Справа № 405/7906/25
провадження № 1-кс/405/1371/26
29.04.2026 м. Кропивницький
Слідчий суддя Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 05.12.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025120000000773, про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Єйськ, російської федерації, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України, -
встановив:
до Подільського районного суду м. Кропивницького від старшого слідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у виді застави підозрюваному ОСОБА_4 .
Клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим мотивовано тим, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України; існування ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість їх запобігання в разі не застосування цього запобіжного заходу.
В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно ОСОБА_4 за обставин, які викладені в клопотанні.
Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування до йог підзахисного запобіжного заходу у виді застави за таких підстав: дане кримінальне провадження є виділеним; обвинувальний акт у кримінальному провадженні, з якого виділено це кримінальне провадження, перебуває на розгляду у судді Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_7 , і у цьому /основному/ кримінальному провадженні до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 242 тис. грн.; на даний час у його підзахисного відсутні кошти для внесення застави у визначеному слідчим та прокурором розмірі; за наведених обставин захисник просить застосувати до ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Підозрюваний підтримав позицію захисника та додав, що він розлучений, не має утриманців, на обліках не перебуває, відсутній дохід, оскільки більше місяця не отримує грошове забезпечення.
Вивчивши клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді застави до ОСОБА_4 , дослідивши матеріали, якими стороною обвинувачення обґрунтовано клопотання, заслухавши доводи прокурора, думку підозрюваного та його захисника, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про які внесені 05.12.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025120000000773 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України.
22.04.2026 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України, відповідно до якої відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 275 від 20.09.2024 старший солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_8 прибув для проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 та зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 276 від 21.09.2024 старший солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_8 справи та посаду водія взводу зберігання та транспортування технічної батареї протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_1 прийняв та приступив до виконання обов'язків за посадою.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 292 від 07.10.2024 молодший сержант ОСОБА_8 справи та посаду командира відділення взводу зберігання та транспортування технічної батареї протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_1 прийняв та приступив до виконання обов'язків за посадою.
Будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 повинен у своїй повсякденній діяльності дотримуватися вимог статей 11, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, згідно з якими військовослужбовці зобов'язані, зокрема, свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрими, ініціативними, дисциплінованими; беззастережно виконувати накази командирів (начальників); знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; бути зразком високої культури, скромності і витримки, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців; берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.
Крім того, відповідно до статей 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця дотримуватися Конституції та Законів України, зміцнювати військове товариство, виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливим і додержуватися військового етикету, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 78 від 19.03.2025 на підставі наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 10.01.2025 № 38-РС встановлено надати ОСОБА_8 3 (три) дні для здачі справ та посад яку обіймають.
Водночас, не пізніше березня 2025 року (точного часу та дати в ході досудового розслідування не встановлено) у ОСОБА_4 , який усвідомлював, що положеннями Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено можливість звільнення військовослужбовців з військової служби, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації у період дії правового режиму воєнного стану лише у разі настання певних обставин, у тому числі, за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, був належно обізнаний із порядком проходження військово - лікарської комісії, та порядком видачі необхідних медичних документів, а також те, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби, виник злочинний умисел на пособництво в ухиленні військовослужбовців від військової служби шляхом іншого обману за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 не пізніше березня 2025 року (точного часу та дати в ході досудового розслідування не встановлено) познайомився із військовослужбовцем ОСОБА_8 , та під час особистої зустрічі домовився з військовослужбовцем ОСОБА_8 та особами, які допоможуть реалізувати його план, у тому числі ОСОБА_9 , уникнути подальшого проходження ОСОБА_8 військової служби шляхом виготовлення необхідного пакету медичних документів щодо наявності у нього неіснуючої хвороби, що в подальшому буде підставою для звільнення зі служби у Збройних силах України та зняття з військового обліку.
Для отримання статусу непридатного до проходження військової служби та з метою подальшого виключення з військового обліку Збройних Сил України ОСОБА_8 мав вчинити ряд дій направлених отримання довідок та висновків у лікувальних закладах міста Кропивницького у зв'язку з наявністю вигаданої хвороби, а саме:
- оформити виклики швидкої медичної допомоги, у зв'язку з удаваними симптомами сердечної хвороби, що б у свою чергу стало підставою до формування фіктивного діагнозу;
- після оформлення викликів швидкої медичної допомоги отримати від лікаря виписний епікриз щодо перебування ОСОБА_8 на стаціонарному лікуванні в ПП ПВФ «Ацинус» та інших медичних закладах м. Кропивницького для підтвердження наявності удаваного діагнозу;
- оформити виписний епікриз щодо перебування ОСОБА_8 на стаціонарному лікуванні в ПП ПВФ «Ацинус» для чергового підтвердження наявності удаваного діагнозу.
