вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
про відмову у забезпеченні позову
15.05.2026 Справа № 904/2802/26
за позовом ОСОБА_1 , м.Кривий Ріг Дніпропетровська область
до ДТЕК Дніпровські електромережі, м.Дніпро
про зобов'язання вчинити певні дії
Суддя Кеся Н.Б.
ОСОБА_1 (далі-Позивач) 14.05.2026 року через систему "Електронний суд" звернувся з позовом до ДТЕК Дніпровські електромережі (далі-Відповідач), в якому просить суд
звільнити Позивача від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»;
визнати протиправною відмову АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" (ЄДРПОУ 23359034) в укладенні договору про надання послуг з розподілу електричної енергії за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ю. Камінського, 26, прим. 23, викладену в листі № 24353/1001 від 30.04.2026;
зобов'язати АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" укласти з ФОП Оніщенком В.В. договір про надання послуг з розподілу електричної енергії за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ю. Камінського, 26/23 на підставі Заяви-приєднання від 26.08.2025 у строк не більше 5 робочих днів з моменту набрання рішенням суду законної сили;
зобов'язати АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" відновити електропостачання до вказаного приміщення негайно після набрання рішенням суду законної сили або у строк, визначений судом, без висунення додаткових технічних або адміністративних умов, що не передбачені законодавством;
витребувати у Відповідача копії внутрішніх технічних і розпорядчих документів, які стали підставою для відмови (внутрішні технічні висновки, службове листування, проєктні вимоги щодо точки розподілу №6223291147299359) та долучити їх до матеріалів справи.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на перешкоджання АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" займатися підприємницькою діяльністю шляхом відключення нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ю. Камінського, 26, прим. 23 від постачання електричної енергії, що призвело до повної зупинки роботи закладу "Чай&Coffee", яке належить Позивачу.
15.05.2026 року ухвалою суд позовну заяву залишив без руху.
Разом з позовною заявою Позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:
задовольнити заяву про забезпечення позову;
звільнити Позивача від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»;
вжити заходів забезпечення позову шляхом тимчасового зобов'язання АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» (ЄДРПОУ 23359034) невідкладно відновити електропостачання до нежитлового приміщеня за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ю. Камінського, буд. 26, прим. 23 - до вирішення спору по суті та набрання рішенням суду законної сили;
розглянути заяву про забезпечення позову у строки, передбачені ч. 1 ст. 140 ГПК України (не пізніше двох днів з дня надходження), без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування заяви Позивач посилається на те, що Позивач є діючим суб'єктом господарювання (ФОП), який має щомісячно сплачувати єдиний податок та єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Об'єкт повністю знеструмлений; кожен день простою призводить до незворотних збитків (упущена виручка, , втрата клієнтів), а також створює реальний ризик накопичення податкового боргу, нарахування штрафів і пені контролюючими органами. Рішенням Криворізького районного суду від 27.06.2023 (справа № 210/4235/22) первинне відключення електропостачання визнано протиправним (Додаток 5); рішенням від 27.06.2024 (справа № 210/3314/22) здійснено поділ приміщення в натурі та виділено Позивачу частини 2-1, 2-2, 2-3 (загальною площею 20,1 кв.м) (Додаток 6), що підтверджено Витягом № 440801005(Додаток 7). Тимчасове відновлення електропостачання не створює незворотних наслідків для Відповідача, але запобігає незворотним збиткам Позивача та негативним наслідкам для місцевого бюджету. Отже, застосування заходу забезпечення є співмірним і необхідним.
Тож, розглянувши подану Позивачем заяву про забезпечення позову, суд керується таким.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Отже, суд має право вжити заходи забезпечення позову, передбачені у частині першій статті 137 ГПК України, та інші заходи у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
За приписом ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Тож суд враховує висновки Великої Палати, викладені у постанові Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №754/5683/22.
Суд зазначає про наявність між сторонами спору з відключення Відповідачем нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ю. Камінського, 26, прим. 23 від постачання електричної енергії, що призвело до повної зупинки роботи закладу "Чай&Coffee", яке належить Позивачу.
Відповідно до ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Позивача про забезпечення позову, оскільки запропонованими заходами Позивач фактично просить вирішити спір по суті до прийняття судового рішення.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 136-141, 234-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 15.05.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 254-259 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.Б. Кеся