79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
11.05.2026 Справа № 914/597/26
місто Львів
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрод Україна», с.Пасіки-Зубрицькі Львівського району Львівської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Простір Сталевих Рішень», м.Львів
про стягнення 33072,40 грн заборгованості
Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА
1. ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
2. На розгляд Господарського суду Львівської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрод Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Простір Сталевих Рішень» про стягнення заборгованості у розмірі 33072,40 грн, з якої: 27357,56 грн основного боргу, 1350,26 грн 3% річних, 4364,58 грн інфляційних втрат. Крім того, в прохальній частині позовної заяви позивач просить визначити в рішенні про нарахування 3% відсотків річних до моменту виконання рішення.
3. Ухвалою суду від 06.03.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та встановлено відповідачу строк на подання відзиву.
4. Ухвала суду від 06.03.2026 року надіслана сторонам до їхніх електронних кабінетів, в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та доставлена позивачу та відповідачу - 09.03.2026 року о 16:34 год.
5. Заперечень від сторін проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження у встановлений чинним процесуальним законом строк не надходило.
6. Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
7. Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, у відповідності до ст. 13 ГПК України, учасникам справи створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
8. АРГУМЕНТИ СТОРІН.
9. Аргументи позивача.
10. Відповідач не оплатив в повному обсязі вартість поставленого Позивачем товару згідно з Договором поставки № 12/08/23-1 від 12.08.2023. За порушення грошового зобов'язання Позивач нарахував Відповідачу 3 % річних та інфляційні втрати.
11. Підставою позову є порушення Відповідачем умов договору в частині оплати за поставлений товар на підставі видаткових накладних.
12. Предметом позову є стягнення 27357,56 грн основного боргу, 1350,26 грн 3% річних, 4364,58 грн інфляційних втрат.
13. В порядку ч.10 ст.238 ГПК України в прохальній частині позовної заяви позивач просить визначити в рішенні про нарахування 3% відсотків річних до моменту виконання рішення.
14. Позивач зазначив у позові, що очікує зазнати 3328,00 грн витрат на оплату судового збору.
15. Аргументи відповідача
16. Відповідач не подав відзиву на позовну заяву
17. ОСТАВИНИТИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
18. Між Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрод Україна» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Простір Сталевих Рішень» укладено Договір поставки №12/08/23-1 від 12.08.2023.
19. Згідно п.п. 1.1, 1.2 Договору Постачальник поставляє Покупцю у власність товар (далі по тексту цього договору «товар»), а Покупець приймає товар в свою власність і оплачує за цінами і в строк, встановлені цим договором. Перелік (асортимент), кількість і ціна товару, що поставляється узгоджується Сторонами в рахунках та видаткових накладних, що є невід'ємними частинами договору. Сторонами може бути оформлено як одну, так і більшу кількість видаткових накладних до договору. Кожна наступна видаткова накладна після першої регулює окрему поставку в рамках цього договору й не скасовує та не змінює попередні видаткові накладні, якщо інше не сказано Сторонами у додатковій угоді до договору.
20. Відповідно до п.2.1. Договору поставка товару Покупцю здійснюється за відпускними цінами Постачальника в строки обумовлені договором. Постачальник зобов'язується передати Покупцю або перевізнику товар у строки, зумовлені Сторонами, тільки за умови надходження на поточний рахунок Постачальника суми попередньої оплати вартості товару. Під попередньою оплатою Сторони розуміють платіж, що повинен бути здійснений Покупцем і отриманий Постачальником до моменту передачі товару. Якщо Покупець прострочить оплату будь-якого платежу, то Постачальник має право пропорційно на час прострочення Покупця затримати поставку товару або взагалі відмовитися повністю або частково за таким рахунком, не несучи за це відповідальність
21. Товар передається Постачальником Покупцю на підставі видаткових накладних, представник Покупця повинен надати Постачальнику належно оформлену довіреність на отримання товару. Датою поставки товару є дата його фактичної передачі, що вказана у видатковій накладній оформленої Покупцем. Підписання Покупцем видаткової накладної на товар засвідчує факт передачі йому разом із товаром усієї необхідної документації, що його стосується, у тому числі документів про якість товару (п.2.3. Договору).
