Рішення від 22.04.2026 по справі 914/1088/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2026 Справа № 914/1088/25

м. Львів

За позовом: Керівника Шептицької окружної прокуратури Львівської області

в інтересах держави в особі:

позивача: Шептицької міської ради Львівської області, м. Шептицький Львівської області

до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Червоноградський завод залізобетонних виробів», м. Шептицький Львівської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, м.Львів

про стягнення 374 704,95 грн

Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА

Секретар с/з Надія ВАШКЕВИЧ

Представників сторін:

прокурор: Германович Ю.А.;

від позивача: Аракчеєва Ю.Д. - представник;

від відповідача: Яремко В.П. - представник; ;

від третьої особи: не з'явився.

1. ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

2. Керівник Шептицької окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі позивача Шептицької міської ради Львівської області звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Червоноградський завод залізобетонних виробів» про стягнення заборгованості з орендної плати за земельну ділянку, кадастровий номер 4611800000:03:005:0025, в сумі 374 704,95 грн згідно договору оренди землі від 15.05.2017 (зі змінами), яка утворилася станом на 31.01.2025..

3. Ухвалою суду від 08.04.2025 позовну заяву Керівника Шептицької окружної прокуратури Львівської області залишено без руху.

4. 15.04.2025 надійшло клопотання Керівника Шептицької окружної прокуратури Львівської області про усунення недоліків позовної заяви (вх.№9640/25).

5. Ухвалою суду від 21.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

6. Ухвалою-повідомленням від 21.05.2025 підготовче засідання відкладено на 18.06.2025.

7. 29.05.2025 через систему «Електронний Суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 14255/25).

8. 03.06.2025 через систему «Електронний Суд» від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 14755/25).

9. 04.06.2025 через систему «Електронний Суд» від прокурора надійшла відповідь на відзив (вх. № 14794/25).

10. 09.06.2025 через систему «Електронний Суд» від представника відповідача поступило клопотання, про продовження строку на подання заперечень на відповіді на відзив (вх.№15293/25). Ухвалою суду від 11.06.2025 клопотання відповідача задоволено.

11. 16.06.2025 від представника відповідача через систему Електронний суд надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№2615/25).

12. 17.06.2025 від представника відповідача через систему Електронний суд надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (вх.№16177/25).

13. 19.06.2025 від представника відповідача через систему Електронний суд надійшло клопотання про закриття провадження у даній справі (вх.№16468/25

14. В підготовчому засіданні 18.06.2025 оголошено перерву до 09.07.2025.

15. 20.06.2025 від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про закриття провадження у даній справі (вх.№16469/25).

16. 24.06.2025 через систему «Електронний суд» прокурором подано додаткові пояснення у даній справі (вх.№16750/25).

17. 30.06.2025 через систему «Електронний суд» прокурором подано заперечення (вх.№17383/25).

18. З підстав, викладених в ухвалі суду від 09.07.2025 суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Головне управління Державної податкової служби у Львівській області та відклав підготовче засідання на 27.08.2025.

19. 11.08.2025 від третьої особи поступили пояснення по справі (вх.№21089/25).

20. 27.08.2025 через канцелярію суду представником відповідача подано супровідний лист про долучення доказів до матеріалів справи (вх. № 22407/25).

21. Ухвалою від 27.08.25 суд відклав підготовче засідання на 10.09.2025.

22. 10.09.2025 від позивача поступили додаткові пояснення по справі (вх.№23772/25).

23. З підстав, викладених в ухвалі суду від 10.09.2025 суд постановив відмовити в задоволенні клопотання відповідача від 17.06.2025 (вх.№16216/25) про залишення позову без розгляду, від 16.06.2025 (вх.№2615/25) про зупинення провадження у справі та клопотання відповідача від 19.06.2025 (вх.№16469/25) про закриття провадження у справі та відкласти підготовче засідання на 15.10.2025.

24. 14.10.2025 від представника відповідача через систему “Електронний суд» надійшла заява про застосування строків позовної давності та врахування вимог Податкового кодексу України (вх.№27083/25).

25. 14.10.2025 від представника відповідача через систему “Електронний суд» надійшло клопотання про витребування /долучення додаткових доказів та відкладення судового засідання (вх.№27138/25).

26. 14.10.2025 від прокурора поступили заперечення на заяву представника відповідача про застосування строків позовної давності (вх.№27193/25).

27. Ухвалою суду від 15.10.2025 суд відмовив в задоволенні клопотання представника відповідача від 14.10.2025 (вх.№27193/25) про витребування доказів та відклав підготовче засідання на 29.10.2025.

28. Призначене на 29.10.2025 підготовче засідання не відбулося у зв'язку із поступленням повідомлення про замінування Господарського суду Львівської області. Ухвалою суду від 29.10.2025 призначено підготовче засідання на 19.11.2025.

29. 09.12.2025 прокурором через систему “Електронний суд» подано заяву-заперечення на клопотання відповідача про долучення додаткових доказів (вх. №32969/25).

30. 09.12.2025 від представника відповідача через систему “Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі (вх. №32942/25).

31. 09.12.2025 від представника позивача через систему “Електронний суд» надійшли заперечення на клопотання (заяву) (вх. №32991/25).

32. 10.12.2025 представник відповідача через канцелярію суду подав заяву про виклик експерта у судове засідання (вх. №33178/25).

33. 10.12.2025 представник відповідача через канцелярію суду подав клопотання про поновлення строку на подання доказів у справі та обґрунтування неможливості подання таких разом з відзивом на позов (вх. №33178/25).

34. Ухвалою суду від 10.12.2025 судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про виклик експерта в судове засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.01.2026.

35. 14.01.2026 від представника відповідача через систему “Електронний суд» надійшло клопотання про долучення доказів та додаткові пояснення (вх. №1072/26).

36. У Протокольною ухвалою від 14.01.2026 суд поновив строк на подання додаткових пояснень та долучення доказів до матеріалів справи та оголосив перерву в судовому засіданні до 04.02.2026.

37. 04.02.2026 через систему «Електронний Суд» від представника відповідача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів у даній справі (вх. № 3201/26).

38. 04.02.2026 через систему «Електронний Суд» від представника відповідача Яремко В.П. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 3208/26).

39. 02.03.2026 через систему «Електронний Суд» від представника відповідача надійшло клопотання, в якому представник просить поновити процесуальний строк, встановлений законом для подання доказів та долучити докази до матеріалів справи (вх. № 5987/26).

40. Протокольною ухвалою від 04.02.2026 суд задовольняє клопотання представника відповідача про поновлення строку на подання додаткових доказів, поновляє такий строк і долучає додані докази до матеріалів справи. В судовому засіданні 04.02.2026 суд відклав розгляд справи на 04.03.2026

41. 02.03.2026 через систему «Електронний Суд» від представника відповідача надійшло клопотання, в якому представник просить поновити процесуальний строк, встановлений законом для подання доказів та долучити докази до матеріалів справи (вх. № 5985/26).

42. Протокольною ухвалою від 04.03.2026 суд задоволив клопотання представника відповідача про поновлення строку на подання додаткових доказів, поновив такий строк і долучив додані докази до матеріалів справи та відклав розгляд справ на 01.04.2026.

