Справа № 636/11282/25 Провадження№ 1-кп/636/966/26
12 травня 2026 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченої - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуїв кримінальне провадження №12025221240000842, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 жовтня 2025 року за обвинуваченням,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харків, українки, громадянки України, з середньою освітою, не заміжньої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 , в умовах воєнного стану, який введений Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затверджений Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався та діє дотепер, вчинила кримінальне правопорушення за встановлених, в судовому засіданні, обставин.
Так, 02 жовтня 2025 року близько 01 год 00 хв., ОСОБА_4 проходила біля будинку АДРЕСА_2 та зайшла до під'їзду № 1 зазначеного будинку, де помітила велосипед «Azіmut Viper» червоно-чорного кольору, після чого у неї виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, протиправно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення за рахунок інших осіб, ОСОБА_4 , впевнившись, що її дії не будуть поміченими сторонніми особами, шляхом вільного доступу, таємно викрала велосипед марки «Azimut Viper» червоно-чорного кольору, вартість якого відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № 15107 від 17 жовтня 2025 року становить 4 766 грн 66 коп., спричинивши при цьому потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вказану суму.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України визнала повністю, не оспорювала фактичні обставини справи та пояснила, що дійсно вчинила злочин, який їй інкриміновано. Надала свідчення щодо місця, часу, способу вчинення злочину, підтвердивши правильність викладених в обвинувальному акті обставин. В скоєному щиро каялася.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, надавши до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. При цьому, фактичні обставини справи, встановлені досудовим розслідуванням, та кваліфікацію дій обвинуваченої не оспорювала, цивільний позов не заявляла, проти розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України не заперечувала, положення та наслідки застосування якої, їй роз'яснені і зрозумілі, добровільність своєї позиції засвідчила письмово.
За таких обставин справи, згідно положень ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували обвинувачена та інші учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n.161, Series А заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Згідно з вимогами ст. 91 КПК України, доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов'язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого.
Вина обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення - злочину, доведена в повному обсязі і підтверджується доказами, які наявні в матеріалах кримінального провадження, і обвинуваченою не оспорюються.
Суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану. Її дії правильно кваліфіковані за ч.4 ст. 185 КК України.
За таких обставин справи, враховуючи, що ОСОБА_4 є осудною, суд вважає, що вона підлягає покаранню за вчинене нею кримінальне правопорушення.
При вирішенні питання про вид та міру покарання винній ОСОБА_4 , суд враховує її щире каяття, яке виразилось у повному визнанні своєї вини, правдивій розповіді про обставини скоєного злочину, критичній оцінці своєї протиправної поведінки та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, яке полягало в тому, що обвинувачена надавала органам досудового розслідування всіляку допомогу у встановленні невідомих їм обставин справи і визнає ці обставини, відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України такими, що пом'якшують її покарання. Обставин, що обтяжують покарання винної, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено. Крім того, суд враховує, що ОСОБА_4 позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря - психіатра не перебуває, вчинила кримінальне правопорушення вперше. Разом з тим суд бере до уваги спосіб вчинення вказаних дій, які не поєднані із псуванням запорів, пошкодженням майна для досягнення мети доступу до майна, застосуванням спеціально призначених для цієї мети предметів, а вчинені хоча і на території іншого володіння, проте шляхом вільного доступу до матеріальних цінностей. Зазначена обставина знижує ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння, яке за формальними критеріями відноситься до категорії тяжких злочинів. Бере до уваги суд і ненастання шкоди від злочинного посягання, у зв'язку з передачею предмету викрадення потерпілій на зберігання та майбутнім поверненням його власниці на підставі ст. 100 КПК України, що внормовує розпорядження речовими доказами.
Виходячи з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, віднесеного законодавством до тяжких злочинів, особу винної, яка має постійне місце проживання, ту обставину, що обвинувачена є вільною від хворобливих звичок, які становлять небезпеку для оточення, її вік, що свідчить на користь здатності переоцінити зміст своєї згубної поведінки та повернутися до справжніх духовних і соціальних цінностей та в цілому вказує на достатньо високий рівень соціалізації ОСОБА_4 та обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, її ставлення до скоєного кримінального правопорушення, та вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч.4 ст. 185 КК України.
При цьому, судом також враховано і позитивну посткримінальну поведінку обвинуваченої, а саме, усвідомлення протиправності своєї злочинної поведінки та намір в подальшому суворо дотримуватись закону, що на думку суду, також істотно знижує ступінь тяжкості, вчиненого ним злочину.
За таких обставин справи суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції відповідної частини статті.
Враховуючи наявність декількох пом'якшуючих обставини, даних про особу винної, а також те, що згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_4 без реального відбування покарання і застосовує ст. 75 КК України із встановленням іспитового строку та покладенням на неї на цей строк обов'язків, передбачених ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
На переконання суду, призначення обвинуваченій такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для її виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів, як самою обвинуваченою, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судової товарознавчої експертизи № 15107 від 10 жовтня 2025 року у розмірі 4 240 грн 80 коп., підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
Керуючись ст. 368, 369, 370, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
Згідно з ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- велосипед «Azіmut Viper» червоно-чорного кольору - залишити в користування законній власниці - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судової товарознавчої експертизи № 15107 від 10 жовтня 2025 року у розмірі 4 240 грн 80 коп., - на користь держави.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1