14.05.2026
Справа № 696/395/26
Провадження № 2/696/381/26
14 травня 2026 року м. Кам'янка
Кам'янський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої судді Ніколенко О.Є.,
при секретарі Старущенко Н.П.,
за участі:
представника відповідачів - адвоката Урсаленка О.М. (в режимі ВКЗ),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам'янка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-
Представник позивача Огнев'юк Я.В. звернувся до суду з позовом в інтересах Моторне (транспортне) страхове бюро України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Позовні вимоги мотивує тим, що 26.10.2024 відбулася дорожньо - транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «GEON CR 6 S», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «AUDI A5», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність транспортного засобу потерпілого була застрахована в ПАТ «СК «УСГ», а цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована за договором ОСЦПВ.
За вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.
МТСБУ відшкодувало шкоду, заподіяну в результаті ДТП в розмірі 124771,78 грн. Загальна сума витрат МТСБУ, пов'язаних з розглядом даної справи, включаючи додаткові витрати на залучення експерта в розмірі 1900 грн, становить 126671,78 грн. Таким чином, МТСБУ виконало покладений на нього обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини водія транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, що змусило позивача звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Кам'янського районного суду Черкаської області від 27.03.2026 року, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідачів адвокат Урсаленко О.М. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх недоведеність, оскільки позивачем до матеріалів справи не долучено постанову про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.124 КУпАП, а відтак вина останнього у завданні шкоди є недоведеною.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.
Доказування у цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 26.10.2024 о 16:20 год. в населеному пункті с-ще Олександрівка, по вул. Незалежності України, 64, відбулася дорожньо - транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «GEON CR 6 S», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «AUDI A5», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність транспортного засобу потерпілого була застрахована в ПАТ «СК «УСГ», що підтверджується полісом серії СА № 2860881 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
ОСОБА_1 на момент ДТП не виконав вимоги Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» та не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 14.6 Правил дорожнього руху України, що призвело до настання ДТП.
На момент вчинення правопорушення ОСОБА_1 виповнилося 15 років, а відтак протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 269544 від 28.10.2024, було складено на його батька, а саме на ОСОБА_2 за ч.3 ст.184 КУпАП.
У постанові Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 12.12.2024 встановлено, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, за що його батька ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.184 КУпАП. При цьому останній в судовому засіданні вину у вчиненому визнав у повному обсязі.
Вказане спростовує твердження представника відповідачів щодо недоведеності вини ОСОБА_1 у скоєнні ДТП та завданні шкоди.
27.11.2024 потерпілий, на виконання вимог ст. 33 Закону, звернувся до позивача із відповідною заявою про настання дорожньо-транспортної пригоди.
За результатами звернення представника потерпілого та розгляду його заяви, позивачем було відкрито регресну справу №111323.
За результатами Звіту №38 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «AUDI A5», д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП, складає 124771,78 грн..
Позивач виконуючи вимоги ст. 41 Закону, на підставі довідки № 1 від 04.09.2025 та Наказу №3.1/29038 від 02.10.2025 р. про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, прийняв рішення про відшкодування шкоди потерпілому в загальному розмірі 124771,78 грн.
Розрахунок та виплата страхового відшкодування проводилося на основі: звіту №38, наказу про відшкодування шкоди, відповідно до якого МСТБУ здійснило регламентну виплату.
Страхування - це правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов'язаних з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством (ст. 1 Закону України «Про страхування»).
Відповідно до ст. 980 Цивільного кодексу України, предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов'язаного з об'єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.
Згідно з ст. 999 ЦК України, Законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. З Закону).
Відповідно до ст. 5 Закону, Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до п.п. "а" п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів Фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах визначених Законом у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував цивільно-правову відповідальність. Право на отримання відшкодування від МТСБУ за рахунок коштів Фонду захисту потерпілих мають потерпілі в ДТП особи, відповідальність яких була застрахована на час ДТП.
Статтею 6 Закону визначено, що Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно ст.39.1 Закону, Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.
Відповідно до п.35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.
Згідно ч. 36.1 ст. 36 Закону передбачено, що страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Згідно зі ст. 1179 ЦК України, неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода: відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Обов'язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна достатнього для відшкодування шкоди.
Загальне правило про самостійну відповідальність неповнолітнього за завдану ним шкоду має виняток - обов'язок батьків (усиновлювачів) або піклувальника відшкодувати завдану шкоду в раз відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування, їхня відповідальність має додатковий (субсидіарний) характер. Субсидіарність даної відповідальності полягає в тому, ще основна вимога про відшкодування завданої шкоди пред'являється до неповнолітнього; додаткова вимога пред'являється до батьків (усиновлювачів) або піклувальника неповнолітнього, лише у раз відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Субсидіарна відповідальність за неповнолітнього покладається на обох батьків за принципом рівної дольової відповідальності незалежно від того, проживають вони разом чи окремо.
Обов'язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди (ч. 3 ст. 1179 ЦК України).
На підставі досліджених доказів суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідачів на його користь виплаченої суми страхового відшкодування у розмірі 124771,78 грн та витрат на послуги експерта у розмірі 1900 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.
За правилами ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору в розмірі 3328 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 256, 257, 261, 1166, 1179, 1194 ЦК України, ст.ст. 6, 12, 22, 28, 29, 33, 35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.12, 19, 81, 82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь «Моторного (транспортного) страхового бюро України» відшкодування шкоди в порядку регресу, пов'язаних з регламентною виплатою у розмірі 124771,78 грн. (сто двадцять чотири тисячі сімсот сімдесят одна гривня 78 коп.), а також вартість послуг експерта у розмірі 1900 (одна тисяча дев'ятсот гривень) грн., у разі відсутності у неповнолітнього ОСОБА_1 , майна, достатнього для відшкодування шкоди, стягнути в частці, якої не вистачає, або повністю з батька ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь «Моторного (транспортного) страхового бюро України» судовий збір у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім гривень) грн., у разі відсутності у неповнолітнього ОСОБА_1 , майна, достатнього для відшкодування шкоди, стягнути в частці, якої не вистачає, або повністю з батька ОСОБА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення складено 14 травня 2026 року.
Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, місцезнаходження: 02653, м. Київ, бульвар Русанівський, 8, код ЄДРПОУ 21647131.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя О.Є. Ніколенко