43. 30.03.2026 від представника відповідача через систему “Електронний суд» надійшло клопотання про долучення додаткових доказів та додаткових пояснень у даній справі (вх. №8873/26).

44. 30.03.2026 від представника відповідача через систему “Електронний суд» надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі (вх. №1417/26).

45. 31.03.2026 від прокурора через систему “Електронний суд» надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у даній справі (вх. №9206/26).

46. 01.04.2026 від представника позивача через систему “Електронний суд» надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у даній справі (вх. №9218/26).

47. З підстав, викладених в ухвалі суду від 01.04.2026 суд постановив відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №914/1088/25 (від 30.03.2026 вх. №1417/26) та відкласти розгляд справ на 22.04.2026.

48. 20.04.2026 від представника відповідача через систему “Електронний суд» надійшло клопотання, в якому представник просить поновити процесуальний строк, встановлений законом для подання доказів та долучити докази до матеріалів справи (вх. №10929/26).

49. 22.04.2026 від представника позивача через систему “Електронний суд» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи в порядку ст.207 ГПК України листа фінансового управління Шептицької міської ради щодо зарахування коштів відповідача на рахунки бюджету Шептицької міської ради територіальної громади з 01.12.20225 по 21.04.2026 в розрізі податків (вх. №11310/26).

50. Протокольною ухвалою суд задоволив клопотання позивача та відповідача про поновлення строку на подання додаткових доказів, долучив подані докази до матеріалів справи.

51. В підготовче засідання 22.04.2026 з'явився прокурор та представник позивача, позовні вимоги підтримали.

52. В судове засідання 22.04.2026 представник відповідача з'явився, позовні вимоги заперечив. Крім того, заявив усне клопотання про надання можливості ознайомитись з означеним клопотанням, яке судом задоволено та в судовому засіданні надано для ознайомлення подане позивачем клопотання.

53. Щодо усного клопотання відповідача про надання більше часу для ознайомлення з поданим клопотанням, то судом відмовлено в задоволенні такого клопотання, у зв'язку із відсутністю підстав для його задоволення, з огляду та те, що у клопотанні позивача підсумовано поступлення коштів на рахунок міської ради, про що також зазначалось відповідачем у поданих до суду клопотання/поясненнях.

54. Третя особа явки представника в судове засідання 22.04.2026 не забезпечила.

55. Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, у відповідності до ст. 13 ГПК України, учасникам справи створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

56. В судовому засіданні 22.04.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

57. АРГУМЕНТИ СТОРІН

58. Позиція прокуратури.

59. Спір виник у зв'язку з допущенням відповідачем як орендарем заборгованості по орендній платі за період з 30.10.2017 (плата за вересень 2017) по 30.01.2025 року (плата за грудень 2024). Відповідно до встановлених прокурором обставин під час оренди земельної ділянки орган місцевого змінив розмір нормативної грошової оцінки землі, у зв'язку з чим збільшено розмір орендної плати, що відповідно до судової практики дає позивачу право стягувати грошові кошти без внесення змін у договір оренди. Тому прокурор заявляє позов про стягнення з відповідача на користь позивача 374704,95 грн не сплаченої орендної плати.

60. Підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку стала усвідомлена пасивна поведінка Шептицької міської ради, незважаючи на очевидний характер порушень інтересів територіальної громади.

61. Прокурор вважає, що в даному випадку він не виступає у якості альтернативного суб'єкта звернення до суду, оскільки згаданий суб'єкт владних повноважень хоча і має повноваження захистити інтереси держави, але не звернувся до суду з позовною заявою про захист порушених прав.

62. На думку прокурора, вказані обставини є достатнім аргументом для підтвердження бездіяльності позивача та обгрунтованою підставою для застосування представницьких повноважень прокурором з метою захисту порушених інтересів держави.

63. Позиція позивача.

64. Позивач у письмових поясненнях позовні вимоги прокурора підтримав, просив позов задовольнити.

65. Позиція відповідача.

66. У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечує.

67. Відповідач не погоджується з сумою заборгованості з орендної плати по земельній ділянці №4611800000:03:005:0025, що обліковується згідно інтегрованих карток платника у податкового органу станом на 30.01.2025 року в сумі 349049,00 грн. Облікові показники щодо вказаної заборгованості відповідач вважає завищеними, частина вказаної заборгованості, що виникла за період з 30.09.2017 року по 30.03.2022 року у сумі 192493,85 грн. станом на 31.03.2025 року є безнадійним податковим боргом та підлягала списанню на підставі ст.101 Податкового кодексу України.

68. Також відповідач не погоджується із сумою заборгованості з орендної плати по земельній ділянці №4611800000:03:005:0025, що обліковується у Шептицькій міській раді за період 2024 року у сумі 87998,70 грн. Облікові показники щодо вказаної заборгованості відповідач вважає завищеними на суму 25655,00 грн.

69. Відповідач вважає, що заборгованість відповідача з орендної плати, що є предметом позовних вимог у цій справі має статус податкового боргу.

70. Відповідачем встановлено, що у ІКП ПрАТ «Червоноградський завод залізобетонних виробів» за платежем «орендна плата з юридичних осіб» станом на 31.03.2025 року обліковується податковий борг в сумі 1707089,44 грн., стосовно якого минув строк давності встановлений пунктом 102.4 статті 102 ПК України (з дати виникнення якого до дати 31.03.2025 року минуло 1095 календарних днів). Вказаний податковий борг відповідач вважає безнадійним згідно вимог Податкового кодексу України та який підлягає списанню. У цей податковий борг, який має статус безнадійного станом на 31.03.2025 року, включена заборгованість з орендної плати за земельну ділянку №4611800000:03:005:0025 у сумі 192493,85 грн., що нарахована у ІКП відповідача у період з 30.09.2017 року по 30.03.2022 року .

71. Відповідач зазначає, що 16.05.2025 року звернувся у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до ГУ ДПС у Львівській області з вимогами визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області щодо не прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу Приватного акціонерного товариства «Червоноградський завод залізобетонних виробів» (код ЄДРПОУ 22405526) в сумі 1707089,44 грн. (Один мільйон сімсот сім тисяч вісімдесят дев'ять гривень 44 копійки) за платежем «орендна плата з юридичних осіб», стосовно якого минув строк давності встановлений пунктом 102.4 статті 102 ПК України станом на 31.03.2025 року та зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу Приватного акціонерного товариства «Червоноградський завод залізобетонних виробів» (код ЄДРПОУ 22405526) в сумі 1707089,44 грн. (Один мільйон сімсот сім тисяч вісімдесят дев'ять гривень 44 копійки) за платежем «орендна плата з юридичних осіб», стосовно якого минув строк давності встановлений пунктом 102.4 статті 102 ПК України станом на 31.03.2025 року.

72. На переконання відповідача, у разі задоволення позовних вимог у адміністративній справі №380/9856/25 щодо зобов'язання ГУ ДПС у Львівській області списати безнадійний податковий борг з орендної плати, позовні вимоги у справі №914/1088/25 підлягатимуть коригуванню в сторону зменшення, оскільки після списання податкового боргу юридично припиняться як податкові зобов'язання так і цивільні зобов'язання відповідача щодо даної заборгованості перед Шептицькою міською радою.

