Справа № 638/6765/26
Провадження № 3/638/1761/26
Іменем України
14 травня 2026 року м. Харків
Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Тимченко А.М., розглянувши справу про адміністративні правопорушення, яка надійшли від Ізюмського районного управління поліції ГУ НП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,за ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ВстановиВ:
01.04.2026 до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла справа про адміністративне правопорушення за протоколом, складеним відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
За змістом вказаного протоколу, 16.03.2026 о 14 годині 16 хв. у м.Ізюм, дорлга Київ-Харків - Довжанський, 632 км, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом CHEVROLET AVEO н.з. НОМЕР_2 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортним засобом згідно із постановою ДВС від 03.04.2024 року ВП 71899861, чим порушив вимоги ч. 10 ст. 15 ЗУ 2Проо дорожній рух». Право керування передано ОСОБА_3 , чим порушив вимоги п. 2.1а ПДР України - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом, відповідальність за що передбачена ч. 3 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно положень ст.268КУпАП інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП не відноситься до правопорушення, по якому присутність у судовому засіданні особи є обов'язковою.
Приймаючи до уваги наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, слід виходити з такого.
Статтею 15 ЗУ «Про державний рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частиною 3 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Пунктом 2 ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, виконавець виносить постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Статтею 28 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
В матеріалах справи наявна лише копія постанови державного виконавця, відсутні будь-які докази її надсилання божнику (супровідні листи, реєстри поштових відправлень, рекомендовані повідомлення з відміткою про вручення), тобто відсутні докази про те, що ОСОБА_1 достовірно знав про встановлення тимчасового обмеження у праві керування та свідомо порушив його.
Крім того, суд бере до уваги, що обмеження у праві керування транспортними засобами як виконавча дія має своїм призначенням спонукання боржників із сплати аліментів, які здатні утримувати належні ним транспортні засоби, що використовуються ними для власних потреб, до недопущення та (або) погашення заборгованості.
Відповідно до письмових пояснень, наданих ОСОБА_1 16.03.2026, останній не знав про обмеження його у праві керування транспортними засобами на підставі винесеної постанови Державного виконавця. Інформація щодо обмежена не надходила ані поштою за адресою його реєстрації, ані у застосунку «Дія». Про наявність обмеження у праві керування дізнався від працівників поліції 16.02.2026.
Згідно з вимогами діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ч.3 ст.126КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі. Наявність у справі лише протоколу про адміністративне правопорушення та копії постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом, яка не засвідченої належним чином є недостатнім для доведення наявності в діях особи, щодо якої складено даний протокол, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП.
З урахуванням викладеного, суд позбавлений можливості надати оцінку в частині доведеності чи недоведеності обставин, під час якого необхідно всебічно, повно, і об'єктивно з'ясувати всі обставини, що мають значення для прийняття правильного рішення, адже ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
У той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй у провину. Тобто, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься і в статті 62 Конституції України.
Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали не містять відомостей, які би вказували на наявність умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 126 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувачення, нехтуючи статусом незалежного органу правосуддя, що призведе до порушенняст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Враховуючи викладене, суд вважає що належних і допустимих доказів, яких вимагає закон для підтвердження факту, а отже і висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що поставлене йому у вину, матеріали справи не містять.
За таких обставин, опираючись на принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вважається невинною доти, поки інше не буде доведено в установленому законом порядку, вбачається, що відповідно до ч.1 ст.247КУпАП провадження по даній справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 126, 283, 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.126 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 діб з дня її винесення.
Суддя А.М.Тимченко