Справа № 635/13932/24
Провадження № 21-з/818/18/26 Суддя доповідач ОСОБА_1
13 травня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря - ОСОБА_4 ,
заявниці - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Харкові заяву ОСОБА_5 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 , -
18 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі головуючого судді ОСОБА_1 та суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 частково задоволено заяву ОСОБА_5 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 , а також задоволено заяву головуючого судді ОСОБА_1 про самовідвід.
20.03.2026 року до канцелярії Харківського апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_5 про скасування протизаконного їй приписання незаконного статусу «заявника», замінив його на законний - «потерпілий».
08 квітня 2026 року до канцелярії Харківського апеляційного суду надійшла заява прокурора ОСОБА_6 , яка просила судове засідання з розгляду клопотання ОСОБА_7 проводити без її участі.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 422 та ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду справи, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про можливість проведення розгляду без участі прокурора.
Поряд з цим, 12 травня 2026 року до канцелярії Харківського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_5 про відвід головуючому судді ОСОБА_1 , в якій вона, посилаючись на фактичні обставини кримінального провадження, вказувала що подавала саме клопотання, яким просила скасувати протизаконне їй приписання незаконного статусу «заявник», замінив його на законний - «потерпіла». Вказувала, що це клопотання не є заявою про виправлення описки в ухвалі Харківського апеляційного суду від 18.03.2026 року. Також зазначала, що раніше у часі вже заявляла відвід судді ОСОБА_1 і він був задоволений, а тому вважала, що це клопотання не повинен розглядати головуючий суддя ОСОБА_1 та заявила йому відвід.
Заслухавши доповідь головуючого судді, доводи ОСОБА_8 , яка підтримала свою заяву про відвід головуючому судді ОСОБА_1 та просила її задовольнити, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що зава ОСОБА_5 про відвід підлягає задоволенню.
Статтями 75 та 76 КПК України встановлений вичерпний перелік обставин, що виключають участь чи повторну участь судді в кримінальному провадженні, серед яких не має таких підстав, як незгода з судовим рішенням колегії суддів чи повторна участь судді суду апеляційної інстанції після перегляду ним судового рішення суду першої інстанції про продовження чи обрання запобіжного заходу.
Належить врахувати, що ухвалою Харківського апеляційного суду від 18 березня 2026 року було задоволено самовідвід головуючого судді ОСОБА_1 , а також частково задоволено заяву ОСОБА_5 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 .
Вказані обставини, поза розумним сумнівом, унеможливлюють участь судді ОСОБА_1 у розгляді цього провадження в суді апеляційної інстанції, оскільки вони можуть викликати сумніви в безсторонності судді, як у сторін так і у будь-якого стороннього спостерігача.
При цьому необхідно керуватися практикою ЄСПЛ, зокрема, у справі «Ветшайн проти Швейцарії» Європейський Суд з прав людини вказав, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Поряд з цим, відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «П'єрсак проти Бельгії» від 1 жовтня 1982 року, п. 30) зазначено, що не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У цьому контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної прави, і об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу. Будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід. Правосуддя повинне не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться.
Поряд з цим, Європеський судз прав людини в рішенні «Салов проти України» (заява № 65518/01) від 06.09.2005 року, надаючи тлумачення поняттю «неупередженість» суду, в сенсі статті 6 Конвенції, наголосив, що така неупередженість має визначатися суб'єктивною оцінкою, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивною оцінкою - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу. У межах об'єктивної оцінки має бути визначено, чи наявні факти. що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості суддів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення (п.81).
ЄСПЛ також зазначає у рішеннях у справах Делкурт проти Бельгії, Пєрсак проти Бєльгії і Де Куббер проти Бєльгії, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід або задовольнити відвід з боку учасників справи.
Відповідно до вимог п.4 ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суд або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Разом з цим, відповідно до «Бангалорських принципів поведінки суддів», об'єктивність судді є обов'язковою умовою належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки в змісті винесеного рішення, а й у всіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Згідно п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки суддів», суддя заявляє самовідвід навіть в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до п.3 Європейського статуту судді, «Суддя не тільки повинен бути неупередженим, але і повинен сприйматися будь-ким як неупереджений».
Крім того, згідно рішення Європейського Суду з Прав Людини у справі "Лауко проти Словатчини" будь який служитель Феміди, щодо якого є підстави сумніватися в неупередженості, повинен усунутися від розгляду справи, тобто заявити самовідвід.
З метою унеможливлення будь-яких сумнівів в об'єктивності рішень колегії суддів за участі судді ОСОБА_1 - колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість заяви ОСОБА_5 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 , внаслідок чого вона підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, враховуючи вимоги п.4 ч.1 ст.75 КПК України, з метою недопущення будь яких сумнівів у сторін по справі чи будь-якого стороннього спостерігача у неупередженості судді ОСОБА_1 та об'єктивності рішень, які ним ухвалюються, колегія суддів вважає за необхідне задовільнити заяву ОСОБА_5 про відвід головуючого судді внаслідок чого провести повторний автоматизований розподіл справи між суддями, з метою визначення іншого головуючого судді.
Керуючись п.4 ч.1 ст. 75, ч.1 ст. 80, ст. ст. 81, 404, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Заяву ОСОБА_5 про відвід головуючому судді ОСОБА_1 - задовольнити.
Відвести суддю ОСОБА_1 від розгляду клопотання ОСОБА_5 від 20.03.2026 року.
Передати судове провадження до канцелярії Харківського апеляційного суду для виконання вимог статті 35 КПК України, для повторного авторозподілу з метою визначення іншого головуючого судді.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає
Головуючий -
Судді :