справа № 164/388/26
п/с 1-кп/164/166/2026
14 травня 2026 року. Селище Маневичі.
Маневицький районний суд Волинської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 , його захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в селище Маневичі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026035540000012 від 13 січня 2026 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с.Цміни Волинської області, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України,
До суду надійшов обвинувальний акт у вказаному провадженні, відповідно до якого досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 наказом начальника ДУ «Маневицька ВК (№42)» № 75/ОС-19 від 05 вересня 2019 року призначений на посаду молодшого інспектора-кінолога відділу охорони ДУ «Маневицька ВК (№42)». Згідно з положеннями ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» установи виконання покарань відносяться до правоохоронних органів.
Так, ОСОБА_5 будучи працівником правоохоронного органу, приблизно о 18 годині 35 хвилин 11 січня 2026 року, перебуваючи на паркувальному майданчику поблизу магазину «Beer Bam» в селище Маневичі Волинської області, вул. Паркова, 16, під час конфлікту ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , керуючись раптово виниклим на ґрунті особистих неприязних відносин умислом, спрямованим на завдання ударів ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, реалізовуючи свій протиправний умисел, умисно завдав два удари правою ногою по спині потерпілого, який лежав на землі, внаслідок чого потерпілому завдано фізичного болю і не спричинено тілесних ушкоджень.
Органом досудового розслідування такі дії обвинуваченого кваліфіковані за ч.1 ст. 126 КК України - умисне вчинення насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
У підготовчому судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 заявив клопотання про закриття кримінального провадження, оскільки він відмовляється від підтримання обвинувачення, про що подав суду відповідну письмову заяву. Наслідки закриття провадження йому зрозумілі.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 підтримали клопотання потерпілого та просили задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечував щодо закриття вказаного кримінального провадження.
Заслухавши думку учасників судового процесу, кожного зокрема, дослідивши обвинувальний акт, суд дійшов висновку, що кримінальне провадження слід закрити у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення з наступних підстав.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 26 КПК України кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 477 КПК України, кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, зокрема, передбаченого частиною першою статті 126 КК України (умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень).
Згідно з п. 7 ч. 1, ч. 7 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством. Якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 9-1 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктами 2, 3 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Під час закриття кримінального провадження на підставі відмови потерпілого від обвинувачення суд фактично визнає відсутність самого обвинувачення щодо особи, а тому не потрібно встановлювати сам факт вчинення кримінального правопорушення, ні винуватість чи невинуватість такої особи. За таких обставин не потребують перевірки судом докази, а також немає необхідності в дослідженні того, чи було дотримано інші вимоги процесуального закону під час провадження у справі (постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду у справі № 712/1710/19).
Враховуючи те, що потерпілий відмовився від обвинувачення і не бажає подальшого притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності, підстав, що ставлять під сумнів добровільність такої відмови потерпілого в судовому засіданні не встановлено, відмова потерпілого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження на підставі відповідної ухвали суду, а тому суд дійшов висновку, що вказане кримінальне провадження слід закрити у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у формі приватного обвинувачення.
Речові докази, витрати на залучення експертів - відсутні.
Цивільний позов не заявлявся. Запобіжний захід не обирався.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 26, 284, 285, 372, 376, 477 КПК України, суд, -
Клопотання потерпілого - задовольнити.
Кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за 12026035540000012 від 13 січня 2026 року, відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України у зв'язку з відмовою потерпілого ОСОБА_4 від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення - закрити.
Ухвалу може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя
Маневицького районного суду
Волинської області ОСОБА_1