73. Відповідач вважає, що позовна заява прокурора у цій справі в частині стягнення заборгованості з орендної плати по договору оренди земельної ділянки №4611800000:03:005:0025 за період з 30.09.2027 року по 30.04.2020 року у сумі 796775,41 грн. дублює предмет позовних вимог у справах №813/2173/18 та №380/5466/20.

74. Відповідач не погоджується з твердженням прокурора про автоматичну зміну прав і обов'язків сторін договору оренди в частині про зміни орендної плати, у зв'язку із затвердженням рішення Червоноградської міської ради від 01.06.2023 року №1888 нової нормативно грошової оцінки земель, яка відповідно до ст. 271.2 ПК України вводиться в дію з 01.01.2024 року.

75. Враховуючи незгоду відповідача з новим розміром нормативно грошової оцінки земельної ділянки, оскільки, у 2024 році жодних змін до договору оренди землі як того вимагають його умови, в частині зміни розміру орендної плати сторонами не вносились, також спір між сторонами щодо змін умов договору не розглядався у судовому порядку, відповідач вважає протиправним односторонню зміну договору Орендодавцем в частині розміру орендної плати та встановлення суми останньої за 2024 рік у розмірі 87998,70 грн. Дії позивача в частині односторонньої зміни умов договору, на думку відповідача прямо суперечать положенням Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі», згідно з якими зміна умов договору оренди землі відбувається за взаємною згодою сторін, а в разі недосягнення згоди спір вирішується в судовому порядку. З огляду на викладене відповідач вважає безпідставними і позовні вимоги прокурора в частині стягнення завищеної суми орендної плати за 2024 рік у розмірі 25655,00 грн.

76. Відповідач стверджує, що Червоноградська міська рада зверталась до нього із листом від 01.04.2024 року №3/21-755/2-17 у якому було заявлено пропозицію, укласти зміни до Договору оренди землі та надіслано Додаткову угоду №1 від 01.04.2024 року до Договору оренди землі від 15 травня 2017 року №4611800000029 та Додаткову угоду №1 від 01.04.2024 року до Договору оренди землі від 15 травня 2017 року №4611800000030 (далі - лист).

77. Відповідач (Орендар) листом від 11.09.2024 року № 27 (надіслано на адресу позивача 11.04.2024 року) надав відповідь на даний лист позивача, у якій повідомив, що не може прийняти вказану пропозицію Орендодавця.

78. З огляду на викладене відповідач вважає безпідставними і позовні вимоги прокурора в частині стягнення завищеної суми орендної плати за 2024 рік у розмірі 25655,00 грн.

79. Відповідач вважає, що Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах території Червоноградської територіальної громади Шептицького району Львівської області (в межах населеного пункту міста Шептицький), яка затверджена рішенням Червоноградської міської ради Червоноградського району Львівської області № 1888 від 01.06.2023 року в частині, яка стосується земельної ділянки за кадастровим номером 4611800000:03:005:0025, загальною площею 0,3668 га, цільове призначення земельної ділянки: 02.03. будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка знаходиться в територіальних межах міста Шептицький не відповідає вимогам нормативно-правовим актам України, а саме методиці нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147.

80. Крім того, на думку відповідача протиправність рішення підтверджується Висновком експерта від 04.11.2025 № СЕ-19/120-25/12581-ДЗ, складений старшим судовим експертом сектору будівельних, земельних досліджень та оціночної діяльності відділу товарознавчих, економічних, будівельних, земельних досліджень та оціночної діяльності Тернопільського НДЕКЦ МВС Штангрет Романом Олеговичем.

81. Відповідач посилаючи на висновок експерта від 14.11.2025 № CE19/120-25/12572-ЕК, складений завідувачем сектору економічних досліджень Тернопільського НДЕКЦ МВС Варнавським Олександром Петровичем зазначає, що документально та розрахунково підтверджується заборгованість на загальну суму 343683,53 грн. ПрАТ «Червоноградський завод залізобетонних виробів» з орендної плати за земельну ділянку, кадастровий номер з 4611800000:03:005:0025, за умови врахування умов Договору оренди землі від 15.05.2017 року та додатків до нього, а також того, що зміни до договору оренди землі в частині п.9, а саме «Орендна плата» ні в 2023, ні в 2024 роках сторонами не вносились та орендар з нормативно-грошовою оцінкою 2023 року та 2024 року ознайомлений не був, а також із врахуванням результатів висновку судової експертизи з питань землеустрою від 14.11.2025 № СЕ-19/120-25/12573-ДЗ.

82. Також відповідач вважає, що у прокурора відсутні законні підстави представляти інтереси держави в особі органу місцевого самоврядування у спорі про стягнення заборгованості з орендної плати за землю з відповідача, оскільки до компетенції органу місцевого самоврядування чинним законодавством не покладено відповідних повноважень.

83. На переконання відповідача, оскільки органом стягнення податкового боргу з орендної плати є виключно податкові органи то, з врахуванням обставин даної справи до таких правовідносин повинні застосовуватись строки давності встановлені саме Податковим кодексом України, а не ЦК України.

84. Відповідач просить застосувати позовну давність, яка є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості з орендної плати за земельну ділянку, що виникла за період з 30.09.2017 року по 30.03.2022 року. Врахувати у справі вимоги ст.101, п. 102.4 ст.102 Податкового кодексу України, які встановлюють строки давності для стягнення податкового боргу (1095 днів з дати його виникнення) та обов'язок списання «безнадійного» податкового боргу щодо якого минув строк давності встановлений п.102.4 ст.102 ПК України, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у частині стягнення заборгованості з орендної плати за земельну ділянку №4611800000:03:005:0025 у сумі 192493,85 грн., що нарахована за період з 30.09.2017 року по 30.03.2022 року.

85. Позиція третьої особи.

86. У своїх поясненнях Головне управління Державної податкової служби у Львівській області зазначає, що згідно даних системи ІКС «Податковий блок» підсистеми «Облік платежів» Приватне акціонерне товариство “Червоноградський завод залізобетонних виробів» по орендній платі з юридичних осіб (код платежу 18010600) за земельні ділянки, що знаходяться на території Шептицької ТГ, станом на 25.07.2025 р. обліковується заборгованість 3 198 706,58 грн., яка складається з узгоджених сум податкових зобов'язань згідно поданих платником податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) нарахованих штрафних санкцій та пені.

87. Зазначає, що Суми податків є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу (узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у термін).

88. ОСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

89. 15.05.2017 між Червоноградською міською радою та Приватним акціонерним товариством «Червоноградський завод залізобетонних виробів» укладено договір оренди землі, згідно якого ПрАТ «Червоноградський завод залізобетонних виробів» надано у строкове платне користування для будівництва багатоповерхового житлового будинку земельну ділянку з кадастровим номером 4611800000:03:005:0025, площею 0,3668 га, яка розташована у Львівській області в місті Червоноград (зараз - місто Шептицький), вул. Клюківська, 28.

