15.05.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/699/22
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., секретар судового засідання Поп'юк Я. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ" на бездіяльність державного виконавця (вх. № 3364/26 від 10.04.2026) у справі, у якій
позивач (стягувач) - Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ",
відповідач (боржник) - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ",
про стягнення 1 435 723 608,06 грн, з яких 1 020 334 434,15 грн - заборгованість за придбаний природний газ, 59 039 116,83 грн - інфляційні втрати, 9 346 701,83 грн - 3% річних, 83 734 155,63 грн - пеня, 263 269 199,62 грн - штраф,
за участю представників:
від позивача (стягувача) - Яковенко П. А.,
від відповідача (боржника) - Станько М. М.,
від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Леськів Л. З.,
постановив таку ухвалу.
1. Процесуальні питання.
1.1. Суд ухвалив рішення від 12.05.2025 про часткове задоволення позову - стягнув з відповідача на користь позивача 1 168 510 751,27 грн, з яких 990 063 857,02 грн - заборгованість за придбаний природний газ, 59 039 116,83 грн - інфляційні втрати, 9 346 701,83 грн - 3% річних, 83 734 155,63 грн - пеня, 26 326 919,96 грн - штраф, а також 868 350 грн судового збору. Відмовлено в позові в частині стягнення штрафу в розмірі 236 942 279,66 грн.
Згідно з постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.11.2025 рішення суду від 12.05.2025 в частині відмови у задоволенні позовних вимог в розмірі 105 307 679,85 грн штрафу скасовано, прийнято нове рішення, яким стягнуто з відповідача на користь позивача 105 307 679,85 грн штрафу; в решті оскаржуваної частини рішення суду залишено без змін.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 10.02.2026 рішення суду та постанову апеляційної інстанції залишено без змін.
На примусове виконання судових рішень видано накази.
1.2. ТОВ "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ" (далі - заявник, боржник) подало скаргу (вх. № 3364/26 від 10.04.2026) (далі - Скарга) на бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владислава Сергійовича (далі - державний виконавець).
1.3. Відповідно до ухвали від 10.04.2026 суд прийняв скаргу до розгляду та призначив судове засідання для її розгляду на 21.04.2026. Розгляд скарги продовжувався в судових засіданнях 13.05.2026 та 15.05.2026.
2. Зміст поданої скарги, позиція учасників справи.
2.1. Зміст Скарги.
Заявник Скаргу обґрунтовує тим, що державний виконавець неправомірно відмовив у задоволенні його заяви від 17.03.2026 про зупинення виконавчих дій. Вказує, що відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 34 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний зупинити вчинення виконавчих дій, оскільки боржник згідно з постановою НКРЕКП № 1085 від 06.09.2022 включений до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості згідно із ЗУ "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (далі - Закон № 1639-ІХ).
У Скарзі заявник просить визнати незаконною бездіяльність державного виконавця щодо невинесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 80181725 та зобов'язати державного виконавця прийняти постанову про зупинення виконавчого провадження та постанову про зняття арешту з коштів боржника.
2.2. Заперечення на скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 20.04.2026 (вх. №7300/26 від 21.04.2026).
Просить відмовити у задоволенні Скарги, вказуючи на правомірність дій державного виконавця та відсутність підстав для зупинення виконавчого провадження. Зазначає, що відповідно до вимог п. 15 ч. 1 ст. 34 ЗУ "Про виконавче провадження" обов'язковою є наявність двох умов у сукупності: 1) перебування боржника в Реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості; 2) факт того, що безпосередньо стягувана сума підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом № 1639-ІХ. Звертає увагу, що згідно з абз. 10 ч. 1 ст. 1 Закону № 1639-ІХ під процедуру врегулювання підпадає заборгованість постачальників природного газу перед ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", яка виникла виключно у період з 01.01.2021 до 30.04.2021 включно. Оскільки судовим рішенням у даній справі стягнуто заборгованість за період з жовтня 2021 р. до квітня 2022 р., на неї дія вказаного Закону об'єктивно не розповсюджується. Наголошує, що боржник надав лише докази свого включення до Реєстру, однак не довів і не міг довести виконання другої умови, оскільки сама природа та період виникнення боргу виключають застосування процедури врегулювання.
2.3. Заперечення на скаргу ТОВ "ГК "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" (стягувача) від 20.04.2026 (вх. №7288/26).
