вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
15.05.2026м. ДніпроСправа № 904/6487/25
за заявою AMS Ameropa Marketing and Sales AG (АМС Амеропа маркетінг енд Сейлс АГ), 108 Rebgasse, Біннінген, Швейцарія, СН-4102, EHRAID 347297, UID CHE-378724433
до боржника Акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, місто Кам'янське, вулиця С.Х. Горобця, будинок 1, код ЄДРПОУ 05761620)
про визнання грошових вимог в розмірі 272423052,64 грн та судового збору в розмірі 6656,00 грн
Суддя Первушин Ю.Ю.
за участю секретаря судового засідання Дяченко А.С.
Представники учасників справи:
від кредитора: Коряк Ольга Олександрівна (поза межами приміщення суду);
від кредитора: Кізленко Вадим Андрійович (поза межами приміщення суду);
від кредитора: Рудницький Олександр Станіславович (поза межами приміщення суду);
від боржника: Шилов Семен Олександрович (в залі суду) - посвідчення адвоката №ЗП002166 від 16.05.2019;
розпорядник майна: Вернигора Володимир Петрович (поза межами приміщення суду).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртрансліт" (49100, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 120, код ЄДРПОУ 38530114) 17.11.2025 (вх. суду 26-1521/25 та повторно - 50539/25) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, місто Кам'янське, вулиця С.Х. Горобця, будинок 1, код ЄДРПОУ 05761620).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2025 матеріали заяви передано на розгляд судді Первушину Ю.Ю.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2025 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансліт" про відкриття провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства "Дніпроазот" (код ЄДРПОУ 05761620), призначено підготовче засідання.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, місто Кам'янське, вулиця С.Х. Горобця, будинок 1, код ЄДРПОУ 05761620). Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансліт" (49100, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 120, код ЄДРПОУ 38530114) в розмірі 24 224, 00 грн - витрати з оплати судового збору (1 черга задоволення), 72000,00 грн - витрати з оплати авансування винагороди арбітражному керуючому (1 черга задоволення), 97 590 251,99 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (4 черга задоволення). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введенл процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів. Розпорядником майна призначеног арбітражного керуючого Вернигору Володимира Петровича (свідоцтво №573 від 21.03.2013; адреса: 50086, місто Кривий Ріг, вулиця Дніпровське шосе, будинок 8, приміщення 1; РКПО 2161916733).
23.12.2025 на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі банкрутство Акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, місто Кам'янське, вулиця С.Х. Горобця, будинок 1, код ЄДРПОУ 05761620) за №78014.
27.01.2026 від AMS Ameropa Marketing and Sales AG (АМС Амеропа маркетінг енд Сейлс АГ), 108 Rebgasse, Біннінген, Швейцарія, СН-4102, EHRAID 347297, UID CHE-378724433 надійшла заява про визнання кредиторських вимог до боржника Акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, місто Кам'янське, вулиця С.Х. Горобця, будинок 1, код ЄДРПОУ 05761620) в загальній сумі 272 423 052,64 грн та судовий збір у сумі 6 656,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2026 прийнято до розгляду заяву AMS Ameropa Marketing and Sales AG (АМС Амеропа маркетінг енд Сейлс АГ), 108 Rebgasse, Біннінген, Швейцарія, СН-4102, EHRAID 347297, UID CHE-378724433 з грошовими вимогами до Акціонерного товариства "Дніпроазот" (код ЄДРПОУ 05761620) про визнання грошових вимог в розмірі 272 423 052,64 грн та судового збору у сумі 6 656,00 грн. Призначено розгляд заяви в попередньому засіданні на 09.02.2026 о 10:00 год. Зобов'язано боржника та розпорядника майна надати повідомлення про результати розгляду грошових вимог.
03.02.2026 через підсистему "Електронний суд" представник боржника надіслав заперечення щодо заявлених грошових вимог кредитора (вх. суду №4803/26).
09.02.2026 через підсистему "Електронний суд" представник кредитора надіслав заяву про відкладення розгляду заяви, у разі неможливості участі представника кредитора у режимі відеоконференцзвязку (вх. суду №5822/26), а також додаткові пояснення у справі (вх. суду 5826/26).
09.02.2026 через підсистему "Електронний суд" розпорядник майна надіслав повідомлення про результати розгляду грошових вимог (вх. суду №5844/26).
09.02.2026 через підсистему "Електронний суд" представник боржника надіслав додаткові пояснення у справі (вх. суду №5865/26).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2026 розгляд заяви відкладено на 16.03.2026 та повідомлено учасників справи про резервування часу для наступних судових засідань: 24.03.2026 о 10:00 год., 31.03.2026 о 10:00 год., та 07.04.2026 о 10:00 год.