90. Відповідно до п. 1 Договору, вказана земельна ділянка надана для будівництва багатоповерхового житлового будинку.

91. Договір укладено на 10 (десять) років (п. 8 Договору).

92. Відповідно п. 9 Договору Орендна плата вноситься орендарем розмірі 3 відсотки від нормативної грошової оцінки, що становить у грошовій формі 41789,47 грн в рік на розрахунковий рахунок місцевого бюджету м.Червонограда.

93. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами (п.43 Договору).

94. Згідно п. 10 Договору, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюються з урахуванням їй цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

95. Відповідно до п.11 Договору, орендна плата вноситься у такі строки: 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

96. Розмір орендної плати переглядається щорічно.

97. Земельна ділянка передається для будівництва багатоповерхового житлового будинку (п. 15 Договору).

98. Відповідно до п. 16 Договору цільове призначення земельної ділянки згідно класифікації видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) - 02.03 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

99. Згідно п.28 Договору Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

100. Відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України 06.10.2017 зареєстровано право комунальної власності на вказану земельну ділянку за територіальною громадою в особі Червоноградської міської ради (номер запису про речове право - 2471587) та 22.06.2017 зареєстровано інше речове право - право оренди за ПрАТ «Червоноградський завод залізобетонних виробів», код ЄДРПОУ 26269722 (номер запису про інше речове право - 21117812).

101. Згідно інформації на сайті розміщеної за адресою https://e construction.gov.ua/dabi_history_public_card/view=2860394466320057632 25.03.2019 департаментом ДАБІ у Львівській області за номером ЛВ 112190841894 видано дозвіл на будівельні роботи, на будівництво багатоквартирного житлового будинку на вказаній земельній ділянці (9 поверхів).

102. Відповідно до інформації Шептицької міської ради від 11.03.2025 на земельній ділянці кадастровий номер 4611800000:03:005:0025, ПАТ «Червоноградський завод залізобетонних виробів» розпочато та ведуться будівельні роботи по будівництву багатоквартирного житлового будинку. На земельній ділянці кадастровий номер 4611800000:03:005:0025, знаходиться об'єкт будівництва.

103. Водночас, встановлено, що Відповідач допускає тривалу заборгованість з орендної плати за землю з 2017 року, а Позивач належних та достатніх заходів реагування для поновлення порушених прав не вживає.

104. Як вбачається з інформації ГУ ДПС у Львівській області від 04.03.2025 №2654/5/13-01 04-07-13 та додатку - історії виникнення податкового боргу з орендної плати, податковий борг по орендній платі за землю з юридичних осіб по платнику ПрАТ «Червоноградський завод залізобетонних виробів» становить 2 958151,98 грн. та утворився з 30.09.2017, зокрема заборгованість згідно податкового розрахунку земельного податку №9015081405 від 10.02.2017 (тобто земельну ділянку кадастровий номер 4611800000:03:005:0025) з 30.10.2017.

105. Відповідно до рішення Червоноградської міської ради від 13.07.2017 № 559 «Про затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель м.Червонограда» затверджено нову нормативно грошову оцінку земель, яка відповідно до ст. 271.2 ПК України, вводиться в дію з 01.01.2018 року.

106. Додатковою угодою від 13.08.2018, п. 9 договору оренди від 15.05.2017, викладено в такій редакції: Орендна плата вноситься орендарем розмірі 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 1 428 522,90 грн, що становить у грошовій формі 42 855,69 грн в рік, починаючи з 01.01.2018.

107. Відповідно до п. 10 Договору, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюються з урахуванням їй цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

108. Відповідно до ст. 287.3. ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

109. Відповідно до п. 289.1., 289.2 для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

110. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

111. Відповідно до п.9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ (у редакції Закону України від 30.11.2021 року № 1914- ІХ «Про внесення змін до ПКУ та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень») індекс споживчих цін, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням 100 відсотків: за 2017-2020 роки - для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення.

112. За інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2021 рік становив 110%.

113. За інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2022 рік становив 126,6%.

114. За інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2023 рік становив 105,1%.

115. Відповідно, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь) за 2021 рік становив 110 %, за 2022 рік становив - 115%, за 2023 рік - 105,1%.

116. Відповідно до Постанови Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №804/937/16 «Між тим, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки завжди застосовується ретроспективно. Тобто, кожного року, після 01 січня, для розрахунку бази оподаткування земельним податком враховується чинна нормативна грошова оцінка (яка проводиться раз на 5-7 років) з урахуванням кумулятивного (накопичувального) застосування коефіцієнтів індексації (які визначається щорічно).

117. Визначальним є те, що саме закон встановлює, що кумулятивне застосування коефіцієнту індексації починається з дати проведення нормативної грошової оцінки.

118. А враховуючи, що нормативна грошова оцінка проводиться раз на 5-7 років, то щорічно, після її проведення, при визначенні бази оподаткування, будуть враховуватись всі коефіцієнти індексації за попередні роки, починаючи від дати проведення нормативної грошової оцінки».

119. Отже, для визначення бази обрахування сум орендної плати за землю враховується нормативно грошова оцінка та коефіцієнт індексації накопичувально за 2021, 2022,2023 роки.

120. Також, рішенням Червоноградської міської ради від 01.06.2023 №1888 «Про затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель м.Червонограда» затверджено нову нормативно грошову оцінку земель, яка відповідно до ст. 271.2 ПК України, вводиться в дію з 01.01.2024.

121. Відповідно витягу № НВ-9907011392024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оцінка зазначеної земельної ділянки становить 933289,86 грн.

122. З врахуванням п. 286.2 ст. 286, п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, п. 9, 11 Договору, Орендар щомісячно до 30 числа наступного за звітним повинен вносити самостійно обчислену сума плати за землю.

123. Згідно листа ГУ ДПС у Львівській області від 19.02.2025 вбачається, що в період дії Договору від відповідача надходили кошти, за рахунок яких зменшено борг минулих років згідно податкових декларацій від 17.02.2014 та зменшено борг по пені, нарахованої у минулих роках згідно рішення № 8 від 14.03.2014, а саме платежі: 30.05.2017 в сумі 18962,88 грн, 30.06.2017 в сумі 18962,88 грн, 26.07.2017 в сумі 29993,31 грн, 29.08.2017 в сумі 29993,31 грн, 29.09.2017 в сумі 29993,31 грн, 30.10.2017 в сумі 29993,31 грн, 01.12.2017 в сумі 33475,77 грн, 27.12.2017 в сумі 33475,77 грн та 30.01.2018 в сумі 33475,77 грн.

124. Також, сплатою коштів 01.06.2022 в сумі 1 764,90 грн та 30.12.2022 в сумі 1000,00 грн зменшено борг минулих років згідно податкової декларації з плати за землю від 10.02.2017 року (розрахунок за земельну ділянку 4611800000:03:005:0025).

