Справа № 638/10452/26
Провадження № 1-кс/638/1211/26
14 травня 2026 року Шевченківського районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання слідчого СВ Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, по кримінальному провадженню №12026221200000989 від 11.05.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дубно Дубенського району Рівненської області, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, який проходить військову службу на посаді командира роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 у званні лейтенанта, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 . раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.345 КК України, -
До Шевченківського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СВ Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, по кримінальному провадженню №12026221200000989 від 11.05.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні СВ Харківського районного управління поліції № 3 ГУ Національної поліції в Харківській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221200000989 від 11 травня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України
Лейтенант ОСОБА_5 , на підставі Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 призваний 24.03.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 у Збройні Сили України та командира військової частини НОМЕР_1 № 321 від 07.11.2025 зарахований до складу військової частини НОМЕР_1 на посаду командира роти радіоелектронної боротьби.
Згідно з положеннями ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби 3С України, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту ЗС України та Військової присяги ОСОБА_5 , як військовослужбовець, зобов?язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, знати та виконувати свої обов?язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, дорожити бойовою славою своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця.
Положеннями ст. ст. 20-22 Статуту внутрішньої служби ЗС України передбачено, що військовослужбовці під час виконання службових обов?язків мають право носити, зберігати та застосовувати зброю в порядку, встановленому законодавством. Застосування зброї допускається, якщо інші заходи виявилися неефективними або якщо застосування інших заходів є неможливим. Також, застосуванню зброї, повинно передувати попередження про намір застосовувати зброю і постріл угору.
Військовослужбовці мають право застосовувати зброю: для захисту свого здоров?я і життя, а також здоров?я і життя інших військовослужбовців і цивільних осіб від нападу, якщо іншими способами і засобами захистити їх у даній ситуації не можливо; для затримання особи, яку застали при вчиненні тяжкого злочину та яка намагається втекти або яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти; для затримання озброєної особи, яка загрожує застосуванням зброї та інших засобів, що становить загрозу для життя і здоров?я військовослужбовця чи інших осіб; для відбиття нападу на об?єкти, що охороняються військовослужбовцями; для звільнення цих об?єктів у разі захоплення; у разі спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, якщо іншими способами і засобами неможливо припинити цю спробу.
У разі застосування і використання зброї військовослужбовець зобов?язаний вжити всіх заходів для того, щоб не було завдано шкоди стороннім особам.
Незважаючи на викладене, 11.05.2026 ОСОБА_5 , не виконуючи обов?язки військової служби, вчинив умисне кримінальне правопорушення - злочин проти авторитету органу державної влади за наступних обставин:
Так, відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» до правоохоронних органів відносяться органи прокуратури, Національної поліції, Служби безпеки Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначених Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених Законом.
Згідно з п. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» (далі Закон) поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Тобто ОСОБА_6 є поліцейським.
Згідно п. 2 ст. 18 Закону поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій, зобов?язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
У відповідності до ст. 23 Закону поліцейський здійснює: превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних і адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров?ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального чи адміністративного правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності; розшукує осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, ухиляються від виконання кримінального покарання, пропали безвісти, та інших осіб у випадках, визначених законом; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення; вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях.
Поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначених Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених Законом.
Так, 11.05.2026 о 01 год. 38 хв. до чергової частини Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення, зареєстроване в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» за № 17322, про те, що невстановлена особа чинить опір представникам влади та погрожує працівникам правоохоронного органу у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків.
У подальшому встановлено, що 11.05.2026 приблизно о 01 год. 30 хв. інспектор взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Харківській області молодший лейтенант поліції ОСОБА_6 , перебуваючи у складі екіпажу «ПП-1152», виконуючи свої службові обов'язки, у форменому одязі та з табельною вогнепальною зброєю, після завершення відпрацювання попереднього виклику повертався до службового автомобіля поблизу буд. 64 по просп. Перемоги у м. Харкові.
У цей час працівники поліції помітили невідомого чоловіка, який пересувався на електросамокаті, поводився зухвало та мав явні ознаки алкогольного сп'яніння. Помітивши працівників поліції, останній зупинився та почав наближатися до них. У зв'язку з порушенням комендантської години працівники поліції підійшли до вказаної особи з метою перевірки документів відповідно до ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію».
Пізніше встановлено, що вказаною особою є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець військової служби, командир роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 .
Так, ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до працівників поліції у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків, раптово дістав із нагрудної сумки чорного кольору предмет, зовні схожий на пістолет Макарова, який почав демонструвати працівникам поліції, тримаючи його в руках та розмахуючи у їхній бік.
Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_5 висловлював на адресу працівників поліції та їх близьких родичів погрози застосування насильства та вбивством, при цьому виражався грубою нецензурною лайкою, чим погрожував працівникам правоохоронного органу у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків.
У зв'язку з чим лейтенанту ОСОБА_5 було вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України, тобто погроза вбивством, насильством щодо працівника правоохоронного органу, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.
Таким чином, для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у обранні запобіжного заходу у вигляді особистої поруки відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Така потреба обумовлена наявністю в ході досудового розслідування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України:
1. п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органу досудового розслідування або суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_5 є військовослужбовцем, місцезнаходження військової частини в якій він проходить військову службу в будь-який час може змінити місце дислокації в іншу область враховуючи проведення бойових дій на території України, що створить умови для його переховування від органу досудового розслідування та суду в інших областях України. Ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування обумовлений також тяжкістю покарання за кримінальне правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_5 - виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілих, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що ОСОБА_5 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, може самостійно або заручившись підтримкою інших осіб, своїх співслужбовців здійснити вплив на потерпілих, судових експертів (анкетні дані, місця проживання та роботи, яких відомі підозрюваному), як благаючі або умовляючи їх, так і маючи безперешкодний доступ до вогнепальної зброї за допомогою якої може погрожувати потерпілим, судовим експертам щоб вони відмовились від своїх показань, які вони надали на досудовому розслідуванні та в подальшому будуть надавати при судовому розгляді з метою уникнути покарання за вчинений злочин.
3. п. 4 ч.1 ст. 177 КПК України перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується тим, що ОСОБА_5 , з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом. Зокрема, достовірність перевірки підстав неявки до органу досудового розслідування або суду вимагатимуть від сторони обвинувачення певного часу, що в свою чергу призведе до необґрунтованого затягування строків досудового розслідування та створить можливості для ОСОБА_5 , незаконно впливати на потерплих та судових експертів у цьому ж кримінальному провадженні.
До СВ Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області, надійшли письмові звернення тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_7 , в якій зазначено, що наразі командира роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 лейтенант ОСОБА_5 продовжує проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , сумлінно виконує покладені на нього за посадою обов'язки, користується відповідним авторитетом та повагою серед підлеглого особового складу роти розвідувальних безпілотних авіаційних комплексів спеціального призначення батальйону безпілотних систем. За час проходження військової служби неодноразово залучався до виконання бойових завдань у складі батальйонної тактичної групи з забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії проти України під час дії воєнного стану на території Донецької, Луганської та Харківських областей. За час проходження військової служби лейтенант ОСОБА_5 за проявлену мужність, відвагу та самовідданість при захисті державних інтересів, високу бойову готовність нагороджений державними нагородами України, відомчими нагородами Національної гвардії України. Також, після скоєння дорожньо-транспортної пригоди, лейтенантом ОСОБА_5 не допущено порушень військової дисципліни чи скоєння іншого негідного вчинку, що свідчить про наявну особисту відповідальність та дисциплінованість вказаного військовослужбовця. Крім того, підозрюваний не має на меті жодним чином ухилятися від дізнання, слідства або суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, ним відшкодовано в повному обсязі заподіяну шкоду. З урахуванням викладеного, з метою подальшої можливості залучення лейтенанта ОСОБА_5 до виконання бойових завдань та забезпечення високого рівня їх виконання, недопущення зниження морально-психологічного стану в очолюваному лейтенантом ОСОБА_5 підрозділі та серед військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які разом з останнім сумлінно виконують бойові завдання з захисту державних інтересів, полковник ОСОБА_7 просить передати лейтенанта ОСОБА_5 під його особисту поруку.
На виконання вимог ч. 1 ст. 178 КПК України, органом досудового розслідування встановлено та враховано при зверненні до слідчого судді наступні обставини:
- наявність позитивної характеристики та проходження служби на керівній посаді у військовій частині НОМЕР_1 ОСОБА_5 ;
- неодноразове нагородження ОСОБА_5 державними нагородами за виконання обов'язків військової служби;
- виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю у бойових діях.
З огляду на викладене, що органом досудового розслідування доведено та підтверджено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що підозрюваний ОСОБА_5 має можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином тому, що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання, а також беручи до уваги вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, що призвело до смерті однієї особи та спричинення тілесних ушкоджень середньої тяжкості; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, його вік, стан здоров'я, майновий стан та інші обставини, приймаючи до уваги позитивні характеристики ОСОБА_5 , для запобігання вказаним ризикам об'єктивно необхідним є обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.