20.03.2025, точного часу на даний момент не встановлено, діючи по заздалегідь підготовленому плану ОСОБА_8 зателефонував на лінію 103 та викликав карету швидкої медичної допомоги до адреси свого проживання із скаргами на гіпертонічний криз та порушення ритму для госпіталізації до медичного закладу та лікування з метою подальшого надання фіктивного медичного висновку.
Водночас, діючи по заздалегідь визначеному плану ОСОБА_4 , не пізніше березня 2025 року (точного часу та дати в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи в м. Кропивницький, більш точного місця досудовим розслідуванням не встановлено, діючи умисно, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, усвідомлюючи, що ОСОБА_8 є військовослужбовцем та повинен виконувати обов'язки військової служби в умовах воєнного стану, надав вказівки генеральному директору лікувально-діагностичного центру ПП ПВФ «Ацинус» ОСОБА_9 помістити на стаціонарне лікування військовослужбовця ОСОБА_8 з метою проходження останнім стаціонарного лікування та отримання епікризів із неіснуючими діагнозами, що є підставою для ухилення військовослужбовця ОСОБА_8 від несення обов'язків військової служби, звільнення його з військової служби. В свою чергу ОСОБА_9 , виконуючи вказівки ОСОБА_4 , з метою ухилення військовослужбовця ОСОБА_8 від несення обов'язків військової служби надала своїм підлеглим працівникам лікувально-діагностичного центру ПП ПВФ «Ацинус» вказівки щодо поміщення на стаціонарне лікування військовослужбовця ОСОБА_8 з метою проходження останнім стаціонарного лікування та отримання епікризів із неіснуючими діагнозами, що є підставою для ухилення військовослужбовця ОСОБА_8 від несення обов'язків військової служби, звільнення його з військової служби.
Внаслідок зазначених неправомірних дій, спрямованих на ухилення військовослужбовця від несення обов'язків військової служби, 20.03.2025 військовослужбовець ОСОБА_8 , який повинен був виконувати обов'язки військової служби у військовій частині НОМЕР_1 в умовах воєнного стану, був поміщений на стаціонарне лікування до ПП ПВФ «Ацинус» за адресою: вул. Велика Перспективна, 65, м. Кропивницький, з метою ухилення від військової служби, отримання неіснуючих діагнозів, що стануть підставою для звільнення з військової служби за станом здоров'я. ОСОБА_8 перебував на стаціонарному лікуванні в ПП ПВФ «Ацинус», не виконуючи обов'язки військової служби, до 09.04.2025.
Крім того, діючи по заздалегідь визначеному плану ОСОБА_4 , не пізніше 10.04.2025 року (точного часу та дати в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи в м. Кропивницький, більш точного місця досудовим розслідуванням не встановлено, діючи умисно, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, усвідомлюючи, що ОСОБА_8 є військовослужбовцем та повинен виконувати обов'язки військової служби в умовах воєнного стану, надав вказівки генеральному директору лікувально-діагностичного центру ПП ПВФ «Ацинус» ОСОБА_9 помістити на стаціонарне лікування військовослужбовця ОСОБА_8 з метою проходження останнім стаціонарного лікування та отримання епікризів із неіснуючими діагнозами, що є підставою для ухилення військовослужбовця ОСОБА_8 від несення обов'язків військової служби, звільнення його з військової служби. В свою чергу ОСОБА_9 , виконуючи вказівки ОСОБА_4 , з метою ухилення військовослужбовця ОСОБА_8 від несення обов'язків військової служби надала своїм підлеглим працівникам лікувально-діагностичного центру ПП ПВФ «Ацинус» вказівки щодо поміщення на стаціонарне лікування військовослужбовця ОСОБА_8 з метою проходження останнім стаціонарного лікування та отримання епікризів із неіснуючими діагнозами, що є підставою для ухилення військовослужбовця ОСОБА_8 від несення обов'язків військової служби, звільнення його з військової служби.
