Справа № 156/264/26
Провадження № 2/156/297/26
Рядок статзвіту № 40
14 травня 2026 року сел. Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Комзюк Н.Н.,
за участю секретаря судового засідання Кирилюк Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У березні 2026 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до Іваничівського районного суду Волинської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19.05.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1554-7474. Для підписання кредитного договору позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор. Згідно з умовами кредитного договору, позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 7000 грн 00 коп.; строк кредитування - 365 днів; базовий період - 30 днів, комісія за видачу кредиту - 15% від суми кредиту; знижена відсоткова ставка - 1,00% в день; стандартна відсоткова ставка - 1,00 % у день, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, а також 0,74% у день, яка застосовується у період починаючи з 181-го календарного дня дії договору і до закінчення строку його дії або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту. ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало взяті на себе зобов'язання у повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного договору. Однак, відповідач порушив взяті на себе зобов'язання, а тому станом на 15.01.2026 виникла заборгованість за кредитним договором, яка становить 27258,00 грн, з яких 7000,00 грн - заборгованість за кредитом; 15708,00 грн - заборгованість за нарахованим процентами; 3500,00 грн заборгованість за відсотками річних на підставі ст.625 ЦК України; 1050,00 грн заборгованість по комісії.
Ухвалою суду від 18.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, разом з позовом подав клопотання, у якому просив розглядати справу без участі представника ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та не заперечував щодо заочного розгляду справи.
Відповідач, будучи повідомленим про розгляд справи належним чином, у судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.
Ухвалою від 14.05.2026 суд, зі згоди позивача, розглядає справу за відсутністю відповідача заочно.
Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з'явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов наступного висновку.
Між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 19.05.2025 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.com.ua) укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1554-7474 продукту «MiniKasa», за умовами якого передбачено відкриття кредитодавцем кредитної лінії для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені цим договором у порядку, передбаченому цим договором (п.п.2.2 п.2 договору).
Згідно із п.п.3.1, 3.2 п.3 договору цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію». Для укладання договору, у порядку встановленому правилами, позичальник надав кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати кредит, шляхом оформлення заявки на веб-сайті кредитодавця або у мобільному додатку, заповнивши інформацію щодо особистих даних вручну або передавши такі дані кредитодавцю через систему BankID НБУ. Надаючи таку інформацію, позичальник вказує повні, точні та достовірні особисті дані, заповнення яких передбачено відповідною сторінкою вебсайту кредитодавця/мобільним додатком та які необхідні для укладення цього договору. Позичальник несе відповідальність за дійсність та достовірність таких даних.
Укладаючи договір, кредитодавець та позичальник визнають усі документи (в тому числі договір), підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаним власноручно, що повністю відповідає положенням ч.12. ст.11 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони підтверджують, що договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього договору та правил. Відповідно до абз. 2 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання договору є використання позичальником електронного підпису одноразовим ідентифікатором (п.п.3.10 п.3 договору).
Вказаний договір підписано позичальником шляхом використання одноразового ідентифікатора (одноразового пароля) A9031, який був надісланий кредитодавцем позичальнику каналом комунікації, що наданий позичальником згідно п.3.2 цього договору.
Відповідно до умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 7000 грн; дата видачі кредиту - 19.05.2025; строк кредитування - 365 днів (дата повернення (виплати) кредиту до 18.05.2026); базовий період - 30 днів; відсоткова ставка - фіксована; стандартна відсоткова ставка - 1,00 % у день, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, а також 0,74% у день, яка застосовується у період починаючи з 181-го календарного дня дії договору і до закінчення строку його дії або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту; комісія за видачу кредиту - 15% від суми кредиту. Кредит надається шляхом безготівкового переказу вказаної суми на банківський рахунок позичальника (п.п. 4.1, 4.2, 4.6, 4.8, 4.10, 4.11, 4.14 п. 4 цього договору).
У пункті 12.9.1. договору позичальник засвідчив, що до його укладення він уважно ознайомився з текстом цього договору та правилами, а також отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема частиною другою та п'ятою статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на вебсайті кредитодавця або у мобільному додатку, що забезпечує вірне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання.
У справі також містяться правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «MiniKasa» з викладеними умовами та положеннями, а також таблиця обчислення загальної вартості кредиту (графік платежів за договором), які підписані позичальником електронним ідентифікатором (одноразовим паролем) A9031.
У даних таблицях зазначено дату видачі кредиту, сума кредиту, проценти за користування кредитом.
