Справа № 646/6593/23
№ провадження 2-з/646/13/2026
15 травня 2026 року м.Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Сіренко Ю.Ю.,
з участю секретаря судового засідання - Дзябченко Л.М.,
розглянувши заяву представника Слобідської окружної прокуратури Ільєнкова Олександра Олеговича, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом в.о керівника слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації, Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації до Харківської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійним договору купівлі - продажу, повернення земельної ділянки,
До Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовною заявою звернувся в.о керівника Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації, Департамент культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації, в якій просять суд:
-визнати незаконним та скасувати пункт 4 додатку до рішення 29 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про продаж земельних ділянок юридичним та фізичним особам» від 21.08.2019 № 1703/19;
-визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки №49/19 від 10.10.2019, укладений між Харківською міською радою та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бінус О.О. та зареєстрований в реєстрі за№ 1189;
-зобов'язати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) повернути у власність держави в особі Харківської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 23912956) земельну ділянку з кадастровим номером 6310138800:03:017:0054, площею 0,0270 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
-судові витрати по справі покласти на відповідачів.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24.01.2024 провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
У зв'язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів», найменування Червонозаводського районного суду м.Харкова змінено на Основ'янський районний суд міста Харкова.
Ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова від 02.12.2025 року було зупинено провадження у даній цивільній справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 922/264/24.
Ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова від 13.05.2026 року було поновлено провадження у справі за позовом в.о керівника Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації, Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації до Харківської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійним договору купівлі - продажу, повернення земельної ділянки.
Представник позивача звернувся із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд: Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6310138800:03:017:0054, площею 0,0270 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49109613 від 10.10.2019), яка зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), шляхом заборони відчуження, реєстрації похідних прав, поділу, об'єднання та вчинення інших реєстраційних дій до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили. Заборонити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам здійснювати на земельній ділянці з кадастровим номером 6310138800:03:017:0054, площею 0,0270 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , будь-які сільськогосподарські, будівельні чи земельні роботи, пов'язані із пошкодженням ґрунтового покриву вказаної земельної ділянки або інші роботи, що можуть призвести до знищення або пошкодження розташованого на ній об'єкту культурної спадщини - пам'ятки археології місцевого значення «Поселення Харків», до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили, а також судові витрати покласти на відповідача.
В обгрунтування заяви про забезпечення позову представник заявника зазначив, що згідно з п. 17 Додатку до рішення 19 сесії Харківської міської ради 6 скликання «Про надання згоди на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок юридичним та фізичним особам України» від 26.09.2012 № 844/12 надано дозвіл фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 на проведення експертної грошової оцінки та на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0270 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «А-1» (магазин). На виконання вказаного рішення та замовлення ОСОБА_1 . Товариством з обмеженою відповідальністю «Геодезична фірма «СХМ» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відомості про земельну ділянку, загальною площею 0,0270 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 внесені до Державного земельного кадастру від 06.11.2013 року та присвоєно кадастровий номер 6310138800:03:017:0054- 06.11.2013. Форма власності: комунальна власність. Цільове призначення земельної ділянки: 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; категорія земель: землі житлової та громадської забудови; вид використання земельної ділянки: для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «А-1» (магазин). Після чого, відповідно до пункту 4 додатку до рішення 29 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про продаж земельних ділянок юридичним та фізичним особам» від 21.08.2019 №1703/19 громадянину ОСОБА_1 вирішено продати вказану земельну ділянку із земель комунальної власності з земель житлової та громадської забудови. 10.10.2019 року між Харківською міською радою та ОСОБА_1 укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки №49/19( з кадастровим номером 6310138800:03:017:0054).
Згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:03:017:0054 є ОСОБА_1 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49109613 від 10.10.2019, прийнятого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бінус О.О.).
Відповідно до інформації Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації від 16.03.2021 та 31.07.2023 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310138800:03:017:0054 по АДРЕСА_1 розташована в межах об'єкту історико-культурної спадщини « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який відповідно до Наказу Міністерства культури України від 28.11.2013 № 1224 відноситься до пам'ятки археології місцевого значення, охоронний номер 8828 Ха.
Згідно відповіді Департаменту культури і туризму Харківської обласної адміністрації в частині погодження відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:03:017:0054 відповідно до ст. 186-1 Земельного кодексу України, то на момент розгляду органом охорони культурної спадщини землевпорядної документації Поселення Харків мало юридичний статус щойно виявленого об'єкта.
Згідно з висновком Департаменту культури і туризму Харківської облдержадміністрації щодо погодження проєкту відведення земельної ділянки ФО-П ОСОБА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі «А-1» (магазин) по АДРЕСА_1 від 16.12.2013 вказано, що існує ймовірність виявлення нових об'єктів культурної спадщини, крім того вказано, що використання земельної ділянки для зазначених у проекті землеустрою цілей може призвести до пошкодження щойно виявленого об'єкту культурної спадщини - поселення Харків.