125. Сплатою 20.02.2024 коштів в сумі 2 849,55 грн зменшено борг минулих років: в сумі 717,56 грн згідно податкової декларації з плати за землю від 10.02.2017 року, розрахунок за земельну ділянку кадастровий номер 4611800000:03:005:0025, та в сумі 2132,09 грн згідно податкової декларації з плати за землю від 26.05.2017 (уточнююча декларація подана після укладення Договору від 15.05.2017 в якій зазначено нарахування за земельну ділянку кадастровий номер 4611800000:06:001:0075).

126. Прокурор стверджує, що сума заборгованості, яка підлягає сплаті за оренду земельної ділянки кадастровий номер 4611800000:03:005:0025, строк якої настав (тобто минуло 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця) і яка не сплачена Орендарем, тобто за період з 30.10.2017 (плата за вересень 2017) по 30.01.2025 (плата за грудень 2024) включно становить 374704,95 грн., а саме за:

-2017 рік - вересень - листопад 2017 по 3482,46 грн, грудень 3482,41 грн, разом 13 929,79 грн;

-2018 рік - вересень - листопад 2017 по 3571,31 грн, грудень 3571,28 грн, разом 42 855,69 грн;

-2019 рік - вересень - листопад 2017 по 3571,31 грн, грудень 3571,28 грн, разом 42 855,69 грн;

-2020 рік - вересень - листопад 2017 по 3571,31 грн, грудень 3571,28 грн, разом 42 855,69 грн;

-2021 рік - вересень - листопад 2017 по 3571,31 грн, грудень 3571,28 грн, разом 42 855,69 грн;

-2022 рік: вересень - листопад 2017 по 3928,44 грн, грудень 3928,42 грн разом 47 141,26 грн;

- 2023 рік: січень-листопад по 4517,70 грн, грудень - 4517,74 грн, разом - 54212,44 грн;

-2024 рік: січень-листопад по 7333,22 грн, грудень - 7333,28 грн, разом - 87 998,70 грн

127. Прокурором встановлено, що відповідач допустив тривалу заборгованість з орендної плати за землю, а саме з вересня 2017 року, а Позивач належних та достатніх заходів реагування для поновлення порушених прав не вжив.

128. Як вбачається з інформації ГУ ДПС у Львівській області від 04.03.2025 №2654/5/13-01-04-07-13 та додатку - розрахунку заборгованості по орендній платі з юридичних осіб, податковий борг по орендній платі за землю з юридичних осіб по платнику ПрАТ «Червоноградський завод залізобетонних виробів» становить 2 958 151,98 грн. та утворився з 30.09.2017.

129. Позивачем долучено лист Виконавчого комітету Шептицької міської ради від 21.04.2026 №81.07-1813/26, якого вбачається, що згідно звіту по платниках , сформованого за даними системи АІС «Місцеві бюджети», наданої Фінансовим управлінням Шептицької міської ради надійшло на рахунок місцевого бюджету Шептицької міської ради UA 34899998033417981200013945 за кодом доходу 180106600 з 01.12.2025 по 31.12.2025 здійснено поступлення коштів від ПАТ «Червоноградський завод» залізобетонних виробів» в розмірі 51525,41 грн, і з 01.01.2026 по 21.04.2026 в розмірі 98751,53 (сумарно 147276,94 грн , що в математичному розрахунку за земельну ділянку з кадастровим номером 4611800000:03:005:0025 становить 17811,67 грн.

130. Відповідач повідомив суд, що станом на 17.04.2026 року ГУ ДПС у Львівській області надсилає до обслуговуючих відповідача банківських установ платіжні інструкції про стягнення податкового боргу відповідача на підставі рішення від 24.12.2025 № 646/4-13-01, і окрім суми 154 122,01 грн., на підставі таких платіжних інструкцій банками було безспірно списано (стягнуто) кошти з рахунків відповідача в сумі 6306,74 грн., а саме:

-АТ «ПУМБ» згідно Інформаційного повідомлення про платіжну операцію за платіжною інструкцією стягувача №DPS4BC952878D520474E0630A214207742B від 27.03.2026 року з рахунку позивача 30.03.2026 списано 3000,00 грн. з призначенням платежу «Стягнення боргу: РК від 24.12.2025 № 646/4-1301 Інфо переказу:Зал. 1'690'746,06 грн.»;

-АТ «СЕНС БАНК» згідно виписки з банку за платіжною інструкцією стягувача № DPS4D5B306AAE92058EE0630A2142073 від 20.03.2026 року з рахунку позивача 23.03.2023 списано 50,76 грн. з призначенням платежу: «РК від 24.12.25 № 646/4-1301 зал. до спл. 50404,28 грн».

-АТ КБ «ПРИВАТБАНК» згідно платіжної інструкції стягувача №Q41C0ODYDG від 01.04.2026 року з рахунку позивача 01.04.2026 списано 260,98 грн. з призначенням платежу «Стягнення боргу 260.98 грн.: РК вiд 24.12.2025 №_646/4-1301 ЧЗЗБВ ПРАТ 22405526 зал. 1604671,07 грн».

-АТ КБ «ПРИВАТБАНК» згідно платіжної інструкції стягувача № Q42C0YHWJC від 02.04.2026 року з рахунку позивача 02.04.2026 списано 2770,00 грн. з призначенням платежу «Стягнення 2770.00грн.: РК вiд 24.12.2025 №_646/4- 1301 ЧЗЗБВ ПРАТ 22405526 зал.1602162,05 грн.

-АТ КБ «ПРИВАТБАНК» згідно платіжної інструкції стягувача № Q4HC0PZUVT від 17.04.2026 року з рахунку позивача 17.04.2026 списано 225,00 грн. з призначенням платежу «Стягнення боргу 225.00 грн.: РК вiд 24.12.2025 №_646/4-1301 ЧЗЗБВ ПРАТ 22405526 зал. 1601676,07 грн.».

131. ОЦІНКА СУДУ.

132. Щодо представництва інтересів держави прокурором.

133. Відповідно до ст. 131-1 Конституції України органи прокуратури здійснюють представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

134. Частиною 3 ст. 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

135. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також

136. зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

137. Виходячи з вимог ст. 1 Закону України «Про прокуратуру», прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

138. Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави, у випадках, передбачених законом (ч. 1).

139. У відповідності до вимог ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

140. Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

141. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

142. «Нездійснення захисту» має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

143. «Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

144. «Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

145. Як роз'яснив Конституційний Суд України в рішенні № 3-рп/99 від 08.04.1999, представництво прокуратурою України інтересів держави в суді є одним із видів представництва в суді. За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.

146. Представництво прокурором інтересів держави в суді відрізняється від інших видів представництва рядом специфічних ознак: складом представників та колом суб'єктів, інтереси яких вони представляють, обсягом повноважень, формами їх реалізації.

147. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

148. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абз. 1 і 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

149. Таким чином, з урахуванням вимог чинного законодавства прокуратурою заявляючи позов слід зазначити: 1) в чому полягає інтерес держави та 2) нездійснення чи неналежне здійснення захисту такого інтересу уповноваженим органом.

150. В даному випадку встановлено порушення інтересів держави, яке полягає в користуванні Відповідачем земельною ділянкою комунальної власності без здійснення плати за неї у обсязі та в строки, які передбачені умовами укладеного договору, внаслідок чого до місцевого бюджету не надходять значні кошти.

