Провадження № 22-ц/803/4386/26 Справа № 214/2107/22 Суддя у 1-й інстанції - Євтушенко О.І. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
14 травня 2026 року м. Кривий Ріг
справа № 214/2107/22
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Остапенко В.О.,
суддів Акуленка В.В., Бондар Я.М.
секретар судового засідання Дяченко Д.П.
сторони:
позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2
відповідачі приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Олена Олександрівна, Державне підприємство «СЕТАМ», ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Кадук Вікторія Вікторівна, на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 грудня 2025 року, яке ухвалено суддею Євтушенком О.І. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 15 січня 2026 року,
В квітні 2022 року позивач ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Олени Олександрівни, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (дійсна назва - Акціонерне товариство «Райффайзен Банк»), Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання недійсними електронних торгів, витребування майна із чужого незаконного володіння.
В обґрунтування позову вказано, що 11 квітня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 014/0122/32207/74, за умовами якого позичальник отримав кредит в розмірі 17 980 доларів США строком до 10 квітня 2027 року зі сплатою процентів 13,250 % річних.
Забезпеченням виконання зобов'язань за договором стала іпотека у вигляді чотирикімнатної квартири, загальною площею 61,5 кв.м., житловою площею 44,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належної позивачу ОСОБА_1 відповідно до іпотечного договору № 014/0122/32207/74 від 11 квітня 2007 року.
25 листопада 2015 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, ухвалено рішення по цивільній справі № 214/6018/15 (провадження № 2/214/3189/15) про стягнення, солідарно, з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі Дніпропетровської дирекції, достроково, заборгованості за кредитним договором № 014/0122/32207/74 від 11 квітня 2007 року у сумі 14 670 доларів 02 центів США, що еквівалентні 351 335 грн 84 коп відповідно до курсу НБУ станом на 25 листопада 2015 року, з яких: заборгованість за кредитом 11 214 доларів 32 центи США, що еквівалентні 268 574 грн 45 коп, відповідно до курсу НБУ станом на 25 листопада 2015 року; заборгованість по сплаті відсотків 1 565 доларів 21 цент США, що еквівалентні 37 485 грн 59 коп, відповідно до курсу НБУ станом на 25 листопада 2015 року; пеня за невчасну сплату кредиту та відсотків 1 890 доларів 49 центів США, що еквівалентні 45 275 грн 80 коп, відповідно до курсу НБУ станом на 25 листлпада 2015 року; та судовий збір в розмірі 1 550 грн 07 коп.
Всього присуджено стягненню 352 885 грн 91 коп.
На виконання рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 листопада 2015 року по цивільній справі № 214/6018/15 (провадження № 2/214/3189/15) було відкрито чотири виконавчі провадження, а саме: ВП № 51880683 - постанова про відкриття виконавчого провадження Саксаганського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 11 серпня 2016 року (постановою від 26 грудня 2017 року по ВП № 51880683 виконавчий лист № 2/214/3189/15 повернуто стягувачу); ВП № 53656719 - постанова про відкриття виконавчого провадження Саксаганського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 30 березня 2017 року (постановою від 26 грудня 2017 року по ВП № 53656719 виконавчий лист № 2/214/3189/15 повернуто стягувачу).
Стягнення з солідарних боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за виконавчими провадженнями ВП № 51880683 та ВП № 53656719 на виконання рішення суду № 214/6018/15 від 25 листопада 2015 року фактично здійснювалось Саксаганським відділом державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та грошові кошти, утримувані із заробітної плати ОСОБА_1 , перераховувались на реквізити стягувача АТ «Райффайзен банк Аваль», зазначені у виконавчих документах.
У подальшому, 21 серпня 2019 року стягувач звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання цього ж виконавчого листа.
21 серпня 2019 року Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. відкрито виконавче провадження № 59868210 з примусового виконання виконавчого листа № 214/6018/15 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості у загальній сумі 352 885 грн 91 коп.
ОСОБА_1 посилається на те, що 05 лютого 2022 року він від приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О., засобами поштового зв'язку, отримав поштове відправлення з актом про реалізацію предмету іпотеки від 11 січня 2022 року та постанову про зняття арешту з майна від 11 січня 2022 року.
