14 травня 2026 року
м. Київ
справа №280/6934/24
адміністративне провадження № К/990/9929/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Желєзного І.В., Мацедонської В.Е.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року (головуючий суддя - Шлай А.В., судді: Баранник Н.П., Круговий О.О.)
у справі № 280/6934/24
за позовом ОСОБА_1
до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
I. ПРОЦЕДУРА
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди з розрахунку 100000 грн на місяць за кожен день участі у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, у період з 18 квітня 2024 року по 30 червня 2024 року (включно);
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та військову частину НОМЕР_1 виплатити додаткову винагороду з розрахунку 100000 грн на місяць за кожен день участі у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, у період з 18 квітня 2024 року по 30 червня 2024 року (включно), із врахуванням виплачених сум додаткової винагороди за вказаний період.
2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному обсязі ОСОБА_1 додаткової винагороди з розрахунку до 100000 грн на місяць за участь у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно) пропорційно часу участі у таких діях та заходах за період з 18 квітня 2024 року по 30 червня 2024 року (включно). Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду з розрахунку до 100000 грн на місяць за участь у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно) пропорційно часу участі у таких діях та заходах за період з 18 квітня 2024 року по 30 червня 2024 року (включно), з урахуванням виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
3. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, 14 листопада 2024 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» уперше подала апеляційну скаргу, з пропуском строку на апеляційне оскарження та одночасно заявила клопотання про поновлення такого строку і про відстрочення сплати судового збору.
4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року задоволено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. Відмовлено у задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу залишено без руху та надано десять днів з моменту отримання ухвали на усунення недоліків, шляхом надання документу про сплату судового збору.
5. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 повернуто особі, яка її подала, у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги.
6. 29 грудня 2024 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» повторно подала апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року у справі № 280/6934/24. Разом з апеляційною скаргою подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного рішення суду.
7. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2025 року визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року у справі № 280/6934/24. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, надати суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших підстав для поновлення строку.
8. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
9. 07 березня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року у справі № 280/6934/24. Заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.
10. Ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2025 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції констатував, що первинну апеляційну скаргу військовою частиною НОМЕР_1 на рішення суду першої інстанції від 03 жовтня 2024 року залишено без руху у зв'язку із несплатою судового збору та повернуто через невиконанням вимог щодо сплати судового збору. Вдруге військовою частиною НОМЕР_1 апеляційну скаргу подано на вказане рішення 29 грудня 2024 року, до якої додано документ про сплату судового збору № 67 від 21 грудня 2024 року.
12. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до висновків викладених в постанові Верховного Суду від 28 січня 2021 року у справі № 640/10030/19 невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
13. Крім того, суд апеляційної інстанції зауважив, що несвоєчасність надання доказів сплати апелянтом судового збору та повернення у зв'язку із цим ухвалою від 06 грудня 2024 року апеляційної скарги, не може вважатись поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження при поданні апеляційної скарги вдруге 29 грудня 2024 року.
14. Також, суд апеляційної інстанції врахував висновки Верховного Суду викладені у постанові від 07 лютого 2023 року у справі №120/14564/21-а про те, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.
15. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність доказів, які б підтверджували вказані скаржником доводи про виконання бойових завдань в зоні ведення бойових дій, що перешкоджало своєчасному вчиненню процесуальних дій, оскільки на підтвердження таких доводів скаржник надав витяг з наказу № 231 про місце дислокації, проте цей наказ датований ще серпнем 2024 року. Інші докази, які б підтверджували вказані скаржником доводи відсутні.
III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції постановив ухвалу без з'ясування конкретних причин, умов та обставин, через які апеляційна скарга не подана вчасно, та без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21 та без урахування умов, що склалися через введення в Україні воєнного стану і порушення права скаржника на апеляційний перегляд справи, передбачене статтею 13 КАС України.
17. Скаржник зазначає, що первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження. Повторне подання апеляційної скарги відбулось упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної апеляційної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань, адже первісна апеляційна скарга повернута 06 грудня 2024 року, а повторно подана апеляційна скарга 29 грудня 2024 року, що є розумним строком, враховуючи необхідність вчинення дій з отримання необхідного фінансування для сплати судового збору, адже саме несплата судового збору стала причиною залишення апеляційної скарги без руху та повернення апеляційної скарги апелянту, та враховуючи обставини перебування юридичного відділу військової частини НОМЕР_1 в районі ведення бойових дій. Факт відсутності грошових коштів для сплати судового збору підтверджується випискою з рахунка військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до зазначеної виписки, щодо руху коштів по рахунку за кодом КЕКВ 2800, з якого сплачується судовий збір, вбачається відсутність грошових коштів для оплати судового збору, оскільки загальний залишок становить 0,12 грн. Відповідно до відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11 грудня 2024 року № 760/37313 погоджено видатки для сплати судового збору за КЕКВ 2800. Враховуючи, що для фактичного надходження коштів з моменту погодження видатків, необхідний додатковий час, ця обставина зумовила додаткову затримку.