16.03.2026 через підсистему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення представника AMS Ameropa Marketing and Sales AG (вх. суду 12130/26).
30.03.2026 через підсистему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення представника AMS Ameropa Marketing and Sales AG (вх. суду 14944/26).
31.03.2026 через підсистему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення представника AMS Ameropa Marketing and Sales AG (вх. суду 15059/26).
В судовому засіданні 07.04.2026 розпочато розгляд грошових вимог кредитора AMS Ameropa Marketing and Sales AG (АМС Амеропа маркетінг енд Сейлс АГ).
Заслухавши думку представників кредиторів, боржника та розпорядника майна, суд вирішив відкласти розгляд грошових вимог AMS Ameropa Marketing and Sales AG (АМС Амеропа маркетінг енд Сейлс АГ) до дати наступного судового засідання 06.05.2026 о 10:00 год., для надання можливості кредитору надати оригінал юридичних висновків із оригіналом перекладу українською мовою, визначити правові обґрунтовування заявлених грошових вимог та надати суду документи на підтвердження кваліфікації особи, яка склала юридичні висновки.
В судовому засіданні 06.05.2026 прийняли участь представники боржника, кредиторів та розпорядник майна (згідно з протоколом судового засідання). В судовому засіданні прийняв участь представник AMS Ameropa Marketing and Sales AG.
Судом заслухано пояснення представників учасників провадження.
Представник AMS Ameropa Marketing and Sales AG підтримав свою позицію, додатково звернув увагу суду на висновки фахівця в галузі права Англії та Уельсу.
Представники боржника та розпорядник майна в судовому засіданні 06.05.2026 заперечень проти тверджень та обґрунтувань кредитора з основного зобов'язання не заявлено, але заперечували проти нарахування відсотків за час невиконання обов'язку боржника з повернення коштів.
Обставини встановлені судом.
Грошові вимоги AMS Ameropa Marketing and Sales AG обґрунтовані наступним.
Заявник надав до матеріалів справи копію витягу з торгового реєстру контону Базель-Ланд від 18.02.2026 (з перекладом на українську мову) на підтвердження того, що компанія AMS Ameropa Marketing and Sales AG є діючою юридичною особою.
16.12.2021 між Боржником та Кредитором підписано контракт №155400 відповідно до умов якого Боржник продав, а Кредитор купив карбамід гранульований марки Б (ДСТУ 7312:2013) в кількості 30 000 тон на умовах попередньої оплати.
За Контрактом 155400 Боржник виставив Кредитору рахунок на оплату в розмірі 28 050 000,00 дол. США. В межах цього рахунку Кредитор перерахував Боржнику 25 000 000, 00 дол. США., що підтверджується банківськими документами, доданими до заяви кредитора.
Розділом 8 контракту №155400 передбачено період постачання. Строк відвантаження товару з порту - грудень 2021 - перша половина січня 2022, повна партія повинна бути готова до відвантаження 20-30 грудня 2021.
Розділом 11 контракту №155400 передбачено умову про передплату товару на підставі рахунку, складської розписки виробника, складської розписки терміналу. Графік оплат має бути узгоджений Сторонами в міру надходження карбаміду на термінал ТИС, порт Південний. Сторонами визначено банківські реквізити для оплати.
Відповідно до умов п. 12 контракту №155400 передбачено, що контракт набирає чинності з моменту підписання та діє до 30.06.2022.
Загальні умови контракту №155400, встановлені пунктом 13, передбачають, що сторони усвідомлюють, що поставки за цим контрактом можуть бути схильними до перебоїв у виробництві, транспортних потоках і фрахтуванні судів через події, пов'язаних з пандемією коронавірусу. У такому разі зобов'язання щодо постачання повинні бути припинені, і сторони повинні взаємно узгодити найкращий спосіб продовження роботи (тобто відстрочки, часткові поставки, анулювання чи інші рішення). Покупець матиме право розірвати договір без будь-якої відповідальності перед жодною зі сторін.
В подальшому сторони уклали шість додаткових угод до контракту № 155400.
Додатковою угодою №6 від 01 червня 2022 до контракту № 155400, крім іншого, сторони подовжили строк дії до 31.12.2022.
16.12.2021 між Боржником та Кредитором підписано контракт № 155401 відповідно до умов якого Боржник продав, а Кредитор купив карбамід гранульований марки Б (ДСТУ 7312:2013) в кількості 20 000 тон на умовах попередньої оплати.
За Контрактом 155401 Боржник виставив Кредитору рахунок на оплату в розмірі 18 700 000,00 дол. США В межах цього рахунку Кредитор перерахував Боржнику 5 000 000, 00 дол. США., що підтверджується банківськими документами, доданими до заяви кредитора.