151. Так, відповідно до вимог ст. ст. 13, 14 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об'єктами права власності Українського народу, а земля перебуває під особливою охороною держави.

152. Виходячи із наведених норм законодавства, «державним» (суспільним, публічним) інтересом для звернення прокурора до суду із даним позовом є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - припинення істотного порушення Орендарем договору, шляхом стягнення заборгованості, оскільки Орендодавець позбавляється того, на що розраховував при укладенні договору, зокрема, своєчасного та в повному обсязі надходження платежів з орендної плати за землю до місцевого бюджету.

153. Твердження Відповідача про те, що стягнення податкового боргу є виключною компетенцією податкових органів, не виключає обов'язку та права Шептицької міської ради як орендодавця та власника комунальної землі звертатися до суду для стягнення заборгованості, яка є, по суті, доходом місцевого бюджету. Орендна плата, незважаючи на її податковий статус для цілей адміністрування, є платою за користування майном громади, і Міська рада є безпосереднім отримувачем цих коштів.

154. З урахуванням наведеного, як вбачається з позовної заяви прокурор зазначає, що систематична несплата Відповідачем орендної плати за землю, а також її сплата несвоєчасно та не в повному розмірі, порушує право даної територіальної громади на володіння, ефективне користування і розпорядження на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй; ослаблює економічні інтереси органу місцевого самоврядування з огляду на наповненість місцевого бюджету через ненадходження коштів.

155. Такі обставини безумовно порушують інтереси територіальної громади, як складової держави, оскільки бюджет недоотримує значні кошти, однак вищезазначене залишились поза увагою органу місцевого самоврядування - Шептицької міської ради, яка є представницьким органом та повинен вживати ефективних заходів до забезпечення захисту інтересів громади. Радою не вжито заходів до захисту інтересів громади ні як стороною договору, ні шляхом реалізації наданих законом повноважень як органом місцевого самоврядування.

156. Листом Червоноградської окружної прокуратури від 30.07.2024, згідно з якими фактично надано Позивачу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави (зокрема, шляхом вчинення дій до виправлення ситуації, а саме подання позову), маючи самоврядні повноваження до припинення порушень вимог земельного законодавства, Позивачем не вжито заходів реагування щодо стягнення заборгованості.

157. Таким чином, прокурором встановлено та визначено поважні причини та необхідні й достатні підстави для представництва в суді інтересів держави, оскільки заходи реагування щодо стягнення заборгованості уповноваженим органом - Шептицькою міською радою не вживалися, що вказує на нездійснення захисту інтересів держави.

158. У зв'язку з відсутністю належного реагування уповноваженого органу держави на порушення її інтересів, судом встановлено наявність відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 53 ГПК України для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред'явлення цього позову.

159. ВИСНОВКИ СУДУ ЩОДО СУТІ СПОРУ

160. В Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

161. Відповідно ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.

162. Статтею 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.

163. Земельна ділянка з кадастровим номером 4611800000:03:005:0025 належить до комунальної власності, власником земельної ділянки є територіальна громада в особі Шептицької міської ради.

164. У відповідності до ч. 3 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок комунальної власності юридичним особам у разі розташування на цих ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), які перебувають у їх власності, здійснюється у порядку, встановленому ст. 123 цього Кодексу.

165. Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом, зокрема, укладення договору оренди земельної ділянки.

166. Як передбачено ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

167. За приписами ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

168. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України «Про оренду землі»).

169. Статтями 206 ЗК України та ст. 270 ПК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

170. За змістом статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

171. Згідно з частинами 1, 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

172. За змістом підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

173. Орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України)

174. Отже, орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі», підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України), з іншого боку, є однією з форм плати за землю як обов'язкового платежу в складі податку на майно нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Такий висновок наведено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 25.02.2025 у справі №908/929/24, від 13.10.2021 у справі № 910/14176/20, 09.06.2020 у справі № 911/2685/18.

175. Подвійна правова природа орендної плати зумовлює ту обставину, що при визначенні її розміру, окрім норм цивільного, земельного законодавства та Закону України «Про оренду землі», необхідно враховувати і вимоги ПК України (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19).

176. Варто зауважити, що норми, що регулюють розмір, форму та порядок внесення орендної плати за землі державної та комунальної власності, характеризуються більшим ступенем імперативності регулювання порівняно із землями приватної власності.

177. Для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

178. Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено Законом України «Про оцінку земель».

179. Відповідно до частини п'ятої статті 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

180. Статтею 13 Закону України «Про оцінку земель» встановлено випадки обов'язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

181. Згідно із частиною першою статті 15 Закону України «Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

182. За змістом статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

183. Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений статтею 23 Закону України «Про оцінку земель». Частинами першою, третьою та четвертою цієї статті передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

184. Пунктом 271.2 статті 271 ПК України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

185. Згідно із пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 % їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 % їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 % та не більше 1 % їх нормативної грошової оцінки.

186. Положеннями пункту 289.1, 289.2 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

187. Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.

188. Водночас обов'язковість урахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель»). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

189. Така позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22. Велика Палата Верховного Суду висновує, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.

190. Так, рішенням Червоноградської міської ради від 01.06.2023 № 1888 «Про затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель м. Червонограда» затверджено нову нормативно грошову оцінку земель, яка відповідно до ст. 271.2 ПК України, вводиться в дію з 01.01.2024.

191. Відповідно витягу № НВ-9907011392024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оцінка зазначеної земельної ділянки становить 2 933 289,86 грн. Відповідно до вимог законодавства, умов Договору та нормативної грошової оцінки земельної ділянки річний розмір орендної плати за землю за 2024 рік становить 87 998,70 грн (2 933 289,86 *3%= 87998,70), щомісячно сума платежу становить 87998,70/12=7333,225. Так, із заокругленням до сотих орендна плата за січень листопад становить по 7 333,22 грн та (за рахунок заокруглень та для приведення у відповідність розміру річної плати) за грудень 7 333,28 грн (7333,22*11+7333,28=87998,70).

192. Отже, розрахунок розміру орендної плати за вищевказану земельну ділянку за 2024 рік в сумі 87998,70 грн. відповідає вимогам законодавства та узгоджується з актуальною судовою практикою.

193. Щодо тверджень відповідачем про протиправність Рішення Червоноградської міської ради від 01.06.2023 № 1888 «Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель м. Червонограда», то суд критично ставиться до таких, з огляду на таке.

194. Відповідно до висновку судової експертизи з питань землеустрою (висновок експерта від 04.11.2025 №СЕ-19/120-25/12581-ДЗ, який наданий відповідачем на вирішення експерту поставлено запитання щодо відповідності чинним нормативно-правовим актам України технічної документації з нормативно грошової оцінки земельних ділянок в межах території Червоноградської територіальної громади Шептицького району Львівської області (в межах населеного пункту міста Шептицький), яка затверджена рішенням Червоноградської міської ради Червоноградського району Львівської області №1888 від 01.06.2023 в частині, яка стосується земельної ділянки кадастровий номер 4611800000:03:005:0025.

195. Прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово відносяться до нормативно-правових актів.

196. Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні такі ознаки: а) спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів соціальної поведінки; б) поширюються лише на персонально визначених суб'єктів; в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов'язковість) вичерпується одноразовою реалізацією; г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів; д) не мають зворотної дії в часі.

197. З огляду на наведене, рішення про затвердження нормативної грошової оцінки земель є нормативно-правовим регуляторним актом, оскільки прийняте уповноваженим органом суб'єкта владних повноважень, змінює норми права, поширюється на невизначене коло осіб (платників податку з плати за землю, коло яких не є конкретно визначеним) та спрямована на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб'єктами господарювання, також оскаржене рішення розраховано на довгострокове та неодноразове застосування (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 1540/3856/18 від 08.12.2021).

198. Згідно із ч. 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

199. Чинність рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель безпосередньо впливає на чинність витягів, виданих на його підставі. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який ґрунтується на відповідному рішенні про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, також зберігає свою чинність до моменту втрати чинності відповідного рішення органу місцевого самоврядування. Збереження чинності витягів до моменту втрати чинності рішенням про затвердження технічної документації є необхідним для забезпечення стабільності правовідносин щодо відповідних земельних ділянок. Це має важливе значення для зацікавлених осіб, зокрема органів державної влади, місцевого самоврядування, а також власників та користувачів земельних ділянок (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 320/10183/22 від 10.03.2025).

200. Висновок експерта за № СЕ-19/120-25/12581-ДЗ жодним чином не стосується справи щодо стягнення заборгованості з орендної плати за землю, розрахованої власником земельної ділянки у відповідності до умов Договору оренди землі та у відповідності до вимог чинного законодавства.

201. Суд зауважує, що питання законності технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельних ділянок (в межах населеного пункту м. Червонограда) не є предметом спору у даній справі, як наслідок не входить до предмету доказування, тому відсутні підстави для долучення висновку експерта за № СЕ-19/120-25/12581-ДЗ до матеріалів справи.

202. Окрім цього, слід зазначити, що єдиною причиною висновку про не відповідність вимогам Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147, Технічної документації в частині, яка стосується спірної земельної ділянки кадастровий номер 4611800000:06:001:0075, стало посилання на частину документації де розробник зазначає: «…коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4) визначався для кожного оціночного району за результатами геоінформаційного моделювання за критеріями економічної цінності, що наведені в додатку 6…».

203. Зокрема, експерт ставить під сумнів проведення розробником геоінформаційного моделювання, оскільки останнім кожному із 6 факторів місця розташування земельної ділянки надано однакове значення в рівних частинах. При цьому, такі висновки експерта нічим не обгрунтовані, та жодним чином не можуть свідчити про непроведення розробником документації геоінформаційного моделювання.

204. Так, рішенням Червоноградської міської ради від 01.06.2023 № 1888 «Про затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель м. Червонограда» затверджено нову нормативно грошову оцінку земель, яка відповідно до ст. 271.2 ПК України, вводиться в дію з 01.01.2024.

205. Відповідно витягу № НВ-990701139024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оцінка спірної земельної ділянки становить 2933289,86 грн.

206. За правовим висновком, викладеним у постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі №646/4738/19, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

207. Також, як вбачається з інформації, розміщеної на сайті Шептицької міської ради за адресою https://sheptytska-rada.gov.ua/proyekty-rishen-sesiii/st-1752 проєкт рішення «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцiнки земельних ділянок (в межах населеного пункту м. Червоноград)» було попередньо, до прийняття, опубліковано.

208. Також, рішення Червоноградської міської ради від 01.06.2023 № 1888 «Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель м. Червонограда» 02.06.2023 опубліковано на сайті Червоноградської міської ради за адресою https://sheptytska-rada.gov.ua/Rishennia-sesii.

209. Рішення Червоноградської міської ради від 01.06.2023 № 1888 «Про затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель м. Червонограда», є чинним, встановленому законом порядку не скасованим, а відтак чинним є витяг № НВ-990701139024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

210. Щодо зазначення відповідачем про протиправність заявлення позовних вимог прокурора в частині стягнення заборгованості з орендної плати, яка виникла у період з 30.09.2017 по 30.04.2020 у сумі 103242,1 грн.

211. Як зазначає відповідач у відзиві, подвійна правова природа орендної плати за землю комунальної форми власності зумовлює, зокрема, ту обставину, що при стягненні заборгованості з орендної плати, окрім норм цивільного, земельного законодавства та Закону України «Про оренду землі», необхідно враховувати і вимоги ПК України.

212. Суд вважає, що це не зумовлює застосування у вказаних правовідносинах виключно податкового законодавства, та не виключає застосування норм цивільного, земельного, господарського законодавства. У даній справі прокурор в інтересах Шептицької міської ради, як власника земельної ділянки та сторони Договору оренди землі подано позовну заяву, керуючись цивільним, господарським, земельним, податковим законодавством. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 813/2173/18 від 16.03.2022 відмовлено в задоволенні позову ГУ ДПС у Львівській області до ПАТ «Червоноградський завод залізобетонних виробів» про стягнення коштів податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих боржника в сумі 267 806,11 грн.

213. Ухвалою восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2018 відмовлено у відкритті апеляціного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Львівській області. Ухвалою Верховного Суду від 02.11.2022 відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою ГУ ДПС У Львівській області.

214. Водночас, моніторингом Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ГУ ДПС у Львівській області у справі № 813/2173/18 охоплено позовом заборгованість по сплаті податкового боргу за період з 30.09.2017 по 30.04.2018. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 у справі № 380/5466/20 задоволено позов ГУ ДПС у Львівській області про стягнення податкового боргу з рахунків у банках у розмірі 714523,71 грн.

215. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2021 задоволено апеляційну скаргу ПАТ «Червоноградський завод залізобетонних виробів» на рішення ЛОАС від 10.12.2020 у справі № 380/5466/20. Рішення ЛОАС від 10.12.2020 у справі № 380/5466/20 скасовано та прийнято нову постанову якою в задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Верховного Суду від 23.02.2022 відмовлено у відкриття касаційного провадження.

216. Водночас, моніторингом Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ГУ ДПС у Львівській області у справі № 380/5466/20 охоплено позовною роботою заборгованість по сплаті податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб перед бюджетом станом на 17.03.2020. Також вказане стверджується рішеннями судів у справі № 380/5466/20, долученими відповідачем до відзиву. Також, відповідно до п. 95,5 ст. 95 Податкового кодексу України прийнято рішення керівника ГУ ДПС у Львівській області від 06.04.2023 № 42/4-1301 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках в рахунок погашення податкового боргу.

217. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі № 380/11861/23 визнано протиправним та скасовано рішення керівника ГУ ДПС у Львівській області від 06.04.2023 № 42/4-1301. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2024 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Львівській області залишено без задоволення. Ухвалою Верховного Суду від 27.12.2024 відмовлено у відкриття касаційного провадження.

218. Суд погоджується з твердженням прокурора про те, що вжиття заходів ГУ ДПС у Львівській області, спрямованих на стягнення податкового боргу з платника податків ПАТ «Червоноградський завод залізобетонних виробів» не виключає права Шептицької міської ради, та прокурора в її інтересах, на звернення до Господарського суду за захистом інтересів Шептицької міської ради.