18. Скаржник стверджує, що ним продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації права на апеляційне оскарження та вжито усіх можливих заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і такі недоліки усунуті на момент повторного звернення з апеляційною скаргою, а саме враховуючи ту обставину, що первісною підставою повернення апеляційної скарги стало несплата судового збору, то на час звернення повторно з апеляційної скаргою апелянтом сплачено судовий збір, що підтверджується платіжною інструкцією, тобто фактично усунуто недоліки, що зумовили повернення апеляційної скарги вперше.
19. Таким чином, відповідач вважає, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.
21. Реалізація права на апеляційне оскарження судового рішення, гарантованого статтею 129 Конституції України та статтею 13 КАС України, відбувається у порядку та на умовах, установлених процесуальним законом.
22. Право на апеляційне оскарження врегульоване статтею 293 КАС України, строк подання апеляційної скарги - статтею 295 цього Кодексу, а вимоги до її форми та змісту - статтею 296 КАС України. Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху, якщо її подано після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа не порушує питання про поновлення строку або, якщо наведені нею підстави визнані неповажними.
23. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані неповажними. Загальне правило щодо поновлення пропущеного процесуального строку передбачене частиною першою статті 121 КАС України.
24. За змістом наведених правових норм однією з обставин, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, є визнання неповажними наведених скаржником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
25. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску указаного строку (при цьому поважність причин повинен доводити скаржник).
26. Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами).
27. Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, що були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.
28. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, суд виходить з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
29. При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, що слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
30. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
31. Як убачається з матеріалів справи, 03 жовтня 2024 року Запорізький окружний адміністративний суд ухвалив рішення у цій справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення та виклику сторін, повний текст цього рішення складено 03 жовтня 2024 року та 03 жовтня 2024 року о 15:42 год доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою відповідного змісту.
32. 14 листопада 2024 року військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу на указане судове рішення через підсистему «Електронний суд». Разом з апеляційною скаргою скаржник подав клопотання про поновлення такого строку та відстрочення сплати судового збору.
33. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року задоволено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. Відмовлено у задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу залишено без руху та надано десять днів з моменту отримання ухвали на усунення недоліків, шляхом надання документу про сплату судового збору.
34. Копію вказаної ухвали доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 20 листопада 2024 року о 18:45 год.
35. 06 грудня 2024 року Третій апеляційний адміністративний суд повернув апеляційну скаргу скаржникові, керуючись тим, що в установлений судом строк він не усунув недоліки апеляційної скарги.
36. Копію вказаної ухвали доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 06 грудня 2024 року о 15:43 год.
37. Повторно апеляційну скаргу військова частина НОМЕР_1 подала через підсистему «Електронний суд» 29 грудня 2024 року, тобто більше ніж через двадцять днів після повернення первісної апеляційної скарги. До цієї апеляційної скарги додано документ про сплату судового збору № 67 від 21 грудня 2024 року.
38. Також разом зі апеляційною скаргою відповідач подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначив, що звертався з апеляційною скаргою вперше із дотриманням строків на апеляційне оскарження, однак у зв'язку з відсутністю належного фінансування військова частина НОМЕР_1 не змогла забезпечити сплату судового збору, що призвело до повернення апеляційної скарги. Після надходження коштів на сплату судового збору військова частина НОМЕР_1 в найкоротший термін подала апеляційну скаргу повторно. Також відповідач послався на запровадження воєнного стану та залучення до заходів, направлених на забезпечення оборони держави.
39. Третій апеляційний адміністративний суд оцінив доводи скаржника критично та ухвалою від 23 січня 2025 року залишив апеляційну скаргу відповідача без руху, надавши йому десятиденний строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку.
40. У поданій на виконання цієї ухвали заяві наведені позивачем доводи щодо поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження зводилися головним чином до участі військової частини НОМЕР_1 в бойових діях, постійне вогневе ураження противником району базування командно-спостережного пункту різними видами боєприпасів, що призводило до знищення командного пункту разом із засобами зв'язку для входу до мережі інтернет, оргтехнікою та документацією, зміну розташування командно-спостережного пункту, що ускладнює доступ до інформаційних джерел, засобі зв'язку, мережі інтернет та відповідно ЄСІТС.
41. Суд апеляційної інстанції відхилив зазначені доводи та відмовив у відкритті апеляційного провадження за поданою відповідачем апеляційною скаргою, зауваживши, що відповідно до наданого на підтвердження цих обставин витягу з наказу № 231 про місце дислокації, у ньому йдеться про обставини, що мали місце в серпні 2024 року, водночас інших доказів, які б підтверджували вказані скаржником аргументи, він не надав.