22. Договір є укладеним з моменту його підписання Сторонами і діє до кінця року, у якому він був укладений. Усі поставки Постачальником Покупцю товару з моменту укладення цього договору і до кінця року, у якому був укладений цей договір, а також порядок їх оплати, регулюється цим договором. Усі підписані представниками Сторін у період дії цього договору видаткові накладні про передачу Покупцю товару є невід'ємними частинами цього договору, навіть якщо в них немає посилання на реквізити цього договору. Якщо в наступних роках Сторони не укладуть новий договір поставки товару, але фактично Постачальником будуть здійснюватися поставки товару Покупцю, то цей договір продовжуватиме діяти та регулювати умови таких поставок між Сторонами і в наступних роках аж до дати укладання ними нового договору поставки товару. Закінчення строку дії цього договору не звільняє Сторони від виконання своїх зобов'язань за договором, не виконаних до закінчення строку його дії, а також від відповідальності за невиконання та/або неналежне виконання Сторонами своїх зобов'язань за договором або інше порушення умов даного договору (п.5.1 Договору).
23. Позивач поставив, а Відповідач прийняв Товар загальною вартістю 160711,52 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними: № 1645 від 04.08.2023 на суму 15 981,54 грн.; № 1646 від 04.08.2023 на суму 9 383,77 грн.; № 1676 від 08.08.2023 на суму 700,02 грн.; № 1677 від 08.08.2023 на суму 2 405,40 грн.; № 1698 від 08.08.2023 на суму 2 405,40 грн.; № 1859 від 14.08.2023 на суму 27 159,60 грн.; № 1793 від 17.08.2023 на суму 16 300,99 грн.; . № 1860 від 17.08.2023 на суму 43 650,00 грн.; № 1794 від 18.08.2023 на суму 2 341,68 грн.; № 2655 від 17.11.2023 на суму 5 142,47 грн.; № 2964 від 18.12.2023 на суму 12 234,72 грн. Поставка товару також підтверджується податковими накладними №135 від 15.11.2023 на суму 10638,43грн; №51 від 10.01.2024 на суму 3400,20 грн; № 112 від 16.01.2024 на суму 6970,28 грн.; №144 від 14.02.2024 від 1997,02 грн.
24. Згідно п. 3.1. Договору Покупець зобов'язується оплатити Постачальнику товар у строк, що вказаний у рахунку. Якщо в рахунку не вказано строк (термін) оплати товару, то такий товар оплачується Покупцем протягом 10 (десять) днів з моменту його отримання.
25. 25.09.2023 року Відповідачем було здійснено повернення частини товару на суму 29 100,00 грн, що підтверджується розрахунком коригування кількісних і вартісних показників № 2 від 25.09.2023 року до податкової накладної № 170 від 17.08.2023 року.
26. Таким чином, з урахуванням повернення товару, фактична вартість поставленої та прийнятої продукції становить 131 611,52 грн. (160 711,52 грн - 29 100,00 грн).
27. Відповідач частково оплачено поставлений товар у розмірі 104253,96 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 940 від 04.08.2023 на суму 16 681,56 грн.; № 943 від 04.08.2023 на суму 9 383,77 грн.; № 983 від 08.08.2023 на суму 2 405,40 грн.;№ 985 від 09.08.2023 на суму 2 405,40 грн.; № 985 від 15.08.2023 на суму 18 964,99 грн; № 996 від 15.11.2023 на суму 10 638,43 грн.; № 1000 від 17.11.2023 на суму 5 142,47 грн.; № 1103 від 18.12.2023 на суму 12 234,72 грн.; № 1207 від 10.01.2024 на суму 3 400,20 грн.; № 1256 від 14.02.2024 на суму 1 997,02 грн.; № 1301 від 12.04.2024 на суму 3000,00 грн.; № 1321 від 08.06.2024 на суму 9000,00 грн.; № 1428 від 01.07.2024 на суму 9000,00 грн.
28. Станом на дату подачі цієї позовної заяви до суду сума заборгованості Відповідача з оплати Поставленого Позивачем Товару становить 27357,56 грн.
29. Для досудового врегулювання спору Позивач надіслав Претензію від 19.06.2025, яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення.
30. Позивач посилається на те, що ним належним чином виконано зобов'язання, поставлено узгоджений товар, натомість відповідач взяті на себе зобов'язання з повної оплати не виконав, внаслідок чого позивачем заявлено вимогу про стягнення основного боргу у розмірі 27357,56 грн основного боргу, 1350,26 грн 3% річних, 4364,58 грн інфляційних втрат, що і стало причиною виникнення спору.
31. ОЦІНКА СУДУ.
32. Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
33. Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, в тому числі, є договори та інші правочини.
34. Відповідно до ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
35. Судом встановлено, що 12.08.2023 між позивачем та відповідачем укладено Договір поставки у письмовій формі.
36. Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
37. Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
38. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
39. Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
40. Як встановлено судом, з долучених до позовної заяви видаткових накладних слідує, що позивач поставив товар відповідачу на загальну суму 160711,52 грн.