219. Обов'язок зі сплати орендної плати за землю державної або комунальної власності виникає з укладеного договору оренди землі та вимог цивільного, господарського, земельного, а не виключно з податкового законодавства.

220. Відтак, у даній справі позовні вимоги не дублюються з позовними вимогами у вищезазначених адміністративних справах, оскільки позов подано в інтересах Шептицької міської ради виключно як власника землі, сторони договору оренди землі, сторони цивільних, господарських, земельних правовідносин.

221. Щодо тверджень відповідача про наявність адміністративної справи №380/9856/25 щодо зобов'язання ГУ ДПС у Львівській області списати безнадійний податковий борг з орендної плати у сумі, то з даного приводу суду зазначає, що станом на момент ухвалення рішення у даній справі, рішення в адміністративній справі №380/9856/25 не набрало законної сили.

222. Перевіривши розрахунок прокурора щодо розміру орендної плати, не сплаченої відповідачем за договором оренди землі від 15.05.2017 з 30.10.2017 (плата за вересень 2017) по 30.01.2025 року (плата за грудень 2024), суд зазначає, що такий розрахунок виконано правильно.

223. Водночас судом встановлено, що на рахунок місцевого бюджету Шептицької міської ради UA 34899998033417981200013945 за кодом доходу 180106600 з 01.12.2025 по 31.12.2025 здійснено поступлення коштів від ПАТ «Червоноградський завод» залізобетонних виробів» в розмірі 51525,41 грн, і з 01.01.2026 по 21.04.2026 в розмірі 98751,53 (сумарно 147276,94 грн , що в математичному розрахунку за земельну ділянку з кадастровим номером 4611800000:03:005:0025 становить 17811,67 грн.

224. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

225. Зважаючи на наведене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 17811,67 грн у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

226. Згідно ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

227. Відтак матеріалами справи підтверджено, що належна до стягнення з відповідача сума заборгованості становить 356893,28 грн.

228. Щодо посилань відповідача на сплив позовної давності за заявленими вимогами та необхідність застосування наслідків спливу позовної давності господарський суд не вважає їх слушними з огляду на таке.

229. Подвійна правова природа орендної плати за землю комунальної форми власності зумовлює, зокрема, ту обставину, що при стягненні заборгованості з орендної плати, окрім норм цивільного, земельного законодавства та Закону України «Про оренду землі», необхідно враховувати і вимоги ПК України.

230. Однак, це не зумовлює застосування у вказаних правовідносинах виключно податкового законодавства, та не виключає застосування норм цивільного, земельного, господарського законодавства.

231. У даній справі прокурор в інтересах Шептицької міської ради, як власника земельної ділянки та сторони Договору оренди землі подано позовну заяву, керуючись цивільним, господарським, земельним, податковим законодавством.

232. При реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

233. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі №903/602/24 викладені наступні висновки щодо питання перебігу позовної давності:

234. За загальним правилом позовна давність триває безперервно з моменту усвідомлення учасником правовідносин порушення його права і до спливу цього строку звернення до суду.

235. Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено статтями 263 та 264 Цивільного кодексу України.

236. Водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.

237. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.

238. Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі - Закон № 540-IX) розділ Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями257,258,362,559,681,728,786,1293 цьогоКодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.

239. Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов'язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX.

240. Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22).

241. Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

242. Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.

243. Поряд із цим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.

244. Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.

245. Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХнабрав чинності 30 січня 2024 року.

246. Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився і такий стан триває дотепер.

247. Підсумовуючи, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.

248. Отже, оскільки в цій справі станом на 02 квітня 2020 року позовна давність щодо визнаних судами обґрунтованими позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних не спливла, то перебіг цього строку є зупиненим і дотепер (внаслідок продовження на строк дії карантину та воєнного стану й подальшого зупинення його перебігу на строк дії воєнного стану).

249. Зважаючи на те, що карантин діяв на всій території України до 30 червня 2023 року, та з 24.02.2022 діє режим воєнного стану, строк позовної давності не пропущений.

250. Враховуючи зазначені обставини та наведені висновки Великої Палати Верховного Суду господарський суд дійшов висновку, що поданий Заступником керівника Керівником Шептицької окружної прокуратури Львівської області 03.04.2025 позов про стягнення заборгованості, зокрема заборгованості яка виникла з 30 вересня 2017 року (тобто орендна плата за серпень 2017 термін сплати якої настав 30.09.2017), є таким, що пред'явлений в межах загальної позовної давності, а тому відсутні підстави для застосування наслідків спливу позовної давності, передбачених статтею 267 ЦК України.

251. Одним із принципів господарського судочинства є принцип змагальності сторін, закріплений у статті 13 ГПК України, який передбачає у частині другій вказаної статті обов'язок кожної сторони довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

252. Суд розглядає справи не інакше як на підставі доказів, поданих учасниками справи (ч.1 статті 14 ГПК України).

253. Частина 2 ст. 86 ГПК України визначає, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частина третя статті 86 ГПК України).

254. З врахуванням викладеного, рішення суду ухвалено на підставі безпосередньо досліджених доказів, що визначають предмет доказування у цій справі, та які і вплинули на сформульовані у рішенні суду висновки.

255. СУДОВІ ВИТРАТИ.

256. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь прокуратури 4282,72 грн витрат по сплаті судового збору, пропорційно до задоволених вимог.

257. Крім того ч. 5 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» встановлює, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

258. Суд роз'яснює позивачу, що він має право на повернення з Державного бюджету частини суми сплаченого судового збору у зв'язку закриттям провадження у справі в частині заявлених вимог, подавши суду відповідне клопотання.

Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Червоноградський завод залізобетонних виробів» (80100, Львівська область, м. Шептицький, вул. Львівська, 36, ідентифікаційний код юридичної особи 22405526) на користь Шептицької міської ради Львівської області (80100, Львівська область, м. Шептицький, пр-кт. Шевченка, 19, ідентифікаційний код юридичної особи 26269722) заборгованість з орендної плати за земельну ділянку, кадастровий номер 4611800000:03:005:0025, в сумі 356893,28 грн. згідно договору оренди землі від 15.05.2017 (зі змінами), яка утворилася станом на 31.01.2025.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Червоноградський завод залізобетонних виробів» (80100, Львівська область, м. Шептицький, вул. Львівська, 36, ідентифікаційний код юридичної особи 22405526) на користь Львівської обласної прокуратури (отримувач: Львівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910031, UA138201720343140001000000774 у ДКСУ у м.Києві, (79005, м.Львів, проспект Шевченка, 17/19) 4282,72 грн судового збору.

4. Закрити провадження у справі в частині стягнення 17811,67 грн заборгованості з орендної плати за земельну ділянку, кадастровий номер 4611800000:03:005:0025.

5. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

У зв'язку з перебування судді Щигельської О.І. у відпустці з 27.04.2026 по 08.05.2026, повний текст рішення, складено та підписано суддею 11.05.2026.

Суддя Щигельська О.І.