Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/20967/25
13 травня 2026 року Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
за участю :
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву обвинуваченого ОСОБА_5 про відвід судді Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_6 від участі у розгляді справи №758/20967/25 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-
До Подільського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_5 про відвід судді Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від участі у розгляді справи №758/20967/25.
Обґрунтовуючи заяву, ОСОБА_5 вказав, що 20 березня 2026 року суддею розглянуто та задоволено клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Відповідно до ч. 1 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. В порушення цієї норми прокурор подав клопотання лише за добу до завершення терміну дії попередньої ухвали. Суддя, усвідомлюючи грубе порушення прокурором процесуальних строків, не повернув клопотання, та не врахував це як підставу для відмови.
Натомість прийнявши клопотання до розгляду в такий стислий термін, суд позбавив сторону захисту можливості належним чином підготувати заперечення та зібрати докази, що свідчить про надання переваги стороні обвинувачення. Значені дії судді вказують на формальний підхід до обмеження права людини на свободу та свідчать про наявність обставин передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України. Просив прийняти клопотання про відвід судді ОСОБА_6 до розгляду та відвести ОСОБА_6 від участі у розгляді кримінального провадження №62024100150002106.
В судовому засіданні просив заяву про відвід судді задовольнити, захисник не заперечував щодо задоволення вказаної заяви. Прокурор в судовому засіданні заперечував, щодо відводу судді.
Дослідивши матеріали заяви, суддя дійшов висновку про таке.
Згідно з частиною шостою статті 22 Кримінального процесуального кодексу України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до частини другої статті 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, тобто фактично законодавець визначив практику Європейського суду з прав людини частиною кримінального процесуального законодавства України.
Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Відповідно до частини першої статті 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Проте, при розгляді заяви про відвід жодної з перелічених у ч. 1 ст. 75 КПК України обставин, судом не встановлено.
Обґрунтовуючи заяву про відвід ОСОБА_5 зазначав, що прокурор подав клопотання лише за добу до завершення терміну дії попередньої ухвали. Суддя, усвідомлюючи грубе порушення прокурором процесуальних строків, не повернув клопотання, та не врахував це як підставу для відмови.
Натомість прийнявши клопотання до розгляду в такий стислий термін, суд позбавив сторону захисту можливості належним чином підготувати заперечення та зібрати докази, що свідчить про надання переваги стороні обвинувачення. Таким чином, відвід судді ОСОБА_6 фактично зумовлений тим, що остання проігнорувала, що клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 надійшло до суду не за п'ять днів до закінчення строку тримання під вартою, як того вимагає КПК України, а за добу. Однак, такі твердження ОСОБА_5 судом до уваги не приймаються, оскільки вирішення процесуальних питань в ході розгляду справи, в тому числі задоволення або ж відмова у задоволенні заяв, клопотань, скарг учасників провадження, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді у даній чи в інших справах, не свідчить про упередженість судді та не може бути підставою для відводу судді. Таким чином, за умови подання прокурором клопотання поза межами процесуальних строків, з порушенням імперативних вимог КПК України, відповідне зауваження ОСОБА_5 є слушними, однак не може слугувати безумовною підставою для відводу судді.
Так, відповідно до статті 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Отже, вказаною нормою передбачено право прокурора не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу, подати клопотання про його продовження. Проте, вказаною нормою не передбачено конкретних наслідків за умови недотримання прокурором зазначеного вище строку. Крім того, чинними положеннями КПК України взагалі не передбачено можливості повернення прокурору клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу чи залишення такого клопотання без розгляду.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України в пункті 10 постанови «Про незалежність судової влади» №8 від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу (самовідводу) судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
З огляду на вказане суд вважає обставини на які посилається ОСОБА_5 обґрунтовуючи заяву про відвід судді ОСОБА_6 , такими що не ґрунтуються на вимогах закону та не заслуговують на увагу саме в частині обґрунтування підстав для відводу судді.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 22, 75, 80-82 КПК України, суд -
Заяву ОСОБА_5 про відвід судді Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від участі у розгляді справи №758/20967/25, залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1