Підтвердження отримання з боку відповідача кредитних коштів свідчить наявна в матеріалах справи довідка позивача про перерахування суми кредиту у розмірі 7000,00 грн, яке здійснювалося за допомогою системи EasyPay на картковий рахунок вказаний відповідачем у договорі, а саме НОМЕР_1 (платіж №1609516296 від 19.05.2025 за кредитним договором №1554-7474 від 19.05.2025), а також довідкою ТОВ «ФК» Контрактовий дім» від 19.01.2026 про успішність операції перерахування коштів, згідно договору з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» №02/06/2020 від 01.06.2020.
Тобто, сторонами погоджено всі істотні умови кредитного договору. Позивач надав відповідачу кошти на умовах укладеного між ними кредитного договору. Таким чином, у відповідача виник обов'язок повернути надані кошти, на умовах та у строки, передбачені договором.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У ч.1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань (ст.525 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У справі містяться належні і допустимі докази на підтвердження укладення кредитного договору про відкриття кредитної лінії №1554-7474 від 19.05.2025 між сторонами та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 7000,00 грн.
Як зазначає позивач, відповідач не повернув у повному обсязі кредит, а також не виконав у повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання за кредитним договором.
З наданого розрахунку вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 , станом на 15.01.2026, становить 27258,00 грн, з яких 7000,00 грн - заборгованість за кредитом; 15708,00 грн. - заборгованість за нарахованим процентами; 3500,00 грн заборгованість за відсотками річних на підставі ст.625 ЦК України; 1050,00 грн заборгованість по комісії.
При цьому, слід зауважити, що відсотки за кредитом нараховувались по 13.01.2026, тобто в межах погодженого між сторонами строку договору.
Такий розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, доказів помилковості чи неправильності наданих позивачем розрахунків, а також належного виконання зобов'язань за кредитним договором не надано. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання відповідно до ст. 617 ЦК України.
Враховуючи, що отримані відповідачем кредитні кошти, відсотки за їх користування у добровільному порядку позивачу не сплачені, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7000,00 грн, а також 15708,00 грн нарахованих відсотків.
Щодо позовних вимог у частині стягнення заборгованості за комісією у розмірі 1050,00 грн, а також відсотків річних на підставі ст.625 ЦК України у розмірі 3500,00 грн, суд зазначає наступне.
Нарахування комісії за видачу кредиту у розмірі 15% від суми кредиту встановлено п.4.11 договору.
Разом з цим, у постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18) суд зробив висновок, що: «надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконання прав та обов'язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику. Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі. У відповідності до частин першої-третьої 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг. Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Положення спірного кредитного договору № PLRPGK0000000002 від 28 травня 2008 року про сплату позичальником на користь банку комісій у вигляді винагороди за додатковий моніторинг погашення кредиту та за резервування ресурсів є нікчемними, оскільки вказані платежі є платою, встановлення якої було заборонено частиною третьою статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», частиною четвертою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» і пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, які були чинними на момент укладення спірного кредитного договору, а встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже такі умови договору порушують публічний порядок. Умова договору про надання споживчого кредиту, укладеного після 16 жовтня 2011 року, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів» (будь-які збори, відсотки, комісії, платежі), є нікчемною на підставі частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», норма якої діяла з 16 жовтня 2011 року до внесення змін на підставі Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII від 15 листопада 2016 року».
Відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг.
Нормами ч. 5 ст. 14 Закону України «Про споживче кредитування» передбачена заборона вимагати від споживача укладення договору про споживчий кредит як обов'язкової умови придбання будь-яких товарів чи послуг у кредитодавця або у його спорідненої чи пов'язаної особи.
Враховуючи викладену правову позицію Верховного Суду та норми діючого законодавства суд вважає, що нарахування комісії за надання кредиту у загальній сумі 1050,00 грн суперечить положенням ч. 1 та ч. 2 ст. 228 ЦК України, оскільки не є платою за послуги, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику, а тому нарахування на користь кредитора комісій за видачу кредитних коштів є незаконним.
Також, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Разом з цим, відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.
З наведеного вище випливає, що відповідач звільнений від відповідальності за порушення грошового зобов'язання, передбаченою ст.625 ЦК України, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за порушення грошового зобов'язання у сумі 3500,00 грн не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у межах стягнення з відповідача заборгованості за договором №1554-7474 від 19.05.2025 у сумі 22708,00 грн, з яких: 7000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 15708,00 грн заборгованість за нарахованими відсотками. В іншій частині позовних вимог суд відмовляє.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд керується наступним.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст.141 ЦПК України).
У зв'язку з висновком суду про часткове задоволення позову, на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 22708,00 грн (22708,00/27258,00 х 2662,40 = 2217,98).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 274 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1554-7474 від 19.05.2025 у розмірі 22708 гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2217 гривень 98 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Згідно з вимогами п.4 ч.5 ст. 265 ЦПК України:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», ЄДРПОУ -38548598, адреса місцезнаходження: м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 407;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.Н. Комзюк