Розділом 8 контракту №155401 передбачено період постачання. Строк відвантаження товару з порту - перша половина січня 2022, повна партія повинна бути готова до відвантаження 10-15 грудня 2022.
Розділом 11 контракту №155401 передбачено умову про передплату товару на підставі рахунку, складської розписки виробника, складської розписки терміналу. Графік оплат має бути узгоджений Сторонами в міру надходження карбаміду на термінал ТИС, порт Південний. Сторонами визначено банківські реквізити для оплати.
Відповідно до умов п. 12 контракту №155401 передбачено, що контракт набирає чинності з моменту підписання та діє до 30.06.2022.
Загальні умови контракту №155401, встановлені пунктом 13, передбачають, що сторони усвідомлюють, що поставки за цим контрактом можуть бути схильними до перебоїв у виробництві, транспортних потоках і фрахтуванні судів через події, пов'язаних з пандемією коронавірусу. У такому разі зобов'язання щодо постачання повинні бути припинені, і сторони повинні взаємно узгодити найкращий спосіб продовження роботи (тобто відстрочки, часткові поставки, анулювання чи інші рішення). Покупець матиме право розірвати договір без будь-якої відповідальності перед жодною зі сторін.
В подальшому сторони уклали три додаткові угоди до контракту №155401.
Додатковою угодою №3 від 12 червня 2022 до контракту №155401, крім іншого, сторони подовжили період відвантаження до червня - початку липня 2022.
На виконання умов, зазначених вище контрактів, Боржник здійснив поставку товару за контрактами лише частково, що підтверджується доданими до матеріалів справи доказами та не спростовується боржником.
Листом №37/01-6 від 11.01.2023 Боржник повідомив, що він підтверджує чинність зобов'язань стосовно забезпечення відвантаження по карбаміду по контрактам №№ 155400 та 155401 на загальну суму 4 886 731,20 доларів США. Цим же листом зобов'язувався поставити Кредитору карбамін на зазначену суму.
Листом №316/01-6 від 26.03.2024 Боржник підтвердив, що залишок коштів, сплачених Кредитором становить 4 886 731,20 доларів США та зобов'язався постачати Заявнику карбамід відповідно до зазначеної суми, як тільки АТ «ДніпроАЗОТ» відновить виробництво.
Боржник свої зобов'язання за контрактами №№ 155400 та 155401 не виконав (карбамід на загальну суму 4 886 731,20 доларів США не поставлений Кредитору).
Судом встановлено, що контракти було укладено шляхом направлення електронних листів та обміном копій із відображенням підписів та печаток.
Пунктом 30 контракту №№ 155400 та 155401 сторони погодили, що регулюючим правом договору є матеріальне право Англії та Уельсу. Конвенція Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (КМКПТ) не застосовується до цього контракту.
Посилаючись до юридичного висновку, кредитор, згідно положень прав Англії та Уельсу нарахував відсоток (9,75% річних за період 2023, 2024 повні роки та з 01.01.2025 по 17.12.2025 роки, разом 1082 дні) за прострочення виконання зобов'язань боржником в сумі 1411747,32 доларів США, що за курсом долару США до гривні за курсом НБУ станом на 21.1.2026 43,25522.
На підтвердження наведених заявником правових підстав представник AMS Ameropa Marketing and Sales AG подав до суду правові висновки фахівця в галузі права Англії та Уельсу від 21.01.26, 06.02.26, 15.03.26, 30.0326 юридичного консультанту кредитора солістера Вищих судів Англії та Уельсу Франческа Каппа.
Сертифікат на право практики за 2025/2026 рік відповідно до Закону про солісіторів 1974 року за змістом якого визначено, що Франческа Каппа маж право здійснювати діяльність як солісітор SPA №576374. Щорічний сертифікат на право практики - дата набрання чинності: 01/11/2025, закінчення дії: 31.10.2026.
Також за змістом заяви та додаткових письмових пояснень кредитор зазначив, що заставне майно, яке забезпечує його вимоги відсутнє та вказав, що він не є заінтересованою особою стосовно боржника.
До матеріалів справи кредитор надав докази оплати судового збору в розмірі 6656,00 грн -платіжну інструкцію № 2951 від 19.01.2026.
В свою чергу, боржник та розпорядник майна боржника надали свої пояснення та заперечення з приводу доводів та тверджень AMS Ameropa Marketing and Sales AG.
Боржник не заперечував обставин викладених кредитором в частині укладання та виконання контрактів, не заперечував суму невиконаного зобов'язання з поставки товару.