В заперечення на скаргу також зазначив, що для зупинення вчинення виконавчих дій на підставі п. 15 ч. 1 ст. 34 ЗУ "Про виконавче провадження" обов'язковою є наявність сукупності двох умов: включення підприємства до відповідного Реєстру та належність безпосередньо самої суми стягнення до такої, що підлягає врегулюванню. Оскільки стягнута за судовим рішенням заборгованість виникла у період з жовтня 2021 р. до квітня 2022 р, дія вказаного Закону на неї не поширюється. Крім того, звернув увагу на безпідставність посилань скаржника на практику Верховного Суду, оскільки правовідносини у наведених боржником справах не є подібними до спірних за критерієм нормативного регулювання. У наведених прикладах предметом розгляду була заборгованість операторів газорозподільних систем (облгазів), для яких законодавцем передбачено інший період врегулювання, тоді як скаржник є постачальником природного газу. Відтак, на переконання стягувача, сам лише факт перебування боржника в Реєстрі не створює абсолютного імунітету від примусового виконання судового рішення та не є безумовною підставою для зупинення виконавчого провадження.
2.4. Письмові пояснення заявника від 07.05.2026 (вх. №8653/26).
З урахуванням заперечень учасників справи вказує, що у період з 01.01.2021 до 30.04.2021 товариство здійснювало постачання природного газу побутовим споживачам і внаслідок виконання функцій постачальника газу населенню у зазначений період зазнало збитків у розмірі 477 017 312,70 грн. Факт отримання збитків та щомісячні розрахунки різниці у вартості ресурсу підтверджуються висновком суб'єкта аудиторської діяльності ТОВ "КРЕСТОН УКРАЇНА" та фінансовою звітністю товариства за 2021 рік. Вважає, що перебування боржника у Реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, є достатньою правовою підставою для зупинення виконавчого провадження. Заявник наголошує, що сума, яка стягується за наказом у цій справіі, підлягає врегулюванню згідно із Законом України № 1639-IX, незалежно від періоду виникнення заборгованості. На підтвердження своєї правової позиції посилається на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 24.07.2025 у справі № 917/704/23.
3. Обставини виконання рішення суду.
3.1. Державним виконавцем 06.02.2026 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 80181725 з примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 02.09.2025 у цій справі. Того ж дня в межах вказаного виконавчого провадження винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 116 851 075,13 грн, про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 191,60 грн та про арешт коштів боржника.
Згідно з постановою про арешт коштів боржника від 06.02.2026 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші боржника у межах загальної суми звернення стягнення 1 285 361 826,40 грн.
3.2. Боржник 17.03.2026 звернувся до державного виконавця із заявою про зупинення вчинення виконавчих дій та зняття арешту з коштів у порядку ст. 34 ЗУ "Про виконавче провадження".
На підтвердження підстав для зупинення надав копію постанови НКРЕКП від 06.09.2022 № 1085 про включення ТОВ "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ" до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.
3.3. Листом від 31.03.2026 Відділ примусового виконання рішень повідомив боржника про результати розгляду заяви, відмовивши у зупиненні виконавчого провадження. Відмову мотивовано тим, що боржник зазначив про існування лише однієї обов'язкової умови (включення до Реєстру), однак не надав доказів того, що заборгованість за виконавчим документом підлягає врегулюванню згідно з нормами Закону № 1639-ІХ.
3.4. Відповідно до рішення суду від 12.05.2025 стягнута заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання боржником зобов'язань за спожитий природний газ у період з жовтня 2021 р. до квітня 2022 р.
3.5. В наданому заявником аудиторському звіт ТОВ "Крестон Україна" вказано, що метою його складання є подання до НКРЕКП для врегулювання заборгованості постачальника ТОВ "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ" перед ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" згідно із Законом № 1639-IX. Перевіркою підтверджено факт отримання підприємством збитку від реалізації природного газу населенню у зв'язку з перевищенням собівартості ресурсу над вартістю його поставки за період із січня до квітня 2021 року на суму 477 017 312,70 грн.
4. Норми права та мотиви, якими суд керувався при постановленні ухвали.
4.1. Щодо наявності підстав для зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 80181725.
4.1.1. Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За приписами п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом № 1639-ІХ, за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.
В постанові ОП КГС ВС від 16.05.2025 у справі № 903/421/24 щодо застосування п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону сформульована правова позиція про те, що на момент відкриття виконавчого провадження у приватного (державного) виконавця наявні дві обов'язкові обставини для зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні, передбачені вказаною нормою:
1) перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу;
2) сума, що стягується за наказом підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом № 1639-ІХ.
4.1.2. Досліджуючи питання про поширення процедури врегулювання, передбаченої Законом № 1639-IX, на борг, присуджений судом до стягнення у цій справіі, суд встановив таке.
Відповідно до ст. 2 Закону № 1639-IX дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості суб'єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру, які визначені у ст. 1 цього Закону.
