки розподілу за об'єктом, який знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Бориспільська, буд. 9 (ЕІС- код точки/точок розподілу 62Z1153458988160, 62Z2880707495878 , 62Z6580310463520, 62Z5712164733978), який укладено відповідачами, підлягає розірванню.

Крім того, Товариство у позовній заяві вказує на те, що ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик", РГО "МОСКОВСЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ ПРОМИСЛОВНИКІВ І ПІДПРИЄМЦІВ (РОБОТОДАВЦІВ)", в якій працював громадян РФ Ткаченко Д.І., та з якою через ВАТ "Карта Вітчизни" (правонаступник ВАТ "Товари Вітчизни") пов'язаний громадянин РФ ОСОБА_1 , є структурою, яка тісно пов'язана з ФСБ Росії та яка погоджувала придбання необхідних для РФ підприємств на території України, і яка в подальшому через громадянина РФ ОСОБА_1 здійснювала контроль за їх діяльністю, і на сьогоднішній день реальним власником майже 40% акцій відповідача-1, на переконання позивача, є ФСБ РФ.

У свою чергу, відповідачі заперечили проти задоволення позовних вимог.

Узагальнені доводи та посилання відповідача-1 зводяться до такого:

- за твердженням ПрАТ "ДТЕК", позивач не набув права власності на весь майновий комплекс за адресою: м. Київ, вулиця Бориспільська, буд. 9;

- для укладення договору позивачу необхідно розробити проект розподілу комерційного обліку електричної енергії та дозволеної до використання потужності на об'єкт за адресою: вул. Бориспільска, 9, отримати погодження від усіх власників об'єкту електропостачання та надати його ПрАТ "ДТЕК " для погодження;

- втім, позивач не виконує вказівки та рекомендації відповідача-1, а тому договір не може бути укладеним.

Узагальнені доводи та посилання відповідача-2 зводяться до того, що:

- Завод є власником всього майнового комплексу та таке майно зареєстровано за ним ще з 2003 року;

- договори купівлі-продажу спірного майна, відповідно до яких позивач набув у власність майно, на переконання відповідача-2, є нікчемними.

Суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для відмови у задоволенні позову, з огляду на таке.

Підстави для розірвання договору унормовано статтями 651 та 652 ЦК України.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частинами першою-третьою статті 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Слід зазначити, що позивач не навів жодної обставини, яка б у розумінні приписів статей 651 - 652 ЦК України свідчила про наявність підстав для розірвання укладеного відповідачами договору.

Що ж до наведеної Товариством інформації про особу власника частини акцій відповідача-2, то слід зазначити, що означене позивачем не є підставою для розірвання договору, укладеного відповідачами, та спростовується таким.

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/7700/19 ТОВ "Вардингс" до 1) ПрАТ "ДТЕК", 2) Заводу про визнання недійсним договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на об'єкт, який знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Бориспільська, 9, укладеного ПрАТ «ДТЕК» і Заводом, та зобов'язання ПрАТ «ДТЕК» укласти з ТОВ "Вардингс" договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на об'єкт, який знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Бориспільська, 9.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у справі № 910/7700/19, яке залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій і набрало законної сили 13.08.2025, встановлено, зокрема, таке:

«Доводи позивача про невідповідність оспорюваного договору вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 №187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації" відхиляються, з огляду на таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації", яка набула чинності 04.03.2022, установлено до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або такі особи (далі - особи, пов'язані з державою-агресором): громадяни Російської Федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.

ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" є юридичною особою, яка зареєстрована за законодавством України та здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, офіційного веб-сайту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, які перебувають у вільному доступі, серед кінцевих бенефіціарних власників ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик", його членів або учасників (акціонерів), що мають частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, відсутні російська федерація, громадяни російської федерації, юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації.

Будь-які докази на підтвердження застосування до відповдіача-2 обмежувальних заходів (санкцій), передбачених нормативно-правовими актами, не надані, а доводи позивача про наявність кінцевих бенефіціарних власників - громадян російської федерації, крім тих, які законно проживають на території України, засновані на припущеннях.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що положення Закону України "Про санкції" та постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 не поширюються на правовідносини у цій справі.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості».

Відповідно до приписів частини четвертої статті 75 ГПК України вказані вище обставини носять преюдиційний характер та не потребують доказування у цій справі та свідчать про те, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, офіційного веб-сайту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, які перебувають у вільному доступі, серед кінцевих бенефіціарних власників Заводу, його членів або учасників (акціонерів), що мають частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, відсутні Російська Федерація, громадяни Російської Федерації, юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Відповідно до пункту 2 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - Постанова № 312) укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Згідно з пунктом 6 Постанови № 312 до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб'єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства. Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов'язками, пов'язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо. До укладення договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії відповідно до Правил відносини між ОСР/ОСП та споживачем щодо розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії регулюються договорами про постачання електричної енергії та договорами про технічне забезпечення електропостачання споживача між основним споживачем та субспоживачем. В іншій частині договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії припиняють свою дію.