Боржник та розпорядник майна, за змістом письмових пояснень, заперечували проти визнання грошового зобов'язання за Контрактами № 155400 від 16.12.2021 та № 155401 від 15.12.2021 та заперечували проти повернення суми передплат, наполягали на тому, що контракти з поставки товару є чинними, що на їх думку, наявне лише невиконання зобов'язання з поставки товару, вартість якого становить 4 886 731,20 доларів США.
Також, розпорядник майна та боржник заперечували можливість нарахування відсотків за невиконання грошового зобов'язання посилаючись на відсутність відповідних умов у контрактах та неприпустимість застосування господарським судом процесуальних норм передбачених законодавством Англії та Уельсу.
В судовому засіданні 06.05.2026 представник боржника та розпорядник майна усно повідомили суд, що змінили свою позицію стосовно визнання грошових вимог та вирішили погодитися із доводами кредитора стосовно суми основного зобов'язання про те наполягали на своїх запереченнях проти застосування нарахувань у вигляді відсотків.
Висновки суду.
Розгляд грошових вимог кредитора-нерезидента здійснюється згідно з процесуальними правилами КУзПБ та ГПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 11 ГПК України суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Визначаючи матеріальне право якої держави підлягає застосуванню в зобов'язальних правовідносинах між резидентом України (боржником) та нерезидентом України (кредитором), судам необхідно керуватися приписами Закону України "Про міжнародне приватне право" № 2709-IV, яким встановлено порядок урегулювання приватноправових відносин суб'єктів, які хоча б через один із своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок.
Закон №2709-IV застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом: 1) визначення застосовуваного права; 2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; 3) підсудність судам України справ з іноземним елементом; 4) виконання судових доручень; 5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів.
Стаття 4 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачає, порядок визначення права, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом. Так, право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України. Якщо згідно з частиною першою цієї статті неможливо визначити право, що підлягає застосуванню, застосовується право, яке має більш тісний зв'язок із приватноправовими відносинами. Визначене згідно з частиною першою цієї статті право, як виняток, не застосовується, якщо за всіма обставинами правовідносини мають незначний зв'язок з визначеним правом і мають більш тісний зв'язок з іншим правом. Це положення не застосовується, якщо сторони (сторона) здійснили вибір права відповідно до частини першої цієї статті. Правила цього Закону про визначення права, що підлягає застосуванню судом, поширюються на інші органи, які мають повноваження вирішувати питання про право, що підлягає застосуванню. Визначення права, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин на підставі колізійних норм, не здійснюється, якщо міжнародним договором України передбачено застосування до відповідних відносин матеріально-правових норм.
У випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин (стаття 5 Закону №2709-IV).
Порядок встановлення змісту норм права іноземної держави врегульовано статтею 8 Закону №2709-IV та передбачає наступне. При застосуванні права іноземної держави суд чи інший орган встановлює зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі. З метою встановлення змісту норм права іноземної держави суд чи інший орган може звернутися в установленому законом порядку до Міністерства юстиції України чи інших компетентних органів та установ в Україні чи за кордоном або залучити експертів. Особи, які беруть участь у справі, мають право подавати документи, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вони посилаються в обґрунтуванні своїх вимог або заперечень, іншим чином сприяти суду чи іншому органу у встановленні змісту цих норм. Якщо зміст норм права іноземної держави в розумні строки не встановлений, незважаючи на вжиті згідно з цією статтею заходи, застосовується право України.
При цьому за загальними принципами міжнародного приватного права компетентний суд при розгляді справи застосовує процесуальне законодавство своєї держави, відсилання колізійної норми до права іноземної держави вважається відсиланням саме до норм матеріального, а не процесуального права. Так у частині першій статті 9 Закону України “Про міжнародне приватне право» закріплюється, що будь-яке відсилання до права іноземної держави має розглядатися як відсилання до норм матеріального права, яке регулює відповідні правовідносини, виключаючи застосування його колізійних норм, якщо інше не встановлено законом.
Відмова в застосуванні права іноземної держави не може ґрунтуватися лише на відмінності правової, політичної або економічної системи відповідної іноземної держави від правової, політичної або економічної системи України (частина 2 статті 12 Закону №2709-IV).
Приписами статті 14 (Застосування імперативних норм) Закону №2709-IV закріплено, що правила цього Закону не обмежують дії імперативних норм права України, що регулюють відповідні відносини, незалежно від права, яке підлягає застосуванню. Суд, незалежно від права, що підлягає застосуванню відповідно до цього Закону, може застосовувати імперативні норми права іншої держави, які мають тісний зв'язок з відповідними правовідносинами, за винятком, встановленим частиною першою цієї статті. При цьому суд повинен брати до уваги призначення та характер таких норм, а також наслідки їх застосування або незастосування.
