15.05.26
Справа № 635/1405/24
Провадження № 8/635/1/2026
15 травня 2026 року Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Березовської І.В.,
секретар судового засідання Гончарова К.Д.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач - спеціаліст 1 категорії (землевпорядник) Височанської селищної ради
Ширяєв Володимир Володимирович,
відповідач - голова Височанської селищної ради Мороз Олександр Васильович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Харківського районного суду Харківської області від 15 квітня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до спеціаліста 1 категорії (землевпорядника) Височанської селищної ради Ширяєва Володимира Володимировича, голови Височанської селищної ради Мороза Олександра Васильовича про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірною бездіяльністю та діями посадових осіб органу місцевого самоврядування,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до спеціаліста 1 категорії (землевпорядника) ОСОБА_2 , голови Височанської селищної ради Мороза О.В. про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірною бездіяльністю та діями посадових осіб органу місцевого самоврядування, яким просив стягнути з голови Височанської селищної ради Мороза О.В. та спеціаліста 1 категорії (землевпорядника) Височанської селищної ради Ширяєва В.В. на його користь 750 000 гривень моральної шкоди з кожного.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 15 квітня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до спеціаліста 1 категорії (землевпорядника) Височанської селищної ради Ширяєва В.В., голови Височанської селищної ради Мороза О.В. про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірною бездіяльністю та діями посадових осіб органу місцевого самоврядування - відмовлено.
Підставою для відмови у задоволенні позовних вимог стало те, що позов пред'явлено до неналежних відповідачів - спеціаліста 1 категорії (землевпорядника) Височанської селищної ради Ширяєва В.В., голови Височанської селищної ради Мороза О.В., тоді як належним відповідачем у даній справі є Височанська селищна рада як орган місцевого самоврядування.
Постановою Харківського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року рішення Харківського районного суду Харківської області від 15 квітня 2025 року залишено без змін.
Отже, рішення Харківського районного суду Харківської області від 15 квітня 2025 року набрало законної сили 21 жовтня 2025 року.
Постановою Верховного Суду від 15 січня 2026 року рішення Харківського районного суду Харківської області від 15 квітня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року залишено без змін.
23 грудня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Харківського районного суду Харківської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Харківського районного суду Харківської області від 15 квітня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до спеціаліста 1 категорії (землевпорядника) ОСОБА_2 , голови Височанської селищної ради Мороза О.В. про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірною бездіяльністю та діями посадових осіб органу місцевого самоврядування, в якій просив скасувати судове рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги та стягнути з голови Височанської селищної ради Мороза О.В. та спеціаліста 1 категорії (землевпорядника) Височанської селищної ради Ширяєва В.В. на його користь 750 000 гривень моральної шкоди з кожного.
В обґрунтування заяви позивач ОСОБА_1 зазначив, що нововиявленими та істотними для справи обставинами є той факт, що суд невірно визначив належним відповідачем у справі Височанську селищну раду, оскільки вона не є представницьким органом Височанської територіальної громади Харківської області, яка створена розпорядженням Кабінету Міністрів України № 725-р від 12 червня 2020 року і не отримала права розпоряджатися майном цієї громади. При цьому суд не витребував відповідні документи з метою визначення належного відповідача. Оскільки Височанська селищна рада не має права розпоряджачись майном громади, належним відповідачем є голова Височанської селищної ради Мороз О.В. та спеціаліст 1 категорії (землевпорядник) Височанської селищної ради Ширяєв В.В.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачі голова Височанської селищної ради Мороз О.В. та спеціаліст 1 категорії (землевпорядник) Височанської селищної ради Ширяєв В.В. у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, перевіривши наведені в заяві доводи про перегляд рішення Харківського районного суду Харківської області від 15 квітня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до спеціаліста 1 категорії (землевпорядника) ОСОБА_2 , голови Височанської селищної ради Мороза О.В. про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірною бездіяльністю та діями посадових осіб органу місцевого самоврядування, дослідивши матеріали справи, висновує таке.
Відповідно до положень ч.1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Частиною 4 ст. 423 ЦПК України передбачено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (ч. 2 ст. 423 ЦПК України).
Отже, необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п. 1, 2 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
У п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» роз'яснено, що необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Системний аналіз змісту зазначених норм закону свідчить, що необхідними ознаками існування нововиявлених обставин, як підстави для перегляду рішення суду, є одночасна наявність трьох умов: 1) їх існування на час розгляду справи; 2) ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; 3) істотність даних обставин для розгляду справи, тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (ч. 4, 5 ст. 423 ЦПК України).
Аналізуючи наведене, необхідно дійти висновку, що під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17).
Схожі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 01 березня 2024 року у справі № 334/6285/23, від 17 березня 2025 року у справі № 463/155/20 та інших.
Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов'язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17).
Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі
№ 154/3029/14-ц зазначено, що «нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку».
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, можливий у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження лише у разі необхідності виправлення суттєвих помилок правосуддя, коли така процедура застосовується у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Принцип юридичної визначеності передбачає повагу до остаточності судових рішень та полягає у тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі.
Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України»).
Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 541/2460/16-ц.
Звертаючись до суду з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, позивач ОСОБА_1 посилається на те, що суд невірно визначив відповідача, яким є Височанська селищна рада, оскільки Височанська селищна рада не має права розпоряджачись майном Височанської територіальної громади Харківської області.
Водночас, суд вважає, що наведені заявником обставини не є нововивявленими обставинами в розумінні ст. 423 ЦПК України.
Обставини, на які посилається позивач як на нововиявлені зводяться до його незгоди з прийнятим рішенням суду і не підпадають під вимоги ст. 432 ЦПК України, яка передбачає вичерпний перелік підстав перегляду рішення або ухвали суду, що набрали законної сили.
Відповідно до ст. 429 ЦПК України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі. В разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
За таких обставин, суд висновує про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Харківського районного суду Харківської області від 15 квітня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до спеціаліста 1 категорії (землевпорядника) ОСОБА_2 , голови Височанської селищної ради Мороза О.В. про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірною бездіяльністю та діями посадових осіб органу місцевого самоврядування.
Керуючись ст. 260,424,429 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Харківського районного суду Харківської області від 15 квітня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до спеціаліста 1 категорії (землевпорядника) Височанської селищної ради Ширяєва Володимира Володимировича, голови Височанської селищної ради Мороза Олександра Васильовича про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірною бездіяльністю та діями посадових осіб органу місцевого самоврядування, та залишити рішення Харківського районного суду Харківської області від 15 квітня 2025 року в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя І.В. Березовська