Відповідно до пункту 4 Постанови № 312 договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

Слід зазначити, що наявними у цій справі доказами підтверджується те, що наразі відповідачем-1, як оператором системи розподілу, надаються послуги з розподілу електричної енергії, саме відповідачу-2.

Відповідно до пункту 1.2.15 ПРРЕЕ укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Договори, передбачені цими Правилами, укладаються у письмовій формі в паперовому або в електронному вигляді. На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами. Електропостачальники зобов'язані повідомляти оператора системи розподілу (передачі) про укладення та розірвання договору із споживачем в установленому цими Правилами порядку. При переході права власності (користування) на об'єкт до нового власника (користувача) переходять права та обов'язки за договорами, укладеними відповідно до цих Правил, крім випадків, передбачених законодавством.

Пунктом 4.27 ПРРЕЕ передбачено, що у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно. Дія договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії достроково припиняється у разі отримання оператором системи від нового або від попереднього власника (користувача) об'єкта споживача документального підтвердження факту зміни власника (користувача) цього об'єкта. Дія договору про постачання електричної енергії достроково припиняється у разі отримання електропостачальником від оператора системи або нового чи попереднього власника (користувача) об'єкта споживача документального підтвердження факту укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між оператором системи і новим власником (користувачем) цього об'єкта. У такому разі дія відповідних договорів припиняється в частині постачання та розподілу електричної енергії на об'єкт, а в частині виконання фінансових зобов'язань сторін (які виникли на дату припинення дії договорів) їх дія продовжується до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами. З новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил, після припинення дії договорів зі споживачем, який звільняє приміщення, у частині постачання та розподілу електричної енергії на цей об'єкт.

Позивач вказує, що йому на праві власності належить майно, про що вказано вище.

Втім, державними реєстратором Департаменту з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації Микитенко О.В. 04.12.2018 на підставі Свідоцтва про право власності на майновий комплекс від 30.05.2003 було проведено державну реєстрацію права власності за Заводом на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 1716371180000): майновий комплекс, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, заг. площею 5697,60 кв. м, до якого входять: приміщення корпусів 2-2-а (літери Э, Ю, Я), площею 4705,40 кв. м; корпус 63 (літера Щ), площею 691,70 кв. м; ТП 3077 приміщення корпусу 15а (літера Ш), площею 129,10 кв. м; ТП 1662 приміщення корпусу 40 (літера Ч), площею 171,40 кв. м.

Таким чином, враховуючи викладене, саме відповідачу-2 на праві власності належить майновий комплекс, розташований по вул. Бориспільській, 9, на підставо чого ПрАТ "ДТЕК" і Заводом було укладено відповідний договір.

Суд не було надано належних, достовірних, вірогідних і допустимих доказів, які б підтверджували факт переходу права власності до позивача на все майно, розташоване за адресою: м. Київ, вул Бориспільська, 9.

Отже, відсутні підстави, передбачені у пункті 4.27 ПРРЕЕ для розірвання договору з попереднім споживачем (Заводом).

Враховуючи викладене вище, з огляду на те, що позивачем не наведено, не обґрунтовано та не мотивовано підстави для розірвання договору, укладеного ПрАТ "ДТЕК" і Заводом, то у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Стосовно вимоги про зобов'язання відповідача-1 укласти з позивачем договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на підставі заявки № 11647 від 18.09.2024, то слід зазначити таке.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Слід зазначити, що правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначені Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії":

- розподіл електричної енергії (далі - розподіл) - це транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії (пункт 78);

- система розподілу електричної енергії (далі - система розподілу) - це система ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для розподілу електроенергії (пункт 82);

- оператор системи розподілу - це юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності (пункт 56);

- електроустановка - це комплекс взаємопов'язаних устаткування і споруд, що призначаються для виробництва або перетворення, передачі, розподілу, споживання електричної енергії чи зберігання енергії (пункт 32);

- користувачі системи передачі/розподілу (далі - користувачі системи) - це фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії (пункт 40);

- Лінійна частина приєднання - це електрична мережа для потреб замовника при нестандартному приєднанні від найближчої точки в існуючих (діючих) електричних мережах (повітряна лінія, трансформаторна підстанція або розподільний пункт) оператора системи розподілу відповідного ступеня напруги до точки приєднання електроустановок замовника (пункт 41).

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема договори про надання послуг з розподілу.

Відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про ринок електричної енергії" розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства. Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

ОСП та ОСР укладають договори про надання послуг з передачі/розподілу електричної енергії із усіма електропостачальниками відповідно до процедури, передбаченої Правилами та Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309, у порядку надання електропостачальниками відповідних заяв та документів.