Умови контрактів, покладених в основу вимог кредитора, містять приписи про необхідність застосування права Англії та Уельсу.
Встановлення змісту норм іноземного права, що підлягають застосуванню до правовідносин з іноземним елементом, є обов'язком суду, який розглядає справу, в силу закону та здійснюється ex officio, тоді як учасники справи, які зацікавлені у застосуванні судом норм права відповідної іноземної держави, мають право сприяти суду у вжитті заходів щодо встановлення змісту норм іноземного права шляхом подання до суду документів, що підтверджують зміст таких норм, на які вони посилаються на обґрунтування своїх вимог або заперечень. Для реалізації цього обов'язку суд використовує такі способи здобуття інформації про іноземне право: 1) власне з'ясування змісту іноземного права суддею, у провадженні якого є справа; 2) використання експертних висновків; 3) дипломатичний порядок отримання такої інформації; 4) офіційний запит через Міністерство юстиції України; 5) отримання довідок через систему правової допомоги; 6) обмін правовою інформацією; 7) безпосередні зносини судів різних держав та з іншими компетентними органами; 8) встановлення іноземного права сторонами тощо.
Аналогічні правові висновки викладено в Постанові КЦС ВС від 19.05.2021 у справі №501/1350/17 (№ в ЄДРСР 97174814 та Постанові КЦС ВС від 16.09.2020 у справі №642/3886/18 (№ в ЄДРСР 91818613) за результатом розгляду справ з іноземним елементом, від яких Велика Палата Верховного Суду не відступає при розгляді спірних кредиторських вимог нерезидента у цій справі.
Встановлення змісту норм іноземного права, що підлягають застосуванню до правовідносин з іноземним елементом, є обов'язком суду, який розглядає справу, в силу закону та здійснюється ex officio, тоді як учасники справи, які зацікавлені у застосуванні судом норм права відповідної іноземної держави, мають право сприяти суду у вжитті заходів щодо встановлення змісту норм іноземного права шляхом подання суду документів, що підтверджують зміст таких норм, на які вони посилаються на обґрунтування своїх вимог або заперечень .
З метою визначення допустимих способів здобуття судом інформації щодо змісту норм права Англії та Уельсу, які регулюють спірні правовідносини, необхідно з'ясувати, що є джерелами права у цій державі. Так, Англія є країною загального права та відноситься до англосаксонської системи права. Джерелами права в Англії є закони (статути), судові прецеденти та правові звичаї. Цивільне право в Англії не кодифіковане, а є так званим «писаним», «статутним» правом, коли закони та підзаконні акти відходять на другий план у порівнянні із прецедентним правом, яке базується на судових рішеннях (прецедентах).
На думку суду при застосуванні національними судами України права Англії та Уельсу допустимими інструментами встановлення дійсного змісту правового інституту компенсації за невиконання грошового зобов'язання є насамперед судові рішення (прецеденти), правові звичаї, правова доктрина відповідної держави та норми кодифікованого законодавства, яке регулює окремі питання, зокрема про позовну давність. Зміст таких норм підлягає встановленню судами ex officio шляхом вжиття заходів, передбачених частинами першою, другою статті 8 Закону №2709-IV, із залученням експертів та аналізу їх висновків у галузі права Англії та Уельсу.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону №2709-IV суд вправі залучити експертів при з'ясуванні змісту норм іноземної держави, а в силу пункту 2 частини першої статті 108 ГПК України учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо змісту матеріальних норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.
Отже, висновок експерта є допустимим способом здобуття судом інформації про іноземні норми, які застосовуються до правовідносин з іноземним елементом.
Суд не має право перекладати свої повноваження щодо дослідження документальних доказів обґрунтованості спірних вимог на іншу особу (експерта). В даному випадку суд вважає за необхідне зазначити, що приймає до уваги висновки експерта з приводу наведення норм права Англії та Уельсу, застосування його колізійних норм, визначення експертом норм матеріального та процесуального права але не приймає до уваги висновки експерта з приводу суті справи. З огляду на наведене суд не приймає до уваги думку експерту з приводу наявності або відсутності заборгованості, розрахунки експерта.
В обґрунтування заявлених грошових вимог кредитор надав до матеріалів справи висновки які містять наступну інформацію.
Юридичний висновок Франческа Каппа від 21.01.2026 в пункті 5 зазначає, що Лондонський міжнародний арбітражний суд має законодавчо закріплені повноваження згідно з розділом 49 Закону Сполученого Королівства "Про арбітраж" 1996 року присуджувати проценти за основними сумами, присудженими позивачем у разі відсутності договірних положень про проценти.
