Номер провадження: 11-сс/813/1125/26
Справа № 521/6263/26 1-кс/521/1917/26
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
06.05.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 23.04.2026 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12026163470000382 від 30.03.2026 відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 187 КК України,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 23.04.2026 задоволено клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором Хаджибейської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_10 та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 20.06.2026, без визначення розміру застави.
Рішення слідчого судді мотивоване наявністю обґрунтованої підозри, ризику передбаченого п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливістю застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись із прийнятим слідчим суддею рішенням захисник підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі посилається на необґрунтованість ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зазначає про можливість визначення обвинуваченому розміру застави.
Також зазначає про міцні соціальні зв'язки ОСОБА_8 , а саме, що він одружений, має на утриманні малолітню дитину, раніше до кримінальної відповідальності не притягався.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою або визначити розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позиції учасників судового провадження.
Заслухавши: суддю-доповідача, захисника підозрюваного, який підтримав апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Згідно ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При розгляді апеляційних скарг, виконуючи вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Оскільки в апеляційній скарзі захисник не оспорює обґрунтованість підозри ОСОБА_8 , апеляційний суд не переглядає оскаржувану ухвалу в цій частині та констатує, що його підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 187 КК України, є обґрунтованою.
Зважаючи на обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_8 злочинів, а також можливої міри покарання, яка може бути йому призначена у разі визнання винним, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та прийнятою з урахуванням положень ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, оскільки є об'єктивні підстави вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, апеляційний суд враховує, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений (підозрюваний) може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицький проти Польщі», «Храїда проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Беручи до уваги тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі доведеності його вини, апеляційний суд переконаний, що на теперішній час існує ризик того, що підозрюваний може здійснити спроби переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
При встановленні наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - впливу на свідків, потерпілого та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, апеляційний суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.
Крім того, колегія суддів зазначає,, що показання вказаних осіб мають суттєве значення для доведення обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні. В умовах зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, обумовлених притягненням до кримінальної відповідальності, він може безпосередньо або використовуючи зв'язки з іншими особами, впливати на вищевказаних осіб у різних формах (умовляння, підкуп, заохочення, погрози тощо), з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, тощо.
Колегія суддів погоджується зі слідчим суддею щодо наявності ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_8 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 «Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ ЗСУ, виконував свої функціональні обов'язки у складі групі оповіщення спільно з працівником правоохоронного органу, що свідчить про те, що останній обізнаний про методи діяльності правоохоронних органів та у подальшому він може використовувати їх з метою перешкоджання кримінальному провадженню.
Крім того, на думку апеляційного суду, в даному випадку наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки злочини вчинені з корисливих мотивів та за попередньо налагодженою схемою із залученням службових транспортних засобів. Отже, перебуваючи на волі, підозрюваний може продовжити аналогічну протиправну діяльність з метою отримання незаконного прибутку.
Одночасно апеляційний суд звертає увагу, що КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про недоведеність наявності у кримінальному провадженні заявлених слідчим ризиків є необґрунтованими, оскільки спростовуються матеріалами провадження.
Колегія суддів приймає до уваги посилання захисника на міцні соціальні зв'язки підозрюваного, водночас, зазначені обставини не слугували стримуючим фактором щодо невчинення інкримінованих йому злочинів, а тому суттєво не зменшують встановлені судом вище ризики та не можуть бути підставою для застосування стосовно нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, з огляду також на обставини злочинів, у вчиненні яких він підозрюється.
Доводи захисника щодо можливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, апеляційний суд визнає непереконливими, оскільки такі не містять будь-яких даних, що могло би слугувати підставою для зміни та застосування підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а нової інформації, яка могла б вплинути на зміну запобіжного заходу вище указаним захисником надано не було.
Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді, що застосування до підозрюваного іншого запобіжного заходу, за вище зазначених обставин є недоцільним, оскільки більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Таким чином, обставини, передбачені ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлені не були.
Стосовно доводів апеляційної скарги щодо можливості визначення підозрюваному розміру застави, колегія суддів зазначає, що з урахуванням обставин справи, та відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя обґрунтовано не застосував до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, оскільки інкриміновані злочини вчинені із застосуванням насильства.
Одночасно, колегія суддів звертає увагу, що апеляційний суд перевіряє законність постановлення оскаржуваної ухвали на момент її постановлення, а доцільність необхідності подальшого тримання підозрюваного під вартою буде перевірена через нетривалий час, під час якого також будуть перевірені факти щодо існування або зменшення заявлених у клопотанні ризиків.
Таким чином, апеляційним судом не встановлено обставин, які могли би бути підставою для задоволення апеляційної скарги та зміни ухвали слідчого судді.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді чи суду, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Керуючись статтями 183, 196, 199, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 23.04.2026 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12026163470000382 від 30.03.2026 відносно ОСОБА_8 підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 187 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4