Внаслідок зазначених неправомірних дій, спрямованих на ухилення військовослужбовця від несення обов'язків військової служби, 10.04.2025 військовослужбовець ОСОБА_8 , який повинен був виконувати обов'язки військової служби у військовій частині НОМЕР_1 в умовах воєнного стану, був повторно поміщений на стаціонарне лікування до ПП ПВФ «Ацинус» за адресою: вул. Велика Перспективна, 65, м. Кропивницький, з метою ухилення від військової служби, отримання неіснуючих діагнозів, що стануть підставою для звільнення з військової служби за станом здоров'я. ОСОБА_8 перебував на стаціонарному лікуванні в ПП ПВФ «Ацинус», не виконуючи обов'язки військової служби, до 29.04.2025.
Так, в ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_8 в ПП ПВФ «Ацинус», в якому він проходив стаціонарне лікування, було встановлено діагноз «гіпертонічна хвороба ІІІ ст., 3 ст., ризик 4», який згідно висновку судово - медичної експертизи від 28.11.2025 № 02-01/930 не підтверджується.
Таким чином, ОСОБА_4 , в період часу з березня по квітень 2025 року, більш точного часу встановити не представилось за можливе, перебуваючи в ПП ПВФ «Ацинус» за адресою: вул. Велика Перспективна, буд. 65, м. Кропивницький, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи положення законодавства які регламентують порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби військовослужбовцями, усвідомлюючи, що ОСОБА_8 є військовослужбовцем та повинен виконувати обов'язки військової служби в умовах воєнного стану, сприяв в ухиленні військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 від несення обов'язків військової служби шляхом вчинення дій, а саме наданням вказівок генеральному директору лікувально-діагностичного центру ПП ПВФ «Ацинус» ОСОБА_9 , спрямованих на госпіталізацію військовослужбовця ОСОБА_8 , доставлення останнього до ПП ПВФ «Ацинус», поміщення на стаціонарне лікування у вказаний медичний заклад з подальшим виготовленням фіктивної медичної документації, яка б стала підставою для звільнення з військової служби ОСОБА_8 за станом здоров'я, чим вчинив пособництво в ухиленні ОСОБА_8 від військової служби шляхом іншого обману, вчиненого в умовах воєнного стану.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Так, діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», no. 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).
Рішенням ЄСПЛ у справі "Кавала проти Туреччини" (заява №28749/18) встановлено відсутність потреби, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред'явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.
Разом із тим, "обґрунтованість" підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у п. 1 (с) ст. 5. Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано "розумним", залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої п. 1 (с) ст. 5. Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину.
Обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).
Термін "обґрунтованість" також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об'єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень.
Надані стороною обвинувачення докази, а саме: протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 07.05.2025, від 23.05.2025, від 04.06.2025, протокол огляду, ідентифікації (помічення) та вручення грошових коштів від 18.05.2025, від 30.05.2025, від 03.06.2025, протокол про результати проведення НСрД - аудіо-, відео контроль особи відносно ОСОБА_4 від 30.05.2025, постанова прокурора від 05.12.2025 про виділення матеріалів досудового розслідування, протокол допиту свідка ОСОБА_11 , ОСОБА_12 від 09.01.2026, в своїй сукупності свідчать про обґрунтованість підозри про яку повідомлено ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України.
Постановою керівника Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 07.04.2026 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025120000000773 до 13.05.2026.
Вирішуючи питання про встановлення ризиків, які передбачені ч.1 ст.177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення, слідчим суддею наголошується, що при встановлення наявності/відсутності таких ризиків, слідчий суддя має виходити виключно з конкретної оцінки фактів, сукупність яких може доводити або спростовувати вірогідність вчинення підозрюваним протиправних дій. При цьому, оцінка до вчинення підозрюваним таких дій виходить із: суворості можливого покарання, особи підозрюваного, характеризуючих даних, та інших обставин, які в кожному випадку є індивідуальними та давали слідчому судді прийти до обґрунтованого переконання, що такі дії підозрюваним можуть бути вчиненні, і без застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як запобіжний захід, його неможливо уникнути, і така поведінка підозрюваного є потенційно можливою та прогнозованою.