Розділ 49 Проценти містить наступне:
(1) Сторони є вільними домовитися щодо повноважень арбітражного трибуналу в частині присудження процентів.
(2) Якщо сторони не домовилися інакше, застосовуються такі положення.
(3) Арбітражний трибунал може присуджувати прості або складні проценти, починаючи з тих дат, за такими ставками та з такою періодичністю нарахування, які він вважає справедливими у конкретних обставинах справи, а саме:
(а) на всю частину будь-якої суми, присудженої трибуналом, за будь-який період до дати винесення рішення;
(b) на всю або частину будь-якої суми, заявленої в арбітражі та непогашеної на момент початку арбітражного провадження, але сплаченої до винесення рішення - за будь-який період до дати сплати.
(4) Трибунал може присуджувати прості або складні проценти від дати рішення (або будь-якої пізнішої дати) до моменту фактичної сплати - за ставками та з періодичністю нарахування, які він вважає справедливими, - на несплачену частину будь-якої присудженої суми (включно з процентами, присудженими згідно з підпунктом (3), а також будь-якими сумами щодо витрат.
(5) Посилання в цьому розділі на суму, присуджену трибуналом, включає суму, що підлягає сплаті внаслідок декларативного рішення трибуналу.
(6) Зазначені вище положення не обмежують будь-які інші повноваження трибуналу щодо присудження процентів.
Регламент Лондонського міжнародного арбітражного суду (редакція 2020 року) також прямо надає трибуналу право присуджувати проценти: стаття 26. Рішення (Award(s)) :
26.4 Якщо сторони не домовилися інакше, Арбітражний трибунал може постановити, що буд-яка сторона повинна сплатити прості або складні проценти на будь-яку присуджену суму за ставками, які Арбітражний трибунал визнає належними (не будучи пов'язаним ставками процентів, що застосовуються державними судами або будь-яким іншим правовим органом), за будь-який період, який Арбітражний трибунал вважає відповідним, але не пізніше дати виконання рішення.
З приводу визначення відсоткової ставки Франческа Каппа у висновку від 21.01.2026 зазначив, що присудження процентів має компенсаційний характер, навів посилання до рішень англійських судів, у яких цей принцип сформульовано у контексті процентів, що нараховуються до винесення рішення. Арбітражні трибунали прагнуть присуджувати проценти за такою ставкою і за такий період, які відновлять фінансове становище позивача до того рівня, на якому він перебував би, якби отримав належні йому кошти своєчасно. Отже, ключовою підставою для присудження процентів є необхідність компенсувати вартість залучених позивачем коштів (cost of borrowing).
Лондонська асоціація морських арбітрів публікує таблиці відсоткових ставок, зокрема US Prime Rate - базової ставки кредитування Федеральної резервної системи США. Середня ставка US Prime Rate за період з січня 2023 року до листопаду 2025 року (включно) становила 7,87 %. Комерційні відсоткові ставки зазвичай є вищими базової ставки центрального банку, і їх можна обґрунтовано очікувати на рівні 1-3 % вище за ставку US Prime Rate.
Також до матеріалів справи кредитором надано юридичний висновок фахівця в галузі права Англії та Уельсу Франческа Каппа від 06.02.2026 за змістом якого вказано, за англійським загальним правом договір вважається фрустрованим, якщо після його укладення без вини сторін відбувається подія, яка робить фізично або комерційно неможливим виконання договору або перетворює зобов'язання сторони на таке, що радикально відрізняється від того, яке сторони взяли на себе на момент укладення договору. Наслідком фрустрації є автоматичне припинення договірних зобов'язань сторін. У цьому випадку не вимагається жодних дій щодо розірвання з боку будь-якої зі сторін.
Якщо договір є фрустрованим та до моменту такої фрустрації одна сторона («Сторона А») сплатила іншій стороні («Стороні В») кошти за виконання зобов'язання, яке не було виконане (і яке більше не підлягає виконанню внаслідок фрустрації), Сторона А має право на повернення цих коштів як боргу, що належить до сплати Стороною В. Це передбачено Законом про реформування права (фрустровані договори) 1943 року ( Low Reform (Frustratet Contrakt) Akt 1943).
З приводу нарахування відсотків автор юридичного висновку повідомив, що Верховний суд Англії та Уельсу підтвердив, що прості відсотки підлягають нарахуванню з дати виникнення вимоги про несправедливе збагачення (Prudential Assurance Co Ltd v HMRC (2018) UKSC 39, пп. 72-74). З огляду на наведене експерт зауважила, що на її думку, аналогічний підхід застосовувався б і щодо вимоги за Законом про реформування права (фрустровані договори) 1943 року.
