Справа № 740/2527/26
Провадження № 1-кп/740/342/26
про призначення судового розгляду
13 травня 2026 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
- прокурор ОСОБА_3 ,
- обвинувачена ОСОБА_4 ,
- захисник ОСОБА_5 ,
провівши відкрите підготовче судове засідання в залі суду в м. Ніжині у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України,
установив:
13.05.2026 до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 13.05.2026 обвинувальний акт призначено до розгляду в підготовче судове засідання на 13 травня 2026 року 14:00 год.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд кримінального провадження у відкритому судовому засіданні з викликом учасників судового провадження. Також прокурор подав до суду письмове клопотання про продовження обвинуваченій строку тримання під вартою на 60 днів, посилаючись на те, що обраний слідчим суддею запобіжний захід у вигляді тримання під вартою закінчується 16.05.2026, і на цей час не зменшилася, продовжують існувати ризики, які враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, а саме, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від суду, незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення. Оскільки судовий розгляд кримінального провадження не розпочато, то з метою запобігання вищевказаним ризикам виникла необхідність у продовженні строку тримання під вартою обвинуваченої.
У судовому засіданні обвинувачена та її захисник не заперечували проти призначення судового розгляду, жодних заяв/клопотань - не подавали. Щодо клопотання прокурора, то просили пом'якшити запобіжний захід, змінити на домашній арешт, врахувати, що обвинувачена має трьох неповнолітніх дітей, які на цей час проживають з її сестрою, тобто вона має міцні соціальні зв'язки і не збирається переховуватися від суду.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, суд дійшов таких висновків.
Під час підготовчого судового засідання встановлено, що справа підсудна Ніжинському міськрайонному суду Чернігівської області. Обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України. Підстави для прийняття рішень, передбачених п. 1 4 ч. 3 ст. 314 КПК України, під час підготовчого судового засідання не встановлені, тому згідно зі ст. 316 КПК України кримінальне провадження можливо призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні (з урахуванням принципів відкритості та гласності) суддею одноособово.
Щодо клопотання прокурора слід зазначити таке.
Згідно із ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного, обвинуваченого має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Відповідно до практики ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює ЄСПЛ, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої, суд ураховує, що ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 20 березня 2026 року застосовано до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з дати фактичного затримання о 14 годині 35 хвилин 18 березня 2026 року до 16 травня 2026 року включно. Визначено підозрюваній ОСОБА_4 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240,00 грн.
Ухвалу мотивовано тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні, зокрема, тяжкого злочину (ст. 12 КК України), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за що передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 6 до 10 років з конфіскацією майна/позбавленням волі на строк від 4 до 8 років, постійного місця роботи, стабільного прибутку, міцних соціальних зв'язків - не має. З метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної та запобігання ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважав за можливе обрати запобіжний захід у вигляді саме тримання під вартою, і також вважав, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є занадто м'яким та неможливим з огляду на покарання, у разі визнання її винуватою у вчиненні злочинів, відсутність житла і соціальних зв'язків, що створюють реальні підстави вважати, що в разі обрання такого запобіжного заходу підозрювана може покинути межі Чернігівської області або впливати на свідків у цьому ж провадженні.
Суд вважає обґрунтованими зазначені прокурором у клопотанні доводи про те, що на цей час не зменшилися та продовжують існувати ризики, враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, адже на цей час не розпочався судовий розгляд, не допитано жодного свідка в справі.
Для запобігання вищевказаним ризикам суд ураховує суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст. 2 КПК України, зокрема, захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинуваченого, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п. 79 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України».
Застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні цілодобово залишати житло, не зможе унеможливити спробам переховуватись від суду.
Сторона захисту не надала жодних доказів на підтвердження своїх доводів про наявність в обвинуваченої міцних соціальних зв'язків, наявність житла, постійного місця проживання.
Про обрання відносно обвинуваченої особистої поруки не надходило жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру. Застосування особистого зобов'язання не забезпечить належної поведінки обвинуваченої, не зменшить наявність ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації.
З урахуванням вищевказаного суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним з існуючими ризиками на цей час, відповідає особі обвинуваченої та зможе забезпечити, на відміну від інших запобіжних заходів, належне виконання нею процесуальних обов'язків.
З огляду на доведеність прокурором, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти зазначеним ризикам, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора.
Керуючись ст. 2, 22, 26, 178, 314 - 317, 371, 372 КПК України, суд
ухвалив:
Судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України, - призначити на 30 червня 2026 року 10:30 годину та проводити у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області суддею одноособово.
У судове засідання викликати учасників судового провадження.
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою - до 10 липня 2026 року включно.
Обвинувачену ОСОБА_4 етапувати з Державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор» з подальшим поміщенням до ІТТ № 3 м. Ніжина.
Копії ухвали негайно вручити обвинуваченій ОСОБА_4 , направити начальнику Державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор», ІТТ № 3 м. Ніжина.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня її оголошення.
В іншій частині ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1