Ризики, які наведені слідчим в клопотанні та підтримані прокурором у судовому засіданні, які передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає доведеними, за наступного:
-щодо ризику передбаченого п. 1 - кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 є тяжким кримінальним правопорушенням, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від п'яти до десяти років. Означене покарання в разі визнання ОСОБА_4 винуватим може бути призначене до реального відбування без можливості застосування правил ст. 75 КК України (пільгового інституту призначення покарання), що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для ОСОБА_4 переховуватися від суду.
Така позиція відповідає практиці ЄСПЛ. Зокрема в рішенні від 26.06.2001 у справі «Ilijkov v. Bulgaria» (§ 80, заява № 33977/96) суд зазначив, що суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений;
-щодо ризику передбаченого п. 3 - протоколи допиту свідків, разом з їх анкетними даними та місцем їх проживання, які дають викривальні свідчення відносно підозрюваного відкриті стороні захисту, оскільки додані до клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що створює передумови для можливої спроби поза процесуального впливу на свідків. Отже, загроза того, що підозрюваним може здійснити дії, спрямовані на вплив у поза процесуальний спосіб на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання суду достовірних показань щодо обставин можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення для уникнення останнім кримінальної відповідальності.
Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки чи потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, окрім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, але й на стадії судового провадження до моменту його безпосереднього допиту в суді.
Обґрунтування, які наведені слідчим та прокурором щодо наявності ризиків, які передбачені п.п. 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є не переконливими та не дають слідчому судді допустити потенційну можливість підозрюваним вчинити такі дії.
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Слідчим суддею також встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України, існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст.177 КПК України, однак в ході розгляду клопотання прокурором не доведено необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При вирішенні питання про запобіжний захід, який буде достатнім для запобігання встановленим ризикам, слідчим суддею також враховується: підозрюваний розлучений, не має утриманців, проходить військову службу у складі ЗСУ, характеризуючих відомостей та відомостей про стан здоров'я відносно підозрюваного учасниками не надано, тяжкість можливого покарання, існування встановлених ризиків та обгрунтованість підозри про яку повідомлено ОСОБА_4 .
Також слідчим суддею встановлено, що дане кримінальне провадження є виділеним з кримінального провадження №42025121550000055, обвинувальний акт у якому перебуває на розгляді у Подільському районному суді м. Кропивницького, де ОСОБА_4 має статус обвинуваченого і до нього застосовано запобіжний захід у виді застави. За наведеного, підстав для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави і у цьому кримінальному провадженні, слідчим суддею не встановлено, оскільки ризики, щодо вчинення ОСОБА_4 протиправної поведінки у формі ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, хоча і потенційно можливі, але не настільки вірогідні, щоб застосовувати такий запобіжний захід, як того просить сторона обвинувачення.
Слідчий суддя вважає, що саме запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання є співмірним із встановленими ризиками, відповідає особі підозрюваного та здатен забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Окрім обґрунтованості підозри та встановленого ризику, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч.1 ст.178 КПК України, зокрема: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення; вік підозрюваного, його майновий стан та сімейний стан, стан здоров'я, наявність на утриманні малолітньої доньки.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
В ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, слідчим суддею встановлено про доведеність прокурором покладення на підозрюваного ОСОБА_4 таких обов'язків:
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за кожною вимогою;
- не відлучатися з м. Кропивницький, Кіровоградської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , за винятком їх спільної участі в процесуальних, слідчих діях та в суді.
- здати на зберігання до відповідного територіального органу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
За наведених обставин, слідчий суддя вважає, що саме запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання є співмірним із встановленими ризиками, відповідає особі підозрюваного та здатен забезпечити його належну процесуальну поведінку, тому є передбачені законом підстави для часткового задоволення клопотання слідчого.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 131 - 132, 176-178, 182-183, 194, 196 - 197, 309, 369-372 КПК України, -
клопотання старшого слідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу виді застави до ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , строком з 29.04.2026 по 13.05.2026 включно наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за кожною вимогою;
- не відлучатися з м. Кропивницький, Кіровоградської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , за винятком їх спільної участі в процесуальних, слідчих діях та в суді.
- здати на зберігання до відповідного територіального органу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В іншій частині клопотання слідчого - відмовити.
Повідомити підозрюваному ОСОБА_4 під розпис покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ОСОБА_4 особистого зобов'язання покласти на старшого слідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 .
Вручити копію цієї ухвали прокурору, підозрюваному, захиснику негайно після її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_13