Зі змісту акта позивачеві стало відомо, що 30 грудня 2021 року ДП «СЕТАМ» у ВП № 59868210 проведено реалізацію з електронних торгів арештованого нерухомого майна боржника ОСОБА_1 , а саме, чотирикімнатної квартири, загальною площею 61,5 кв.м., житловою площею 44,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (предмету іпотеки), переможцем торгів став ОСОБА_3 , ціна продажу склала 215 390 грн.
16 лютого 2022 року ОСОБА_1 отримав довідку ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг», з якої дізнався про те, що з 01 жовтня 2019 року із його заробітної плати утримуються кошти в рахунок погашення заборгованості по виконавчому листу № 214/6018/15-ц (№ 2/214/3189/15) в рамках ВП № 59868210, загалом з 01 жовтня 2019 року до 31 січня 2022 року утримано 43 564 грн 01 коп.
Крім того, із заробітної плати позивача також було утримано 133 529 грн в рамках ВП № 51880683.
З відповіді Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області від 08 лютого 2023 року № 0400-010506-8/17594 вбачається, що з боржника ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року по 30 квітня 2022 року з пенсії утримано 23 779,21 грн в рахунок погашення заборгованості по виконавчому листу № 214/6018/15-ц від 02 лютого 2017 року на користь приватного виконавця Русецької О.О.
До реалізації майна з електронних торгів 30 грудня 2021 року на виконання рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 листопада 2015 року по справі № 214/6018/15-ц стягнення відбувалося з травня 2017 по ВП №51880683 та ВП № 53656719, по ВП №59868210 з серпня 2019 року.
Постановою від 27 липня 2022 року, на підставі заяви стягувача приватним виконавцем було повернуто виконавчий документ стягувачу.
Листом від 22 травня 2023 року «Щодо розподілу коштів у виконавчому провадженні» приватний виконавець повідомила, що кошти у виконавчому провадженні розподілені наступним чином: витрати виконавчого провадження - 569 грн, отримувач - приватний виконавець Русецька О.О., борг за виконавчим документом - 244 981,97 грн отримувач - АТ «Райффайзен банк Аваль», основна винагорода приватного виконавця - 24 498,13 грн, отримувач приватний виконавець Русецька О.О., повернення авансового внеску - 69 грн отримувач АТ «Райффайзен банк Аваль».
Позивачі вважають, що торги відбулися з порушенням вимог законодавства, які вплинули на результат електронних торгів і обмежили їх права та законні інтереси.
Реалізація на торгах майна за безпідставною, заниженою ціною безпосередньо порушує права та інтереси боржника. Інформацією з Державного реєстру речових прав № 281784033 від 28 жовтня 2021 року, сформованою приватним виконавцем Русецькою О.О., підтверджується, що у власності ОСОБА_1 перебувало єдине нерухоме майно, а саме, квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Інформацією з Державного реєстру речових прав № 403807043 від 14 листопада 2024 року підтверджується, що у ОСОБА_2 відсутнє у власності будь-яке нерухоме майно.
До продажу квартири боржника з електронних торгів 29 листопада 2021 року та 30 грудня 2021 року виконання рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 листопада 2015 року по справі №214/6018/15-ц відбувалося з травня 2017 року по ВП № 51880683 (стягнення припинено у грудні 2023 року) та ВП № 53656719 (стягнення припинено у липні 2022 року), по ВП №59868210 з серпня 2019 року (стягнення припинено у липні 2022 року).
Однак, у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач не повідомив приватного виконавця про розмір стягнутих з солідарних боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошових коштів з 2017 року по 2019 рік станом на 21 серпня 2019 року (дату подання заяви про відкриття ВП) по інших виконавчих провадженнях № 51880683 та № 53656719.
При цьому ні стягувач, ні приватний виконавець, не визначили саме на дати проведення електронних торгів (29 листопада 2021 року та 30 грудня 2021 року), яка сума грошових коштів вже була стягнута з солідарних боржників на виконання судового рішення та яку саме суму залишилося стягнути за виконавчим провадженням з виконання рішення, та чи перевищує ця сума 20 розмірів мінімальної заробітної плати.
Боржники не мали можливості відреагувати та надати приватному виконавцю відповідні докази стягнення грошових коштів за іншими виконавчими провадженнями до електронних торгів, оскільки не знали про виконавче провадження № 59868210.