Розгорнуту відповідь на питання правомірності укладання угод в формі обміну електронними листами містяться в юридичних висновках Франческа Каппа. Зокрема, юридичний висновок від 15.03.2026 містить наступний аналіз, який в повній мірі відповідає на спірне питання.
Так експерт зазначив, що у справі Nilesh Mehta v J Pereira Fernandes S.A [2006] EWHC 813 (Ch) суддя Пеллінг КС зазначив:
« 29. Я не маю жодного сумніву, що якщо сторона створює та надсилає документ, створений в електронній формі, така сторона вважається такою, що підписала його тією ж мірою, якою вона вважалася б такою, що підписала паперовий примірник цього ж документа. Факт того, що документ створений в електронній формі, а не у паперовій, не має жодного значення». Питання про те, ми вважається позначка у документі підписом, залежить від того, чи була вона зроблена з наміром засвідчити документ.»
Питання про те, чи вважається позначка, що міститься у документі, підписом, залежить від того, чи була вона зроблена з наміром засвідчити справжність документа (див. Caton v Caton (1867) LR 2 HL 127). Більш суворі вимоги статті 4 Закону про шахрайство 1677 року (Statute of Frouds 1677, "SOF 1677") щодо того, щоб договори гарантії (і) були укладені у письмовій формі та (іі) були підписані гарантом для набуття юридичної сили, не застосовуються до договорів купівлі-продажу товарів. Водночас англійські суди визнали, що ця законодавча вимога щодо підпису відповідно до SOF 1677 може бути дотримана шляхом посилання на послідовність електронних листів у процесі переговорів або інші документи такого типу, які традиційно використовуються у сфері фрахтування суден та купівлі-продажу суден, зокрема шляхом зазначення імені, набраного у тексті електронного листа з акцептом (див. Golden Ocean Group Ltd v Salgaocar Mining Industries PVT Ltd and another [2O12] EWCA Civ 265). В іншій справі англійський суд визнав, що автоматично доданий підпис у футері електронного листа, який містить ім'я та контактні дані відправника, може вважатися еквівалентом підпису за умови, що він був використаний з наміром автентифікувати відповідне повідомлення (Neocleocjs Rees [2O19] EWHC 2462 (Ch)).
З приводу підстав нарахування відсотків юридичний висновок від 30.03.2026 містить наступні роз'яснення:
"16. На відміну від юрисдикцій континентального права (де, наскільки мені відомо, право на нарахування відсотків зазвичай є питанням матеріального права), в англійському праві присудження відсотків має переважно процесуально-правовий характер. Повноваження судів Англії та Уельсу або арбітражних трибуналів із місцем арбітражу в Англії та Уельсі щодо присудження відсотків ґрунтуються на відповідних статутах (актах Парламенту), а саме: статті 49 Закону про арбітраж 1996 року у випадку арбітражу, та статті 35А Закону про вищі суди 1981 року або статті 69 Закону про суди графств 1984 року (залежно від юрисдикції суду) у випадку судового розгляду. Я також аналізувала судову практику, яка визначає підхід англійських судів та трибуналів до здійснення ними відповідних дискреційних повноважень, причому в цій сфері існує значний обсяг усталених роз'яснень у прецедентному праві.
17. Також слід зазначити, що сторони прямо обрали англійське право як право, що регулює Договори, а також арбітраж із місцем проведення в Лондоні, який, відповідно, підпадає під дію процесуального права Англії та Уельсу і Закону про арбітраж 1996 року (який передбачає повноваження щодо присудження відсотків незалежно від того, чи містять Договори прямі договірні положення про нарахування відсотків)."
Додатково суд звертає увагу на пояснення експерта (від 30.03.26) з приводу застосування строків позовної давності.
Відповідно до Закону про позовну давність 1980 року (І_ітііаііоп Асі 1980) встановлено такі строки позовної давності:
а. для вимог про реституцію у зв'язку з безпідставним збагаченням - шість (6) років з дати отримання відповідної вигоди; та
б. для договірних вимог - шість (6) років з дати виникнення підстави позову, тобто шість (6) років з дати порушення договору.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін господарський суд дійшов наступних висновків.
Факт укладання контрактів № 15400 та № 15401 в порядку передбаченому правом Англії та Уельсу є доведеним та не спростовано боржником.
Протягом дії контрактів кредитор виконав свої грошові зобов'язання з передплати товару, але не отримав товар в повній мірі. Відповідно, боржник порушив взяте на себе зобов'язання, товар поставив частково, різницю між вартістю поставленого товару та сумою передплати кредитору не повернув.
Правова доктрина Англії та Уельсу передбачає припинення договірних відносин (фрустрацію договору) у разі невиконання обов'язків однією із сторін та передбачає реституцію надмірно отриманого стороною, яка не виконала свій обов'язок.