Спірна земельна ділянка розташована в межах пам'ятки археології місцевого значення Поселення Харків, яка занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України наказом Міністерства культури України від 28.11.2013 № 1224, охоронний номер пам'ятки 8828-Ха.
Умовою належності земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:03:017:0054 до категорії земель історико-культурного призначення є розташування на ній об'єкта, визначеного ст.ст. 53, 54 Земельного кодексу України, ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини», а саме: пам'ятки археології місцевого значення Поселення Харків.
До того ж, земельна ділянка передана Харківською міською радою, ОСОБА_1 , для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі «А-1» (магазин), тобто не за видами цільового призначення, передбаченими для земель історико-культурного призначення (коди 08.01-08.04 Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему від 23.07.2010 № 548). Відповідачем 1 не враховано, що зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історикокультурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України (ч. 7 ст. 20 Земельного кодексу України).
Таким чином, пункт 4 додатку до рішення 29 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про продаж земельних ділянок юридичним та фізичним особам» від 21.08.2019 № 1703/19, яким відповідачу - ОСОБА_1 передано у власність спірну земельну ділянку, не відповідає вимогам ст.ст. 19, 20, 53, 54, 83, 91, 96, 122, 128 Земельного Кодексу України, ст.ст. 1, 17, 18, 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини», ст.ст. 1, 7 Закону України «Про охорону археологічної спадщини».
Без встановлення обмежень на час розгляду справи фактичний власник спірного нерухомого майна ОСОБА_1 може розпорядитися своєю власністю на власний розсуд в будь-який час. Подальше ймовірне відчуження майна на користь інших осіб, передача нерухомого майна в оренду, зміна його призначення (з нежитлового на житлове тощо), поділ, виділ чи об'єднання ускладнить виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Вчинення будь-яких дій з нерухомим майном до закінчення судового розгляду, у разі задоволення позову, призведе до необхідності зміни позовних вимог або вирішення спорів з іншими позовними вимогами та з іншими особами, яким це майно може бути передане в оренду або іншим чином відчужено. Таким чином, наявність у ОСОБА_1 правомочностей власника майна вказує на можливість у будь-який момент, у тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття ним остаточного рішення у справі, розпорядитись спірним майном на користь третіх осіб. Враховуючи викладене, з метою запобігання зміни права власності на спірне нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, його можливого відчуження, передачі в оренду тощо, що може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, відповідно до ст. ст. 149, 150 ЦПК України вбачаються підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку.
Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову та додані до неї матеріали, приходить до наступного.
Згідно висновків ВС викладених у даній постанові, Верховний Суд зазначив, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд справи з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів фізичних осіб тощо. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення.
У зв'язку із наведеним Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду відступив від висновку, викладеному у постанові Верховного Суду в складі колегії судів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 серпня 2020 року в справі N 520/9674/19 (провадження N 61-4032св20).
Згідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
З огляду на викладене, заявлені прокуратурою заходи забезпечення позову відповідають приписам п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України (накладення арешту, заборона відповідачу вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору), безпосередньо стосуються предмета спору за відповідним позовом, а також узгоджуються з критеріями співмірності, розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін та можуть забезпечити ефективний захист прав або інтересів позивача у разі ухвалення рішення про задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6 -605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно вказаної постанови, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і рівності перед законом, оскільки мета забезпечення позову це тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.
Вивчивши заяву про забезпечення позову шляхом заборони відчуження, реєстрації похідних прав, поділу, об'єднання та вчинення інших реєстраційних дій до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили, вбачається, що заява підлягає задоволенню, що буде відповідати принципу співмірності заявленим позовним вимогам, оскільки, невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його ухвалення на користь позивача, оскільки відповідач може здійснити дії щодо відчуження власності на користь третіх осіб, а відтак й порушить права позивача на судовий захист та останньому для відновлення прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а забезпечення позову навпаки виступають запорукою виконання можливого рішення суду.
Керуючись ст.ст.8,149,151,153,353 ЦПК України, ст.ст.1,4,6 Закону України «Про судовий збір», суд,
Заяву представника Слобідської окружної прокуратури Ільєнкова Олександра Олеговича, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом в.о керівника Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації, Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації до Харківської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійним договору купівлі - продажу, повернення земельної ділянки, - задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6310138800:03:017:0054, площею 0,0270 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49109613 від 10.10.2019), яка зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), шляхом заборони відчуження, реєстрації похідних прав, поділу, об'єднання та вчинення інших реєстраційних дій до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.
Заборонити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам здійснювати на земельній ділянці з кадастровим номером 6310138800:03:017:0054, площею 0,0270 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , будь-які сільськогосподарські, будівельні чи земельні роботи, пов'язані із пошкодженням ґрунтового покриву вказаної земельної ділянки або інші роботи, що можуть призвести до знищення або пошкодження розташованого на ній об'єкту культурної спадщини - пам'ятки археології місцевого значення «Поселення Харків», до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.
Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя - Ю.Ю. Сіренко