Окрім того, ОСОБА_1 був позбавлений можливості подати заперечення щодо звіту, оскільки постанови про відкриття ВП № 59868210, звіту про оцінку майна від приватного виконавця боржники не отримував. При цьому матеріали виконавчого провадження № 59868210 не містять жодних заяв боржника ОСОБА_1 від 23 вересня 2019 року, якими б підтверджувалася обізнаність боржника про це виконавче провадження.
Не містять також матеріали виконавчого провадження № 59868210 і жодних конвертів, адресованих приватному виконавцю від боржника ОСОБА_1 , якими б підтверджувалося надсилання боржником будь-яких листів.
Про наявність ВП № 59868210 боржник дізнався з акту про реалізацію предмета іпотеки від 11 січня 2022 року, який був отриманий боржником 05 лютого 2022 року. З травня 2017 року і станом на 30 грудня 2021 року - дату проведення електронних торгів з боржника та його дружини як солідарного боржника стягувались грошові кошти в рахунок погашення заборгованості по ВП № № 51880683 та № 53656719 з примусового виконання виконавчого листа № 214/6018/15 (провадження № 2/214/3189/15), виданого 16 березня 2016 року Саксаганським районним судом міста Кривого Рогу.
Про можливість появи нового виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 214/6018/15 (провадження № 2/214/3189/15) виданого 16 березня 2016 року Саксаганським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області боржник разом зі своєю дружиною навіть і здогадуватись не могли. При цьому ні виконавець, ні оцінювач не зверталися до боржника з вимогою забезпечити доступ оцінювача до об'єкта для його об'єктивної оцінки (такі вимоги відсутні в матеріалах виконавчого провадження № 59868210).
Також позивачі зазначають, що про проведення 30 грудня 2021 року прилюдних торгів вони дізнались 05 лютого 2022 року, коли позивач ОСОБА_1 отримав від приватного нотаріуса акт про реалізацію предмета іпотеки від 11 січня 2022 року.
На підставі наведенного позивачі, уточнивши позовні вимоги, просили суд визнати причини пропуску строку оскарження електронних торгів, проведених 30 грудня 2021 року ДП «СЕТАМ» з реалізації арештованого майна, а саме, чотирикімнатної квартири, загальною площею 61,5 кв.м., житловою площею 44,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , поважними та поновити його; визнати недійсними електронні торги, проведені 30 грудня 2021 року ДП «СЕТАМ» з реалізації арештованого майна, а саме, чотирикімнатної квартири, загальною площею 61,5 кв.м., житловою площею 44,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в межах виконавчого провадження № 59868210; витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 об'єкт нерухомого майна, а саме, чотирикімнатну квартиру, загальною площею 61,5 кв.м., житловою площею 44,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з подальшим внесенням запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право ОСОБА_1 як власника зазначеного об'єкта нерухомого майна; стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 808 грн, витрати на правничу допомогу в розмірі 29 127 грн 20 коп, витрати по оплаті послуг спеціаліста з рецензування звіту у розмірі 5 000 грн, послуг спеціаліста з оцінки майна в розмірі 1 500 грн, а саме, по 14 145 грн 06 коп, з кожного з відповідачів.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 грудня 2025 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивачів ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі про задоволення позовних вимог позивачів.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачам на момент проведення прилюдних торгів не було відомо про існування виконавчого провадження за № 59868210, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О., оскільки на момент відкриття цього виконавчого провадження та на момент проведення прилюдних торгів з позивачів, як солідарних боржників, з 2017 року здійснювалось стягнення боргу з їх доходів за місцем роботи за виконавчими провадженнями № 51880683 та № 53656719. Позивачі, знаючи про утримання грошових коштів на виконання рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу від 31 грудня 2025 року по справі № 214/2107/22, не могли навіть здогадуватися про існування ще одного виконавчого провадження за № 59868210.
Жодних документів від приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О., як то постанови про відкриття виконавчого провадження, звіту про оцінку майна тощо позивачі не отримували.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, не звернув уваги на те, що ОСОБА_4 , не погоджуючись з діями приватного виконавця, щодо визначення оціночної вартості та реалізації з електронних торгів арештованого нерухомого майна, звертався до суду зі скаргою на дії приватного виконавця по справі № 214/6018/15. Однак постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року по справі № 214/6018/15-ц скаргу ОСОБА_4 на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. залишено без розгляду, оскільки ефективним способом захисту прав боржника на нерухоме майно є пред'явлення до суду відповідного позову із залученням до участі у справі, крім приватного виконавця, також стягувача та нового власника майна, організатора торгів, у межах якої і буде надаватися оцінка, у тому числі, й діям приватного виконавця щодо оцінки і передачі майна на реалізацію. Однак суд першої інстанції, в даному випадку, висновків суду апеляційної інстанції не врахував.