Сума передплати яку здійснив кредитор та не отримав виконання зустрічного зобов'язання з поставки товару складає 4 886 731,20 доларів США.
Доказів повного виконання обов'язків з поставки товару за контрактами № 15400 та № 15401 або повернення передплати за непоставлений товар боржник суду не надав.
Приписами ст. 1 КУзПБ передбачено, що склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Згідно приписів статті 45 КУзПБ склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника. Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.
Відповідно до приписів Кодексу України з процедур банкрутства кредитор визначив суму грошового зобов'язання в національні валюті України відповідно до курсу долара США на час звернення до суду - 4886731,20 х 43,2522 = 211361875,21 грн.
З огляду на наведене, господарський суд вважає грошові вимоги кредитора з приводу повернення 211361875,21 грн передплати обґрунтованими.
Щодо нарахування кредитором відсотків суд дійшов наступних висновків.
Вище за текстом даної ухвали суд наводив аналіз правил застосування законодавства України - Кодексу України з процедур банкрутства, Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про міжнародне приватне право".
Серед іншого суд звертав увагу на приписи статті 9 Закону України "Про міжнародне приватне право" яка передбачає, що будь-яке відсилання до права держави має розглядатися як відсилання до норм матеріального права, яке регулює відповідні правовідносини, виключаючи застосування його колізійних норм, якщо інше не встановлено законом або міжнародним договором України.
З матеріалів справи судом встановлено, що умовами контрактів №15400 та №15401 сторони не визначили умов про нарахування неустойки за невиконання обв'язку з поставки товару та не визначили компенсаційні виплати на випадок неповернення коштів - відсотки тощо.
З наданих кредитором юридичних висновків судом встановлено, що визначення розміру та порядку нарахування відсотків є повноваженням суду (Арбітражного трибуналу) в Англії та Уельсі, регламентовано приписами процесуальних норм якими регламентовано діяльність такого суду (статут, акт Парламенту, положення, Закону про арбітраж 1996).
Відповідно до інформації наданої солісітором Франческа Каппа присудження розміру відсоткової ставки та встановлення порядку її нарахування в подібних випадках здійснюється, у разі якщо така вимога заявлена, за комерційними ставками кредитування на розсуд арбітражного трибуналу. Трибунал повинен здійснювати свої повноваження виходячи з того, що є справедливим у кожному конкретному випадку. На відміну від юрисдикції континентального права в англійському праві присудження відсотків має переважно процесуально-правовий характер (п.16 юридичного висновку від 30.03.2026).
З огляду на наведене, господарський суд, керуючись приписами ст. 9 Закону України "Про міжнародне приватне право", статтею 2 КУзПБ, статтями 1, 2, 11 ГПК України не вбачає підстав для застосування іноземних норм права процесуально-правового характеру для розгляду заяви про визнання грошових вимог AMS Ameropa Marketing and Sales AG та не вбачає підстав для визнання грошових вимог в частині нарахованих кредитом 9,75 відсотків річних (61061177,44 грн) за прострочення зобов'язань боржником.
За змістом частини 1 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:
1) у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;
2) у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
3) у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;
5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;
6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що грошові вимоги AMS Ameropa Marketing and Sales AG (108 Rebgasse, Біннінген, Швейцарія, СН-4102, EHRAID 347297, UID CHE-378724433) слід визнати частково та відповідно до положень статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства внести до реєстру вимог кредиторів наступним чином 6656,00 грн - судовий збір за подання заяви про грошові вимоги до боржника (1 черга задоволення); основний борг в розмірі 211361875,21 грн (4 черга задоволення) із правом вирішального голосу на зборах/комітеті кредиторів.
Керуючись статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, статтями 45, 46, 47, 48, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -
Визнати грошові вимоги AMS Ameropa Marketing and Sales AG (108 Rebgasse, Біннінген, Швейцарія, СН-4102, EHRAID 347297, UID CHE-378724433) до Акціонерного товариства «Дніпроазот» (51909, місто Кам'янське, вулиця С.Х. Горобця, будинок 1, код ЄДРПОУ 05761620) частково 6656,00 грн. - судовий збір за подання заяви про грошові вимоги до боржника (1 черга задоволення); основний борг 211 361 875,21 грн (4 черга задоволення).
Грошові вимоги в частині 61 061 177,44 грн нарахованих кредитором відсотків за невиконання грошового зобов'язання - відхилити.
Ухвала набирає законної сили 15.05.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів статті 47 КУзПБ.
Повний текст ухвали складено та підписано - 15.05.2026.
Суддя Ю.Ю. Первушин