Справа № 747/93/26
Провадження№ 3/747/95/26
14.05.2026 року селище Талалаївка
Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Тіщенко Л.В.
секретаря Зірки В.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Талалаївка матеріали, що надійшли з Прилуцького РВП ГУНП України в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , пенсіонера, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 596774 від 20.02.2026 року - 20 лютого 2026 року в 13 год 40 хв на автодорозі Дмитрівка - Плугатар (8 км) водій ОСОБА_1 керував автомобілем IVECO TURBO, д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримав безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем VOLKSWAGEN PASSAT, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п 2.6, 12.1, 13.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст 124 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою винність у вчиненому правопорушенні не визнав і суду показав, що 20 лютого 2026 року в обідній час він рухався власним автомобілем по дорозі з ОСОБА_3 , дорога була дуже засніжена і погано розчищена, тому він рухався з невеликою швидкістю. Коли побачив, що назустріч їде автомобіль, то зупинився, щоб роз'їхатись, але оскільки дорога була слизька, погано розчищена, то його автомобіль трохи кинуло в сторону, і зачепив зустрічний автомобіль. Потім приїхали працівники поліції, зафіксували подію ДТП на схемі, та відбирали пояснення. Якби дорога була добре розчищена, то ДТП би не сталося.
Суд, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний, серед іншого, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При ухваленні рішення в справі про адміністративні правопорушення, суд повинен дотримуватись принципу повноти дослідження обставин справи, що суттєво впливає на об'єктивність рішення, а також на здобуття достатньої сукупності доказів, які обґрунтовують зроблені у даному рішенні висновки, як такі, що не залишають сумнівів. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час її розгляду, виключає будь - яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, а також того, що інкриміноване правопорушення було вчинене саме особою стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Розділом 2 ПДР України передбачено обов'язки водіїв транспортних засобів. Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Диспозиція ст.124 КУпАП визначає склад адміністративного правопорушення, яке полягає у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Тобто диспозиція даної статті є бланкетною, оскільки містить посилання на Правила дорожнього руху, а тому для визначення суті правопорушення та вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення необхідно встановити, які пункти ПДР були порушені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, та у чому полягали такі порушення. Склад правопорушення, за який передбачена відповідальність за ст 124 КУпАП, передбачає наявність трьох елементів об'єктивної сторони (протиправне діяння): 1) порушення Правил дорожнього руху, 2) наслідки у вигляді, зокрема, пошкодження транспортних засобів, 3) наявність причинно-наслідкового зв'язку між порушенням Правил дорожнього руху та наслідками. Таким чином, настання наслідків дорожньо-транспортної пригоди у вигляді пошкодження транспортних засобів мають бути обумовлені саме порушенням певним учасником дорожнього руху Правил дорожнього руху, тобто, має бути наявний прямий чи опосередкований причинно-наслідковий зв'язок між діями та наслідками. Характеризуючою ознакою дорожньо-транспортної пригоди є те, що при зіткненні двох або більше транспортних засобів, порушення ПДР може бути допущено усіма його учасниками, але у причинно-наслідковому зв'язку із пригодою можуть бути порушення одного із водіїв. Причинно-наслідковий зв'язок між пригодою та порушенням ПДР встановлюється у кожному конкретному випадку на підставі повного і всебічного дослідження доказів, зібраних працівниками поліції та наданих учасниками. Тобто, тільки ті порушення ПДР, які є причиною настання цих наслідків, а отже перебувають із ними у причинному зв'язку є підставою відповідальності за ст.124 КУпАП. З аналізу диспозиції ст. 124 КУпАП вбачається, що адміністративна відповідальність за цією нормою можлива лише за умови наявності безпосереднього, прямого та неминучого причинно-наслідкового зв'язку між порушенням конкретних вимог Правил дорожнього руху та настанням матеріальних наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів. Факт участі особи у дорожньо-транспортній пригоді або формальне порушення окремих приписів ПДР саме по собі не є достатнім для притягнення до відповідальності за ст. 124 КУпАП без встановлення такого зв'язку.
Як вже зазначалось судом, об'єктивна сторона складу правопорушення, передбаченого ст 124 КУпАП, характеризується наступними елементами: діянням, тобто порушення учасниками дорожнього руху ПДР, яке може бути виражене як у дії, так і в бездіяльності; наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна; а також причинним зв'язком між наведеними діяннями та наслідками.
Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення водію ОСОБА_1 ставиться у вину порушення вимог п 12.1, 13.1 та 2.6 ПДР України, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Згідно п.13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Як було встановлено в ході судового розгляду та підтверджується дослідженими матеріалами справи, автомобіль IVECO TURBO, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 20 лютого 2026 року в 13 год 40 хв на автодорозі Дмитрівка - Плугатар (8 км) рухався по вузькій засніженій ділянці дороги, під снігом був льодяний покрив, дорога була погано розчищена, і коли водій ОСОБА_1 зупинився, щоб розминутись із зустрічним автомобілем, але його автомобіль повело в сторону і тому відбулось зіткнення транспортних засобів. Із схеми місця ДТП, яка сталася 20 лютого 2026 року в 13 год 40 хв на автодорозі Дмитрівка - Плугатар (8 км) вбачається, що ширина проїзної частини дороги 2, 43 м, по боках снігові замети, в схемі місця ДТП зафіксовано наявність недоліків в утриманні вулично-шляхової мережі, які стали супутньою причиною ДТП. Таким чином, факт наявності значного засніження проїзної частини дороги та вузький проїзд для руху транспортних засобів беззаперечно доведений дослідженими судом матеріалами, які є доказами у розумінні ст 251 КУпАП. Перед відрізком ділянки дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, не були встановлені попереджувальні знаки, які б інформували про наявність слизької дороги (ожеледиці). Вищезазначене свідчить про те, що дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок не забезпечення утримувачем автомобільних доріг безпеки руху транспортних засобів (засніженість та ожеледиця) та брак оснащення попереджувальними знаками.
Згідно з положеннями п. 3 ст 12 Закону України «Про дорожній рух» посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов'язані, зокрема: забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху. При розгляді справ про порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, необхідно з'ясувати наявність причинного зв'язку між порушенням водієм ПДР та наслідками, що настали, а виходячи із сукупності всіх обставин, що належать до предмета доказування, з огляду на особливості складу правопорушення, передбаченого у ст 124 КУпАП, оцінці підлягає наявність технічної можливості у водія уникнути наслідків адміністративного правопорушення та джерело створення аварійної ситуації. Виходячи із встановлених у ході розгляду обставин, дійти однозначного висновку про причинний зв'язок дій водія ОСОБА_1 із наслідками, які настали, неможливо, оскільки не виключається причинний зв'язок із незадовільним станом дороги, при цьому обов'язку водія щодо вжиття заходів для безпечного руху кореспондує обов'язок посадових осіб, які відповідають за експлуатацію дороги щодо утримання у придатному до використання стані. За таких обставин, у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували вину особи за стандартом «поза розумним сумнівом». Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в судовому засіданні, не знайшло свого підтвердження порушення ним вимог ПДР України, що потягло за собою вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст 124 КУпАП. Суд всі сумніви з цього приводу тлумачить на користь особи, яка притягається до відповідальності, що узгоджується із ч.3 ст.62 Конституції України.
Положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи. Враховуючи, що згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, ст. 124 КУпАП, керуючись ст. ст. 9, 221, 247, 251, 283, 285 КУпАП, суд, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1ст 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляція в Чернігівський апеляційний суд протягом десяти днів з дня винесення.
Суддя: Л.В.Тіщенко