Відповідно до пунктів 8, 9 Постанови № 312 ОСР під час укладення із споживачами договорів про надання послуг з розподілу електричної енергії (оформлення заяв-приєднання та паспортів точок розподілу) присвоює всім точкам розподілу електричної енергії за об'єктами існуючих споживачів ЕІС-коди за точками комерційного обліку відповідно до порядку, передбаченого Кодексом комерційного обліку, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, та інших нормативно-правових актів НКРЕКП, а також актів адміністратора комерційного обліку.

Згідно з абзацами першим та одинадцятим пункту 1.2.15 ПРРЕЕ укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. При переході права власності (користування) на об'єкт до нового власника (користувача) переходять права та обов'язки за договорами, укладеними відповідно до цих Правил, крім випадків, передбачених законодавством.

Пунктом 2.1.2 ПРРЕЕ передбачено, що оператор системи зобов'язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.

Відповідно до пункту 2.1.3 ПРРЕЕ ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки є споживач. Споживачі укладають договір споживача про розподіл (передачу) електричної енергії шляхом приєднання до публічного договору за наявності паспорта точки розподілу. У разі надання послуги з приєднання до електричних мереж ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є оператор системи.

Згідно з пунктом 2.1.5 ПРРЕЕ договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил та як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи договору на умовах складеного оператором системи паспорта точки розподілу/передачі.

Відповідно до пункту 2.1.8 ПРРЕЕ для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії заявник у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки має надати оператору системи такі документи:

1) заяву про укладення відповідного договору із зазначенням місцезнаходження об'єкта та реквізитів заявника та наявності паспорта точки розподілу/передачі;

2) для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), роздрукований із мережі Інтернет, або копію довідки, або копію виписки з ЄДР;

для фізичних осіб: копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера або реєстраційного номера картки платника податків або копію паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади і мають відмітку у паспорті);

3) копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення), або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку або її частину (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об'єкта), право на розміщення електроустановок на території здійснення господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії (у разі відсутності об'єкта споживача), крім випадків укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку;

4) у разі смерті побутового споживача, особа (спадкоємець), що звертається для укладення договору, має надати копію довідки від нотаріуса, що підтверджує подання заяви про прийняття спадщини.

Переважне право на укладення такого договору має право особа (спадкоємець), яка проживає за адресою місцезнаходження об'єкта побутового споживача, та надасть документальне підтвердження місця реєстрації або довідку органів місцевого самоврядування про місце фактичного проживання за адресою місцезнаходження об'єкта побутового споживача;

5) копію документа про підтвердження повноважень особи на укладення договору (витяг з установчого документа про повноваження керівника (для юридичних осіб), копію довіреності, виданої в установленому порядку тощо), за необхідності;

6) копію декларації (повідомлення) про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт (для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) та постачання електричної енергії на будівельні майданчики, у разі якщо наявність такого дозволу є обов'язковою або зазначені документи вимагаються законодавством у сфері містобудування) та/або у визначених законодавством випадках, копію декларації про готовність об'єкта до експлуатації або сертифіката (для новозбудованих та реконструйованих електроустановок);

7) довідку про обсяги очікуваного споживання електроенергії окремо за кожною площадкою вимірювання споживача (крім побутових споживачів).

Як вже встановлено вище судом з доказів, наявних у матеріалах справи і наданих представниками сторін пояснень, у позивача відсутнє право власності на весь майновий комплекс колишнього ДП ВО "Київський радіозавод", у тому числі на комплекс енергетичного обладнання, з використанням якого здійснюється розподіл і транспортування електричної енергії на об'єкт, розташований за адресою: місто Київ, вулиця Бориспільська, 9.

Крім того, відповідач-1 наголошував про можливість укладення відповідного договору після усунення виявлених ним недоліків, втім, позивачем такі недоліки усунуті не були.

Таким чином, у задоволенні позовних вимоги про зобов'язання відповідача-1 укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії не підлягає задоволенню.

Суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні ЄСПЛ "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже вони не спростовують встановлених судом обставин та не впливають на результат прийнятого рішення.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 ГПК України, у задоволенні позову слід відмовити повністю.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15.05.2026.

Суддя О.Г. Удалова

Попередній документ
136543675
Наступний документ
136543677
Інформація про рішення:
№ рішення: 136543676
№ справи: 910/80/26
Дата рішення: 09.04.2026
Дата публікації: 19.05.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (09.04.2026)
Дата надходження: 06.01.2026
Предмет позову: розірвання договору про надання послуг, зобов'язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
19.02.2026 13:45 Господарський суд міста Києва
26.02.2026 17:30 Господарський суд міста Києва
05.03.2026 11:00 Господарський суд міста Києва
19.03.2026 16:40 Господарський суд міста Києва
09.04.2026 15:00 Господарський суд міста Києва