В судовому засіданні прокурор, слідчий та підозрюваний підтримали клопотання та просили задовольнити.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали, що додані до клопотання, дійшов наступного.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед іншого - вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зав'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Виключною метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що узгоджується з положеннями Європейської конвенцією з прав людини.
Обґрунтованість підозри, оголошеної ОСОБА_5 в інкримінованому кримінальному правопорушенні, передбаченого ч.1 ст.345 КК України підтверджується зібраними у провадженні матеріалами досудового розслідування, а саме: протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілого, протоколами допитів свідків.
При цьому, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від слідства або незаконно впливати на інших учасників провадження, слідчий суддя бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Позитивна відповідь свідчить про реально існуючий ризик неправомірної поведінки підозрюваного.
11.05.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.345 КК України.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, слідчий суддя бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що ОСОБА_5 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні нетяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 3 років, раніше не судимий, проходить військову службу на посаді командира роти радіоелектронної боротьби ВЧ НОМЕР_1 , розлучений, дітей не має, не є особою з інвалідністю, має вищу освіту.
Також, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на потерпілих та експертів існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Показання потерпілих у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_5 , як підозрюваного, а відтак наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю впливати на експертів та потерпілих у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.1,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих, експертів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Наявність ризиків, передбачених п. 2,5 ч. 1 ст. 177 КПК України у клопотанні жодним чином не обгрунтовано, а тому наявність таких суд вважає недоведеною.
Суд, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає, що заявлений слідчим вид запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту відповідає характеру та тяжкості інкримінованого діяння, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченому, а відтак клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу підлягає задоволенню.
Слідчий суддя враховує, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
Згідно ч. 1, 2 ст. 180 КПК України, особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.
Особиста порука основана на довірі до поручителя з боку суду, яка, в свою чергу, ґрунтується на особливих моральних якостях поручителя, його авторитеті, зокрема, для підозрюваного, що робить можливим для поручителя забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та у разі потреби - доставку його до органу розслідування чи в суд на першу вимогу.
Оцінюючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, суд бере до уваги особистість поручителя, який має високий моральний та соціальний авторитет у суспільстві, займає посаду тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 .
Поручитель в повному обсязі ознайомлений із суттю підозри, висунутої ОСОБА_5 , а також усвідомлює міру своєї передбаченої законом відповідальності у разі невиконання ним процесуальних обов'язків. Зазначені обставини дають суду обґрунтовані підстави визнати його такими, що беззаперечно заслуговують на довіру в розумінні статті 180 КПК України.
Суд приходить до висновку, що поручитель, зважаючи на його авторитет та характер стосунків із підозрюваним, здатний здійснювати належний контроль за його поведінкою та має достатній вплив для забезпечення його належної процесуальної дисципліни.
Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки є достатнім стримуючим фактором, для запобігання ризиків визначених статтею 177 КПК України.
Також, обираючи відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистої поруки, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст.177,178,180,194,196,309,372,395 КПК України, слідчий суддя, -
постановив :
Клопотання слідчого СВ Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, по кримінальному провадженню №12026221200000989 від 11.05.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ., запобіжний захід у виді особистої поруки.
Призначити поручителем тимчасово виконуючого обов'язків командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_7 .
Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи (служби);
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
4) утримуватись від спілкування з судовими експертами Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса».
5) щоденно прибувати до визначеного командуванням військової частини особи, з метою контролю за поведінкою військовослужбовця.
Строк дії обов'язків покладених судом визначити до 12.07.2026 року включно.
Відібрати у тимчасово виконуючого обов'язків командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_7 письмове зобов'язання про те, що він поручається за виконання підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 КПК України і зобов'язується за необхідності доставити його до суду на першу про те вимогу.
Зобов'язати поручителя - тимчасово виконуючого обов'язків командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_7 забезпечувати виконання підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладених на нього обов'язків.
Роз'яснити поручителю право відмовитись від виконання взятих на себе зобов'язань до виявлення підстав, які тягнуть за собою відповідальність. У такому разі він забезпечує явку підозрюваного, обвинуваченого до органу досудового розслідування чи суду для вирішення питання про зміну його запобіжного заходу на інший.
Роз'яснити поручителю, що у разі невиконання взятих на себе зобов'язань на нього накладається грошове стягнення в розмірі:
- у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років, - від п'яти до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням зобов'язань про особисту поруку покласти на слідчого СВ Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1