Вирішуючи спір по суті суд першої інстанції не досліджував питання реалізації на торгах майна за відсутності визначення приватним виконавцем чи перевищує сума заборгованості, що підлягає стягненню (залишилося стягнути) за виконавчим провадженням № 59868210, двадцять розмірів мінімальної заробітної плати з огляду на те, що виконання рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 листопада 2015 року по цивільній справі № 214/6018/15 (провадження № 2/214/3189/15) здійснювалося по чотирьом виконавчим провадженням, а саме: ВП № 51880683, ВП № 53656719, ВП № 59868210 та ВП № 62278195.
Судом першої інстанції не досліджувалося питання, що реалізація на торгах майна відбулася за безпідставною, заниженою ціною, визначеною непрофесійним та неякісним звітом про оцінку майна від 25 жовтня 2021 року, проведену з порушенням Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» № 2658 - III від 12 липня 2001 року, Національного стандарту № 1 «Загальні принципи оцінки майна та майнових прав» та Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна».
Судом першої інстанції не надано жодної оцінки рецензії № VR240917 R1 від 20 вересня 2024 року, якою підтверджується, що звіт про оцінку майна від 25 жовтня 2021 року класифікується за ознакою абзацу 5 пункту 67 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, як такий, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.
Також судом першої інстанції не досліджувалося питання чи відбулися електронні торги від 30 грудня 2021 року з порушенням вимог законодавства, які призвели до порушення прав і законних інтересів стягувача у виді неотриманого доходу та боржника у виді передачі майна на реалізацію за значно нижчою від ринкової вартістю.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька О.О. просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кадук В.В., яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, представника приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. - адвоката Кувшинову Н.В., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити без змін рішення суду першої інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивачів, суд першої інстанції виходив з того, що стороною позивачів належними та допустимими доказами не доведено, що при проведені електронних торгів відбулось порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна, їх прав чи інтересів, як і не доведено та не надано доказів того, що ці порушення вплинули на результати торгів і права та законні інтереси позивачів були порушені. Реалізація майна відбулася на підставі звіту про оцінку майна, який був чинним. Дії виконавця щодо передачі майна на реалізацію, які є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, не були оскаржені та не визнані незаконними в зазначений спосіб, а тому не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Оскільки позивач не надав доказів на підтвердження наявності порушень процедури реалізації майна, які могли вплинути на результати електронних торгів, тобто не довів порушення його прав і законних інтересів, не посилається на будь-які порушення організатором торгів норм Порядку, а обґрунтовує свої вимоги діями державного виконавця, відсутні правові підстави для визнання електронних торгів недійсними.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
При вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними суди повинні встановити, чи відбулося порушення вимог законодавства під час проведення електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи порушені права і законні інтереси позивачів, які оспорюють результати електронних торгів. Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому крім наявності порушення положень закону при проведенні торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання торгів недійсними.
Тобто для визнання судом електронних торгів недійсними необхідно встановити такі підстави: порушення правил проведення електронних торгів; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Отже, проведення електронних торгів, що відбулися з порушенням вимог законодавства, є підставою для визнання таких торгів недійсними виключно за умови доведення порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 12 липня 2023 року у справі № 279/56/20.
Відповідно до частини 1 статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Статтею 61 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині 8 статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.
Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.
У разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.
У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.
Майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.
Отже, у разі залишення стягувачем за собою нереалізованого майна оформлення та підписання договору купівлі-продажу майна як окремого документа законодавством не передбачено. Натомість такий договір укладається шляхом звернення виконавця до стягувача з пропозицією вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна з одночасним припиненням права вимоги стягувача до боржника в межах вартості нереалізованого майна (оферта) та виявлення стягувачем волі залишити за собою це майно (акцепт). Виконання договору з боку покупця (стягувача) полягає у внесенні на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різниці між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на користь стягувача, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. На підтвердження виконання договору з боку покупця виконавець виносить постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу. Подальші дії покупця (стягувача) та виконавця спрямовані на передання нерухомого майна у володіння покупця. З цією метою виконавець складає акт та видає або надсилає його покупцю, покупець отримує свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо вони не відбулися (стаття 72 Закону України «Про нотаріат»), звертається до державного реєстратора з метою державної реєстрації права власності за покупцем.
При вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку № 2831/5 та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
Зазначені висновки викладено у постанові Верховного Суду від 17 липня 2023 року у справі № 753/8060/20.
Відповідно до вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналізуючи матеріали справи, доводи позовної заяви та апеляційної скарги колегія суддів не вбачає наявність порушень, які могли вплинути на результати торгів під час проведення прилюдних торгів, електронні торги були проведені з дотриманням вставленого законом порядку, з огляду на наступне.
Так, 27 вересня 2021 року, в межах виконавчого провадження ВП № 59868210 приватним виконавцем Русецькою О.О. винесено постанову про опис та арешт майна боржника ОСОБА_1 , а смае квартири АДРЕСА_2 . На квартиру накладено арешт та встановлено заборону відчуження, знищення, пошкодження.
За ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.
Відповідно до ч.6 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.
З метою подальшого проведення виконавчих дій з реалізації майна боржника, виконавцю необхідно отримати звіт з визначення вартості арештованого майна, а відтак постановою від 29 вересня 2021 року призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ОСОБА_5 (том 2 а.с.84-85).
Рішення приватного виконавця про призначення суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні не оскаржувалось.
25 жовтня 2021 року суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання ОСОБА_5 виконано оцінку предмету іпотеки - чотирикімнатної квартири, загальною площею 61,5 кв.м., житловою площею 44,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить боржнику ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 100659, посвідченого 11.04.2007, приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дацко Я.О., за реєстром № 3332 та витягу про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів від 11 квітня 2007 року, реєстраційний номер майна 17803258, номер запису 312 в книзі 252П-312 та складено звіт про оцінку майна від 25 жовтня 2021 року. Згідно звіту та висновку про оцінку майна від 25 жовтня 2021 року, вартість вищевказаної квартири квартири склала 253 400 грн. (том 2 а.с.90-91, 93-105). Повідомлення про оцінку майна було направлене приватним виконавцем Русецькою О.О. сторонам виконавчого провадження 26 жовтня 2021 року за вих. № 36409 (том 2 а.с.92).
Оскарження висновку про оцінку квартири, протягом встановленого строку, від сторін не надходило.
28 жовтня 2021 року приватним виконавцем було направлено до ДП «СЕТАМ» заявку на реалізацію арештованого майна разом з пакетом документів, у тому числі інформацією з державного реєстру речових прав № 281784033 від 28 жовтня 2021 року, сформованою приватним виконавцем Русецькою О.О., якою підтверджується реєстрація права власності ОСОБА_1 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстровані обтяження на цю квартиру (арешти, іпотека) (том 1 а.с.106-108).
Перший електронний аукціон було призначено на 29 листопада 2021 року о 09.00 год, повідомлення направлене сторонам виконавчого провадження 08 листопада 2021 року (том 2 а.с.109), який не відбувся в зв'язку з відсутністю купівельного попиту допущених учасників торгів.
В подальшому другий електронний аукціон після проведення уцінки майна на 15 % від початкової вартості відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» (з 253 400 грн до 215 390 грн) призначено на 30 грудня 2021 року о 09.00 год, повідомлення направлене сторонам виконавчого провадження 03 грудня 2021 року (том 2 а.с.170). Зазначений аукціон відбувся, предмет іпотеки було реалізовано за стартовою ціною другого аукціону без додаткових цінових пропозицій від учасників, тобто за 215 390 грн, переможцем торгів став ОСОБА_3 , що слідує з протоколу № 564919 від 30 грудня 2021 року (том 1 а.с.135-136).
За результатами цього також було складено акт про реалізацію предмета іпотеки від 11 січня 2022 року (том 2 а.с.154-156).