Згідно з абз. 10 ч. 1 ст. 1 Закону № 1639-IX процедура врегулювання заборгованості поширюється на заборгованість та/або грошові зобов'язання постачальників природного газу, які в період з 01.01.2021 до 30.04.2021 включно здійснили поставку природного газу побутовим споживачам за ціною, що не перевищувала граничний рівень ціни природного газу, встановлений Кабінетом Міністрів України на період лютий - березень 2021 року включно, перед ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", не сплачені станом на 30.11.2022.
В постанові КГС ВС від 24.07.2025 у справі № 917/704/23 (п. 8.48.) зазначено, що Закон не надає виконавцю повноважень оцінювати, тлумачити або перевіряти обсяг заборгованості, яка підлягає врегулюванню в межах процедури, передбаченої Законом № 1639-ІХ. Визначення і затвердження розміру такої заборгованості здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 12.10.2022 № 1179 (на підставі договорів про організацію взаєморозрахунків).
Постановою КМУ від 12.10.2022 № 1179 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансового забезпечення заходів з врегулювання заборгованості, визначених Законом № 1639-ІХ, та проведення відповідних взаєморозрахунків (далі - Порядок).
В п. 5 Порядку визначено заборгованість, на врегулювання якої спрямовуються бюджетні кошти. Зокрема, в пп 4 вказано - різниці між вартістю ресурсу природного газу, використаного для потреб побутових споживачів, та вартістю реалізації такого ресурсу побутовим споживачам природного газу протягом січня - квітня 2021 р, визначеної згідно з абз. 8 ч.2 ст. 3 Закону № 1639-ІХ.
Вказані в абз. 8 ч. 2 ст. 3 Закону № 1639-ІХ обставини і стали підставою для включення заявника до Реєстру (підтверджені висновком суб'єкта аудиторської діяльності щомісячні розрахунки різниці між вартістю ресурсу природного газу, використаного постачальником для забезпечення потреб побутових споживачів протягом січня - квітня 2021 року включно, та вартістю реалізації цього ресурсу побутовим споживачам протягом січня - квітня 2021 року).
Наведені приписи спростовують твердження боржника про те, що включення його до Реєстру на підставі абз. 8 ч. 2 ст. 3 Закону № 1639-ІХ дає підстави для врегулювання заборгованості за інші періоди.
4.1.3. Суд встановив, що заборгованість боржника перед стягувачем виникла внаслідок неналежного виконання зобов'язань за поставлений природний газ у період з жовтня 2021 року до квітня 2022 року включно. Вказаний період повністю виходить за межі часового коридору (січень - квітень 2021 року), встановленого в абз. 10 ч. 1 ст. 1, абз. 8 ч. 2 ст. 3 Закону № 1639-IX для врегулювання заборгованості постачальників перед ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг".
Той факт, що боржник згідно з постановою НКРЕКП від 06.09.2022 № 1085 включений до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, не є автоматичною підставою для зупинення виконавчих дій у будь-якому виконавчому провадженні, де сума стягнення не підпадає під дію вказаного Закону. Аналогічна правова позиція щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах викладена у постанові Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2026 у справі № 927/785/22.
4.2. Щодо законності дій державного виконавця по накладенню арешту на майно та кошти боржника.
4.2.1. Ст. 10 ЗУ "Про виконавче провадження" визначено, що заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти та майно боржника, а також заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном (коштами).
Згідно з ч. 1, 3 ст. 56 Закону арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів на все майно боржника або на окремі речі.
4.2.2. За приписами ч. 4 ст. 35 Закону арешт, накладений виконавцем на майно боржника, знімається у разі зупинення вчинення виконавчих дій на підставі п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону.
Оскільки суд встановив відсутність підстав для зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 80181725, державний виконавець діяв у межах повноважень та відповідно до Закону, винісши постанови про арешт майна та коштів боржника для забезпечення виконання наказу суду.
4.3. Щодо відповідності дій державного виконавця критеріям правомірності.
4.3.1. Відповідно до ч. 3 ст. 343 ГПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
4.3.2. Суд встановив, що державний виконавець під час розгляду заяви боржника про зупинення виконавчих дій та винесення постанов про арешт майна і коштів діяв відповідно до норм чинного законодавства. Період виникнення заборгованості за виконавчим документом виключає можливість застосування пільгових процедур Закону № 1639-IX. Таким чином, бездіяльність у діях виконавця відсутня, а його рішення про відмову у зупиненні провадження є обґрунтованим.
5. Висновки суду.
З огляду на викладене, у задоволенні скарги належить відмовити.
Керуючись ст. 232- 235, 253- 255, 339- 343 ГПК України, суд
Відмовити у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ" (вх. № 3364/26 від 10.04.2026) на бездіяльність державного виконавця.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.
Повний текст ухвали складено 15.05.2026.
Суддя О. В. Малєєва