Справа № 761/5723/26
Провадження № 1-кс/761/4707/2026
29 квітня 2026 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
адвоката ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Виробничо-Комерційна фірма «Ташань» (код ЄДРПОУ 23249297), про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13.10.2025 (справа № 761/42614/25) у кримінальному провадженні № 22025000000000019 від 10.01.2025,
установив:
За допомогою системи «Електронний суд» адвокат ОСОБА_3 , діючи в інтересах ТОВ «Виробничо-Комерційна фірма «Ташань» (код ЄДРПОУ 23249297), звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13.10.2025 (справа № 761/42614/25) у кримінальному провадженні № 22025000000000019 від 10.01.2025, якою накладено арешт на майно, яке тимчасово вилучене 02.10.2025 під час проведення обшуку офісних та складських приміщень ТОВ «Виробничо-Комерційна фірма «Ташань» за адресою: м. Чернівці, пров. Складський, буд. 5-Д, а саме на ноутбук HP сірого кольору, модель RTL 8821CE, серійний номер CND1489SDK, із зарядним пристроєм до нього, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 18.02.2026, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 20.02.2026 справу передано слідчому судді з відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Шевченківського районного суду міста Києва.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив задовольнити.
Прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції) у судовому засіданні зазначив, що досудове розслідування триває, при цьому зазначив, що підстави для подальшого утримання майна відсутні.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити про таке.
Приписами статей 131, 132 КПК України передбачено, що арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які вживаються за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування відповідного заходу забезпечення.
При цьому підлягає врахуванню, чи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи потреби досудового розслідування, а також, чи може бути виконане завдання, для виконання якого сторона обвинувачення звертається з відповідним клопотанням.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
У провадженні Головного слідчого управління Служби безпеки України перебувають матеріали кримінального провадження № 22025000000000019 від 10.01.2025.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється, зокрема прокурорами відділу Офісу Генерального прокурора.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13.10.2025 (справа № 761/42614/25) накладено арешт на майно, яке тимчасово вилучене 02.10.2025 під час проведення обшуку офісних та складських приміщень ТОВ «Виробничо-Комерційна фірма «Ташань» за адресою: м. Чернівці, пров. Складський, буд. 5-Д, а саме на ноутбук HP сірого кольору, модель RTL 8821CE, серійний номер CND1489SDK, із зарядним пристроєм до нього, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.
Як вбачається зі змісту зазначеної ухвали слідчого судді, підставою для накладення арешту на зазначене майно послугувала наявність розумної підозри вважати, що арештоване майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, є речовим доказом у кримінальному провадженні № 22025000000000019 від 10.01.2025.
Приписами статей 131, 132 КПК України передбачено, що арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які вживаються за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування відповідного заходу забезпечення.
При цьому підлягає врахуванню, чи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи потреби досудового розслідування, а також, чи може бути виконане завдання, для виконання якого сторона обвинувачення звертається з відповідним клопотанням.
У відповідності зі ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004).
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Слідчим суддею також встановлено, що хоча досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025000000000019 від 10.01.2025 триває, проте у кримінальному провадженні проведені необхідні слідчі дії відносно арештованого майна.
Аналіз наявних у розпорядженні слідчого судді матеріалів свідчить про відсутність на цей час підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а так само, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та наслідки арешту такого майна.
Частина 1 статті 22 КПК України передбачає, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Одночасно вирішуючи клопотання, необхідно врахувати загальні засади застосування заходів забезпечення кримінального провадження у відповідності до Розділу ІІ КПК України, якими передбачено обґрунтування необхідності такого ступеню втручання у права і свободи особи потребами досудового розслідування, принцип співмірності.
За таких обставин, враховуючи позицію прокурора, який не заперечував проти клопотання адвоката про скасування арешту майна, слідчий суддя, розглянувши клопотання в межах питань, які винесені на його розгляд, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань матеріали, з урахуванням вищенаведеного, вважає за необхідне клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна задовольнити.
Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що прохання адвоката повернути вилучене майно власнику чи його адвокату (представнику) не підлягає задоволенню, оскільки слідчий суддя за результатом розгляду клопотання про скасування арешту не може прийняти інше рішення по суті клопотання ніж визначене ст. 174 КПК України, тобто задовольнити клопотання, в тому числі частково, або ж відмовити в його задоволенні. Будь-яке інше судове рішення по суті клопотання про скасування арешту майна, зокрема про зобов'язання повернути вилучене майно, буде виходити за межі повноважень, якими наділений слідчий суддя чинним процесуальним законодавством.
Керуючись статтями 2, 7, 22, 26, 98, 170, 173-174, 309, 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Виробничо-Комерційна фірма «Ташань» (код ЄДРПОУ 23249297), про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13.10.2025 (справа № 761/42614/25) у кримінальному провадженні № 22025000000000019 від 10.01.2025 - задовольнити частково.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13.10.2025 (справа № 761/42614/25), а саме на ноутбук HP сірого кольору, модель RTL 8821CE, серійний номер CND1489SDK, із зарядним пристроєм до нього.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_6