42. У касаційній скарзі відповідач дещо змінив свої мотиви стосовно поважності підстав пропуску вказаного строку, вказавши, що первісну скаргу подав у визначений процесуальним законом строк, усунути її недоліки не мав змоги з об'єктивних причин - неможливістю сплати судового збору через відсутність фінансування на ці потреби, це зумовило недотримання строку з повторним зверненням до апеляційного суду, втім, вважає що з новою апеляційною скаргою від 29 грудня 2024 року звернувся в розумний строк після повернення апеляційної скарги ухвалою від 06 грудня 2024 року, не допустив невиправданих зволікань. Крім цього, поважність підстав пропуску мотивував виконанням військовою частиною бойових завдань на території ведення бойових дій відповідно до бойового розпорядження від 03 серпня 2024 року № 6906т/окп/бд, у зв'язку з чим в місці дислокації частини інтрнет зв'язок та електропостачання є нестабільними, що ускладнює доступ до ЄСІТС, також відсутні поштові відділення для направлення примірників процесуальних документів сторонам у справі.
43. Надаючи оцінку висновкам апеляційного суду та доводам скаржника, Верховний Суд зазначає таке.
44. Конструкція пункту 4 частини першої статті 299 КАС України встановлює дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
45. Такий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 420/5137/18, від 22 грудня 2022 року у справі № 380/19423/21.
46. Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
47. Отже, КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
48. Скаржник в касаційній скарзі зазначає, що первісну апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції військова частина НОМЕР_1 подала з дотриманням процесуального строку, однак відсутність бюджетного фінансування на оплату судового збору, що не залежало від волі скаржника, призвело до того, що повторна апеляційна скарга була подана з пропуском строку на апеляційне оскарження.
49. Колегія суддів ураховує, що Верховний Суд у постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21 сформував висновок, згідно з яким строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов: первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження; повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань; скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою; доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником; наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
50. Суд зауважує, що необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом, а тому відповідач, подаючи вперше апеляційну скаргу без надання документа про сплату судового збору, достеменно розумів про порушення ним норм процесуального права.
51. Разом із тим, після первинного повернення судом апеляційної інстанції апеляційної скарги відповідача (06 грудня 2024 року), скаржник повторно звернувся з апеляційною скаргою через «Електронний кабінет» 29 грудня 2024 року.
52. Станом на цей час пропуск строку на оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року (яке відповідач отримав 03 жовтня 2024 року) перевищив півтора місяці.
53. Отже, військова частина НОМЕР_1 вдруге подала апеляційну скарга поза межами встановленого КАС України строку.
54. Слід зазначити, що первісну апеляційну скаргу, яку, як вважає відповідач, він подав у межах 30-денного строку на апеляційне оскарження рішення суду, подано 14 листопада 2024 року. Повторне звернення з апеляційною скаргою на те ж судове рішення від 03 жовтня 2024 року у будь-якому разі перебуває поза межами строку на апеляційне оскарження. Отже, відповідач своїми діями значно ускладнив перспективу повторного звернення з апеляційною скаргою у разі повернення первинної апеляційної скарги з мотивів порушення закону під час її подання (зокрема, несплати судового збору).
55. Таким чином, доводи скаржника про те, що повторне подання апеляційної скарги (29 грудня 2024 року) відбулося упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали про повернення первісної апеляційної скарги (06 грудня 2024 року), без невиправданих затримок і зайвих зволікань, що є розумним строком, не заслуговують на увагу, позаяк пропуск строку є наслідком процесуальної поведінки самого відповідача.
56. З приводу обґрунтувань скаржника поважності підстав пропуску строку необхідністю вчинення дій з отримання фінансування для сплати судового збору, то Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19, від 21 вересня 2023 року у справі № 160/15387/22, від 09 листопада 2023 року у справі № 560/11237/22, від 20 листопада 2023 року у справі № 120/18501/21-а тощо, акцентував увагу на тому, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
57. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватися принципів належного врядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, установлених нею ж.
58. Оцінюючи посилання скаржника на бойове розпорядження командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 03 серпня 2024 року згідно з яким, за словами відповідача, військова частина НОМЕР_1 в повному складі з 09 серпня 2024 року бере активну участь у бойових діях, нестабільність із цих підстав електропостачання та зв'язку, відсутність поштових відділень тощо, суд апеляційної інстанції зауважив, що обставини, на які вказує скаржник, стосуються серпня 2024 року. Тобто вони виникли ще до ухвалення судом першої інстанції рішення в цій справі, що водночас не перешкоджало відповідачеві приймати в ній активну участь.
59. З урахуванням послідовності поведінки відповідача в реалізації його процесуальних прав, строків вчинення окремих процесуальних дій, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду, що наведені скаржником в цій частині мотиви не доводять того, що саме вказані чинники вплинули на пропуск строку звернення з апеляційною скаргою, позаяк жодним чином не завадили вчасній реалізації процесуальних прав та виконання обов'язків протягом розгляду справи в суді першої інстанції.
60. Отже, наведені скаржником обставини не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
61. Зважаючи на те, що наведені у касаційній скарзі доводи не виправдовують безпідставність порушення процесуальних строків, встановлених законом, для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, та не свідчить про поважність причин пропуску цього строку, Верховний Суд констатує, що висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі, передбачених пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України, ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.
62. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
63. З урахуванням викладеного, Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
64. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 345, 350, 359 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року у справі № 280/6934/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
І.В. Желєзний,
В.Е. Мацедонська,
Судді Верховного Суду