На підставі наведенного вище, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що вказані обставини, в своїй сукупності з документами, витребуваними у ДП «СЕТАМ» щодо проведення електронних торгів, є свідченням виконання ДП «СЕТАМ», як організатором проведення торгів, вимог Закону України «Про іпотеку» та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, та як наслідок, про відсутність правових підстав для визнання недійсними прилюдних торгів, оскільки реалізація майна здійснена за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який не втратив чинність, жодних порушень прав і законних інтересів ОСОБА_1 як особи, яка оспорювала ці прилюдні торги та є боржником у зобов'язанні, внаслідок невиконання якого з нього судовим рішенням стягнуто заборгованість, порушені не були.
У свою чергу, надаючи правову оцінку доводам представника позивача щодо неналежного повідомлення позивача про проведення оцінки майна та його передачу для продажу на електронних торгах суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.
Так, відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15 та від 22 лютого 2017 року у справі № 6-2677цс16, постанові Верховного Суду від 15 лютого 2023 року у справі № 295/17258/21 сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, - це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні торгів, повинно бути встановлене порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
Таким чином, колегія суддів вважає недоведеними посилання позивачів та їх представника про неналежне повідомлення боржника ОСОБА_1 про електронні торги, оскільки даний факт останнім належним чином не підтверджений та спростований обсягом наявних в матеріалах справи доказів.
Також колегія вважає за необхіде зауважити, що у постанові Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі № 661/107/19 зазначено, що відповідно до частини 3 статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна.
Згідно зі статтею 3 цього Закону оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16, від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц, визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.
Разом з цим колегія суддів звертає увагу, що позивачем не надано жодних доказів на спростування грошової оцінки та її невідповідність ринковій вартості.
Що стосується доводів апеляційної скарги про наявність порушень, допущених приватним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» при зверненні стягнення на предмет іпотеки до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, його опису, визначення вартості та проведення оцінки майна, його подальшої уцінки тощо, не заслуговують на увагу, оскільки дії приватного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.
Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
Колегія суддів повністю погоджується з висноками суду першої інстнації про те, що стороною позивачів належними та допустимими доказами не доведено, що при проведені електронних торгів відбулось порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна, їх прав чи інтересів, як і не доведено та не надано доказів того, що ці порушення вплинули на результати торгів і права та законні інтереси позивачів були порушені та про те, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження наявності порушень процедури реалізації майна, які могли вплинути на результати електронних торгів, тобто не довів порушення його прав і законних інтересів, не посилається на будь-які порушення організатором торгів норм Порядку, а обґрунтовує свої вимоги діями державного виконавця, відсутні правові підстави для визнання електронних торгів недійсними.
У справі, що розглядається, судом першої інстанції надано відповідь на всі істотні питання, що виникли під час кваліфікації спірних відносин. Наявність у апелянта іншої точки зору на встановлені судом обставини та щодо оцінки наявних у матеріалах доказів не спростовує законності та обґрунтованості прийнятих судом першої інстанції рішення та фактично зводиться до спонукання суду апеляційної інстанції до прийняття іншого рішення - на користь апелянта.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апелянта по суті спору та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, колегія суддів виходить з того, що у справі, яка переглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих і правильних висновків суду першої інстанції.
Наведені апелянтом в апеляційній скарзі доводи не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.
У силу положень статей 76-78, 83, 84, 87, 89, 228, 235, 263-265 ЦПК України місцевим судом всебічно, повно та об'єктивно надано оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному окремому доказу, а підстави їх врахування чи відхилення є мотивованими. Всі докази оцінено судом у їх сукупності з урахуванням фактичних обставин справи.
Висновки суду узгоджуються із судовою практикою Верховного Суду у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 10 липня 2024 року у справі № 127/16211/23 (провадження № 61-1964св24) та 10 грудня 2024 року у справі № 299/8679/23 (провадження № 61-14033св24), що спростовує відповідні доводи апеляційної скарги (частина четверта статті 263 ЦПК України). Судова практика у цій категорії справ є сталою та сформованою, а відмінність залежить лише від доказування
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
У контексті вказаної практики колегія суддів вважає вищенаведене обґрунтування цієї постанови достатнім, а висновки суду першої інстанції визнає більш логічно обґрунтованими та послідовними, аніж аргументи апеляційної скарги позивача.
Суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Кадук Вікторія Вікторівна, залишити без задоволення.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 грудня 2025 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повне судове рішення складено 14 травня 2026 року.
Головуючий:
Судді: