13.05.26
Справа №635/1810/21
Провадження № 1-кп/635/331/2026
13 травня 2026 року
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
захисника - ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 152, ч.1 ст. 186 КК України,
В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 152, ч.1 ст. 186 КК України.
01 травня 2026 до суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_3 , в якому прокурор просила оголосити обвинуваченого ОСОБА_5 у міжнародний розшук, обрати йому запобіжний захід у вигляді триманні під вартою; залучити перекладача у даному кримінальному провадженні для здійснення подальшого письмового перекладу (у тому числі в перекладі на одну з робочих мов Інтерполу, зокрема англійську) ухвали Харківського районного суду Харківської області про оголошення обвинуваченого у міжнародний розшук та обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; призначити грошовий розмір процесуальних витрат, які повинні бути компенсовані перекладачу для здійснення перекладу ухвали про оголошення обвинуваченого у міжнародних розшук та обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; виконання ухвали в частині здійснення компенсації оплати за переклад перекладачу доручити Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Харківській області.
Клопотання мотивовано тим, що обвинувачений ОСОБА_5 ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 10 березня 2025 року був оголошений у розшук, судове провадження у вказаному кримінальному провадженні зупинено. Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 07 січня 2026 року надано дозвіл на затримання обвинуваченого з метою його приводу в судове засідання для розгляду клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні нетяжких злочинів. За вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 152 КК України, у разі визнання особи винною, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років. Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що останній за місцем реєстрації не проживає та переховується від суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності виїхав за межі України. Згідно інформації Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, ОСОБА_5 24 квітня 2024 року перетнув державний кордон України в пункті пропуску «Мостинська» та до теперішнього часу до України не повернувся, що свідчить про наявність підстав для оголошення обвинуваченого у міжнародний розшук.
Прокурор також вважає, що існують ризики, передбачені п.1, п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховування від суду, незаконний вплив на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Так як ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні нетяжких кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, передбачених п.1, п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, є підстави вважати, що менш суворі заходи не зможуть забезпечити запобігання зазначеним ризикам. Обвинувачений не відноситься до категорії осіб, стосовно яких згідно ч.2 ст.183 КПК України не може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та за станом здоров'я перешкод для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою не встановлено.
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання, просила задовольнити заявлені вимоги.
Захисник обвинуваченого за призначенням заперечував проти клопотання прокурора, вважав його необґрунтованим.
Суд, заслухавши сторони кримінального провадження, перевіривши матеріали клопотання, матеріали судової справи, дійшов наступних висновків.
В провадженні Харківського районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 152, ч.1 ст. 186 КК України.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 11 березня 2021 року вказане кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 10 березня 2025 року оголошено розшук ОСОБА_5 , кримінальне провадження зупинено до розшуку ОСОБА_5 .
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 07 січня 2026 року відновлено провадження у справі.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 07 січня 2026 року надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 152, ч.1 ст. 186 КК України, з метою його приводу до Харківського районного суду Харківської області для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Судове провадження по кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 152, ч.1 ст. 186 КК України, зупинено до розшуку обвинуваченого.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 07 травня 2026 року відновлено провадження у справі з метою розгляду клопотання прокурора про оголошення обвинуваченого у міжнародний розшук, обрання йому запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою.
Згідно інформації Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, 24 квітня 2024 року ОСОБА_5 перетнув державний кордон України в пункті пропуску «Мостинська» та до теперішнього часу до України не повернувся.
Отже було встановлено, що ОСОБА_5 на даний час перебуває за межами України, тому місцезнаходження останнього встановити не виявляється можливим.
Згідно статті 281 КПК України, на стадії розгляду обвинувального акту в суді, оголошення особи у розшук здійснюється лише судом.
Положеннями частини 1 статті 335 КПК України передбачено, що у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.
Вимогами чинного кримінального процесуального законодавства порядок оголошення обвинуваченої особи в міжнародний розшук у разі отримання обґрунтованої інформації про перетин такою особою держаного кордону України чітко не врегульований.
Згідно частини 6 статті 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Належною процедурою стосовно обвинуваченого, який перебуває за кордоном, є його притягнення до кримінальної відповідальності заочно або шляхом екстрадиції в Україну. Для ефективності судового розгляду у будь-якому разі необхідно ініціювати процедуру оголошення такої особи в міжнародний розшук.
Чинним КПК України не регламентовано поняття «міжнародний розшук» та не розкрито змісту зазначеного терміну. При цьому поняття «міжнародний розшук» використовується в цьому кодексі як обов'язкова підстава для здійснення спеціального досудового розслідування чи провадження(in absentia) (ч.5 ст.ст.139, 297-1, 297-4, 323 КПК України).
Разом з цим, суд вважає, що якщо чинний КПК України чітко не дає класифікацію видів розшуку, то в даному випадку слід звернутись до інших нормативно-правових актів.
Пунктом 1 розділу IV Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерпол, затвердженої Наказом МВС України, Офісу Генерального прокурора, НАБУ, СБУ, ДБР, МФУ, МЮУ №613/380/93/228/414/510/2801/5 від 17 серпня 2020 року, встановлено, що уповноважений підрозділ запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну.
Публікація Червоного оповіщення запитується за таких умов: вчинене особою діяння кваліфіковано як злочин відповідно до Кримінального кодексу України; особу в установленому законодавством порядку оголошено в розшук правоохоронними органами України: для притягнення до кримінальної відповідальності за злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк не менше двох років; для виконання вироку, яким особу засуджено до позбавлення волі на термін щонайменше шість місяців, або якщо невідбута особою частина покарання становить не менше шести місяців.
Для запиту публікації Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення правоохоронний орган України надсилає уповноваженому підрозділу формуляр для запиту публікації Червоного оповіщення, а також таку відповідну інформацію та документи, до яких також відносяться завірені копії ухвали суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та ухвали про оголошення розшуку особи (у тому числі в перекладі на одну з робочих мов Інтерполу) на стадії судового розгляду.
При цьому, однією із цілей міжнародного співробітництва правоохоронних органів України з органами Інтерполу, НЦБ іноземних держав, компетентними органами іноземних держав та міжнародними установами з використанням інформаційної системи Інтерполу є, відповідно до вищезгаданої Інструкції, установлення місцезнаходження осіб, які розшукуються, з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції).
Очевидним є те, що встановлення місця перебування обвинуваченого та доставлення його до суду є необхідною умовою для успішного закінчення судового провадження. З цією метою відповідними суб'єктами здійснюється розшук особи, яка ухиляється від суду.
Розшук може відбуватися на території України, бути міждержавним та/або міжнародним. Метою для усіх видів розшуку є отримання інформації про місцезнаходження розшукуваної особи та подальшого доставлення її до суду, правоохоронного органу.
З урахуванням вищевикладених вимог законодавства, суд дійшов висновку, що оголошення особи в міжнародний розшук на стадії судового розгляду кримінального провадження, тобто за умови перебування такої особи в процесуальному статусі обвинуваченого, можливе лише за ухвалою суду, який здійснює розгляд такого провадження.
Ухвалення судом такого процесуального рішення в межах кримінального провадження є лише першим етапом для оголошення особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення в розшук, в подальшому, на підставі такого рішення та шляхом збору інших, передбачених законом документів, готується запит публікації Червоного оповіщення до Генерального секретаріату Інтерполу, що фактично і є моментом оголошення особи в міжнародний розшук, оскільки саме за допомогою використання інформаційної системи Інтерполу забезпечується можливість встановлення місцезнаходження осіб на території країн-учасниць Інтерполу.
За таких обставин, ухвала суду про оголошення особи в міжнародний розшук є умовою, за якою правоохоронні органи України можуть ефективно використовувати інформаційну систему Інтерполу задля виконання завдань кримінального провадження, зокрема, встановлення місцезнаходження осіб, які переховуються від правосуддя у разі, коли всі можливості внутрішньодержавного розшуку вичерпані.
Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 152 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 186 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до чотирьох років; обвинувачений ОСОБА_5 неодноразово у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку викликався у судові засідання, до суду систематично не з'являвся, причини неявки суду не повідомляв; за адресою місця проживання не мешкає, його фактичне місцезнаходження суду не відоме, оголошений у розшук, перетнув державний кордон без дозволу суду та на час розгляду даного клопотання його місцезнаходження не встановлено, що у сукупності свідчить про наявність реального ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 ст. 177 КПК України - переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Враховуючи наведені правові норми, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_5 , переховується від суду, залишив територію держави Україна та на теперішній час його точне місцезнаходження невідоме, суд вважає за необхідне оголосити його у міжнародний розшук відповідно до статті 335 КПК України.
Крім того, згідно частин 1, 2 статті 331 КПК України під час судового розгляду, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Статтею 575 КПК України передбачено, що видача особи в Україну може бути запитана лише на підставі ухвали суду про тримання особи під вартою, якщо така видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності.
Згідно частини 6 статті 193 КПК України, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження, суд за участю обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Верховний Суд у своїй постанові від 14 лютого 2022 року у справі 991/3440/20 вказує, що рішення слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу, прийняте в порядку частини 6 статті 193 КПК України, за своїм правовими наслідками підпадає під поняття «постанова про утримання під вартою» в розумінні статті 25 Європейської конвенції про видачу правопорушників.
За загальним правилом розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора обвинуваченого, його захисника, що відповідає зазначеним вимогам Конвенції та іншим міжнародно-правовим актам.
При вирішенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу, суд враховує, що стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 152, частиною 1 статті 186 КК України, існування ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Окремо суд звертає увагу, що у даному випадку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності обвинуваченого, хоча й не призводить до негайного взяття особи під варту, однак виступає правовою підставою для затримання і доставки цієї особи до місця кримінального провадження.
Відповідно до частини 4 статті 197 КПК України у разі постановлення судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Згідно абзацу 2 частини 4 статті 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Враховуючи існування ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а також, те, що на теперішній час обвинувачений ОСОБА_5 перебуває за кордоном, оголошений у міжнародний розшук, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку частини 6 статті 193 КПК України стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 .
Щодо вимоги прокурора про залучення перекладача у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 для здійснення подальшого письмового перекладу ухвали Харківського районного суду Харківської області про оголошення обвинуваченого у міжнародний розшук та обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що клопотання про залучення перекладача подано з метою здійснення перекладу ухвали суду про оголошення міжнародного розшуку та обрання запобіжного заходу для подальшого направлення відповідних матеріалів каналами Інтерпол.
Згідно статті 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 3, статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах змагальності сторін, суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, забезпечує лише судовий розгляд та не перебирає на себе функції сторін.
Згідно статті 26 КПК України суд вирішує лише ті питання, що віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Статтею 68 КПК України, передбачено, що у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).
Разом з тим, переклад судового рішення з метою його подальшого направлення до Інтерпол не є процесуальною дією, спрямованою на забезпечення прав учасників кримінального провадження, та не відноситься до функцій суду.
Відповідно до положень розділу ІХ КПК(міжнародне співробітництво під час кримінального провадження), а також відомчих нормативних актів, взаємодія з Інтерпол здійснюється уповноваженими правоохоронними органами через Національне центральне бюро Інтерполу в Україні.
Таким чином, обов'язок щодо підготовки, оформлення та перекладу матеріалів для міжнародного розшуку особи покладається на сторону обвинувачення (слідчого, прокурора).
Враховуючи викладене, підстави для залучення перекладача судом, визначення розміру процесуальних витрат та здійснення компенсації оплати послуг перекладача Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Харківській області відсутні.
Керуючись ч. 2 ст. 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про оголошення обвинуваченого ОСОБА_5 в міжнародний розшук та обрання відносного нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Оголосити у міжнародний розшук ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Пісочин Харківського району Харківської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
Виконання ухвали суду щодо організації міжнародного розшуку ОСОБА_5 із залученням каналів міжнародного поліцейського співробітництва та його затримання доручити відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 Головного управління національної поліції в Харківській області.
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 .
В порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрати стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Роз'яснити, що після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження суд, за участю обвинуваченого, розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Про факт затримання обвинуваченого ОСОБА_5 негайно повідомити Харківську окружну прокуратуру Харківської області та Харківський районний суд Харківської області.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 152, ч.1 ст. 186 КК України - зупинити до розшуку ОСОБА_5 .
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений та проголошений 15 травня 2026 року.
Суддя ОСОБА_1