41. Підписання відповідачем накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
42. Умови оплати погоджені сторонами у п.3.1 договору. Так, Покупець зобов'язується оплатити Постачальнику товар у строк, що вказаний у рахунку. Якщо в рахунку не вказано строк (термін) оплати товару, то такий товар оплачується Покупцем протягом 10 (десять) днів з моменту його отримання.
43. Як встановлено судом, з долучених до позовної заяви видаткових та податкових накладних слідує, що позивач поставив товар відповідачу на загальну суму 160711,52 грн. З врахуванням повернення частини товару на суму 29 100,00 грн, фактична вартість поставленої та прийнятої продукції становить 131 611,52 грн.
44. Матеріали справи містять докази часткової оплати товару на суму 104253,96 грн. Доказів оплати товару на суму 27357,56 грн матеріали справи не містять.
45. Враховуючи, що Відповідач не оплатив поставлений товар, позовні вимоги про стягнення 27357,56 грн основного боргу підлягають до задоволення.
46. Щодо заявлених 3% річних та інфляційних втрат.
47. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
48. З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
49. Вимагати сплати суми боргу, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
50. Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 1350,26 грн за період з 02.07.2024 до 22.02.2026 та втрати від інфляції за період з 02 липня 2024 року по 31 грудня 2025 року у розмірі 4364,58 грн.
51. Господарським судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та втрат від інфляції та встановлено, що розрахунок є вірним.
52. Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
53. Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
54. Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
55. Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
56. Щодо вимоги позивача про нарахування 3 % річних до моменту виконання рішення, суд зазначає наступне.
57. Згідно приписів частини десятої ст. 238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
58. Тобто, вимога про зазначення в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення не є самостійною позовною вимогою немайнового характеру, яка повинна оплачуватись судовим збором в розумінні норм ГПК України, оскільки вказана вимога заявляється безпосередньо не до відповідача у справі, а є за своєю правовою природою клопотанням позивача заявленим до суду про використання останнім передбаченого частиною десятою ст. 238 ГПК України відповідного права.
59. Таким чином, зазначаючи в тексті судового рішення про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення, суд лише використовує своє право на вчинення дій, встановлене частиною десятою ст. 238 ГПК України.
60. Остаточна сума відсотків у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
61. За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимоги позивача про нарахування 3 % річних до моменту виконання рішення суду.
62. Суд зазначає про нарахування 3% річних з 23.02.2026, оскільки розрахунок річних у позовній заяві здійснений по 22.02.2026, до моменту виконання рішення з урахуванням вимог законодавства України, що регулюють таке нарахування (ст. 625 ЦК України).
63. Органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 11.05.2026 у справі №914/597/26 здійснювати нарахування 3% річних на суму боргу в розмірі 27357,56грн з 23.02.2026 до моменту виконання цього рішення, за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С- сума непогашеної заборгованості; 3- відсотки річних; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.
64. СУДОВІ ВИТРАТИ.
65. У відповідності до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
66. Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 3328,00 грн.
67. Позовна заява подана до Господарського суду Львівської області через підсистему «Електронний суд» 28.02.2026.
68. Так, згідно із Законом № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» до Закону України «Про судовий збір» було включено частину третю статті 4 та визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підпункт «б» підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).
69. Враховуючи вищенаведене, позивач мав би сплатити судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження ставки розміру судового збору, тобто 2662,40 грн (3328,00 х 0,8), переплата становить 665,60 грн.
a. Згідно з положеннями пункту 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
70. Таким чином, 665,60 грн судового збору підлягатимуть поверненню позивачу з підстави внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом у випадку подання позивачем до суду відповідного клопотання про повернення судового збору.
71. Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Простір Сталевих Рішень» (79017, місто Львів, вулиця К.Левицького, будинок 93а, квартира 8, код ЄДРПОУ 43760102) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрод Україна» (81137, Львівська область, Львівський район, село Пасіки-Зубрицькі, вулиця Дорожна, будинок 58-А, код ЄДРПОУ 39672948) 27357,56 грн основного боргу, 1350,26 грн 3% річних, 4364,58 грн інфляційних втрат, 2662,40 грн судового збору.
Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення здійснити нарахування 3% річних на суму основного боргу в розмірі 27357,56 грн з урахуванням майбутніх часткових сплат основного боргу, починаючи з 23.02.2026 до моменту остаточного виконання рішення суду (до моменту повної оплати основного боргу), з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування, за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С- сума непогашеної заборгованості; 3- відсотки річних; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 11.05.2026 у зв'язку з перебуванням судді у відпустці з 27.04.2026 по 08.05.2026.
Суддя Щигельська О.І.